Рішення

від 05.12.2022 по справі 918/800/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2022 р. Справа № 918/800/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БТВ"

до Іноземного підприємства "Томашгородський каменедробильний завод"

про стягнення коштів у сумі 707 595 грн 28 коп.,

у судове засідання учасники справи не з`явилися.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БТВ" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Іноземного підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення коштів у сумі 707 595 грн 28 коп., з яких: 600 000 грн 00 коп. - основний борг, 96 844 грн 60 коп. - інфляційні втрати та 10 750 грн 68 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свої зобов`язання з оплати наданих позивачем, згідно договору про надання послуг від 2 березня 2021 року № 02/03, послуг, у зв`язку з чим у Підприємства виникла заборгованість перед Товариством в розмірі 600 000 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за період з березня по серпень 2022 року інфляційних втрат у розмірі 96 844 грн 60 коп. та за період з 17.02.2022 року по 22.09.2022 року трьох відсотків річних у розмірі 10 750 грн 68 коп.

Також Товариством наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, які складаються із суми сплаченого судового збору за подання даного позову у розмірі 10 613 грн 94 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн 00 коп.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 3 жовтня 2022 року не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 3 жовтня 2022 року позовну заяву Товариства від 23.09.2022 року № 23/09-37 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи призначено на 7 листопада 2022 року.

31 жовтня 2022 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява від 30.10.2022 року № 30/10-37 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якій просив надати можливість участі у судовому засіданні у даній справі, яке призначене на 07.11.2022 року на 11:30 год., в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою суду від 1 листопада 2022 року заяву представника Товариства від 30.10.2022 року № 30/10-37 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/800/22, призначене на "07" листопада 2022 року на 11:30 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства.

4 листопада 2022 року від представника Товариства на електронну адресу суду надійшла заява від 02.11.2022 року № 02/11-38 про виправлення описки, в якій просив виправити описку у вступній частині ухвали суду від 03.10.2022 року, а саме змінити позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "БТР на Товариство з обмеженою відповідальністю "БТВ".

Ухвалою суду від 4 листопада 2022 року заяву представника Товариства від 02.11.2022 року № 02/11-38 про виправлення описки у справі № 918/800/22 задоволено та виправлено описку, допущену у вступній частині ухвали Господарського суду Рівненської області від 3 жовтня 2022 року у справі № 918/800/22 та вважати правильним найменування позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "БТВ".

Ухвалою суду від 7 листопада 2022 року розгляд справи відкладено на 28 листопада 2022 року.

24 листопада 2022 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 23.11.2022 року про проведення судових засідань у режимі відеоконференції, в якому просив надати можливість участі у судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме із використанням системи "EasyCon".

Ухвалою суду від 24 листопада 2022 року клопотання представника Іноземного підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" від 23.11.2022 року про проведення судових засідань у режимі відеоконференції задоволено частково та постановлено судове засідання у справі № 918/800/22, призначене на "28" листопада 2022 року на 11:30 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Іноземного підприємства "Томашгородський каменедробильний завод".

28 листопада 2022 року від позивача на електронну адресу суду надійшла заява від 25.11.2022 року № 25/11-39 про відмову від частини позовних вимог, в якій відмовляється від позовної вимоги про стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 100 000 грн 00 коп. та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 500 000 грн 00 коп. - основний борг, інфляційні втрати в сумі 96 844 грн 60 коп., 3% річні в сумі 10 750 грн 68 коп. та суму понесених судових витрат. В заяві позивачем зазначено, що після відкриття провадження у справі відповідач 24.10.2022 року сплатив частину основного боргу в сумі 100 000 грн 00 коп. Щодо стягнення судових витрат позивач посилається на ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). До заяви позивачем додано платіжне доручення від 24 жовтня 2022 року № 113 на суму 100 000 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 28 листопада 2022 року прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "БТВ" від частини позовних вимог. Провадження у справі № 918/800/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БТВ" до Іноземного підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" в частині стягнення заборгованості в сумі 100 000 грн 00 коп. закрито. Одночасно вказаною ухвалою стягнуто з Підприємства на користь Товариства 1 500 грн 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

У судове засідання 28 листопада 2022 року позивач не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, однак 28.11.2022 року від представника останнього на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю в розгляді інших судових справ.

