Постанова

від 01.12.2022 по справі 904/5725/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року

м. Київ

Cправа № 904/5725/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Банаська О. О., Картере В. І.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

за участю представників учасників справи:

розпорядник майна Акціонерного товариства "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" арбітражний керуючий Лінкевич О. М. - в судовому засіданні особисто;

представник кредитора ТОВ "Терра-Інкогніто" - Ткаченко О. В.,

представник Міністерства економіки України - Коваленко О. М.,

представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області - Горбань Р. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2022

у складі колегії суддів: Коваль Л. А. (головуючий), Мороза В. Ф., Чередка А. Є.

та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021

у складі судді Мартинюка С. В.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий Альянс"

до Акціонерного товариства "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом"

про визнання банкрутом,

На розгляд Суду постало питання наявності або відсутності підстав для закриття провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства, 100 % акцій якого належать державі, провадження в якій перебуває на стадії розпорядження майном боржника.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 11.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промисловий альянс" (далі - ТОВ "Промисловий альянс") звернулось до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування" (далі - АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом ") на підставі статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

2. З даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань вбачається, що 100% акцій Акціонерного товариства Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом належить державі в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

3. 29.06.2021 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі №904/5725/21 за заявою ТОВ "Промисловий альянс" про визнання банкрутом АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом". Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича.

4. 06.10.2021 постановлено ухвалу за наслідками попереднього судового засідання. Цією ж ухвалою призначено підсумкове судове засідання на 10.11.2021.

5. 03.11.2021, як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведення зборів кредиторів АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом", зборами кредиторів боржника прийнято рішення про продовження процедури розпорядження майном боржника строком на 6 місяців.

6. 08.11.2021 ухвалою господарського суду першої інстанції відсторонено арбітражного керуючого Лукашука В. В. від виконання повноважень розпорядника майна АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" у справі №904/5725/21 та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Лінкевича Олега Миколайовича.

Надходження клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство

7. 10.11.2021 до господарського суду першої інстанції від ГУ ДПС у Дніпропетровській області (кредитор) надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

8. Клопотання вмотивовано тим, що підприємство боржник є державним підприємством та 100% відсотків акцій належить державі в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, що в розумінні Закону України "Про визнання таким, шо втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності" від 20.10.2019 № 145-ІХ (далі - Закон № 145-ІХ) виключає можливість застосування до нього процедури санації чи ліквідації. Доказів розрахунків з кредиторами суду не надано. Безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном, за відсутності будь-якої реальної можливості переходу до наступної процедури призводить до порушення прав боржника та кредиторів, заподіяння ним додаткових збитків.

9. Таким чином, на думку кредитора, враховуючи закінчення строку процедури розпорядження майном боржника, законодавчу заборону застосування процедури санації чи ліквідації відносно боржника, провадження у справі про банкрутство підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

10. 10.11.2021 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області про закриття провадження у справі відмовлено; продовжено строк процедури розпорядження майном на 170 днів.

11. Суд першої інстанції з посиланням на абз. 4 п. 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства в редакції Закону України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" № 728-IX від 18.06.2020 (далі - Закон № 728-IX), виходив з того, що ухвалу від 29.06.2021 про введення процедури розпорядження майном по даній справі було постановлено вже під час дії карантину, тому введений ухвалою строк процедури розпорядження майном не може вважатись граничним в розумінні статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства.

12. Суд зауважив, що Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає наслідків закінчення 170-дненного строку процедури розпорядження майном, зокрема, його закінчення не є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство відповідно до статті 90 Кодексу.

13. Судом першої інстанції також враховано, що ухвалою господарського суду від 08.11.2021 відсторонено арбітражного керуючого Лукашука В. В. від виконання повноважень розпорядника майна та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лінкевича О. М., якому необхідний час для отримання від попереднього розпорядника майна відповідної документації щодо боржника, з метою здійснення відповідних заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника задля забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, та інших обов`язків визначених статтею 44 Кодексу України з процедур банкрутства.

14. При цьому, місцевий господарський суд погодився з ГУ ДПС Дніпропетровській області щодо неможливості на даний час прийняти рішення про перехід до процедури санації чи ліквідаційної процедури відносно боржника, з огляду на пряму законодавчу заборону та зауважив, що завдання процедури розпорядження майном боржника на даний момент не виконані, а новому розпоряднику майна слід здійснити заходи, передбачені статтею 44 Кодексу України з процедур банкрутства, то вирішення питання про закриття провадження у справі є передчасним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

15. 25.08.2022 постановою Центрального апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 у справі № 904/5725/21 залишено без змін.

16. Апеляційний господарський суд, із посиланням на постанову Верховного Суду від 03.02.2022 по справі № 906/1318/19, дійшов висновку, що в силу норми пункту 12 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження у цій справі про банкрутство.

17. Колегія суддів також погодилася із висновками суду першої інстанції, що завдання процедури розпорядження майном боржника на даний момент не виконані, а для прийняття об`єктивного та всестороннього рішення за наслідками процедури розпорядження майном, господарському суду необхідно проаналізувати наявність підстав для закриття провадження по справі в тому числі відповідно до інших пунктів частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. 12.09.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 в частині відмовлених вимог та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі № 904/5725/21.

