Ухвала

від 05.12.2022 по справі 12/208/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.12.2022 Справа № 12/208/09

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали скарги вих. б/н від 25.11.2022 (вх. № 15225/08-08/22 від 30.11.2022) Фізичної особи підприємця Острун Юлії Михайлівни, м. Запоріжжя на дії начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала Ігоря Анатолійовича у справі № 12/208/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком», (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Кошута, буд. 8, кв. 5; 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, буд. 10)

до відповідача (скаржник) Фізичної особи-підприємця Острун Юлії Михайлівни, ( АДРЕСА_1 ), представник заявника адвокат Середа Андрій Анатолійович, (69005, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 8, оф. 310)

про стягнення 12403,63 грн.

Особа, дії та бездіяльність якої оскаржуються, Начальник Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала Ігорь Анатолійович, (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16)

Без виклику учасників справи

УСТАНОВИВ

Господарським судом Запорізької області розглядалася справа № 12/208/09 (номер провадження справи 27/57/22) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком» м. Дніпро про стягнення з Фізичної особи-підприємця Острун Юлії Михайлівни, м. Запоріжжя вартості неповернених інтернет - карток у розмірі 8180,00 грн., штрафу у розмірі 4090,00 грн. та пені у розмірі 133,63 грн. за договором комісії № 12001-ЗПО/КМ від 01.09.2008.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.12.2009 у справі № 12/208/09 позовні вимоги задоволені повністю, з Фізичної особи-підприємця Острун Юлії Михайлівни стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком» вартість неповернених інтернет-карток у розмірі 8180 грн. 00 коп., штраф у розмірі 4090 грн..00 коп., пеню у розмірі 133 грн. 63 коп., 124 грн. 04 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення суду від 24.12.2009 у справі № 12/208/09 господарським судом Запорізької області 11.01.2010 видано відповідний наказ № 12/208/09.

30.11.2022 до служби діловодства господарського суду Запорізької області надійшла скарга Фізичної особи-підприємця Острун Юлії Михайлівни, м. Запоріжжя на дії начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала Ігоря Анатолійовича щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 12/208/09.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2022 у зв`язку із звільненням з посади головуючого судді у справі Владимиренка І.В. скаргу Фізичної особи-підприємця Острун Юлії Михайлівни на дії начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі № 12/208/09 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Розглянувши скаргу Фізичної особи-підприємця Острун Юлії Михайлівни на дії начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі № 12/208/09, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

За приписами ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. (ч. 1 ст. 340 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Згідно з ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Господарський процесуальний кодекс України не містить чітких вимог щодо змісту, форми та переліку додатків до скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, у зв`язку із чим розгляд таких заяв здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи, із застосуванням за аналогією положень Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання щодо змісту та форми позовної заяви, документів, які додаються до позовної заяви, та які зазначені в ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Так, ч. 3 ст. 169 ГПК України визначено, що заяви, клопотання подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Загальні вимоги до форми і змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені в ст. 170 ГПК України.

Згідно нормам ч. 2 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Таким чином, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми і змісту письмової заяви (клопотання), встановленим в ст. 170 ГПК України, а також містити відомості, перелічені в ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом відправлення копії заяви (скарги) та доданих до неї документів при зверненні до господарського суду є оригінали опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату, та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

До скарги вих. б/н від 25.11.2022 (вх. № 15225/08-08/22 від 30.11.2022) у справі № 12/208/09 скаржником у якості доказів в підтвердження направлення цієї скарги стягувачу (позивачу) та державному виконавцю надані оригінали фіскальних чеків № 00055 і № 00056 від 25.121.2022, які не можуть бути прийняті судом як належні докази направлення стягувачу (позивачу) та державному виконавцю копії скарги та усіх документів, що є додатками до неї, з огляду на вище викладені норми законодавства.

