Ухвала

від 23.01.2023 по справі 12/208/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.01.2023 Справа № 12/208/09

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С, розглянувши матеріали скарги вих. б/н від 22.12.2022 Фізичної особи підприємця Острун Юлії Михайлівни, м. Запоріжжя на дії начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала Ігоря Анатолійовича у справі № 12/208/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма Телеком, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Кошута, буд. 8, кв. 5; 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, буд. 10

до відповідача (скаржник) Фізичної особи-підприємця Острун Юлії Михайлівни, АДРЕСА_1

про стягнення коштів

орган виконання: начальник Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала Ігорь Анатолійович, 69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16

за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Середа А.А., адвокат ордер АР № 11111168 від 20.01.2023;

від виконавця: не з`явився;

установив

02.01.2023 до суду надійшла скарга Фізичної особи-підприємця Острун Юлії Михайлівни, м. Запоріжжя на дії начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала Ігоря Анатолійовича щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 12/208/09.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано на розгляд судді Владимиренко І.В.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області № П-5/23 від 02.01.2023, у зв`язку із звільненням з посади головуючого судді у справі Владимиренка І.В. скаргу Фізичної особи-підприємця Острун Юлії Михайлівни на дії начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі № 12/208/09 передано на розгляд судді Горохову І.С.

11.01.2023 ухвалою суду прийнято скаргу до розгляду, розгляд скарги призначено на 23.01.2023.

Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні представника відповідача. Відводів складу суду не заявлено.

Представники позивача та органу виконання не з`явилися.

Скаргу обґрунтовано тим, що під час проведення реєстраційних дій одержано інформацію про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження з 01.03.2010. З метою зняття арешту було направлено звернення до відділу державної виконавчої служби. На звернення було надано відмову. Скаржник вважає дії відділу державної виконавчої служби безпідставними та такими, що порушують права боржника. Просить скаргу задовольнити та зобов`язати посадових осіб відділу державної виконавчої служби зняти арешт з майна Острун Юлії Михайлівни.

Від відділу державної виконавчої служби надійшов відзив на скаргу. У відзиві зазначено про те, що на даний час виконавчі провадження строки зберігання яких закінчилися знищено. До відділу не надходили докази того, що рішення суду було виконано в повному обсязі. Стягувач припинив свою діяльність, однак правонаступником визначено Приватне акціонерне товариство «Фарлен-Інвест». Просить у скарзі відмовити повністю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У судовому засіданні 23.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи та скарги, суд установив наступне.

Господарським судом Запорізької області розглядалася справа № 12/208/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма Телеком м. Дніпро про стягнення з Фізичної особи-підприємця Острун Юлії Михайлівни, м. Запоріжжя вартості неповернених інтернет - карток у розмірі 8180,00 грн, штрафу у розмірі 4090,00 грн та пені у розмірі 133,63 грн за договором комісії № 12001-ЗПО/КМ від 01.09.2008.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.12.2009 у справі № 12/208/09 позовні вимоги задоволені повністю, з Фізичної особи-підприємця Острун Юлії Михайлівни стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма Телеком вартість неповернених інтернет-карток у розмірі 8180,00 грн, штраф у розмірі 4090,00 грн, пеню у розмірі 133,63 грн, 124,04 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення суду від 24.12.2009 у справі № 12/208/09 Господарським судом Запорізької області 11.01.2010 видано відповідний наказ № 12/208/09.

18.02.2010 Комунарським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, правонаступником якого є Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № ВП 33306905.

18.02.2010 державним виконавцем Абрамова Наталля Вікторівна винесено постанову про арешт майна боржника фізичної особи підприємця Острун Юлії Михайлівни та оголошено заборону на його відчуження.

26.02.2010 винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

05.08.2010 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна боржника).

В обґрунтування винесення постанови про повернення виконавчого документа зазначено, що вжитими державним виконавцем заходами виявити майно, на яке можна звернути стягнення не вдалося. Згідно із довідкою МРЕВ за боржником автотранспортних засобів не зареєстровано. Згідно із відомостями БТІ за боржником об`єктів нерухомого майна не зареєстровано. Згідно із відповіддю ДПІ за боржником розрахункові рахунки не зареєстровані. Сума боргу нестягнута, виконавчий збір не стягнуто.

