Постанова
від 25.10.2022 по справі 640/8622/21
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/8622/21 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Бринюк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві, державного підприємства "Український державний центр радіочастот" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із адміністративним позовом до ГУ Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач-1), Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (далі - відповідач-2), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0027604203 від 01.04.2020 та податкове повідомлення-рішення № 0027614203 від 01.04.2020, видані Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві;

- визнати протиправними дії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (УДЦР) щодо визначення в дозволі на експлуатацію морської суднової станції від 20.05.2015 № МС-80-0101491, виданому позивачу, відомостей про ширину смуги радіочастот одного каналу одного РЕЗ щодо радіолокаційного відповідача Муссон-502» (300 МГц), Коспас-Сарсат SМ-511 (0,05 МГц), РЛС Raymarine (60 МГц).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.04.2020 №0027604203 та 0027614203 в частині нарахування грошових зобов`язань за період з травня 2015 по березень 2017. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.04.2020 №0027614203 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за період з травня 2015 по березень 2017.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Доводи апелянта грунтуються на тому, що у позивача не було жодної об`єктивної можливості знати про факти порушення його прав, які сталися у суто технічній площині та потребували спеціальних знань у двох галузях: радіоелектрониці та податковому праві.

Також, позивач, вказуючи на порушення судом першої інстанції положень ст.123 КАС України, зазначає, що пропуск строку звернення до суду не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім того, апелянт зазначає, що він не вважає себе платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, не має зобов`язання подавати податкову декларацію щодо сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вказане судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважають, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апелянта грунтуються на тому, що судом першої інстанції не вірно застосовано положення ст.102 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, наказу Головного управління ДПС у м. Києві № 5216 від 24.12.2019 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за період з 01.05.2015 по 31.12.2019.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Кодексу платник податків ОСОБА_1 проінформований про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 24.12.2019 №15802/Б/26-15-42-03-27 та копією наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2019 №5216 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, які направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків.

За результатами перевірки складено акт 03.02.2020 №298 /26-15-42-03-30- 2327903276. Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення фізичної особи ОСОБА_1 :

- п.п. п.257.3 ст. 257 ПКУ - не подано податкові декларації з рентної плати за періоди: травень 2015, червень 2015, липень 2015, серпень 2015, вересень 2015, жовтень 2015, листопад 2015, грудень 2015, січень 2016, лютий 2016, березень 2016, квітень 2016, травень 2016, червень 2016, липень 2016, серпень 2016, вересень 2016, жовтень 2016, листопад 2016, грудень 2016, січень 2017, лютий 2017, березень 2017, квітень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017, листопад 2017, грудень 2017, січень 2018, лютий 2018, березень 2018, квітень 2018, травень 2018, червень 2018, липень 2018, серпень 2018, вересень 2018, жовтень 2018, листопад 2018, грудень 2018, січень 2019, лютий 2019, березень 2019, квітень 2019, травень 2019, червень 2019, липень 2019, серпень 2019, вересень 2019, жовтень 2019, листопад 2019, грудень 2019;

- п.257.2, п.257.5 ст. 257 ПКУ - занижено податкові зобов`язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на загальну суму 1886232,61 грн., в тому числі по періодам: травень 2015 на суму 9932,10 грн.; червень 2015 на суму 29796,31 грн.; липень 2015 на суму 29796,31 грн.; серпень 2015 на суму 29796,31 грн.; вересень 2015 на суму 29796,31 грн.; жовтень 2015 на суму 29796,31 грн.; листопад 2015 на суму 29796,31 грн.; грудень 2015 на суму 29796,31 грн.; січень 2016 на суму 33773,73 грн.; лютий 2016 на суму 33773,73 грн.; березень 2016 на суму 33773,73 грн.; квітень 2016 на суму 33773,73 грн.; травень 2016 на суму 33773,73 грн.; червень 2016 на суму 33773,73 грн.; липень 2016 на суму 33773,73 грн.; серпень 2016 на суму 33773,73 грн.; вересень 2016 на суму 33773,73 грн.; жовтень 2016 на суму 33344,88 грн.; листопад 2016 на суму 33773,73 грн.; грудень 2016 на суму 33773,73 грн.; січень 2017 на суму 37515,73 грн.; лютий 2017 на суму 37827,01 грн.; березень 2017 на суму 37827,01 грн.; квітень 2017 на суму 37827,01 грн.; травень 2017 на суму 37827,01 грн.; червень 2017 на суму 37827,01 грн.; липень 2017 на суму 37827,01 грн.; серпень 2017 на суму 37827,01 грн.; вересень 2017 на суму 37827,01 грн.; жовтень 2017 на суму 37827,01 грн.; листопад 2017 на суму 37827,01 грн.; грудень 2017 на суму 37827,01 грн.; січень 2018 на суму 37515,73 грн.; лютий 2018 на суму 37827,01 грн.; березень 2018 на суму 37827,01 грн.; квітень 2018 на суму 37827,01 грн.; травень 2018 на суму 37827,01 грн.; червень 2018 на суму 37827,01 грн.; липень 2018 на суму 37827,01 грн.; серпень 2018 на суму 37827,01 грн.; вересень 2018 на суму 37827,01 грн.; жовтень 2018 на суму 37827,01 грн.; листопад 2018 на суму 37827,01 грн.; грудень 2018 на суму 37827,01 грн.; січень 2019 на суму 37827,01 грн.; лютий 2019 на суму 37515,73 грн.; березень 2019 на суму 37827,01 грн.; квітень 2019 на суму 37827,01 грн.; травень 2019 на суму 37827,01 грн.; червень 2019 на суму 37827,01 грн.; липень 2019 на суму 37827,01 грн.; серпень 2019 на суму 37827,01 грн.; вересень 2019 на суму 37827,01 грн.; жовтень 2019 на суму 37827,01 грн.; листопад 2019 на суму 37827,01 грн.; грудень 2019 на суму 37827,01 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 01.04.2020 № 0027604203 та № 0027614203.

ППР № 0027604203 від 01.04.2020 позивачу визначено такі грошові зобов`язання за платежем рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України: основній платіж 1984200,70 гривень та штрафна санкція 496050,08 гривень усього -2480 250,78 гривень.

ППР №0027614203 від 01.04.2020 Позивачу визначено такі грошові зобов`язання: за платежем рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України 9520,00 гривень.

Позивач вважаючи дії відповідача-2 протиправними, які привели до винесення ППР з порушенням вимог законодавства, без належних правових підстав, звернувся з даним позовом до суду.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів апеляційних скарг колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах; користувач радіочастотного ресурсу - юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов`язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства; користування радіочастотним ресурсом - діяльність, пов`язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 6 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» користувачі радіочастотного ресурсу України зобов`язані вносити платежі та збори, передбачені законом, а також у встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, порядку плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування.

Відповідно до частин першої та другої статті 57 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 58 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про радіочастотний ресурс України, несуть відповідальність у порядку, визначеному законами України.

За несвоєчасну сплату щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України справляється пеня згідно із законами України.

У разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців відповідна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, а також дозволи на експлуатацію анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 14.1.217 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Згідно з підпунктом 251.1.3 пункту 251.1 статті 251 Податкового кодексу України рентна плата складається з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Відповідно до пункту 254.1 статті 254 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

- 254.1.1. ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

- 254.1.2. ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

- 254.1.3. дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

- 254.1.4. дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Пункт 254.3 статті 254 Податкового кодексу України визначає, що об`єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Підпунктами 254.5.1-254.5.4 пункту 254.5 статті 254 Податкового кодексу України визначено порядок нарахування податкових зобов`язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Так, перелік користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, із зазначенням виду зв`язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 1 березня та до 1 вересня поточного року станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв`язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

Платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.

Відповідно до пунктів 257.1, 257.2 статті 257 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу. Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати.

Як визначено у підпункті 258.2.4 пункту 258.2 статті 258 Податкового кодексу України, у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

Наведені правові норми свідчать про обов`язок осіб, які здійснюють користування радіочастотним ресурсом на підставі відповідних дозвільних документів самостійно обчислювати суму податкових зобов`язань з рентної плати, виходячи з виду радіозв`язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо та сплачувати рентну плату за користування радіочастотним ресурсом.

У свою чергу, у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом шести місяців дозволи на експлуатацію анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку на підставі відповідної інформації від контролюючих органів.

