Постанова

від 05.12.2022 по справі 911/277/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2022 р. Справа№ 911/277/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Корона-Сервіс+"

на рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2022р.

у справі № 911/277/22 (суддя - Ейвазова А.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артвіл-Агро"

до Приватного підприємства "Корона-Сервіс+"

про стягнення 152 439,35грн,

УСТАНОВИВ:

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Артвіл-Агро" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Київської області з позовом до Приватного підприємства "Корона-Сервіс+" (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача 152 439,35грн, у тому числі: 143 200 грн основного боргу, 2 004,80 грн інфляційних втрат коштів, 1 071,06 грн 3% річних та 6 163,49 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 29.09.2021 був укладений договір №29/09/1-АА оренди транспортного засобу - сільськогосподарської техніки з екіпажем (водієм), згідно якого позивачем були виконані роботи (дискування землі), однак відповідач ці роботи не оплатив в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19 серпня 2022 року позов задоволено частково.

З Приватного підприємства "Корона-Сервіс+" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артвіл-Агро" - 143 200 грн основного боргу, 988,67 грн 3% річних, 2004,80 грн інфляційних втрат коштів, 5767,24 грн пені, а також 2 473,21 грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

У частині стягнення 82,39 грн 3% річних, 396,25 грн пені відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Приватне підприємство "Корона-Сервіс+" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права та не повно з`ясовані обставини справи, оскільки суд не повідомив відповідача про розгляд справи належним чином; ухвала суду від 06.07.2022 був направлений на стару електронну адресу, яку він змінив 08.06.2022 на іншу, оскільки за юридичною адресою відповідача (с.Олізарівка Іванківського району) більше місяця знаходився штаб окупаційних військ РФ, та знищені документи і будівлі; відповідачем було подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, який оскільки він хотів надати усні пояснення щодо неправомірних вимог позивача, надати докази (зокрема, дефектний акт) та викликати свідків, однак суд своєю ухвалою від 03.08.2022 відмовив у задоволенні клопотання і вже 19.08.2022 виніс оскаржуване рішення, чим порушив принцип змагальності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 25 жовтня 2022 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

06.10.2022 від позивача надійшла заява, у якій він вказав, що не отримував апеляційну скаргу, тому просить зобов`язати відповідача надіслати її копію з доданими до неї документами.

12.10.2022 від позивача надійшла заява (адресована відповідачу і суду), у якій він вказав, що поштове відправлення з апеляційною скаргою з невідомих причин 21-м відділенням зв`язку міста Кременчука не було вручено позивачу і повернуто відправнику, тому просить відповідача надіслати скаргу з додатками на електронну адресу позивача.

21.10.2022 від позивача надійшла заява, у якій він вказав, що поштове відправлення з апеляційною скаргою з невідомих причин 21-м відділенням зв`язку міста Кременчука не було вручено позивачу і повернуто відправнику, відповідач на заяву від 12.10.2022 не відповів і не направив скаргу позивачу, реалізувати право на ознайомлення з матеріалами справи складно, у зв`язку із ракетними обстрілами міста Києва, тому просить надіслати копію скарги з додатками на електронну адресу.

Копія скарги з додатками була направлена представнику позивача на зазначений у заяві телефонний номер через застосунок "Viber".

31.10.2022 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (направлений до суду 26.10.2022), у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що суд належним чином повідомив відповідача про розгляд справи; представники відповідача двічі знайомились з матеріалами справи, однак не подали ні відзив на позов, ні жодних доказів; заперечує проти долучення до матеріалів справи дефектного акту, оскільки він складений одноособово, не може слугувати доказом неякісного дискування земельної ділянки і поданий з порушенням норм процесуального закону. Також просить поновити строк на подання відзиву, оскільки копія скарги отримана лише 24.10.2022.

Апеляційний господарський суд вважає за можливе поновити строк на подання відзиву і прийняти його до розгляду.

Щодо додаткових доказів, доданих до апеляційної скарги, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Частиною 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідачем в якості нових доказів до апеляційної скарги додано засвідчену копію дефектного акту №3 від 01.11.2021, складеного представниками відповідача, про виконання робіт по договору.