Острун Юлія Михайлівна у скарзі зазначає, що під час вчинення реєстраційних дій 17.10.2022 нею одержано відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо арешту всього нерухомого майна (не визначено майно) ОСОБА_1 на підставі постанови державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Соломенної К.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 551/2 від 18.02.2010. Зазначене обтяження зареєстроване 01.03.2010 о 17:07:12 за № 9572480 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

27 жовтня 2022 року до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м, Дніпро) подано клопотання про зняття арешту, накладеного на підставі вищезгаданої постанови державного виконавця Соломенної К.В.

14.11.2022 (вих. № 39416/2-18.3-32) надано відповідь за підписом начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабали І.А., за даними АСВП та розділ) АСВІ і «Спецрозділ» на виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження про стягнення з Острун Юлії Михайлівни грошових коштів. На данин час виконавче провадження, строки зберігання якого скінчилися, знищено відповідно до Порядку роботи здокументами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом № 2274/5 від 25.12.2008 Міністерства юстиції України. Підстави для зняття арешту змайна у державного виконавця відсутні. Додатково повідомили, що арешт з майна боржника може бути знятий лише па підставі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» в судовому порядку.

Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком», м. Дніпро (ідентифікаційний код юридичної особи 21653930) припинено. Внаслідок реорганізації правонаступником є Приватне акціонерне товариство «Фарлеп-Інвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 19199961).

Фізична особа підприємець Острун Юлія Михайлівна вважає, що арешт з майна повинен бути знятий.

Суд не погоджується із позицією скаржниці з наступних підстав.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (у редакції від 27.11.2009, Закон України № 606-ХІV) було встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених ним Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 11 Закону України № 606-ХІV в частині 1 визначено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права у точній відповідності Із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

За ч. 6 ст. 24 Закону України № 606-ХІV за заявою стягувана, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження.

Статтею 25 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону.

Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається у випадках, передбачених статтею 40 Закону № 606-ХІV. За ч. 5 вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 38 Закону № 606-ХІV у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби: повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону: повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії. необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника. у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі). який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Приписами частини 5 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинні на час розгляду скарги), особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом № 2274/5 від 25.12.2008 Міністерства юстиції України, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Як свідчить інформація по виконавчому провадженню № 17613315 наказ від 11.01.2010 було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 03.08.2010), а саме: якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону, ч. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 03.08.2010).

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час розгляду скарги в суді), повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди. Одним із випадків повернення виконавчого документа стягувану без виконання також передбачено таку підставу, як у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Знищення виконавчого провадження за закінченням терміну його зберігання не є підставою для зняття арешту з майна боржника.

Арешт на майно боржника було накладено з метою забезпечення примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2009 у справі № 12/208/09 про стягнення з фізичної особи-підприємця Острун Олії Михайлівни вартості неповернених інтернет - карток у розмірі 8180,00 грн, штрафу у розмірі 4090,00 грн та пені у розмірі 133,63 грн за договором комісії № 12001-ЗПО/КМ від 01.09.2008.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частині 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідачем доказів виконання рішення господарського суду не надано.

Також необхідно зазначити, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком», м. Дніпро яке на час розгляду скарги припинено, є правонаступник Приватне акціонерне товариство «Фарлеп-Інвест», м. Київ.

Відповідно до ст. ст. 339 342 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

З урахуванням наведеного, суд вважає скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Заявниця просить поновити строк для звернення до суду зі скаргою, посилаючись на те, що арешт на майно накладений постановою державного виконавця від 18.02.2010 не має строку закінчення, є чинним та є триваючим. З огляду на те, що не зняття арешту з майна є триваючим порушенням прав боржника, накладення арешту може бути оскаржено в будь-який час шляхом подання відповідної скарги.

Статтею 341 ГПК України встановлені процесуальні строки для звернення зі скаргою до суду, який застосовується у тому числі до триваючих відносин, які виникли в даному спірному випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням наведеного, суд визнає причини пропуску строку для звернення до суду зі скаргою поважними та поновлює строк для звернення до суду з даною скаргою.

Керуючись ст. ст. 119, 233-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

Визнати причини пропуску строку для звернення до суду зі скаргою поважними.

Поновити фізичній особі-підприємцю Острун Олії Михайлівні, м. Запоріжжя строк для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Відмовити у задоволенні скарги фізичній особі-підприємцю Острун Олії Михайлівні, м. Запоріжжя на дії посадових осіб Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст. ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно з ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.02.2023.

СуддяІ. С. Горохов