Крім того відповідач у судове засідання 28 листопада 2022 року також не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, однак 28.11.2022 року від представника останнього через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неотриманням копії позовної заяви Товариства з додатками.

Відповідно до положень частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що у відповідних випадках неможливості явки в судове засідання представника учасника справи (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні тощо) такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно ст. ст. 56, 60, 61 ГПК України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Отже, позивач не позбавлений можливості залучити іншого представника у судове засідання 28.11.2022 року, а доказів неможливості розгляду спору без участі представника позивача матеріали справи не містять.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2018 року у справі № 927/1091/17.

Також матеріали справи не містять доказів неможливості розгляду спору без участі представника відповідача.

Крім того, судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Судом також враховано, що ухвалою суду від 7 листопада 2022 року позивач та відповідач не зобов`язувалися судом на вчинення будь-яких процесуальних дій (подання доказів, вчинення процесуальних дій тощо).

Явка позивача та відповідача в судове засідання 28.11.2022 року не визнавалась судом обов`язковою.

Крім того, відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як було зазначено судом, провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 03.10.2022 року за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак строк розгляду справи, визначений ст. 248 ГПК України, до 02.12.2022 року включно.

Зважаючи на те, що матеріали справи містять докази повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового засідання, та те, що явка представників останніх у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а також на закінчення процесуального строку розгляду справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань представників позивача та відповідача про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

У судовому засіданні 28 листопада 2022 року судом було прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

2 березня 2021 року між Іноземним підприємством "Томашгородський каменедробильний завод" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БТВ" (далі - Виконавець) укладено договір про надання послуг № 02/03 (далі - Договір, а.с.8-9), за умовами якого Виконавець зобов`язується надати послуги, передбачені п. 2.1. Договору, а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги, оплатити їх в порядку та на умовах визначених Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору Виконавець надає послуги з реконструкції кар`єрного обладнання відповідно дефектній відомості (Додаток 1).

Прийняття Замовником послуг оформляється актом наданих послуг (п. 2.2. Договору).

За умовами п. 3.1. Договору розрахунок за надані послуги здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця згідно з Договором та рахунком-фактурою.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата здійснюється за встановленим графіком платежів, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток 2).

Загальна вартість послуг становить 1 440 000 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 240 000 грн 00 коп. (п. 3.3. Договору).

За умовами пункту 3.4. Договору Замовник зобов`язаний здійснити оплату згідно з Договором та рахунком-фактурою. Датою здійснення платежу вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця, що підтверджується відповідними документами з банку.

Акти наданих послуг підписуються сторонами після виконання наданих послуг (п. 3.5. Договору).

Розділом 4 Договору визначено обов`язки сторін.

4.1. Обов`язки Виконавця:

4.1.1. Надавати послуги протягом 60 робочих днів.

4.1.2. Своєчасно та якісно надавати послуги зазначені в п. 2.1. Договору.

4.1.3. При виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов`язань, згідно Договору, терміново повідомити про це Замовника.

4.1.4. Складати та передавати Замовнику акти про надання послуг.

4.1.5. В разі неналежного надання послуг усунути власними силами та за власний кошт виявлені недоліки протягом 5 робочих днів з дня отримання претензії щодо якості послуг від Замовника.

4.2. Обов`язки Замовника:

4.2.1. Приймати від Виконавця послуги, що надаються згідно з Договором.

4.2.2. Оплачувати послуги на умовах та в порядку, зазначених в п. 3.3. Договору.

У пункті 6.1. Договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Умови Договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документу (п. 6.2. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що 2 березня 2021 року між Товариством та Підприємством підписано Додаток № 2 до Договору (а.с. 13), в якому погоджено графік платежів, згідно якого оплата грошових коштів здійснюється на банківський рахунок Виконавця наступним чином:

- 30% попередня оплата;

- 30% через 20 робочих днів після попередньої оплати;

- 30% через 20 наступних робочих днів;

- 10% після підписання останнього акту наданих послуг.

