Постанова

від 13.09.2023 по справі 480/6989/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 р.Справа № 480/6989/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2022, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, м. Суми, повний текст складено 05.12.22 по справі № 480/6989/22

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С"

про стягнення податкового боргу та накладення арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Сумській області, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С", в якому просив суд:

- cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей - С" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 1 199 526,30 грн., а саме: за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 283 799,50 грн.; за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 915 726,80 грн.;

- накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" загальною сумою 1 199 526, 30 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій загальною сумою 1 199 526,30 грн. Відповідачу надсилалась податкова вимога від 02.12.2021 на суму 414706,80 грн., однак, сума боргу залишилась не сплаченою.

29.11.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив та заяву про зменшення позовних вимог на суму 500000 грн. та просив суд стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 699526,30 грн. та накласти арешт на кошти відповідача загальною сумою 699526,30 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 дану позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу в сумі 500000 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.02.2022 №137718280901 залишено без розгляду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" (майдан Незалежності, буд. 3/1, кабінет 94В, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 41768906) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 699 526,30 грн. (шістсот дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень тридцять копійок), а саме:

- за платежем адміністративні штрафи та інші санкції (код 21081103) в сумі 283 799,50 грн. (двісті вісімдесят три тисячі сімсот дев`яносто дев`ять гривень п`ятдесят копійок), отримувач ГУК Сум.обл./Краснопільська СТГ на р/р UA268999980313000106000018500, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998, призначення платежу;

- за платежем адміністративні штрафи та інші санкції (код 21081103) в сумі 415 726,80 грн. (чотириста п`ятнадцять тисяч сімсот двадцять шість гривень вісімдесят копійок), отримувач ГУК Сум.обл./Сумська МТГ на р/р UA088999980313060106000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998, призначення платежу.

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Сумській області про накладення арешту на кошти ТОВ "Борей-С" в загальній сумі 699526,30 грн., які знаходяться на відкритих банківських рахунках у банках у зв`язку з його необґрунтованістю та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Підставою застосування арешту коштів ТОВ «Борей - С» позивачем визначено відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Однак, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного в частині рішення, не враховано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо відсутності майна за рахунок якого може бути погашений податковий борг, інформаційну довідку МВС України щодо відсутності зареєстрованих за підприємством транспортних засобів, інформаційну довідку з Головного управління Держпродспоживслужби України та інформацію щодо наявності у відповідача відкритих банківських рахунків. Вказані докази, на думку позивача, є достатніми підставами для звернення до суду для застосування арешту коштів відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Борей-С" зареєстровано органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Сумській області як платник податків.

Відповідно до розрахунку податкового боргу та витягу з інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується заборгованість з штрафних санкцій в сумі 699526,30 грн. (а.с. 49-52, 80, 81). У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу зі штрафних санкцій в сумі - 699526,30 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо накладення арешту на кошти ТОВ "Борей-С" в загальній сумі 699526,30 грн., які знаходяться на відкритих банківських рахунках у таких банках, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку Головне управління ДПС у Сумській області не зазначило та не довело належними доказами наявність підстав для застосування арешту коштів ТОВ "Борей-С", передбачених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в частині відмови у задоволенні позову.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивач просить суд накласти арешт на кошти ТОВ "Борей-С", що знаходяться у банку, на суму податкового боргу, посилаючись на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої відомості щодо наявності у відповідача права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень відсутні (а.с. 33). Також позивачем встановлена відсутність майна у відповідача, за рахунок якого може бути погашений податковий борг (а.с. 35, 37).

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків, відповідно до абзацу 2 підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Так, відповідно до пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Таким чином, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 по справі № 820/1929/17.

В постанові від 01.10.2019 по справі № 825/2243/18 Верховний Суд зазначив: "...Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, вбачається, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов) для такого звернення.

Наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку...".

Отже, Податковим кодексом України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду з заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наведені законодавчі норми встановлюють як право контролюючого органу на звернення до суду з позовними вимогами про накладення арешту на кошти платника, так і підстави для реалізації такого права.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.05.2022 по справі №825/2335/18.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даному випадку Головне управління ДПС у Сумській області не зазначило та не довело належними доказами наявність підстав застосування арешту коштів ТОВ "Борей-С", передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Сумській області в частині накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" в загальній сумі 699526,30 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року по справі № 480/6989/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 по справі № 480/6989/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 21.09.2023 року