Крім того, суд зазначає, що реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником. У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Таким чином, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Частинами 1 та 3 статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Суд зобов`язаний перевірити щонайменше дві складових представництва, а саме факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень, зокрема право на звернення з відповідним процесуальним документом до суду у конкретний момент часу.

Частиною 1 статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При цьому, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

За приписами частин 3 та 4 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді, зокрема, у малозначних спорах.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

На підставі ст. 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41 (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14.02.2020 № 29 та рішенням Ради адвокатів України від 17.11.2020 № 118) затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, яким зокрема встановлено наступне:

2. Ордер на надання правової допомоги письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

3. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1).

Пунктами 5, 6 Положення № 41 визначено, що ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі Особистого кабінету адвоката на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Вимоги щодо форми ордеру визначені пунктами 7-12 Положення.

При цьому, згідно з п., п. 4 та 6 Рішення Ради адвокатів № 41 від 12.04.2019 року «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції» адвокатам України дозволено в строк до 01.01.2022 року використовувати Типову форму ордера (виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону, зеленого кольору, серійний номерний бланк), затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012.

Типова форма ордеру, виготовлена друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012, із змінами та доповненнями, діє після 01 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні). (п.5 Положення № 41)

З аналізу викладених положень, слід констатувати, що починаючи з 01.01.2022 року адвокати повинні використовувати згенеровані електронні ордери на надання правничої (правової) допомоги. Типова форма ордеру, виготовлена друкарським способом, діятиме після 01.01.2022 виключно у разі, якщо адвокат надав її до 01.01.2022 щодо підтвердження своїх повноважень у конкретній справі і такі повноваження у відповідній справі ще не закінчені.

Скарга за вих. б/н від 25.11.2022 (вх. № 15225/08-08/22 від 30.11.2022) на її останньому (четвертому) аркуші підписана представником скаржника адвокатом Середою Андрієм Анатолійовичем, який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.03.2014 серія ПТ № 1400 та Ордеру на надання правової допомоги від 07.10.2022 серія ПТ номер 048085.

Суд вважає, що наданий адвокатом Середою Андрієм Анатолійовичем Ордер від 07.10.2022 серія ПТ номер 048085 не відповідає вимогам Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, оскільки є Типовою формою ордера, виготовленою друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону, що була дозволена до використання адвокатами України в строк до 01.01.2022, а, отже, такий ордер не може бути належним документом, що підтверджує повноваження представника станом на час звернення до суду зі скаргою за вих. б/н від 25.11.2022 (вх. № 15225/08-08/22 від 30.11.2022).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга за вих. б/н від 25.11.2022 (вх. № 15225/08-08/22 від 30.11.2022) підписана особою, яка не має права її підписувати.

З викладеного вбачається, що скаржником (відповідачем у справі) не дотриманні вимоги, встановлені ч. 2 ст. 170 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

На підставі викладеного, скарга Фізичної особи-підприємця Острун Юлії Михайлівни, м. Запоріжжя на дії начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала Ігоря Анатолійовича щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 12/208/09 та додані до неї документи підлягають поверненню Фізичній особі-підприємцю Острун Юлії Михайлівни без розгляду.

Суд вважає за необхідне роз`яснити скаржнику (відповідачу у справі), що у відповідності до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Враховуючи, що скарга повертається скаржнику без розгляду, клопотання про поновлення строку на звернення для суду зі скаргою судом не розглядалося.

Керуючись ч. 4 ст. 170, ст., ст. 234, 235, 255, 339-341 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Скаргу Фізичної особи-підприємця Острун Юлії Михайлівни, м. Запоріжжя на дії начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала Ігоря Анатолійовича щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 12/208/09 та додані до неї документи повернути Фізичній особі-підприємцю Острун Юлії Михайлівни без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Повний текст ухвали складено та підписано 05.12.2022.

Телефон контакт-центру 0-800-501-492.

Додаток на адресу представника скаржника: скарга з додатками на 19-и аркушах.

Суддя Н.Г. Зінченко

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.