Також з матеріалів справи вбачається, що Товариством виставлено рахунок на оплату № 20 від 10 березня 2021 року на загальну суму 1 440 000 грн 00 коп. (а.с. 14).

Підприємством було оплачено вартість наданих послуг згідно вказаного вище рахунку, що підтверджується виписками з банку по вхідних платежах від 02.04.2021 року № 8 на суму 216 000 грн 00 коп., від 13.04.2021 року № 14 на суму 216 000 грн 00 коп., від 14.05.2021 року № 661 на суму 250 000 грн 00 коп., від 14.05.2021 року № 669 на суму 300 000 грн 00 коп., від 18.05.2021 року № 4 на суму 258 000 грн 00 коп., від 13.08.2021 року № 67 на суму 200 000 грн 00 коп. (а.с. 15-20).

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 1 440 000 грн 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 2 квітня 2021 року № 9 на загальну суму 216 000 грн 00 коп., від 13 квітня 2021 року № 10 на загальну суму 216 000 грн 00 коп., від 14 травня 2021 року № 15 на загальну суму 552 000 грн 00 коп., від 18 травня 2021 року № 17 на загальну суму 264 000 грн 00 коп., від 13 серпня 2021 року № 23 на загальну суму 192 000 грн 00 коп. (а.с. 21-33).

Додатковою угодою № 1 від 17 травня 2021 року до Договору № 02/03 від 02.03.2021 року Підприємством та Товариством збільшено суму Договору на 600 000 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 100 000 грн 00 коп. та пункт 3 Договору викладено в наступній редакції: Загальна вартість послуг становить 2 040 000 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 340 000 грн 00 коп. Відповідно змінити суму в графіку платежів (Додаток 2 до Договору).

Також вказаною додатковою угодою сторони продовжили термін надання послуг на 30 робочих днів та пункт 4.1.1. Договору викладено в наступній редакції: Надавати послуги протягом 60 робочих днів.

В пункті 3 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що інші умови Договору залишаються незмінними та обов`язковими для виконання.

Крім того в пункті 4 вказаної додаткової угоди визначено, що вона буває чинності з моменту підписання сторонами.

Додаткова угода № 1 від 17 травня 2021 року підписана уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2021 року між Товариством та Підприємством підписано Додаток № 2 до Договору (а.с. 35), в якому погоджено графік платежів, згідно якого оплата грошових коштів здійснюється на банківський рахунок Виконавця наступним чином:

- 30% попередня оплата;

- 30% через 20 робочих днів після попередньої оплати;

- 30% через 20 наступних робочих днів;

- 10% після підписання останнього акту наданих послуг.

Також з матеріалів справи вбачається, що Товариством виставлено рахунок на оплату № 52 від 17 травня 2021 року на загальну суму 600 000 грн 00 коп. (а.с. 36).

На виконання умов Договору, з врахуванням додаткової угоди № 1 від 17.05.2021 року, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 600 000 грн 00 коп., що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16 лютого 2022 року № 1 на загальну суму 600 000 грн 00 коп. (а.с. 37-40).

Враховуючи умови Договору та погоджений сторонами в додатку 2 до Договору графік платежів, у відповідача виник обов`язок з оплати за надані послуги по Договору, з врахуванням додаткової угоди № 1 від 17.05.2021 року, в розмірі 600 000 грн 00 коп. - 16 лютого 2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом-претензією від 02.09.2022 року № 1243, в якій просив протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної претензії перерахувати заборгованість в розмірі 600 000 грн 00 коп. (а.с. 42).

За твердженнями позивача, відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати, наданих за Договором, послуг на загальну суму 600 000 грн 00 коп.

Спір виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по оплаті наданих послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на існування у Підприємства заборгованості в розмірі 600 000 грн 00 коп. та за несвоєчасне виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем нараховано 3% річні в розмірі 10 750 грн 68 коп. та інфляційні втрати в розмірі 96 844 грн 60 коп.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з надання послуг на підставі укладеного Договору, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, в силу статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору про надання послуг.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зазначене також кореспондується зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалось вище, умовами Договору визначено порядок та строк оплати наданих послуг.

Відтак, з врахуванням умов Договору відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16 лютого 2022 року № 1 в сумі 600 000 грн 00 коп. - 16 лютого 2022 року.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням умов Договору та положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, суд приходить до висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16 лютого 2022 року № 1 - 16 лютого 2022 року. Відтак, з 17 лютого 2022 року відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання за даним актом.

Незважаючи на умови договору, відповідач не здійснив відповідних розрахунків за надані послуги у встановлені договором строки.

Позивачем долучено до матеріалів справи акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2021 - 20.07.2022 між Товариством та Підприємством (а.с. 41), який відображає заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 600 000 грн 00 коп.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості.

Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 910/1389/18, від 19.04.2018 року у справі № 905/1198/17, від 08.05.2018 року у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 року у справі № 905/3063/17 та від 04.12.2019 року у справі № 916/1727/17.

Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2021 - 20.07.2022 зі сторони Товариства та зі сторони Підприємства підписаний, їхні підписи скріплені печатками юридичних осіб.

Судом встановлено, що Підприємство після звернення Товариства з позовом до суду сплатило суму основного боргу в розмірі 100 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 24 жовтня 2022 року № 113.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Ухвалою суду від 28 листопада 2022 року прийнято відмову Товариства від частини позовних вимог та провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості в сумі 100 000 грн 00 коп. закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відтак, у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення по оплаті наданих Товариством послуг на загальну суму 500 000 грн 00 коп. (600 000 грн 00 коп. - 100 000 грн 00 коп.).

За таких обставин, враховуючи, що факт надання позивачем послуг на виконання умов Договору про надання послуг від 2 березня 2021 року № 02/03 підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів оплати з боку відповідача наданих послуг, позовні вимоги про стягнення з Іноземного підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" основного боргу в сумі 500 000 грн 00 коп. судом визнаються обґрунтованими.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення трьох відсотків річних в розмірі 10 750 грн 68 коп. та інфляційних втрат в розмірі 96 844 грн 60 коп.

Судом встановлено, що відповідач свого грошового зобов`язання у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, суд, здійснивши перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, вважає, що надані розрахунки позивача є арифметично вірними, а відтак позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних в сумі 10 750 грн 68 коп. та інфляційних втрат в сумі 96 844 грн 60 коп. підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БТВ" до Іноземного підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" про стягнення 500 000 грн 00 коп. основного боргу, 96 844 грн 60 коп. інфляційних втрат та 10 750 грн 68 коп. трьох відсотків річних є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У позовній заяві Товариством наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, які складаються із суми сплаченого судового збору за подання даного позову у розмірі 10 613 грн 94 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, оскільки Товариством заявлено вимоги майнового характеру, враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" при зверненні із даною позовною заявою Товариству слід було сплатити судовий збір в розмірі 10 613 грн 93 коп. (707 595 грн 28 коп. *1,5%).

До позовної заяви Товариством долучено платіжне доручення від 22 вересня 2022 року № 4581 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 10 613 грн 94 коп.

Таким чином Товариством внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом (наразі є переплата судового збору в розмірі 01 коп.).

Відтак, судом береться до уваги судовий збір в сумі 10 613 грн 94 коп.

Ухвалою суду від 28 листопада 2022 року стягнуто з Підприємства на користь Товариства 1 500 грн 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 9 113 грн 93 коп. покладаються на відповідача у справі (10 613 грн 93 коп. - 1 500 грн 00 коп.).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з відповідним клопотанням про повернення судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Іноземного підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" (34240, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, смт. Томашгород, вул. Заводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 04990904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БТВ" (03190, м. Київ, вул. Ружинська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31921891) 500 000 (п`ятсот тисяч) грн 00 коп. - основного боргу, 96 844 (дев`яносто шість тисяч вісімсот сорок чотири) грн 60 коп. - інфляційних втрат, 10 750 (десять тисяч сімсот п`ятдесят) грн 68 коп. - три відсотки річних та витрати по оплаті судового збору в розмірі 9 113 (дев`ять тисяч сто тринадцять) грн 93 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 5 грудня 2022 року.

Суддя Політика Н.А.