Постанова

від 01.12.2022 по справі 904/1292/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2022 року м. Дніпро Справа № 904/1292/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від прокуратури: Тавлеєв О.О., посвідчення № 065912 від 09.11.2021 р., прокурор відділу

від позивача -1: не з`явився

від позивача -2: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Примакова Д.В., посвідчення № 1103 від 07.12.2017 р., адвокат

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Апостолівської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 р.

( суддя Манько Г.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 29.08.2022 р.)

по справі

за позовом

Керівника Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області

в інтересах держави в особі

Позивач -1: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України,

Позивач -2: Дніпропетровської обласної державної адміністрації

до

Відповідача -1: Апостолівської міської ради,

Відповідача -2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марвис"

третя особа без самостійних позовних вимог на стороні Відповідача-1,

що не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору:

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

про визнанна недійсним договору оренди землі з одночасним припиненням речових прав та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Апостолівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Марвис" про: визнання недійсним договору оренди землі б/н від 25.08.2021 р., укладеного між Апостолівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю МАРВИС, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:02:001:0157 площею 13 га, яка розташована на території Апостолівської міської ради Криворізької району Дніпропетровської області, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю МАРВИС на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43932504); витребування на користь Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації із незаконного володіння Апостолівської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0157 площею 13 га.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 р. позов задоволено повністю - визнано недійсним договір оренди землі б/н від 25.08.2021 р., укладений між Апостолівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю МАРВИС, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:02:001:0157 площею 13 га, яка розташована на території Апостолівської міської ради Криворізької району Дніпропетровської області, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю МАРВИС на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43932504). Витребувано на користь Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації із незаконного володіння Апостолівської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0157 площею 13 га. Стягнуто з Апостолівської міської ради на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір, в сумі 2481 грн.. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю МАРВИС на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2481 грн..

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Апостолівська міська рада в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник наголошує, що при прийнятті відповідних рішень стосовно прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну власність, реєстрації права власності на відповідні земельні ділянки та передачі їх в оренду Апостолівська міська рада неухильно дотримувалась встановлених чинним законодавством вимог.

Водночас, на думку Скаржника, суд не звернув увагу на доводи Апостолівської міської ради, стосовно розбіжностей, невідповідностей при створенні заказника загальнодержавного значення, не встановлення меж заказника в натурі та неможливості відсутності відповідної інформації про заказник загальнодержавного значення в відомостях Державного земельного кадастру у разі його фактичного створення.

При цьому Скаржник зазначає, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області № 2-ОТГ від 20.11.2020 р. спірні земельні ділянки передавались як землі сільськогосподарського призначення та не маючи обмежень у використанні про що свідчать додатки до актів приймання передачі відповідних земельних ділянок.

Крім того, відомостей про належність спірних земельних ділянок до об`єктів природно-заповідного фонду чи наявності обмежень у їх використанні в базі Держгеокадастру відсутні. Сторона Позову не змогла надати доказів які б підтверджували іх наявність, а відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» відповідні відомості в обов`язковому порядку би знаходились в базі Держгеокадастру.

За відсутності доказів наявності в єдиній державній геоінформаційній системі відомостей про належність спірних земельних ділянок до земель природно-заповідного фонду, Скаржник вважає, що спірні земельні ділянки не відносяться до земель природно-заповідного фонду. Тому, порядок щодо прийняття до комунальної власності та реєстрації права власності, затвердження проектів землеустрою та продажу права оренди Апостолівською міською радою повністю проведено згідно умов чинного законодавства та не містить складу перевищення повноважень.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Керівника Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Прокурор не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Прокурор посилається на те, що на час передачі спірних земельних ділянок із державної до комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду, які перебувають у державній власності, здійснювались виключно Кабінетом Міністрів України. Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України ( в редакції на час передачі земельних ділянок із державної до комунальної власності ) Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказом № 2-ОТГ від 20.11.2020 р. Апостолівській міській об`єднаній територіальній громаді за актом приймання-передачі та додатку до нього передано у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0125. Згідно листа Секретаріату Кабінету Міністрів України № 42734/0/2-21 від 30.12.2021 р. встановлено, що про факт передачі земельної ділянки із вищевказаним кадастровим номером, розташованої в межах ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Кам`янський прибережно-річковий комплекс» із державної в комунальну власність, Секретаріатові Кабінету Міністрів України стало відомо із запиту Криворізької східної окружної прокуратури. Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, не мало повноважень щодо передачі земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення державної форми власності у комунальну власність Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади.