Перелік податкових порушень та відповідальність платника рентної плати за їх вчинення визначені наступними нормами ПК України, а саме:

- п.120.1 ст.120 ПК України, якою передбачено, що за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання;

- п.126.1 ст.120 ПК України, якою визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- п.п.258.2.4 п.258.2 ст.258 ПК України, згідно якої у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

З системного аналізу вказаних норм слідує, що у випадку неподання платником податків податкових декларацій з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, до такого платника податків податковим органом може була застосована відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого п.120.1 ст. 120 ПК України, - 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання. У випадку несплати узгодженої суми грошового зобов`язання - нарахування штрафу у розмірі, визначеному п.126.1 ст.120 ПК України. У випадку ж несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців - контролюючий орган уповноважений подати відповідну інформацію до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, для вжиття до них заходів згідно із законодавством у відповідності до п.п.258.2.4 п.258.2 ст.258 ПК України.

При цьому, такими заходами, у відповідності до вимог 58 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», є анулювання національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, а також дозволів на експлуатацію з одночасним зверненням до суду про стягнення заборгованості.

З наведеного вбачається, що ні ПК України, а ні Законом України «Про радіочастотний ресурс України» не передбачено повноважень Головного управління ДПС у місті Києві самостійно визначати суму податкових зобов`язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та нараховувати штрафні санкції на підставі ст.123 ПК України.

Таким чином, виходячи із наведеного правового регулювання та повноважень податкового органу у межах спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0027604203 від 01.04.2020, яким позивачу визначено грошові зобов`язання за платежем рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України: основній платіж 1984200,70 гривень та штрафна санкція 496050,08 гривень усього -2 480 250,78 гривень.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0027614203 від 01.04.2020, яким позивачу визначено грошові зобов`язання: за платежем рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України 9520,00 гривень колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно акту від 03.02.2020 №298/26-15-42-03-30-2327903276 відповідачем здійснювалася перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.05.2015 по 31.12.2019.

Разом з тим, відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 120.1 статті 120 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як вбачається з матеріалів акту перевірки, що не заперечується позивачем, фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 не подано податкові декларації з рентної плати за періоди: з травня 2015 по грудень 2019 чим порушено п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.257.3 ст.257 ПКУ.

Враховуючи норми статті 102 Податкового Кодексу, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був визначати суму грошових зобов`язань не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а отже період з травня 2015 по березень 2017 рік виходить за межі строків які встановлені Податковим кодексом. Якщо протягом зазначеного строку (1095 днів) контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Стягнення (зарахування) коштів до бюджету контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що контролюючий орган провів документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з травня 2015 по березень 2017 року поза межами встановлених ПК України строків (1095 днів).

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 01.04.2020 року №0027614203 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 4250,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання апелянта - відповідача 1 на п.п.52.2 п.52 Підрозділу 10 «Інші перехідні» положення ПК України, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що вказаною нормою передбачено, що на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину <…> зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК, в той час коли акт перевірки, що стало підставою для нарахування податкових зобов`язань, складено 03.02.2020 а термін проведення перевірки з 21.01.2020 по 27.01.2020, що свідчить про відсутність підстав для застосування вказаної норми в межах даних правовідносин.

Щодо визнання протиправними дії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (УДЦР) щодо визначення в дозволі на експлуатацію морської суднової станції від 20.05.2015 № МС-80-0101491, виданому позивачу, відомостей про ширину смуги радіочастот одного каналу одного РЕЗ щодо радіолокаційного відповідача Муссон-502» (300 МГц), Коспас-Сарсат SМ-511 (0,05 МГц), РЛС Raymarine (60 МГц) суд зазначає наступне.

Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» 20.05.2015 видано ОСОБА_1 дозвіл на експлуатацію морської суднової станції №МС-80-0101491. Дозвіл дійсний до 18.05.2020. Морську суднову станцію встановлено на судні з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке належить позивачу, про що безпосередньо зазначено у Дозволі.

Згідно із вказаним дозволом, позивачу дозволяється встановлення та використання радіообладнання: УКХ радіостанції (тип Рута-ВС), УКХ радіостанції (тип Ray-240c), радіолокаційний відповідач (тип МУССОН-502), Коспас-Сарсат (тип SM-511). РЛС (тип Raymarine), інше обладнання (тип Рута-Н), апаратура двостороннього радіотелефонного зв`язку (тип IC-GM1500).

