Постанова

від 29.11.2022 по справі 640/10849/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10849/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.

Ключкович В.Ю.,

при секретарі судового засідання Почепі В.В.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача (апелянта): Бившев С.В.

від відповідача: Перепелицін К.М.

від третьої особи 1: не прибув

від третьої особи 2: не прибув

від третьої особи 3: Цитович К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком» ЛТД на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком» ЛТД до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Проджект», Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком» ЛТД (надалі - позивач) з позовною заявою до Київської міської ради (надалі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (надалі - третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Проджект», Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - третя особа 2), в якій просив суд скасувати рішення Київської міської ради VI сесії VIII скликання «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Бойчука (колишня Кіквідзе), Професора Підвисоцького, бул. Дружби Народів, Чеської, Матросова, Залізничного шосе у Печерському районі міста Києва» від 10.07.2018 №1239/5303.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:244:0117 та будівля, де знаходиться станція технічного обслуговування автомобілів, розташована на даній земельній ділянці, перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком» ЛТД. Земля була надана для експлуатації та обслуговування будівлі виробничого призначення. Проте, позивачу стало відомо, що внаслідок затвердження детального плану території в межах вулиць Бойчука (колишня Кіквідзе), Професора Підвисоцького, бул. Дружби Народів, Чеської, Матросова, Залізничного шосе у Печерському районі міста Києва дана земельна ділянка відноситься до території громадських будівель і споруд, у зв`язку з чим на земельній ділянці планується розмістити адміністративно-офісний комплекс. При цьому, як стверджує позивач, рішення органом місцевого самоврядування про віднесення даної земельної ділянки до категорії громадської забудови не приймалось. Позивач вважає, що планування розмістити адміністративно-офісний комплекс обмежує його права на перебудову, реконструкцію належних товариству будівель, встановлює інші межі відступу для будівництва біля власності товариства інших соціальних об`єктів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року в задоволення позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивачем подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не дослідив та залишив поза увагою, що саме на час прийняття рішення Київської міської ради від 10.07.2018, вже відбувається порушення права власності позивача, оскільки з урахуванням викладеного ДПТ обмежує ТОВ «Юніком» ЛТД у користуванні, володінні та розпорядженні своєю власністю. Це виражається у неможливості здійснення будь-якої реконструкції СТО та в подальшому отримання реальних збитків в зв`язку з плануванням розміщення адміністративно-офісного комплексу. Крім того, вважаємо, що таке необґрунтоване функціональне значення у ДПТ, дає певні переваги Київської міської ради зазначати про вилучення та/чи примусове відчуження земельної ділянки для суспільних потреб, що є абсолютно протиправним.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити у повному обсязі. Крім того, представник позивача зазначає, що ДПТ порушує право Товариство на користування майном (земельною ділянкою) та призведе, що в майбутньому порушить права позивача на продаж земельної ділянки, чи проведення реконструкції майна, яке перебуває у власності позивача.

Представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги в повному обсязі та зазначає, що затвердження ДПТ не порушує прав позивача на розпорядження його права власності на майно в майбутньому. Крім того, представник відповідача зазначив, що станом на час розгляду справи позивач не повідомляв відповідача про проведення реконструкції нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці.

Представник третьої особи 3 надав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що посилання позивача виключно на ймовірне порушення у майбутньому його прав суперечить основним засадам адміністративною судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому. Крім того, третя особа 3 зазначає, що позивач вимагає скасування ДПТ, обгрутовуючн нібито його невідповідність в частині належної йому земельної ділянки площею 0,3719 га, яка входить в межі розробки ДПІ (93.8317 га), але займає досить незначну його частину приблизно 0,4%. Вважаємо, що заявлений спосіб захисту нібито порушених прав шляхом визнання недійсним всього ДПТ є надмірним та взагалі неприйнятним.

Третя особа 1, 2 в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи, відзив на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Київською міською радою 10.07.2018 прийнято оскаржуване рішення, яким затверджено детальний план території в межах вулиць Бойчука (колишня Кіквідзе), Професора Підвисоцького, бул. Дружби Народів, Чеської, Матросова, Залізничного шосе у Печерському районі міста Києва (а.с. 17).

Оскаржуване рішення, як вже зазначено вище, за переконанням позивача, підлягає скасуванню, оскільки внаслідок затвердження даного детального плану, земельна ділянка, що є власністю позивача та на якій знаходиться станція технічного обслуговування автомобілів, відноситься до території громадських будівель і споруд, у зв`язку з чим на ній планується розмістити адміністративно-офісний комплекс, в той час, як земля товариству надана для експлуатації та обслуговування будівлі виробничого призначення.

Так, право власності товариства на ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:244:0117 підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №050477 від 23.02.2010.

З копії реєстраційного посвідчення від 29.06.1998 вбачається, що домоволодіння №8 по вулиці Військовий проїзд, в цілому, за Товариством на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Першої київською держконторою 20.05.1998 р№11-28, записано в реєстрову книгу за №231-з (а.с. 38). Копія договору міститься у матеріалах справи (а.с. 39).

Позивач, вважає, що оскаржуване рішення відповідача порушує його право власності, а тому, звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи спростовано твердження позивача про те, що в ході розроблення ДПТ не виконано вимог Порядку №555 та не проведено громадських слухань.

Крім того, судом першої інстанції звернуто увагу, що запроектований показник щільності населення жодним чином не порушує права чи інтереси позивача, що є вирішальною обставиною при наданні оцінки доводам сторони, оскільки такі доводи є підставами позову і оцінюються судом саме з позиції обґрунтованості в розрізі впливу на права чи інтереси позивача.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, такий Закон спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Детальний план території не підлягає експертизі.

Порядок розроблення містобудівної документації затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290 (надалі - Порядок №290).

У відповідності до вимог розділу 4 Порядку №290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області).

На виконання Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про місцеве самоврядування в Україні"; "Про столицю України - місто-герой Київ", п. 36 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №559 "Про містобудівний кадастр", з метою реалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням міськради від 15.12.2011 №824/7060, відповідачем прийнято рішення від 13.11.2013 №518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації", яким затверджено Програму створення (оновлення) містобудівної документації у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 рішення міськради від 13.11.2013 №518/10006, ДМА доручено виступити замовником створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до Програми.

Згідно з пункту 5 Програми, організація розроблення містобудівної документації у місті Києві здійснюється Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - замовником згідно з Переліком містобудівної документації, що розроблятиметься у 2014-2016 рр. (додаток до Програми), з урахуванням інвестиційних намірів щодо забудови окремих територій (п. 125 додатка Програми що діяла в редакції на момент розроблення ДПТ).

Замовник містобудівної документації: організовує в установленому порядку поновлення матеріалів топографо- геодезичної зйомки територій міста Києва, проведеної в минулі роки, необхідних для розроблення містобудівної документації відповідно до Програми; забезпечує урахування питань, пов`язаних з розміщенням об`єктів будівництва, іншого використання територій, з погодженням проектів землеустрою, наданням містобудівних умов та обмежень на проектування об`єктів при розробленні містобудівної документації; визначає та уточнює межі розроблення містобудівної документації; забезпечує організацію фінансування розроблення містобудівної документації шляхом залучення інвестиційних коштів або подання відповідного бюджетного запиту; готує завдання на розроблення містобудівної документації та подає його на затвердження заступнику голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов`язків, готує інші вихідні дані; визначає розробника містобудівної документації; забезпечує урахування громадських інтересів шляхом публікації оголошення про розроблення містобудівної документації, організації проведення громадських слухань після отримання проекту містобудівної документації від розробника; у разі необхідності та за наявності інвестиційних пропозицій готує проект рішення Київської міської ради про зміни у переліку містобудівної документації, наведеної у додатку до Програми; при розробленні зонінгу уточнює завдання на розроблення детальних планів відповідної території.

Розробник містобудівної документації: готує проект договору на розроблення або внесення змін до містобудівної документації; збирає вихідні дані за дорученням замовника; розробляє містобудівну документацію або вносить до неї зміни відповідно до вимог державних будівельних норм, державних стандартів; бере участь у проведенні громадських слухань, розгляді архітектурно-містобудівною радою та сесією Київської міської ради розробленої ним містобудівної документації; пропонує замовнику у разі необхідності залучити інші науково-дослідні та проектні організації до проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів містобудівної документації; зберігає оригінал розробленої містобудівної документації, зміни до неї на паперових і електронних носіях в порядку, встановленому законодавством.

Судом першої інстанції встановлено, а сторонами не спростовано, що з плану існуючого використання території, а також опорного плану що охоплюється відповідним детальним планом, вбачається розташування під №26 будівель, що належать ТОВ "Юніком" ЛТД (а.с. 30, 32).

З відомостей про земельну ділянку з публічної кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:244:0117 належить ТОВ "Юніком" ЛТД та за видом використання є ділянкою для експлуатації та обслуговування будівлі виробничого приміщення.

Згідно з п. 4.2 ДБН Б. 1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану територій", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012 №107, детальний план розробляється, зокрема, на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", об`єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов`язаного комплексного розміщення основних об`єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів. Об`єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об`ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об`єктів будівництва, що визначаються у населених пунктах відповідно до меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.

Частиною 1 статтею 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації (ч. 2 ст. 18).

Відповідно до п. 1.1 ДБН Б. 1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів", затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25.09.1997 №164, чинного на час прийняття Київрадою рішення від 28.03.2002 №370/1804, яким затверджено Генплан, генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території.

Генеральний план міста, селища є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обґрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.

Пунктом 3.4 ДБН Б. 1-3-97 визначено, що генеральний план включає текстові та графічні матеріали. До текстових матеріалів відносяться: а) книга генерального плану; б) брошура з основними положеннями генерального плану Графічними матеріалами є плани і карти аналітичного і проектного змісту, виконанні у встановленому масштабі. Текстові та графічні матеріали можуть виконуватися з застосуванням комп`ютерної технології.

Склад графічних матеріалів генерального плану наведений у п. 3.8 ДБН Б. 1-3-97.

План існуючого населеного пункту (опорний план) не піддягає затвердженню. Документ виконується на топографічній основі. На кресленні відображається планувальна структура, використання територій та окремих функціональних зон населеного пункту, станом на час затвердження генерального плану (п. 3.9 ДБН Б. 1-3-97).

Відповідно до п. 3.12 ДБН Б. 1-3-97 на основному кресленні генерального плану вказують існуючий стан та пропозиції щодо архітектурно-планувальної організації і функціонального зонування, використання та забудови територій населеного пункту, а саме: а) межа населеного пункту (міська межа); б) магістральні, жилі вулиці і площі у червоних лініях (з назвами) та транспортні розв`язки в одному та різних рівнях; в) території житлової забудови (садибної, малоповерхової, середньоповерхової. багатоповерхової); г) території цивільної забудови та громадські центри загальноміського і районного значення; д) озеленені території загального користування та спеціального призначення; е) промислові, комунальні і складські території та їх розподіл у відповідності з санітарною класифікацією підприємств: ж) території міського та зовнішнього транспорту; з) території спеціального призначення; й) природоохоронні, оздоровчі, рекреаційні, історико-культурні території; к) курортні території; л) території садівничих товариств та дачної забудови; м) території сільськогосподарських підприємств; н) ліси, лісопарки, лугопарки, водойми, водотоки; о) території, на яких заплановано здійснення загальних та спеціальних заходів з інженерної підготовки і захисту територій, природозахисних заходів та розміщення відповідних споруд і пристроїв; п) території, передбачені для розміщення головних споруд інженерної інфраструктури; р) території пріоритетного розвитку на першу чергу реалізації; с) резервні території для розвитку населеного пункту за його межами.

Отже, Генпланом передбачено розвиток напрямів використання території міста, а не її стале використання.

Згідно з п. 1.2 ДБН Б. 1-3-97, зокрема, міські ради керуються генеральними планами міст при здійсненні функціонального розподілу земель і визначенні цільового призначення земельних ділянок.

Відповідно з п. 5.8 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 "Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)", затвердженого наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.12.2011 №345, схема зонування складається, як правило, з основних типів зон: громадські; житлові: рекреаційні; курортні: зони транспортної інфраструктури; зони інженерної інфраструктури; комунально-складські; виробничі; спеціальні; зони земель історико-культурного призначення: зона земель природно-заповідного фонду.

В містобудівних регламентах для кожної територіальної зони встановлюються: переважні види використання; супутні види дозволеного використання: допустимі види використання.

З наведеного вбачається, що нормативно-правовими актами, що регламентують порядок розроблення і затвердження містобудівної документації, визначено, що така документація визначає функціональне призначення територій, а не види використання земельних ділянок.

Тут слід зазначити, що склад земель визначено ст. 18 Земельного кодексу України. Так, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії (ч. 1 ст. 18).

Категорії земель України мають особливий правовий режим (ч. 2 ст. 18).

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно пункту "г" статей 15 та 19 Земельного кодексу України, п. "ґ" ст. 14 Закону України "Про землеустрій", пп. 11 п. 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 №224, та з метою забезпечення обліку земель за видами їх цільового призначення у державному земельному кадастрі, Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

У розділі І даного Наказу визначено, що класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 №224 (п.1.1). Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі (п. 1.2). КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів (п. 1.3). КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів (п. 1.4).

У розділі II наведено класифікацію видів цільового призначення земель, серед яких, у секції "B" під кодом " 03" землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).

Класифікацією у даному розділі передбачено наступні підрозділи: 03.01 Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування; 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти; 03.03 Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги; 03.04 Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій; 03.05 Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування; 03.06 Для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів; 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; 03.08 Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; 03.09 Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ; 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); 03.11 Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки; 03.12 Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування; 03.13 Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування; 03.14 Для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС; 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; 03.16 Для цілей підрозділів 03.01 - 03.15, 03.17 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; 03.17 Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення.

Цільове призначення земельної ділянки визначається проектом землеустрою щодо надання у власність чи користування кожної окремої земельної ділянки, сформованої відповідно до положень ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №050477 від 23.02.2010, земельна ділянка надана позивачу має цільове призначення "для експлуатації та обслуговування виробничого приміщення", тобто визначено цільове, а не функціональне призначення використання земельної ділянки. При цьому, визначене цільове призначення земельної ділянки відповідає Класифікації, що затверджена в рамках такого виду цільового призначення земель, як землі громадської забудови.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно Генерального плану м. Києва до 2020 року територія, де знаходиться земельна ділянка позивача, відноситься до території громадських будівель та споруд і таке функціональне призначення не змінилось після затвердження ДПТ.

Це, підтверджується даними з офіційного сайту Містобудівного кадастру міста Києва https://mkk.kga.gov.ua та витяг з якого долучено до матеріалів справи.

Наведене також підтверджується фрагментом основного креслення (функціонального зонування) Генерального плану м. Києва, роздрукований з Містобудівного кадастру м. Києва, який вказує функціональне призначення територій до затвердження ДПТ, а саме, що територія, де розміщена земельна ділянка позивача відноситься до території громадських будівель та споруд (а.с. 225).

Також відповідачем надано фрагмент схеми функціонального зонування території за чинною містобудівною документацією, де відображаються функціональне призначення території з врахуванням положень ДПТ, з якого вбачається, що функціональне призначення тієї самої території залишається незмінною - а саме відноситься до територій громадських будівель та споруд (а.с. 226).

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що "цільове призначення земельної ділянки", а також певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель в розумінні Земельного кодексу України та "функціональне призначення території" в розумінні містобудівного законодавства, а також генерального плану м. Києва та ДПТ, як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм, не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин і що в межах певної функціональної території міста Києва, можуть розміщуватись земельні ділянки різних цільових призначень і, жодних змін, в даному випадку, цільове призначення земельної ділянки позивача, не зазнало.

Таким чином, матеріалами справи спростовано твердження позивача стосовно того, що ДПТ не відповідає положенням Генплану, а розміщення об`єктів на ДПТ зроблено без урахування бази даних міського земельного кадастру.

Щодо твердженням позивача про те, що в ході розроблення ДПТ не проведено громадських слухань, колегія суддів зазначає наступне.

На виконання ч. 4 ст. 12, ч. 5 ст. 14, ч. 3 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290, затверджено Порядок розроблення містобудівної документації.

Пунктом 4.9 даного Порядку, крім функцій, визначених у п. 1.4 розділу I цього Порядку, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні, зокрема забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні".

Аналіз наведених норм свідчить, що забезпечення належності проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні покладено на замовника, тобто в даному випадку на Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

За змістом частини 3 статті 21 Закону №3038-VI сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з частинами п`ятою-шостою вказаної статті оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

Так, механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій визначає Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (редакція станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №555 визначено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

Вимогами пункту 3 Порядку №555 передбачено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Відповідно до пункту 4 Порядку №555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом, зокрема, оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території; надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднє подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Судом першої інстанції встановлено, що повідомлення про початок громадських слухань щодо проекту Детального плану території в межах вул. М. Бойчука (Кіквідзе), Професора Підвисоцького, бульв. Дружби Народів. Чеська, Матросова та Залізничного шосе у Печерському районі, розміщено у розділі "Реклама" газети "Хрещатик" від 05.01.2018 №2 (5053) (а.с. 176), а також на сайті Департаменту містобудування та архітектури за посиланням https://kga.gov.ua/rss/1257-gromadski-slukhannya-proektu-detalnogo-planu-teritoriji-v-mezhakh-vul-kikvidze-profesora-pidvisotskogo-bulv-druzhbinarodiv-cheska-matrosova-ta-zaliznichnogo-shose-u-pecherskomu-rajoni-m-kieva (а.с. 76, 177).

Пунктом 5 Порядку №555 встановлено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; 5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Судом першої інстанції звернуто увагу, що вказана публікація була наступного змісту: "Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ПРОДЖЕКТ" (Розробник) повідомляють про початок процедури громадських слухань проекту "Детальний план території в межах вул. Кіквідзе, Професора Підвисоцького, бульв. Дружби Народів, Чеська, Матросова та Залізничного шосе у Печерському районі м. Києва" відповідно до порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555.

Детальний план території в межах вул. Кіквідзе, Професора Підвисоцького, бульв. Дружби Народів, Чеська, Матросова та Залізничного шосе у Печерському районі м. Києва виконується відповідно до рішення Київської міської ради від 13.11.2013 №518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві" зі змінами та доповненнями, п. 32.

Детальний план території після затвердження є основним документом, який регламентує розміщення об`єктів містобудування, відведення земельних ділянок, будівництво та благоустрій території, прокладку інженерних мереж, розбудову транспортної інфраструктури.

Виконання детального плану території пов`язано з необхідністю деталізації рішень діючого Генерального плану розвитку м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 р., коригування або уточнення окремих його положень, пов`язаних з рішеннями щодо ефективного використання територій міста, уточненням планувальної структури і функціонального призначення територій в межах проектування.

Крім того, в роботі враховано сучасну містобудівну ситуацію, а також рішення проекту Генерального плану міста Києва щодо розвитку транспортної інфраструктури міста: реконструкції вулиць, будівництва розв`язок; реструктуризації окремих територій баз та складів, пропозицій можливого розміщення об`єктів містобудування - будівництво та реконструкція установ освіти та житлових комплексів з розміщенням підприємств обслуговування та охорони здоров`я, які відображають нормативний соціально-гарантований рівень обслуговування населення, а також урахування інвестиційних намірів окремих землевласників, що пройшли попереднє погодження.

Основна мета проекту: реалізація стратегії Генерального плану міста щодо ефективного використання міських земель - реструктуризація виробничих територій (баз, складів), що на даний час практично не працюють, з наданням території нової якості; завершення формування кварталу житлової забудови в районі вул. Драгомірова (ур. Бусова Долина) з визначенням потреб у підприємствах та установах обслуговування населення, місць їх розташування, благоустрою та озеленення; розбудова транспортної інфраструктури, забезпечення місцями постійного зберігання автотранспорту. Загальна кількість населення в межах проектування - 26,2 тис.осіб, у т.ч. існуюча чисельність населення - 13,85 тис.осіб, проектне населення - 12,30 тис.осіб. Проектна щільність населення - 650 осіб/га.

Проектом передбачається формування повноцінного високоякісного життєвого середовища, яке буде відповідати сучасним тенденціям вітчизняного і світового містобудування, мати високу комерційну привабливість із забезпеченням.

В проекті планується розміщення нових житлових будинків в обсязі 170, 62 тис. м2 квартир.

Відповідно до розрахунків для забезпечення соціально-гарантованого рівня установами освіти для вказаного населення необхідно 2980 місць в загальноосвітніх школах та 890 місць в дитячих дошкільних закладах.

На даний час потреба в місцях загальноосвітніх шкіл для існуючого населення складає 1580 місць та забезпечується за рахунок шкіл за межами ДПТ в радіусі обслуговування 750 м. Для проектного населення необхідно передбачити 1400 місць, що задовольняється за рахунок будівництва гімназії на 500 місць та реконструкції Новопечерської школи із збільшенням місць до 600. Для забезпечення місцями в дитячих дошкільних закладах проектного населення необхідно 420 місць, що передбачається за рахунок реконструкції дитячого дошкільного закладу №720 на 150 місць, будівництва двох дитячих дошкільних закладів на 280 місць та 110 місць.

Також на території проектування передбачається будівництво спортивно-оздоровчих комплексів з басейнами, кортами, тренажерними залами, SPA комплексом.

В перших поверхах житлових будинків планується розміщення зони повсякденного обслуговування: аптеки, бібліотеки, кафе, підприємства зв`язку, побутового обслуговування (пункти прийому пралень, хімчисток та ін), офісні приміщення, торгівельні заклади, кабінети сімейного лікаря.

В проекті надані пропозицій упорядкування, реконструкції вулиць, проїздів та встановлення червоних ліній, розвитку транспортної та інженерної інфраструктури, забезпечення сумісності забудови окремих земельних ділянок з оточуючою забудовою та землекористуванням, поліпшення навколишнього природного середовища, забезпечення заходів санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Експозиція проекту Детальний план території в межах вул. Кіквідзе, Професора Підвисоцького, бульв. Дружби Народів, Чеська, Матросова та Залізничного шосе у Печерському районі м. Києва розміщена в приміщенні Печерської державної адміністрації, м. Київ, вул. Суворова, 15.

Матеріали проекту детального плану території також розміщені на сайтах kga.gov.ua

Процедура розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту детального плану території триватиме до 30.03.2016.

Пропозиції надаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по-батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. Пропозиції подавати до Департаменту містобудування та архітектури за адресою: 01001, м. Київ. вул. Хрещатик, 32".

Поряд із наведеною інформацією розміщено також відповідні графічні матеріали ДПТ.

Наведене свідчить, що вказане повідомлення містить передбачену Порядком №555 інформацію.

Матеріали справи також свідчать про те, що у розділі "Реклама" газети "Хрещатик" від 01.06.2018 №58 (5109) розміщено повідомлення про завершення процедури громадських слухань щодо проекту Детального плану території в межах вул. М. Бойчука (Кіквідзе), Професора Підвисоцького, бульв. Дружби Народів. Чеська, Матросова та Залізничного шосе у Печерському районі (а.с. 178), а також на сайті Департаменту містобудування та архітектури за посиланням https://kga.gov.ua/rss/1444-zavershennya-gromadskikh-slukhan-shchodo-proektu-detalnij-plan-teritoriji-v-mezhakh-vul-kikvidze-profesora-pidvisotskogo-bulv-druzhbi-narodiv-cheska-matrosova-ta-zaliznichnogo-shose-u-pecherskomu-rajoni-m-kieva (а.с. 179).

Серед іншого, повідомлення містить наступну інформацію: "Розгляд проекту та врахування пропозицій тривав протягом 1 місяця з дня публікації повідомлення про початок громадських слухань в газеті "Хрещатик" №2 (5053) від 05.01.2018.

Ознайомитись зі звітом про результати розгляду та врахування пропозицій громадськості, юридичних та фізичних осіб, отриманих під час проведення громадських слухань детального плану території в межах вул. Кіквідзе, Професора Підвисоцького, бульв. Дружби Народів, Чеська, Матросова та Залізничного шосе у Печерському районі м. Києва можливо на офіційному сайті Департаменту містобудування та архітектури http://kga.gov.ua/".

В матеріалах справи міститься також копія листа ТОВ "ТЕРРА ПРОДЖЕКТ" від 29.05.2018 №497, що адресовано заступникові директора Департаменту містобудування та архітектури, у якому зазначено, що на адресу товариства направляється доопрацьований за результатами робочих нарад у Департаменті містобудування та архітектури Звіт про результати розгляду та врахування пропозицій громадськості, юридичних, фізичних осіб під час проведення громадських слухань проекту Детального плану території в межах вул. М. Бойчука (Кіквідзе), Професора Підвисоцького, бульв. Дружби Народів. Чеська, Матросова та Залізничного шосе у Печерському районі (далі ДПТ) (а.с. 113).

Також, передано матеріали проекту ДПТ, відкориговані за зауваженнями та пропозиціями, викладеними у рецензії від 22.03.2018 №064-а-15; протоколі засідання архітектурно-містобудівної ради від 25.04.2018 у справі №064-а-15; висновках державних органів (Департаменту культури КМДА від 31.01.2018 №060-794, витязі з протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту культури КМДА від 25.01.20І8 №01/18/VI, Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА від 19.01.2018 №058/7/1-518, Департаменту земельних ресурсів КМДА від 12.01.2018 №057026-696, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 26.01.2018 №2440/41/11/10/02-2018, Головного управління Держпродспоживслужби в м, Києві Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 16.01.18 №05.2/706); Звіті про результати розгляду та врахування пропозицій громадськості, юридичних, фізичних осіб під час проведення громадських слухань проекту ДПТ.

До матеріалів справи, долучено копію журналу реєстрації пропозицій та зауважень громадян до проекту відповідного детального плану (а.с. 114-125), а також звіт про результати розгляду та врахування пропозицій громадськості, юридичних, фізичних осіб під час проведення громадських слухань даного проекту (а.с. 161)

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, матеріалами справи спростовано твердження позивача про те, що в ході розроблення ДПТ не виконано вимог Порядку №555 та не проведено громадських слухань.

Щодо доводів позивача стосовно визначення щільності населення в межах ДПТ у багатоквартирній забудові суд зазначає, що згідно з Приміткою 5 до п. 3.7 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" затверджені Наказом Держкоммістобудування 17.04.1992 №44 визначає, що величина щільності населення житлового кварталу може бути прийнята більше як 450 люд./га (у значних і найзначніших містах) при відповідному обґрунтуванні.

Відповідно до основних техніко-економічних показників ДПТ, зазначених в додатку до оскаржуваного рішення Київської міської ради, щільність населення (в межах ДПТ) в існуючому стані становить 504 особи/га та збільшиться до 521 особи/га на етапі 3-7років та 15-20 років.

Тобто, показники щільності населення на момент прийняття ДПТ вже були вищими за норму встановлену в ДБН, однак така щільність допустима у місті Києві та обґрунтування цьому міститься в ДПТ (зокрема в пояснювальній записці до ДПТ).

Судом першої інстанції звернуто увагу на аналіз матеріалів справи та норм права та зазначено, що запроектований показник щільності населення жодним чином не порушує права чи інтереси позивача, що є вирішальною обставиною при наданні оцінки доводам сторони, оскільки такі доводи є підставами позову і оцінюються судом саме з позиції обґрунтованості в розрізі впливу на права чи інтереси позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.

Щодо посилання апелянта на те, що саме на час прийняття рішення Київської міської ради від 10.07.2018 вже відбувається порушення права власності позивача, оскільки, з урахуванням викладеного, ДПТ обмежує ТОВ «Юніком» ЛТД у користуванні, володінні та розпорядженні своєю власністю. Це виражається у неможливості здійснення будь-якої реконструкції СТО та в подальшому отримання реальних збитків в зв`язку з плануванням розміщення адміністративно-офісного комплексу, колегія суддів зазначає наступне.

Судом було встановлено, а сторонами не заперечується, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:244:0117 належить ТОВ "Юніком" ЛТД та за видом використання є ділянкою для експлуатації та обслуговування будівлі виробничого приміщення.

При цьому, положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Цивільного кодексу України, відповідно до яких забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, а власники (користувач) земельної ділянки зобов`язаний використовувати її відповідно до її цільового призначення, мають вищу юридичну силу, ніж рішення Київської міської ради від 10.07.2018 N 1239/5303 "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Бойчука (колишня Кіквідзе), Професора Підвисоцького, бульв. Дружби Народів, Чеської, Матросова, Залізничного шосе у Печерському районі м. Києва".

Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, застосуванню підлягають саме положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Цивільного кодексу України, як актів вищої юридичної сили.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.11.2021 по справі N 815/1373/18 та від 21.02.2022 по справі N 826/1732/18 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Представник позивача в судовому засіданні звертає увагу суду першої інстанції на практику суду першої інстанції, де було задоволено аналогічні позови, колегія суддів звертає увагу позивача, що під час розгляду справи судом береться до уваги виключно практика Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України), а не практика суду першої інстанції.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком» ЛТД - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови складено 05 грудня 2022 року.