Крім того, у відзиві Прокурор посилається на те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 2-ОТГ від 20.11.2020 р., в частині земель природно-заповідного фонду, прийнятий з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд». За таких же обставин, рішення Апостолівської міської ради № 36 від 04.12.2020 р. та № 410 від 18.06.2021 р. ( щодо прийняття до комунальної власності та реєстрації права власності, затвердження проектів землеустрою та продажу права оренди), в частині земель природно-заповідного фонду, прийняті з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд».

Прокурор також вказує на те, що сам факт відсутності проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду не позбавляє ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Кам`янський прибережно-річковий комплекс» статусу території природно-заповідного фонду. Доводи Апелянта щодо порушення процедури створення заказника є необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд» та ст. 43 Земельного кодексу України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Крім того, Прокурор зазначає про те, що з моменту оголошення ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Кам`янський прибережно-річковий комплекс» ця територія має статус природно-заповідного фонду і її правовий режим та цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об`єкта.

Від Позивач -2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому Заявник просить суд апеляційної інстанції залишити без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 р. по справі № 904/1292/22, а апеляційну скаргу Апостолівської міської ради без задоволення.

Від Відповідач-2 надійшли письмові пояснення, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Марвис" підтримує апеляційну скаргу та наголошує на наявності судової практики щодо захисту прав особи, яка набула права внаслідок участі у публічних торгах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 р. у справі № 925/1351/19 ).

Відповідач -2 зазначає, що в першій інстанції вже наголошував на неналежному способі захисту щодо вимоги про визнання недійсним договору. Договір є укладеним, дійсним і при зміні власника змінюється сторона у договорі оренди. Відповідно належним способом захисту є припинення (дострокове розірвання) договору.

Відповідач-2 наполягає на тому, що спір має розглядатись з урахуванням суті відносин, що виникли. З урахуванням того, що множинні органи ( Позивач-1, Позивач-2, Третя особа ) є уособленням держави, яка не вживала належних заходів охорони землі ( не вносила відомості до Державного кадастру, не встановлювала меж, не контролювала виконання охоронних зобов`язань та їх перехід при зміні власника тощо ), не узгоджувала дії різних органів, не дбала про власність, якою опікується від імені народу. І множинність органів державної влади при вирішенні спору не повинна нівелювати питання про те, що саме держава рішеннями, діями, бездіяльністю різних органів породила всі порушення у відношенні земельної ділянки, А увесь тягар відповідальності за чужі порушення згідно позову і рішення першої інстанції має нести Відповідач -2 - юридична особа приватного права. Також, суд першої інстанції не спростував аргументи Відповідача -2, який посилався на норми ст. ст. 122, 149 ЗК України, згідно яких повноваження територіального органу Держгеокадастру на передачу сільськогосподарських земель з державної в комунальну власність обмежені, коли йдеться про морське дно, зону відчуження та про вилучення ділянок із постійного користування. Інших обмежень законодавством не було передбачено. В той же час перебування у складі заказнику саме сільськогосподарських земель підтверджується п. 1.3. Положення про заказник, а вилучення з постійного користування не проводилось. Тобто в цій частині незаконність оскарженого наказу не доведена.

Позивач - 1 ( Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України ) та Третя особа ( Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ) не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Орєшкіна Е.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2022 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/1292/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Апостолівської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 р. по справі № 904/1292/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

16.09.2022 р. матеріали справи № 904/1292/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 20.10.2022 р..

18.10.2022 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв`язку з відпусткою члена колегії - судді Чус О.В. розгляд справи № 904/1292/22 в судовому засіданні 20.10.2022 р. не відбувся.

Після виходу на роботу члена колегії - судді Чус О.В., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2022 р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 01.12.2022 р..

Відповідач -1, Позивачи та Третя особа не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Відповідач -1, Позивачів та Третьої особи.

У судовому засіданні 01.12.2022 р., була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Указом Президента України №1078/2008 від 25.11.2008 р., з метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття унікального степового природного комплексу українського Правобережжя, відповідно до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", оголошено ландшафтним заказником загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" - природну територію площею 2615 гектарів, які відносились до земель запасу та знаходились на території Михайлівської сільської ради (1001 гектар), Кам`янської сільської ради (523 гектари), Токівської сільської ради (287 гектарів), Ленінської сільської ради (804 гектари) Апостолівського району Дніпропетровської області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області № 2-ОТГ від 20.11.2020 р. Апостолівській міській об`єднаній територіальній громаді за актом приймання-передачі та додатку до нього передано у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0121.

На підставі вищевказаного наказу, акту приймання-передачі та додатку до нього, рішення Апостолівської міської ради № 36 від 04.12.2020 р. проведено 09.02.2021 р. державну реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку за Апостолівською міською радою.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:02:001:0121 перебувала в межах території ландшафтного заказника загальнодержавного значення Кам`янський прибережно-річковий комплекс та у встановленому порядку (статті 117, 122, 149-151 Земельного кодексу України) повноважним органом в особі Кабінету Міністрів України у власність Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади не передавалась.

Рішенням Апостолівської міської ради № 410 від 18.06.2021 р. затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом поділу та змінено цільове призначення земельних ділянок із "землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) - код КВЦПЗ 16.00" - на цільове призначення - "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - КВЦПЗ 01.01", згідно з додатком.

Шляхом поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1220383300:02:001:0121 з цільовим призначенням "землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) - код КВЦПЗ 16.00" утворено нові - земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1220383300:02:001:0156 та 1220383300:02:001:0157 з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва -КВЦПЗ 01.01".

Апостолівська міська рада прийняла рішення право оренди на новоутворені земельні ділянки продати на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами. Державну реєстрацію права комунальної власності на новоутворені земельні ділянки проведено 22.06.2021 р..

25.08.2021р. за результатами земельних торгів Апостолівською міською радою з ТОВ "МАРВИС" укладено договір про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:02:001:0157.

Перебування вищевказаної земельної ділянки в межах території ландшафтного заказника також підтверджується листом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації №2-6513/0/261-21 від 30.09.2021 р. та листом Інституту географії НАН України № 01-03/264 від 15.11.2021 р..

Керівник Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Апостолівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Марвис" про: визнання недійсним договору оренди землі б/н від 25.08.2021 р., укладеного між Апостолівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю МАРВИС, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:02:001:0157 площею 13 га, яка розташована на території Апостолівської міської ради Криворізької району Дніпропетровської області, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю МАРВИС на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43932504); витребування на користь Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації із незаконного володіння Апостолівської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0157 площею 13 га.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 р. позов задоволено повністю.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Прокурора, Відповідача -2, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Приписами ст. 2 Закону України "Про природно-заповідний фонд" визначено, що відносини в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" та ст. 43 Земельного кодексу України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення / створення території - об`єкта природно-заповідного фонду.

Згідно з приписами ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд", землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

Приписами о до ст. 44 Земельного кодексу України встановлено, що до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Згідно ст. ст. 4, 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд", заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів. Регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Згідно ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Землі ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" перебувають у державній власності, що підтверджується проектом його створення.

Приписами ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції на час передачі земельних ділянок) Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених ст. 149 цього Кодексу, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки природоохоронного призначення.

Як зазначалося раніше, земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:02:001:0121 площею 26.9311 га наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 2-ОТГ від 20.11.2020 р. передана у комунальну власність Апостолівській міській об`єднаній територіальній громаді за актом приймання-передачі та додатком до нього.

Рішенням Апостолівської міської ради № 36 від 04.12.2020 р. земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0121 прийнято до комунальної власності. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 30.09.2019 р.. Дата державної реєстрації права комунальної власності - 09.02.2021 р..

Проект землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:02:001:0157 площею 13 га затверджено рішенням Апостолівської міської ради № 4Ю від 18.06.2021 р. шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:02:001:0121 зі зміною цільового призначення "землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) - код КВЦПЗ 16.00" на "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - КВЦПЗ 01.01". Дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:02:001:0157 - 17.06.2021 р.. Дата державної реєстрації права комунальної власності - 22.06.2021 р..