З матеріалів справи вбачається, що представники відповідача знайомились з матеріалами справи 11.07.2022 та 01.08.2022, однак відповідач не подав відзив на позовну заяву та доказів, які б підтверджували заперечення проти позову, а у апеляційній скарзі не наводить причин неможливості надання дефектного акту суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, доданий до апеляційної скарги новий доказ не приймається судом, оскільки прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів на стадії апеляційного провадження, за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто, без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29.09.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір №29/09/1-АА оренди транспортного засобу - сільськогосподарської техніки з екіпажем (водієм) (далі - договір) та додаткову угоду № 1 до договору (далі - додаткова угода), яка є невід`ємною його частиною відповідно до п. 11.9 договору.

Як визначено п.1.1 договору, позивач зобов`язується передати у тимчасове володіння і користування відповідачу сільськогосподарську техніку, зазначену у додатковій угоді до даного договору та/або в акті прийому-передачі сільськогосподарської техніки, який є додатком до договору, забезпечити своїми силами її керування та технічну експлуатацію, а відповідач - прийняти в тимчасове володіння та користування техніку під керуванням екіпажу, виплачувати орендну плату за користування сільськогосподарською технікою та повернути її в порядку, встановленому цим договором.

Згідно п.1.3 договору об`єктом оренди за цим договором є сільськогосподарська техніка, зазначена у додатковій угоді та в акті прийому-передачі сільськогосподарської техніки, яка, в силу п.2.1 договору, передається для проведення сільськогосподарських робіт для вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках.

Договором сторонами передбачено, що передача сільськогосподарської техніки в оренду здійснюється за актом прийому-передачі сільськогосподарської техніки (п.3.2 договору), а строк оренди встановлюється додатковою угодою до договору та визначається в днях фактичного використання майна (п.4.1 договору).

У відповідності до п.п. 5.1, 5.2 договору розмір орендної плати встановлюється додатковою угодою; орендна плата сплачується відповідачем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця протягом строку, визначеного сторонами у додаткових угодах.

Пунктом 5.5 договору зазначено, що з метою фіксації факту оренди за договором позивач, на підставі наданих відповідачем даних, поетапно після кожних трьох днів оренди (фактичного використання) або кожних зораних 300га складає (підписує та скріплює печаткою) акт приймання-передачі з нарахуванням орендної плати та цього ж дня електронною поштою надсилає його відповідачу для підписання.

Як визначено п.5.6 договору, відповідач у разі відсутності зауважень щодо суми та якості, підписує вищевказаний акт і повертає електронною поштою його позивачу не пізніше наступного дня за днем отримання; у разі неповернення відповідачем належним чином оформленого акту приймання-здачі протягом встановленого терміну, послуги оренди вважаються наданими, а акт узгодженим та має юридичну силу для здійснення оплати, що не звільняє відповідача від обов`язку передати підписаний уповноваженими представниками сторін оригінал цього акту. При цьому, п. 5.7 договору передбачено, що всі претензії щодо якості відповідач заявляє не пізніше 2-х календарних днів після виконання наданих послуг.

Згідно п.8.1 договору після закінчення терміну оренди за договором орендар зобов`язаний протягом 3 робочих днів повернути майно, що орендується, орендодавцю за актом приймання-передачі (повернення) сільськогосподарської техніки.

У випадку прострочення сплати орендної плати відповідач зобов`язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вiд суми боргу за кожен день прострочення (п. 9.5 договору).

Відповідний договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (п. 10.1 договору); закінчення строку договору не звільняє сторін вiд відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 10.3 договору).

29.09.2021 позивачем за додатковою угодою, що фактично також є актом прийому-передачі, передано відповідачу трактор Fendt 936 Vario 2015 р.в., дискову борону Amazone Catros+, 6м.

Додатковою угодою сторонами установлено, що техніка передається з екіпажем для здійснення таких сільськогосподарських робіт на земельних ділянках на території орендаря загальною орієнтовною площею: дискування до 7 см - 900га.

Сторонами п.4 додаткової угоди погоджено, що вартість оренди техніки з екіпажем, що визначена пунктом 2 угоди, становить 400грн за гектар з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п.5 додаткової угоди сплата коштів за оренду здійснюється по факту використання орендованої техніки після обробітку кожних 150 га або трьох днів обробітку на підставі актів приймання-передачі не пізніше 2-х днів з моменту підписання кожного акту.

На підтвердження фактів виконання зобов`язань за договором та передачі техніки у користування за договором, позивачем надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані одноособово позивачем, на загальну суму 290508грн з ПДВ, а саме: № ОУ-0000029 від 05.10.2021 на суму 67 308грн; №ОУ-0000030 від 07.10.2021 на суму 80 000грн; №ОУ-0000031 від 18.10.2021 на суму 143 200грн.

Вказані акти не підписані відповідачем, проте в рахунок часткової оплати оренди відповідачем перераховано: 06.10.2021 - 67 308грн з призначенням платежу: "оплата за послуги оренди сг.техніки (дискування) ДН, згідно рах. 31 від 05.10.2021, про що свідчить виписка з рахунку позивача"; 09.10.2021 - 80 000грн з призначенням платежу: "оплата за послуги оренди сг.техніки (дискування) ДН згідно рах.32 від 07.10.2021", що підтверджується платіжними дорученням №4590 від 09.10.2021.

Таким чином, неоплаченими залишились роботи, виконані по акту від 18.10.2022 на суму 143 200 грн.

На підтвердження направлення, як передбачено п.5.5 договору, електронною поштою акту від 18.10.2021, позивачем до поданої позовної заяви долучено у паперовій копії скріншот електронного листа від 18.10.2021. Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, додатком до вказаного листа був лише рахунок-фактура, тому відповідний доказ не може бути прийнятий судом в якості доказу направлення відповідачем саме відповідного акту.

Проте, позивач 19.10.2021 направив відповідачу поштою лист №1 від 19.10.2021, у якому просив підписати, скріпити початковою та повернути, у тому числі акт здачі-прийняття робіт №У-000031 від 18.10.2021, а також оплатити рахунок-фактуру № СФ-0000034 від 18.10.2021 на суму 143200грн, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення №3960021847490, накладною та фіскальним чеком щодо оплати послуг пересилання.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідного акта з підписом або висловлення зауважень до нього, у т.ч. з оспоренням факту користування технікою, обсягу або вартості послуг, під час розгляду справи відповідачем не надано.

23.12.2021 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №2 від 23.12.2021 про оплату боргу у сумі 143 200грн та повернення оформлених належним чином актів здачі-прийняття робіт та акту звірки взаєморозрахунків, що підтверджується описом вкладення та накладною №3960022057256, фіскальним чеком від 23.12.2021.

Однак, відповідач на вказану вимогу не відповів, виконані позивачем роботи в повному обсязі не оплатив.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути 143 200 грн основного боргу, 2 004,80 грн інфляційних втрат коштів, 1 071,06 грн - 3% річних та 6 163,49 грн пені.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, однак встановив помилки у розрахунках, у зв`язку із чим задовольнив позов частково, стягнувши 143200грн основного боргу, 988,67 грн - 3% річних, 2004,80 грн інфляційних втрат коштів, 5767,24 грн пені і відмовив у стягненні 82,39 грн - 3% річних, 396,25 грн пені.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки між сторонами у даній справі виникли на підставі договору №29/09/1-АА від 29.09.2021 оренди транспортного засобу - сільськогосподарської техніки з екіпажем (водієм).

Згідно пункту 2.1 договору його метою є проведення сільськогосподарських робіт для вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, а згідно додаткової угоди №1 техніка з екіпажем передана для виконання сільськогосподарських робіт з дискування до 7 см на площі 900 га.

Таким чином, за правовою природою укладений між сторонами договір є господарським договором підряду.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, був чинним і обов`язковим для сторін.

Предметом розгляду даної справи є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за виконані роботи та застосування наслідків прострочення грошових зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2 статті 837 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 317 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Пунктом 5.5 договору зазначено, що з метою фіксації факту оренди за договором позивач, на підставі наданих відповідачем даних, поетапно після кожних трьох днів оренди (фактичного використання) або кожних зораних 300 га складає (підписує та скріплює печаткою) акт приймання-передачі з нарахуванням орендної плати та цього ж дня електронною поштою надсилає його відповідачу для підписання.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані одноособово позивачем, на загальну суму 290508грн з ПДВ, а саме: № ОУ-0000029 від 05.10.2021 на суму 67 308грн; №ОУ-0000030 від 07.10.2021 на суму 80 000грн; №ОУ-0000031 від 18.10.2021 на суму 143 200грн.

Як визначено п.5.6 договору, відповідач у разі відсутності зауважень щодо суми та якості, підписує вищевказаний акт і повертає електронною поштою його позивачу не пізніше наступного дня за днем отримання; у разі неповернення відповідачем належним чином оформленого акту приймання-здачі протягом встановленого терміну, послуги оренди вважаються наданими, а акт узгодженим та має юридичну силу для здійснення оплати, що не звільняє відповідача від обов`язку передати підписаний уповноваженими представниками сторін оригінал цього акту. При цьому, п. 5.7 договору передбачено, що всі претензії щодо якості відповідач заявляє не пізніше 2-х календарних днів після виконання наданих послуг.

Відповідачем акти не були підписані, однак не надано доказів направлення позивачу будь-яких претензій щодо якості у встановлений строк, отже роботи за вказаними актами вважаються прийнятими.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 5 додаткової угоди сторони домовились, що сплата коштів за оренду здійснюється по факту використання орендованої техніки після обробітку кожних 150 га або трьох днів обробітку на підставі актів приймання-передачі не пізніше 2-х днів з моменту підписання кожного акту.

Відповідачем виконані позивачем роботи оплачені частково, а саме: 06.10.2021 сплачено 67 308грн, 09.10.2021 сплачено 80 000 грн. Отже, неоплаченими залишились роботи, виконані по акту від 18.10.2022 на суму 143200 грн.

Як вірно встановив суд першої інстанції, з врахуванням положень пункту 5.6 договору та зважаючи на направлення акту на підписання 19.10.2021, таке відправлення не могло бути вручено відповідачу раніше 25.10.2021. Таким чином, оскільки відповідач мав підписати акт не пізніше наступного дня, а строк оплати, визначений п.5 додаткової угоди, - не пізніше 2 днів з дня підписання акту, останнім днем для оплати є 28.10.2021.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов юридично правильного висновку про те, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт в сумі 143 200 грн, отже, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають повному задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором, позивач просив стягнути з відповідача 2 004,80 грн інфляційних втрат коштів за листопад-грудень 2021 року, 1 071,06 грн - 3% річних та 6 163,49 грн пені за період з 22.10.2021 по 20.01.2022.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 9.5 договору встановлено, що у випадку прострочення сплати орендної плати відповідач зобов`язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення (п. 9.5 договору).

Перевіривши розрахунки 3% річних, пені та інфляційних втрат коштів, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було невірно визначено початок прострочення, тому, згідно правильного розрахунку, зробленого судом, з відповідача підлягають стягненню 988,67 грн - 3% річних, 2004,80 грн інфляційних втрат коштів, 5767,24 грн пені, отже, ці вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд вважає юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1-3, 7 статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 цієї статті Кодексу передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про відкриття провадження від 07.02.2022 була направлена сторонам 08.02.2022, що підтверджується списком рекомендованих листів (№0103281062089) та вручений відповідачу 17.02.2022, що підтверджується інформацією з сайту відстеження поштових відправлень (а.с. 41-46).

Отже, суд першої інстанції належним чином повідомив відповідача про відкриття провадження у справі.

06.07.2022 суд першої інстанції, у зв`язку із відсутністю фінансування на поштові відправлення, направив відповідачу копію ухвали суду від 07.08.2022 на адресу електронної пошти "koronaserviceplus@ukr.net", яка була зазначена у витягу з ЄДР станом на час подання позову (а.с.29, 53).

11.07.2022 представник відповідача адвокат Мінгалєєва Н.М., яка діяла на підставі ордеру від 01.07.2022, подала до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, з якими ознайомилась у цей же день та зробила копії (а.с.57).

26.07.2022 представник відповідача адвокат Січевлюк-Врублевський Т.С., який діяв на підставі ордеру від 23.07.2022, подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, з якими ознайомився 01.08.2022 та зробив фотокопії (а.с.60).

Також відповідачем подавалось клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, яке було обґрунтовано відхилено судом першої інстанції ухвалою від 03.08.2022, оскільки даний спір є малозначним.

За встановлених обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином повідомив відповідача про розгляд справи, відповідачу було забезпечено можливість ознайомитись з матеріалами справи і він мав достатньо часу для подання відзиву на позов та доказів, які б спростовували позовні вимоги, однак він не скористався своїм правом, отже відсутні порушення принципу змагальності судового процесу.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив всі наявні у справі докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Київської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Корона-Сервіс+" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 19 серпня 2022 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05.12.2022.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук