Постанова від 30.11.2022 по справі 640/25328/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/25328/20 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Інвестжитло» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2022 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до державного підприємства «Інвестжитло» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- стягнути кошти платника податків ДП «Інвестжитло» (код ЄДРПОУ 33294267) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 1 547 364, 86 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ДП «Інвестжитло» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами контролюючого органу було проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт № 003697/26-15-13-01/33294267 від 10.08.2018 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгодженого грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб ДП «Інвестжитло» та на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2018 № 0277711301 форми «Ш», яким накладено штраф у розмірі 1 898, 00 грн.

Посадовими особами контролюючого органу було проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт № 6368/26-15-04-11-13 від 22.10.2019 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ДП «Інвестжитло» (код ЄДРПОУ 33294267) та на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.11.2019 № 025408411 форми «Ш», яким накладено штраф у розмірі 135 121, 56 грн.

Посадовими особами контролюючого органу було проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт № 9209/26-15-04-09-20/33294267 від 25.11.2019 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ДП «Інвестжитло» (ПН 33294267) та на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.12.2019 № 0410880409 форми «Н» з податку на додану вартість, яким накладено штраф у розмірі 4 653,77 грн.

Посадовими особами контролюючого органу було проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт № 001314/26-15-33-02//33294267 від 11.12.2019 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгодженого грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб ДП «Інвестжитло» та на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 09.01.2020 № 0004793302 форми «Ш», яким накладено штраф у розмірі 10 302, 00 грн.

Посадовими особами контролюючого органу було проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт № 8385/26-15-04-11-13 від 02.03.2020 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ДП «Інвестжитло» (код ЄДРПОУ 33294267) та на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0266750411 форми «Ш» з податку на додану вартість, яким накладено штраф у розмірі 95 357,31 грн.

Посадовими особами контролюючого органу було проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт № 5822/26-15-04-09-20/33294267 від 26.02.2020 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ДП «Інвестжитло» (ПН 33294267) та на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 № 0412240409 форми «Н» з податку на додану вартість, яким накладено штраф у розмірі 6 026,20 грн.

Посадовими особами контролюючого органу було проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт № 6586/26-15-04-10-20-33294267 від 12.05.2020 про результати камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) частини чистого прибутку (доходу) ДП «Інвестжитло» та на підставі якого було винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 27.05.2020 № 0554560410 форми «Ш», яким накладено штраф у розмірі 7 940,08 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 27.05.2020 № 0554570410 форми «Ш», яким накладено штраф у розмірі 400,04 грн.

Посадовими особами контролюючого органу було проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт № 22022/26-15-04-11-13 від 25.06.2020 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ДП «Інвестжитло» (код ЄДРПОУ 33294267) та на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2020 № 0651240411 форми «Ш» з податку на додану вартість, яким накладено штраф у розмірі 69 955,52 грн.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, платником податку було подано:

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за 1 місяць 2020 року від 19.02.2020, якою самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 103 990,00 грн.;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за 2 місяць 2020 року від 19.03.2020, якою самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 165 866,00 грн.;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за 3 місяць 2020 року від 16.04.2020, якою самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 81 543,00 грн.;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за 4 місяць 2020 року від 20.05.2020, якою самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 122 035,00 грн.;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за 5 місяць 2020 року від 18.06.2020, якою самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 79 564,00 грн.;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за 6 місяць 2020 року від 16.07.2020, якою самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 83 731,00 грн.;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за 7 місяць 2020 року від 18.08.2020, якою самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 330 318,00 грн.;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за 11 місяць 2019 року від 17.12.2019, якою самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 92 221,00 грн.;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за 12 місяць 2019 року від 20.01.2020, якою самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 126 429,00 грн.

В матеріалах справи наявна податкова вимога форми «Ю» від 15.07.2020 № 65091-10 на суму 1 814 899,72 грн., з яких:

- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п - 401 309,55 грн.;

- податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності - 0,87 грн.;

- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 1 407 055,95 грн.;

- частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) - 6 533,35 грн.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків ДП «Інвестжитло» на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач мав заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 547 364,86 грн., а саме:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 1 511 998, 30 грн.;

- податок на доходи фізичних осіб - 32 025,50 грн.;

- з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій - 3 341, 06 грн.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов`язань у розмірі 1 547 364,86 грн. обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки у ДП «Інвестжитло» виник податковий борг, який є узгодженим, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення без врахування всіх фактичних обставин справи та надання їм належної правової оцінки, у зв`язку із чим воно підлягає скасуванню. Зокрема, апелянт зазначає, що ДП «Інвестжитло» не отримувало вказані вище податкові повідомлення-рішення та вимогу, чим позбавлено його права на їхнє оскарження.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За пп. 14.1.39 п. 14.1 стаття 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п.36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України).

Відповідно до наданого детального розрахунку (а.с. 7-15) та інформації про наявний податковий борг (а.с. 6) ДП «Інвестжитло» станом на 08.10.2020 має податковий борг у розмірі 1 547 364, 86 грн., в тому числі з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 1 511 998, 30 грн.; податку на доходи фізичних осіб - 32 025,50 грн.; з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій - 3 341, 06 грн.

Крім того, наявність такого податкового боргу ДП «Інвестжитло» підтверджується даними інтегрованої картки платника податку.

Також, матеріали справи містять корінець податкової вимоги форми «Ю» від 15.07.2020 № 65091-10 на суму 1 814 899,72 грн., з яких:

- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п - 401 309,55 грн.;

- податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності - 0,87 грн.;

- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 1 407 055,95 грн.;

- частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) - 6 533, 35 грн (а.с. 16).

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги відповідачем не надано, як і не надано оскарження податкових повідомлень-рішень, а тому колегія суддів зауважує, що податковий борг є узгодженим.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що відповідач не отримував податкових повідомлень-рішень та вимоги, чим позбавлено його права на їхнє оскарження у зв`язку з їх неотриманням.

З даного приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 58.5 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В силу вимог п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п. 42.4 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Матеріали справи свідчать, що податкові повідомлення-рішення від 07.07.2020, від 22.04.2020, 18.12.2019, 12.11.2019, 11.03.2020, 09.01.2020, 01.10.2018, 27.05.2020 та вимога від 15.07.2020 податковим органом надсилалися ДП «Інвестжитло» за адресою, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, однак, вказані листи позивача поверталися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» «адресат відсутній».

Апелянтом не надано до суду доказів зміни відповідачем податкової адреси чи відсутності останнього за вказаною адресою.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення та вимога вважаються належним чином вручені відповідачу, в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися, а відтак, в силу положень Податкового кодексу України, вважаються узгодженими.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто кошти платника податків - ДП «Інвестжитло» (код ЄДРПОУ 33294267) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 1 547 364, 86 гривень.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

При цьому, решта доводів та заперечень апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Також, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Інвестжитло» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2022 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 05.12.2022.