На підставі договору оренди землі б/н від 25.08.2021 р. ( дата державної реєстрації права оренди - 07.09.2021, номер запису про інше речове право: 43932504 ) земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:02:001:0157 передана ТОВ "МАРВИС" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк 10 років.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1200132162022 від 24.01.2022 -р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 57 776,13 грн.

Перебування вищевказаної земельної ділянки в межах території ландшафтного заказника підтверджується також листом Інституту географії НАН України № 01-03/264 від 15.11.2021 р.. Інститутом географії НАН України в ідентичному масштабі проведено просторове геоінформаційне співставлення меж вищевказаних земельних ділянок, у відповідності з даними Публічної кадастрової карти України з межами ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" у відповідності з Проектом створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс", підготовленим Інститутом землеустрою Української академії аграрних наук у 2002 році. Зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:02:001:0157 повністю розміщена в межах об`єкта ПЗФ - ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс". Додаток до листа Інституту географії НАН України № 01-03/264 від 15.11.2021 р. містить графічні відображення, які дають можливість для візуального доступного сприйняття факту накладення меж спірних земельних ділянок на територію ландшафтного заказника.

Згідно листа Секретаріату Кабінету Міністрів України № 42734/0/2-21 від 30.12.2021 р. встановлено, що про факт передачі земельної ділянки із вищевказаним кадастровим номером, розташованої в межах ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" із державної в комунальну власність, Секретаріатові Кабінету Міністрів України стало відомо із запиту Криворізької східної окружної прокуратури.

Приписами ст. 122 Земельного кодексу України ( в редакції на час передачі земельних ділянок) зазначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, не мало повноважень щодо передачі земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення державної форми власності у комунальну власність Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади. Наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 2-ОТГ від 20.11.2020 р., в частині земель природно-заповідного фонду, прийнятий з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Приписами статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель і державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що рішення Апостолівської міської ради № 36 від 04.12.2020 р. та № 410 від 18.06.2021 р. (щодо прийняття до комунальної власності та реєстрації права власності, затвердження проектів землеустрою та продажу права оренди), в частині земель природно-заповідного фонду (спірної земельної ділянки), прийняті з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд».

Згідно приписів ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого, самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. ст. 316, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За приписами ст. 373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним ( ст. 387 ЦК України ).

Як слушно зазначив місцевий господарький суд - особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем з огляду на наявність відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В той же час не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна. Право комунальної власності на спірні земельні ділянки зареєстровано 22.06.2021 р. за Апостолівською міською радою, яка на теперішній час є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) належить Державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Кам`янський прибережно-річковий комплекс», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 183 від 23.04.2009, на території Заказника забороняється діяльність, що суперечить цілям та завданням Заказника і загрожує збереженню природного комплексу, передбаченим цим Положенням, а саме будь-яке будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об`єктів транспорту і зв`язку, що може вплинути на зміну характеру місцевості, ландшафтів та не пов`язаних з охороною території Заказника та надання земельних ділянок під забудову чи у господарське використання.

Згідно з Охоронним зобов`язанням, яке зареєстровано в Державного управлінні охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за № 127, на заповідній території забороняється розорювання за винятком заходів по обмеженню розповсюдження пожеж.

Розорювання, засівання земель природно - заповідних територій призведе до знищення національного багатства, яким є ландшафтний заказник, що перебуває під особливою охороною держави.

При укладанні спірного договору оренди земельної ділянки Апостолівська міська рада в порушення ч. 1 статті 317 ЦК України, ч. 1 статті 122 ЗК України, вийшла за межі власних повноважень та незаконно розпорядилась спірною земельною ділянкою, яка є власністю Держави і відносяться до земель природно - заповідного фонду.

Приписами ч. 2 ст. 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Приписами ч.ч. 1, 3 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати, необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підстави для визнання спірного договору недійсним передбачені ч.ч. 1, 2 статті 203 ЦК України. Витребування спірної земельної ділянки є належним способом захисту цивільних прав у відповідності до приписів ст.ст. 16, 317 ЦК України.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача -1.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

13. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Апостолівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 р. у справі № 904/1292/22 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.12.2022 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя Е.В. Орєшкіна