Постанова

від 06.12.2022 по справі 560/7592/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7592/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

06 грудня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віат-Транс" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віат-Транс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віат-Транс" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 300971 від 08.02.2022, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАТ-ТРАНС»» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 гривень.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідачем зазначено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_1 вага транспортного засобу тягача д.н.з. НОМЕР_2 без навантаження становить -7265 кг, а відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 вага (повна маса) напівпричіпа-контейнеровоза д.н.з. НОМЕР_4 становить 5500 кг, що разом становить 12765 кг. Загальна вага вантажу, перевезення якого здійснювалося позивачем згідно CMR 7103/1 при зупинці транспортного засобу посадовими особами відповідачів, становила: 11871,4 кг (вага вантажу згідно CMR 7103/1) + 7265 кг (вага тягача згідно свідоцтва про реєстрацію тз) + 5500 кг (вага напівпричіпу-контейнеровоза згідно свідоцтва про реєстрацію тз), що разом становить масу 24 636,4 кг. Загальна фактична маса вантажу при його перевезенні транспортними засобами позивачем згідно CMR№ 7103/1, на момент здійснення рейдової перевірки спеціалістами Відповідача становила 24 636,4 кг, що згідно п. 22.5 ПДР дозволяло позивачу здійснювати перевезення вантажу за вказаним маршрутом без отримання відповідного дозволу та спростовує правомірність застосування відповідачем до позивача адміністративної відповідальності за так зване порушення Позивачем габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу. Позивачем, при перевезенні вантажу згідно CMR№ 7103/1 здійснено дотримання вагових норм щодо параметрів та норм визначених Правилами дорожнього руху, в тому числі відповідно до п.22.5., а тому Акт складений спеціалістами відповідача та винесена відповідачем Постанова не відповідають нормам права та фактичним обставинам справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.12.2021 о 10:25 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області було проведено перевірку транспортного засобу MERCEDES-BENZ, державний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу, за результатами якої складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №328368 від 26.12.2021 (далі - Акт №328368).

У Акті №328368 зазначено, що виявлено порушення, а саме перевезення вантажу згідно ТТН CMR № 7103/1 - хрестовини, з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм на 11,27 %, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Водій транспортного засобу від пояснень та підпису відмовився (а.с. 45).

Відповідно до Акту №0055637 від 26.12.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, та Довідки №0070057 від 26.12.2021, проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля MERCEDES-BENZ та причіпа (напівпричіпа) державний номер НОМЕР_4 , і встановлено наступні осьові навантаження: 6,94 т, 12,24 т, 19,04 т при нормативно допустимих 11т, 11т, 24т (а.с. 46).

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №300971 від 08.02.2022 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віат-Транс" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. Вказано про допущення порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абзацом 15 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 42).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень (навантаження на одиночну вісь - понад 11 т) без спеціального дозволу, а тому оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-III), відповідно до ч. 12 ст. 6 якого, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини 1, 4 Закону № 2344-III передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України №3353-XII від 30.06.1993 Про дорожній рух, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок №879), згідно з яким габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотриманий визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Підпунктом 3 п. 2 Порядку № 879 встановлено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з п. 24 Порядку № 879, після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Тобто, законодавцем передбачено критичну похибку у розмірі 2%, що еквівалентно 220 кг на одиничну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися.

У даній справі перевищення навантаження на таку вісь становить більше 2%.

Колегія суддів вважає, що апелянт помилково стверджує про те, що відповідачем не було враховано даної похибки під час зважування, оскільки з графи талону вбачається, що норма становить 11,22 т, а отже дана похибка автоматично врахована під час зважування.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства слідує, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Згідно з довідкою №0070057 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.12.2021 (а.с.47), повна маса транспортного засобу MERCEDES-BENZ становила 38,22 тонн, втім осьове навантаження на одиночну вісь транспортного засобу становило 12,24 т при дозволеній масі 11,00 т, що свідчить про перевезення вантажу із перевищенням встановленого осьового навантаження.

Окрім того, судом встановлено, що старший державний інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Фуклєв П.І. був не лише посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль, але й оператором вагового комплексу.

А тому, суд вважає, що відсутність другого підпису в графі "оператор вагового комплексу" жодним чином не впливає на результати зважування транспортного засобу, правильність нарахування плати за проїзд та не спростовує факт допущеного позивачем порушення.

Суд, критично оцінює посилання позивача на те, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт здійснювався без належного повідомлення позивача про час і місце, адже відповідачем надано докази надіслання позивачу повідомлення про розгляд справи на 08.02.2022 №5986/824.1/24-22 від 27.01.2022, яке надіслано позивачу 27.01.2022 (а.с. 44,51).

Отже, відповідач дотримався приписів Порядку №1567 в частині надіслання рекомендованого листа із повідомленням позивачу про час і місце розгляду справи. Таке повідомлення було надіслано позивачу завчасно, тому твердження щодо не повідомлення про час і місце розгляду справи, є безпідставними.

Також, потрібно враховувати, що спірні правовідносини не регулюються нормами КУпАП.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віат-Транс" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.