19. Скаржник стверджує, що судами при прийнятті рішення було зроблено акцент саме на продовження строків процедури розпорядження майном відповідно до пункту 12 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства і Закону № 728-ІХ та при цьому не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 923/382/14, від 21.05.2019 у справі № 903/123/15, від 23.04.2019 у справі № Б-19/30-06.

20. Скаржник наголошує, що розпорядником майна не надано жодних доказів та не визначено заходів щодо розрахунків з кредиторами та враховуючи законодавчу заборону застосування відносно боржника процедури санації чи ліквідації відповідно до Закону № 145-ІХ, провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 9 частин першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

21. При цьому скаржник посилається на висновки щодо можливості закриття судами провадження у справі про банкрутство боржників - державних підприємств, викладені у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 926/1274-б/19, від 07.10.2020 у справі № 917/1230/15, від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15

22. Скаржник також вказує, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2021 у справі № 904/5628/19 з аналогічних підстав уже було закрито провадження у справі про банкрутство АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом".

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

23. 25.11.2022 (засобами електронного зв`язку) до Верховного Суду від Міністерства економіки України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Також заявник просить Суд поновити строк для подання відзиву мотивуючи це тим, що скаржником не було надіслано касаційну скаргу на адресу Міністерства економіки України, а про відкриття касаційного провадження останній дізнався з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень.

24. Міністерство економіки України вважає помилковим посилання скаржника на положення Закону № 145-ІХ, оскільки він втратив чинність 20.10.2022, а підстави для закриття провадження у цій справі про банкрутство на підставі пункту 9 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства відсутні.

25. Міністерство економіки України також вказує, що ухвалу про введення процедури розпорядження майном було постановлено вже під час дії карантину, тому такий строк розпорядження майном не може вважатися граничним в розумінні статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства. Додатково Міністерство вважає, що з урахуванням введеного воєнного стану на території України, закриття провадження у цій справі про банкрутство є передчасним та недоцільним.

26. Аналогічний за змістом відзив Міністерства економіки України подано безпосередньо до Верховного Суду 28.11.2022 через "Скриня".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

28. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про відмову у задоволенні клопотання кредитора про закриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства.

29. Щодо можливості касаційного перегляду ухвали про відмову у закритті провадження у справі про банкрутство, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне звернути увагу на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 911/3070/15, в якій, вирішуючи питання застосування норм частин першої, другої статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом" та статті 255 ГПК України стосовно можливості окремого оскарження від рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядках ухвали про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство, Суд дійшов висновку, що відсутність словосполучення "ухвали про відмову у задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство" в переліку судових рішень, які можуть переглядатися апеляційному та касаційному порядках, з огляду на наявність "ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство", та системне застосування приписів Закону про банкрутство (Кодексу України з процедур банкрутства з 21.10.2019), не виключає можливості апеляційного та касаційного перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство. Тож учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство та, відповідно, подати касаційну скаргу на таку ухвалу після її перегляду в апеляційному порядку згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України.

30. Отже на розгляд Суду у цій справі постало питання наявності або відсутності підстав для закриття провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства, 100 % акцій якого належать державі, провадження в якій перебуває на стадії розпорядження майном боржника.

31. Оцінюючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення про відмову у закритті провадження у цій справі про банкрутство АТ "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом", колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.

32. Як встановлено судами попередніх інстанцій та зазначалося вище, ухвалою господарського суду першої інстанції від 29.06.2021 було відкрито провадження у цій справі № 904/5725/21 за заявою ТОВ "Промисловий альянс" про банкрутство АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом", введено процедуру розпорядження майном боржника. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник є державним підприємством та 100% відсотків його акцій належить державі в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

33. Звертаючись із заявою про закриття провадження у цій справі про банкрутство, ГУ ДПС у Дніпропетровській області стверджувало, що з огляду на наявність законодавчої заборони застосування відносно боржника процедури санації чи ліквідації в силу вимог Закону № 145-ІХ та закінчення строку процедури розпорядження майном боржника, провадження у цій справі про банкрутство підлягає закриттю на підставі пункту 9 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

34. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що 20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" № 145-ІХ та на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання кредитора про закриття провадження у цій справі про банкрутство (10.11.2021), а також ухвалення рішення про продовження строку розпорядження майном боржника, зазначений Закон був чинним.

35. Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Закону № 145-ІХ, установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

36. Колегія суддів звертається до правового висновку, викладеного у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, де судова палата дійшла висновку, що положення пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ не містять прямої вказівки на закриття провадження у справах про банкрутство. Водночас ці положення допускають закриття провадження у такій справі на стадії судової процедури розпорядження майном із застосуванням наведених положень.

37. Судова палата дійшла висновку, що хоча норми пункту 9 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України і не містять прямої вказівки на закриття провадження у справі про банкрутство з підстав обмеження у застосуванні подальших (після процедури розпорядження майном) процедур санації/ліквідації, проте застосування цих норм як підстав для закриття провадження у справі про банкрутство узгоджується із передбаченою законодавцем в частині першій статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства можливістю закрити провадження у справі про банкрутство у процедурі розпорядження майном через встановлені в пункті 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ обмеження у застосуванні подальших (після процедури розпорядження майном) судових процедур (стаття 49 Кодексу України з процедур банкрутства).

38. Верховний Суд наголошує, що набрання чинності зазначеним Законом №145-ІХ не означає автоматичного закриття провадження у справах про банкрутство державних підприємств, що перебувають на стадії розпорядження майном, однак, з урахуванням конкретних обставин справи, допускає закриття провадження у такій справі на стадії судової процедури розпорядження майном із застосуванням наведених положень.

39. Водночас, відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

40. Законом України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" від 18.06.2020 № 728-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 17.10.2020, доповнено пунктом 12 яким, зокрема, установлено що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 продовжуються строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника (абзац п`ятий пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства в редакції з 17.10.2020 по 05.01.2022).

41. Таким чином у законодавчому порядку строк дії процедури розпорядження майном боржника продовжено на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

42. У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21 дійшов висновку про те, що пряма вказівка у нормах пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" і Закону №728-IX (яким були внесені відповідні зміни до Кодексу), на недопущення відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, які виникли з 12.03.2020, є окремим застереженням стосовно порядку та календарного періоду застосування цієї норми та стосовно поширення цієї норми на правовідносини в часі (п. 55.1.).

43. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що у повній мірі такий висновок може бути застосований й до інших особливостей, встановлених Законом 728-IX для проваджень у справі про банкрутство, зокрема для обов`язку суду продовжити процедуру розпорядження майном боржника.

44. Подібні висновки щодо застосування Закону № 728-IX щодо продовження строків виконання плану санації дійшов Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 у справі № 8/419-07 та щодо продовження строку процедури розпорядження майном дійшов Верховний Суд у постанові від 03.02.2022 у справі № 906/1318/19.

45. Як вже зазначалося вище, у нинішній справі провадження у справі про банкрутство боржника було відкрито ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 29.06.2021, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області про закриття провадження у цій справі про банкрутство прийнята 10.11.2021.

46. Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" було встановлено (пункт 1): "Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 43, ст. 1394, N 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. N 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 63, ст. 2029)."

47. Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 на території України було встановлено карантин як систему запобіжних та обмежувальних заходів задля запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом COVID-19.

48. При цьому Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 №981 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» було встановлено (п.2.): "2. У постанові Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст. 14, № 5, ст. 272, № 17, ст. 664, № 27, ст. 1442, № 31, ст. 1786, № 35, ст. 2100, № 50, ст. 3075, № 54, ст. 3342, № 62, ст. 3926, № 67, ст. 4231) - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 р. № 889 та від 13 вересня 2021 р. № 954: 1) у пункті 1 цифру і слово "1 жовтня" замінити цифрами і словом "31 грудня"."

49. Таким чином на дату прийняття оскаржуваної ухвали судом першої інстанції в Україні - 10.11.2021 до 31.12.2021 діяли обмежувальні заходи (карантин) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 №981.

50. За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство боржника на дату прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та правильно застосували положення пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства та Закону №728-IX "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19".

51. Відносно посилань скаржника на висновки Верховного Суду у постановах від 12.12.2019 у справі № 923/382/14, від 21.05.2019 у справі № 903/123/15, від 23.04.2019 у справі № Б-19/30-06, від 02.06.2022 у справі № 926/1274-б/19, від 07.10.2020 у справі № 917/1230/15, від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 щодо можливості закриття судами провадження у справі про банкрутство боржників - державних підприємств, щодо яких існують законодавчі обмеження введення процедури ліквідації чи санації, Верховний Суд зауважує таке.

52. Так, на момент прийняття судами рішення про закриття провадження у справі про банкрутство боржника у справі № 923/382/14 (03.07.2019), у справі № 903/123/15 (07.11.2018), № Б-19/30-06 (03.10.2018), у справі № 926/1274-б/19 (28.01.2020), у справі № 906/1290/15 (21.05.2019) та у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 (19.08.2020) пряма вказівка у нормах пункту 12 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства і Закону № 728-IX на продовження строків процедури розпорядження майном ще не діяла, оскільки Закон № 728-IX, як вже зазначалося вище, набрав чинності лише 17.10.2020, а тому Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на зазначені постанови Верховного Суду як неподібні.

53. Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2021 у справі № 904/5628/19 з аналогічних підстав уже було закрито провадження у справі про банкрутство АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки в силу положень статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

54. Отже, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновків, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових актів, не знайшли свого підтвердження, а тому Суд залишає скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

55. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки щодо застосування норми права

56. Пряма вказівка у нормах пункту 12 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства і Закону України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" від 18.06.2020 № 728-IX (яким були внесені відповідні зміни до Кодексу) на продовження строків процедури розпорядження майном, є окремим застереженням стосовно календарного періоду застосування цієї норми та стосовно поширення цієї норми на правовідносини в часі.

57. Таким чином у законодавчому порядку строк дії процедури розпорядження майном боржника продовжено на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

59. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2022 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

60. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2022та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 у справі № 904/5725/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Картере