Ухвала

від 05.12.2022 по справі 380/15851/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2022 року

м. Київ

справа №380/15851/21

адміністративне провадження №К/990/32943/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року у справі №380/23496/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, -

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області) з вимогою визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 13 травня 2021 рлку №Ф-3464-51 на суму 37788,74 грн.

Позивачка не погоджується з вимогою про сплату боргу (недоїмки), вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Також, ОСОБА_1 звернулася до суду ще з одним позовом до ГУ ДПС у Львівській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3464-51/22959/1/6/13-01-13-03 від 05 серпня 2021 року, відповідно до якої станом на 31 липня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі даних інформаційної системи органу доходів та зборів склала 37788,74 грн.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою №380/23531/21 від 13 грудня 2021 року відкрив провадженні в адміністративній справі за цим позовом.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року адміністративну справу №380/23531/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Львівській області про скасування вимогу про сплату боргу (недоїмки) об`єднано в одне провадження з адміністративною справою №380/15851/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Львівській області про скасування вимогу про сплату боргу (недоїмки). Об`єднаній справі присвоєно №380/15851/21.

Позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що вона 27 лютого 2004 року була зареєстрована як фізична особа - підприємець. З 2008 року припинила підприємницьку діяльність, господарської діяльності не здійснювала, доходів від підприємницької діяльності не отримувала; працювала як найманий працівник, а роботодавець нараховував та сплачував за неї ЄСВ в період, за який контролюючий орган нарахував недоїмку. Після отримання оскаржуваних вимог та для припинення нарахування їй єдиного соціального внеску, пені та штрафів подала державному реєстратору в заяву про включення до ЄДР відомостей щодо припинення нею підприємницької діяльності.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з цією касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (78577,48 грн < 227000,00 грн).

Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року у справі №380/23496/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко