Ухвала

від 01.07.2019 по справі 640/10849/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

01 липня 2019 року м. Київ № 640/10849/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Юніком ЛТД до Київської міської ради, треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю Терра Проджект , про скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юніком ЛТД звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю Терра Проджект , про скасування рішення Київської міської ради VI сесії VIII скликання Про затвердження детального плану території в межах вулиць Бойчука (колишня Кіквідзе), Професора Підвисоцького, бул. Дружби Народів, Чеської, Матросова, Залізничного шосе у Печерському районі міста Києва від 10 липня 2018 року №1239/5303.

В обґрунтування заявлених вимог представником позивача зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:2446:0117, та будівля, розташована на даній земельній ділянці, перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю Юніком ЛТД. Проте у березні 2019 року позивачу стало відомо, що дана земельна ділянка відповідно до генерального плану міста Києва на період до 2020 року відноситься до території громадських будівель і споруд, у зв`язку з чим на земельній ділянці планується розмістити адміністративно-офісний комплекс. Не погоджуючи з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо строку звернення до суду представник позивача стверджував, що про наявність оскаржуваного рішення Товариству з обмеженою відповідальністю Юніком ЛТД стало відомо в січні 2019 року. Разом з тим, отримавши у березні 2019 року та травні 2019 року відповідно відповіді на свої запити до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Терра Проджект , позивач звернувся до суду та просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Суд, розглянувши подане клопотання, виходив з наступного.

За приписами частин першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 24 січня 2019 року (справа №607/14240/17) дійшов висновку, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Враховуючи, що про прийняття оскаржуваного рішення позивача проінформовано листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 06 березня 2019 року за №055-1617, суд дійшов висновку про можливість поновлення позивачу строку звернення до суду.

Позовна заява і додані до неї документи є достатніми для відкриття провадження у справі.

Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено.

Згідно з пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

В позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням та викликом сторін.

Суд, розглянувши подане клопотання, при його вирішенні виходив з наступного.

Відповідно до частин першої-другою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейський суд з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Беручи до уваги наведені позивачем обґрунтування, письмово викладену позицію та предмет доказування у справі, суд на даний час не вбачає необхідності викладення сторонами у зазначеній справі своїх аргументів під час публічного слухання, у зв`язку з чим підстави для розгляду справи в судовому засіданні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 248, 257, 262 КАС України,

ухвалив:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Юніком ЛТД строк звернення до суду з даним позовом.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юніком ЛТД (01103, м. Київ, Військовий проїзд, 8) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32), Товариство з обмеженою відповідальністю Терра Проджект (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29), про скасування рішення.

В задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Запропонувати позивачу надати суду інші наявні докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Витребувати у Київської міської ради:

- належним чином засвідчені копії рішення Київської міської ради VI сесії VIII скликання Про затвердження детального плану території в межах вулиць Бойчука (колишня Кіквідзе), Професора Підвисоцького, бул. Дружби Народів, Чеської, Матросова, Залізничного шосе у Печерському районі міста Києва від 10 липня 2018 року №1239/5303 та документів, що слугували підставою для прийняття такого рішення.

Витребувані докази надати суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Встановити учасникам справи строки для подання заяв по суті справи:

- відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву та протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив - для подання заперечень;

- позивачу протягом десяти днів з дня отримання відзиву - для подання відповіді на відзив;

- третім особам протягом десяти днів з дня отримання ухвали та відзиву - для подання письмових пояснень щодо позову та відзиву відповідно.

Відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, письмові пояснення разом з доказами, якими підтверджуються обставини, на яких вони ґрунтуються, та документами, що свідчать про їх надіслання іншим учасникам, а також витребувані докази справи надати (надіслати) до Окружного адміністративного суду міста Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

Відповідно до частини другої статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку з питань підсудності за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.

Суддя О.М. Чудак

Інформація про процесуальні права і обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.