Вiдповiдно до визначень п. 1.61 ат 1.77 статті 1 Регламенту радіозв`язку Міжнародного союзу електрозв`язку (далі - PP MCE) та п. 1.10 «Порядку надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв (затверджене рішенням НКРЗІ вiд 01.11.2012 № 559, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.01.2013 за № 57/22589) суднова станція це один чи декілька передавачiв або приймачів або комбінація передавачiв i приймачiв, включаючи допоміжне обладнання, яке встановлене на борту судна. Сукупність радіообладнання (PE3) суднової станції дає змогу радіооператору обмінюватися інформацією з службами управління та забезпечення (обслуговування) безпеки судноплавства, забезпечення радіовизначення (радіолокація, радіонавігація), забезпечувати iншi технологічні потреби радіозв`язку всередині судна або між суднами. При цьому на кожний РЕЗ зі складу суднової станції окремий дозвіл на експлуатацію не надається тому, що відповідно до вимог рекомендації 7 PP МСЕ, статей 35 та 39 Кодексу торговельного мореплавства України та норм мiжнародного морського права на суднi повинен бути дозвіл на експлуатацію суднової станції.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції ухвалою від 07.07.2021 залишаючи позов без руху вказав на пропуск позивачем строку звернення до суду та встановив десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Водночас, позивач на виконання вимог ухвали суду подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення, мотивуючи її тим, що позивач до 2020 року не вбачав жодного порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач дізнався, зі змісту заяви, про порушення своїх прав неправомірними діями відповідача 1 у лютому 2021 року після отримання від відповідача 1 (УДЦР) та від НКРЗІ листів з відповідями на адвокатські запити.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суд першої інстанції вказав, що намагання позивача обґрунтувати пропуск строку звернення до суду з посиланням лише на «отримання від Відповідача 1 та від НКРЗІ відповідей на адвокатські запити, у яких містилися відомості та показники, на підставі яких Відповідач 1 нарахував Позивачу суми рентної плати та штрафні санкції», без надання належних та достовірних доказів, що Позивач не знав і не міг знати про порушення є безпідставним. У Дозволі на експлуатацію суднової станції №МС-80-010149 визначені типи РЕЗ, дозволені для використання діапазони радіочастот та ширина їх смуг. Законом №1770-ІІІ та Податковим кодексом України не визначені обмеження щодо сплати рентної плати в частині будь-яких категорій РЕЗ або смуг радіочастот. Крім того, в позовній заяві не заперечується і підтверджується, що Позивачем в окремі періоди сплачувалися певні суми рентної плати. Також, звертає увагу суду, що термін дії Дозволу закінчився 18.05.2020, і позивач його не оспорював.

Підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені відповідними доказами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (УДЦР) щодо визначення в дозволі на експлуатацію морської суднової станції від 20.05.2015 № МС-80-0101491, виданому позивачу, відомостей про ширину смуги радіочастот одного каналу одного РЕЗ щодо радіолокаційного відповідача Муссон-502» (300 МГц), Коспас-Сарсат SМ-511 (0,05 МГц), РЛС Raymarine (60 МГц) не підлягають задоволенню.

З приводу зазначеного колегія суддів зауважує, що строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.

При цьому, Верховний Суд у постановах від 16 жовтня 2020 року у справі №640/18439/19 та від 19 січня 2021 року у справі №440/4686/19 зауважував, що частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Таким чином, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача 2. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відтак, отримання позивачем відповіді від відповідачів на звернення його представника не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 6 років після отримання дозволу на експлуатацію морської суднової станції від 20.05.2015 № МС-80-0101491.

У відповідності до змісту статті 121 КАС пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Слід зауважити, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Колегія суддів зауважує, що процесуальне законодавство передбачає інші наслідки пропущення строків звернення до суду, аніж відмова у задоволенні позову.

Такі наслідки визначені статтею 123 КАС України, що помилково не було застосовано судом першої інстанції.

Згідно із ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи, що причини пропуску строку звернення до суду заявлені позивачем на переконання колегії суддів не є поважними, суд апеляційної інстанції в силу ч.3 ст. 123 КАС України дійшов висновку про наявність підстав для залишення вказаної позовної вимоги позивача без розгляду.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у місті Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м.Києві від 01.04.2020 №0027604203 визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м.Києві від 01.04.2020 №0027614203 в частині нарахованої суми грошового зобов`язання за штрафними санкціями в розмірі 4250,00 грн. визнати протиправним та скасувати.

Позовну заяву в частині вимог до державного підприємства "Український державний центр радіочастот" залишити без розгляду.

В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 04.11.2022 року.

Дата ухвалення рішення25.10.2022
Оприлюднено07.12.2022
Номер документу107700077
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —640/8622/21

Постанова від 24.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 22.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 02.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 13.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Постанова від 27.01.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 25.01.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 11.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 25.10.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Постанова від 25.10.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 08.09.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні