Ухвала

від 07.12.2022 по справі 127/23698/13-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/23698/13-ц

Провадження 6/127/314/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2022 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці заяву ОСОБА_1 , за участі стягувача Кредитної спілки «Злагода», боржника ПП «Гіпократ» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі № 127/23698/13-ц,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну стягувача Кредитну спілку «Злагода» її правонаступником ОСОБА_1 у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим документом №127/23698/13, виданим Вінницьким міським судом Вінницької області відносно боржника ПП «Гіпократ».

Заява мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/23698/13 задоволено позов Кредитної спілки «Злагода» до ПП «Гіпократ» про стягнення боргу, стягнуто борг згідно договору кредиту в сумі 56073,94 гривень. 01.08.2022 року відповідно до договору №1/1 про відступлення права вимоги, укладеного між Кредитною спілкою «Злагода» та ОСОБА_1 , право вимоги за кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_2 , перейшло до ОСОБА_1 . Викладене стало підставою для звернення до суду з цією заявою.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд заяви у її відсутність, заяву підтримала, просила задовольнити.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомленні у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Судом встановлено, що 20.10.2014 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/23698/13 позов Кредитної спілки «Злагода» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ПП «Гіпократ» про стягнення боргу задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів на користь Кредитної спілки «Злагода» заборгованість за кредитним договором №6972к від 02.04.2012 р. в розмірі 56073,94 грн., стягнуто судові витрати.

11.11.2014 року видано виконавчі листи у справі №127/23698/13-ц.

Згідно договору №1/1 про відступлення права вимоги від 01.08.2022 року, укладеного між Кредитною спілкою «Злагода» та ОСОБА_1 , КС «Злагода»відступило правовимоги ОСОБА_1 за договорамикредиту, на загальну суму боргових зобов`язань 1001555грн.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.

Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Аналогічна позиція вже висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року (справа № 909/968/16) та від 31 жовтня 2018 року (справа №465/646/11).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що фізична особа ОСОБА_1 не наділена правом здійснювати фінансові операції відповідно доЗакону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»та, відповідно, не може бути кредитором за кредитним договором№6972к від 02.04.2012 року,оскільки в даному випадку для зобов`язань, які виникли на підставі вказаного кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа.

Крім того, суд звертає увагу на те, що статтею 1 Закону України «Про кредитні спілки» передбачено, що кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Згідно із ст. 515 ЦК України, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Статтею 21 Закону України «Про кредитні спілки» визначено види господарської діяльності кредитної спілки, а саме: приймає вступні та обов`язкові пайові та інші внески від членів спілки; надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі. Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки можуть також фермерські господарства та приватні підприємства, які знаходяться у їх власності. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків від капіталу кредитної спілки; залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов`язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 відсотків від загальних зобов`язань кредитної спілки; виступає поручителем виконання членом спілки зобов`язань перед третіми особами; розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об`єднаній кредитній спілці, а також придбаває державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та паї кооперативних банків; залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об`єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу. Загальна сума залучених коштів, у тому числі кредитів, не може перевищувати 50 відсотків вартості загальних зобов`язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення; надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу; виступає членом платіжних систем; оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого йому кредиту; провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.

Відповідно до п.11 ч 1 ст.21 Закону України «Про кредитні спілки», провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої цим Законом, не допускається.

У даному випадку надання кредитних коштів здійснено за рахунок об`єднання грошових внесків членів кредитної спілки, а тому такі зобов`язання тісно пов`язані з особою кредитора і в силу положень статті 515 ЦК України заміна кредитора у таких зобов`язаннях не допускається.

Отже, виходячи з вищенаведеного, кредитна спілка як кредитодавець з огляду на особливості правового статусу, визначеного законом, не має права відступати право вимоги за кредитним договором, оскільки такі повноваження законом не передбачені.

Крім того, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, тому відступлення права вимогиКС «Злагода»не спричиняє правових наслідків.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постановах від 15 квітня 2015 року у справі № 6-59 цс15 та від 02 вересня 2015 року у справі № 6-667цс15, постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року у справі № 642/1269/16-ц.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни стягувача, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , за участі стягувача Кредитної спілки «Злагода», боржника ПП «Гіпократ» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі № 127/23698/13-ц - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: