Постанова

від 02.12.2022 по справі 2-170/2010

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/793/22Головуючий по 1 інстанціїСправа № 2-170/2010 Категорія: на ухвалу Миколаєнко Т.А. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М.

За участі секретаря Мунтян К.С.

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

заінтересовані особи : Акціонерне товариство «Кристалбанк», ТОВ «ФК «Омега Фактор» приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Євген Анатолійович, Черкаський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

особи, які подають апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1

розглянувши в м. Черкаси у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2022 року, постановлену під головуванням судді Миколаєнко Т.А., у залі № 102 Черкаського районного суду Черкаської області, 26.04.2022 року, о 13 год. 15 хв., повний текст якої складений 26.04.2022 року, у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, -

в с т а н о в и в :

29грудня 2021року заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулисядо суду із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 09 липня 2010 року у справі № 2-170/2010 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/02-2/087/02-06 від 04 квітня 2006 року в сумі 63 905,54 євро, що еквівалентно 756 028,10 грн.

21 грудня 2010 року Черкаським районним судом Черкаської області на підставі вказаного рішення суду видано виконавчі листи щодо заявників, строк пред`явлення до виконання яких визначено до 16 листопада 2013 року.

До кінця 2013 року за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було відкрито виконавчі провадження за виконавчими листами, виданими у справі № 2-170/2010.

На підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю майна боржників, 21 березня 2017 року та 22 березня 2017 року виконавчі листи від 21 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто стягувачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а виконавчі провадження завершено.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 03 жовтня 2017 року у справі № 2-170/2010, яку ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року залишено без змін, замінено стягувача у виконавчому провадженні з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне товариство «КРИСАТЛБАНК». Підставою для заміни стягувача став договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 25 травня 2017 року, а також Витяг з Реєстру відступлених прав Вимоги від 25 травня 2017 року.

У подальшому, 30 серпня 2018 року між АТ «КРИСАТЛБАНК» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, згідно якого ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» набуло прав кредитора щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № 010/02-2/087/02-06 від 04 квітня 2006 року.

Таким чином, заявники вважають, що, починаючи з 30 серпня 2018 року АТ «КРИСАТЛБАНК» уже не володіло правом вимоги щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за виконавчими листами № 2-170/2010, виданими Черкаським районним судом Черкаської області 21 грудня 2010 року, оскільки це право перейшло до ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР».

Разом з тим, 21 березня 2017 року та 22 березня 2017 року у зв`язку з поверненням стягувачу виконавчих листів відбулося переривання строку їх пред`явлення до виконання.

При цьому, у період до 30 серпня 2018 року АТ «КРИСАТЛБАНК» із заявами про відкриття виконавчих проваджень не зверталось.

Між тим, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 37, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», пред`явити ці виконавчі листи до виконання повторно можливо було лише до 21 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 та 22 березня 2020 року щодо ОСОБА_2 .

Тому на переконання заявників, звернення АТ «КРИСАТЛБАНК» у 2019 та 2020 роках із заявами про відкриття виконавчих проваджень за відсутності права вимоги за виконавчими листами вчинені всупереч положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження» і не мають жодних юридичних наслідків для ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» щодо переривання строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, оскільки ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» у межах строку пред`явлення виконавчих документів до виконання не зверталося ні із заявою про заміну стягувача у виконавчих документах, ні із заявою про відкриття виконавчого провадження.

З врахуванням наведеного, заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджують, що строк пред`явлення виконавчих листів у справі № 2-170/2010 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягувачем ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» пропущено.

Водночас, посилаючись на норму ч. 2 ст. 432 ЦПК України та правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, згідно до якої заміна сторони виконавчого провадження (сторони у виконавчому листі) протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред?явлення до виконання виконавчого документу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред?явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином, уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку; заявники зазначають, що зазначені вище виконавчі листи повинні бути визнані такими, що не підлягають до виконання.

У зв?язку з вище викладеним, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 просять суд визнати виконавчий лист, виданий Черкаським районним судом Черкаської області 21 грудня 2010 року у справі № 2-170/2010 щодо боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 63 905,54 євро, що еквівалентно 756 028,10 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчий лист, виданий Черкаським районним судом Черкаської області 21 грудня 2010 року у справі № 2-170/2010 щодо боржника ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 63 905,54 євро, що еквівалентно 756 028,10 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 26.04.2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «КРИСАТЛБАНК», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФАКТОР», приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Євгеній Анатолійович, Черкаський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 оскаржили ухвалу суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржники вказують, що оскаржувала ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та незаконною, судом не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у судовому рішенні не відповідають обставинам справи, а ухвала суду безпосередньо прийнята з порушенням норм процесуального права ( в тому числі, без врахування висновків ВС щодо застосування відповідних норм права), та при неправильному застосуванні матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував норми ч. 1 ст. 12, ( строк пред`явлення виконавчого документа 3 роки), ч. 1, 2, 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження та залишив поза увагою той факт, що ТОВ «ФК «Омега Фактор» після 30 серпня 2018 року, ставши матеріальним правонаступником, вчасно не реалізувало свої права та обов`язки, у визначений законом строк до 21 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 до 22 березня 2020 року щодо ОСОБА_2 , а саме: не звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі на підставі ч. 5 ст. 442 ЦПК України; не звернулося із заявою про примусове виконання виконавчих листів Черкаського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2010 року у справі № 2-170/2010 щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі зазначається скаржниками, що суд першої інстанції обійшов увагою ту обставину, що виконавче провадження № 58904534 відкрите 15 квітня 2019 року щодо боржника ОСОБА_1 та виконавче провадження № 61083875 відкрите 04.02.2020 року щодо боржника ОСОБА_2 відкрито за заявами АТ «Кристалбанк», яке на момент подання таких заяв вже не мало права вимоги відносно боржників у справі № 2-170/2010 , так як в силу ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» вибуло із цих правовідносин.

Крім того, апеляційна скарга мотивована скаржниками тим, що судом не враховано, що станом на 30 серпня 2018 року набуття права вимоги ТОВ «ФК «Омега Фактор» за виконавчими листами Черкаського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2010 року у справі № 2-170/2010 відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не було.

Суд залишив поза увагою той факт, що ТОВ «ФК «Омега Фактор» після 30 серпня 2018 року, ставши матеріальним правонаступником, не реалізувало свої права та обов`язки у визначений законом строк.

В апеляційній скарзі звертається увага на те, що суд першої інстанції обійшов увагою той факт, що з 30 серпня 2018 року АТ «Кристалбанк» втратило право вимоги за виконавчими документами у цивільній справі № 2-170/2010 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Скаржники ОСОБА_2 , ОСОБА_1 просять скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2022 року у справі № 2-170/2010 та постановити нове судове рішення, яким визнати виконавчий лист, виданий Черкаським районним судом Черкаської області 21 грудня 2010 року у справі № 2-170/2010 щодо боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 63 905,54 євро, що еквівалентно 756 028,10 грн., таким, що не підлягає виконанню. Визнати виконавчий лист, виданий Черкаським районним судом Черкаської області 21 грудня 2010 року у справі № 2-170/2010 щодо боржника ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 63 905,54 євро, що еквівалентно 756 028,10 грн., таким, що не підлягає виконанню.

14 червня 2022 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ТОВ «ФК «Омега Фактор» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві представником товариства зазначається, що ТОВ «ФК «Омега Фактор» з апеляційною скаргою не згодні, вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та є аналогічними аргументам заяви, які суд першої інстанції належним чином перевірив, та ухвалюючи судове рішення, спростував з наведення відповідних обґрунтованих мотивів, а тому, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, винесеною з дотриманням норм матеріального і процесуального права і відсутні підстави для скасування ухвали.

Представником товариства зазначається, що виконавчі листи щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були пред`явлені на примусове виконання вдруге у межах встановлених строків.

Крім того, ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фактор» правомірно набуло права вимоги до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 09.07.2010 року, дані правовідносини допускають правонаступництво, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09.07.2010 року залишається не виконаним. На даний час відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 09.07.2010 року, які перебувають на виконанні.

ТОВ «ФК «Омега Фактор» вважає, що наведені боржниками обставини не підпадають під перелічені у цивільному процесуальному законі підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення суду не виконане, строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання стягувачем не пропущено, виконавчі листи пред`являлися на виконання у встановлені строки, на даний час здійснюється заходи щодо примусового виконання виконавчих листів на підставі постанови про відкриття провадження № 61083875 та постанови про відкриття виконавчого провадження № 58904534, які є чинними, боржниками не оскаржувалися, виконавчі провадження тривають. Отже, ухвала Черкаського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2022 року є законною та обґрунтованою, винесеною з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для скасування ухвали відсутні.

У відзиві представник ТОВ «ФК «Омега Фактор» просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2022 року без задоволення, а ухвалу залишити без змін.

Сторони повідомлені про дату, час, місце судового засідання апеляційного суду належним чином, що підтверджується даними судових повісток про вручення, які направлені рекомендованим відправленням та повернулись на адресу суду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників скаржників, які з?явились в судове засідання апеляційного суду та підтримали доводи апеляційної скарги, наполягаючи на задоволенні вимог скаржників, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вищевказаним вимогам закону.

Районний суд, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, виходив з необґрунтованості та недоведеності заявлених вимог, вказавши, що виконавчі листи не є такими, що видані помилково, оскільки їхній зміст узгоджується з резолютивною частиною рішення суду, факт видачі виконавчих листів двічі з одного й того ж питання у разі виявлення оригіналів виконавчих листів уже після видачі їхніх дублікатів у судовому засіданні не було встановлено, а тому підстави, передбачені ч. 2 ст. 432 ЦПК України, для визнання виконавчих листів Черкаського районного суду Черкаської області, виданих у справі № 2-170/2010 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 04.04.2006 року в розмірі 63905,54 євро, що еквівалентно 756028 грн. 10 коп., такими, що не підлягають виконанню - відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що судом першої інстанції дотримано вимоги чинного законодавства при постановленні оскаржуваної ухвали, не допущено порушення норм процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом, у передбачених цим Кодексом випадках.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 09 липня 2010 року у справі № 2-170/2010, яке змінено рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 16 листопада 2010 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/02-2/087/02-06 від 04 квітня 2006 року в розмірі 63 905,54 євро, що еквівалентно 756 028,10 грн., а також 1 820,00 грн. судових витрат (т. 1, а. с. 159-161, 223-225).

21 грудня 2010 року Черкаським районним судом Черкаської області на підставі вказаного рішення суду видано виконавчі листи щодо заявників, строк пред`явлення до виконання яких визначено до 16 листопада 2013 року.

Як вбачається із змісту заяви, встановлено судом та не спростовано заінтересованими особами, що 21 березня 2017 року та 22 березня 2017 року на підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю майна боржників, виконавчі листи від 21 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було повернуто стягувачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а виконавчі провадження завершено.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 03 жовтня 2017 року, яка ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року та постановою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року залишена без змін, заяву ПАТ «КРИСАТЛБАНК» про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено та замінено стягувача з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ПАТ «КРИСАТЛБАНК» (т. 2, а. с. 53-55, 80-84, 112-114).

05 червня 2018 року ПАТ «КРИСАТЛБАНК» змінило найменування на АТ «КРИСАТЛБАНК».

30 серпня 2018 року між АТ «КРИСАТЛБАНК» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, згідно до якого ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» набуло всіх прав кредитора за кредитними договорами, переданими йому згідно Додатку № 1 до цього договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, укладеними АТ «Райффайзен Банк Аваль», право вимоги по яким перейшло до АТ «КРИСАТЛБАНК» відповідно до договору факторингу (портфельного відступлення права вимоги) від 24 травня 2017 року та Реєстру відступлених прав вимоги від 25 травня 2017 року, а також договору факторингу (портфельного відступлення права вимоги) від 24 травня 2017 року та Реєстру відступлених прав вимоги від 25 травня 2017 року, у тому числі, право вимоги щодо ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 121, 122).

30 серпня 2018 року між АТ «КРИСАТЛБАНК» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» укладено договір про відступлення права вимоги за договорами поруки, згідно до якого ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» набуло прав вимоги за договорами поруки, що зазначені у додатку № 1 до цього договору, зокрема, право вимоги щодо ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 123, 124).

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2021 року,заяву ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР»про заміну сторони виконавчого провадження задоволено та замінено стягувача АТ «КРИСАТЛБАНК» на його правонаступника ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» у виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчих листів, виданих на виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09 липня 2010 року у справі № 2-170/2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у розмірі 63 905,54 євро, що еквівалентно 756 028,10 грн. (т. 2, а. с. 176-179, 215-220).

15 квітня 2019 року за заявою АТ «КРИСАТЛБАНК» від 03 квітня 2019 року відносно боржника ОСОБА_1 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є.А. відкрито виконавче провадження № 58904534, у якому на даний час здійснюються виконавчі дії (т. 2, а. с. 127, 131-132, т. 3, а. с. 61).

04 лютого 2020 року за заявою АТ «КРИСАТЛБАНК» від 10 січня 2020 року відносно боржника ОСОБА_2 Черкаським відділом державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 61083875, у якому на даний час також здійснюються виконавчі дії (т. 2, а. с. 126, 128-130, т. 3, а. с. 60).

Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Відповідно до положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження").

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов?язок боржника відсутній повністю чи частково у зв?язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред?явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред?явлення цього листа до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами при розгляді даної справи, Черкаським районним судом Черкаської області 21 грудня 2010 року на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09 липня 2010 року видано виконавчі листи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 010/02-2/087/02-06 від 04 квітня 2006 року в розмірі 63905,54 євро, що еквівалентно 756028 грн. 10 коп.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції вірно вказав, що вище зазначені виконавчі листи, не є такими, що видані помилково, оскільки їхній зміст узгоджується з резолютивною частиною рішення.

Крім того, факт видачі виконавчих листів двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчих листів уже після видачі їхніх дублікатів у судовому засіданні при розгляді справи встановлено не було, що було зазначено судом першої інстанції.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини справи та норми права, враховуючи підстави передбачені законодавством про визнання виконавчих листів такими, які не підлягають виконанню, колегія суддів апеляційного суду, погоджується з висновком суду першої інстанції, який прийшов до вірного висновку, що підстави, передбачені ч. 2 ст. 432 ЦПК України для визнання виконавчих листів Черкаського районного суду Черкаської області, виданих у справі № 2-170/2010 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 04.04.2006 року в розмірі 63905,54 євро, що еквівалентно 756028 грн. 10 коп., такими, що не підлягають виконанню, відсутні.

Так, судом першої інстанції надано правомірну оцінку доводам заявників стосовно того, що звернення АТ «КРИСАТЛБАНК» у 2019 та 2020 роках із заявами про відкриття виконавчих проваджень за відсутності права вимоги за виконавчими листами вчинені всупереч положень ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження», і не мають жодних юридичних наслідків для ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР», а тому строк пред`явлення виконавчих листів у справі № 2-170/2010 пропущено, виходячи з наступного.

У постанові Верховного Суду в складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов?язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов?язків вибулої сторони. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв?язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення, і в результаті яких виникають цивільні права та обов?язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.

У постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11 та від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18 Верховний Суд вказав, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред?явлений виконавчий лист до примусового виконання.

У постанові від 05 березня 2020 року у справі № 682/952/17 Верховний Суд наголосив на тому, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником (процесуальне правонаступництво) відбувається виключно за відповідним рішенням суду.

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи з виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа, пред?явлення його до виконання, оскарження дій державного виконавця, у тому числі, й щодо закриття виконавчого провадження.

Так, у результаті укладення між АТ «КРИСАТЛБАНК» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, настало матеріальне правонаступництво ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» за кредитними договорами та договорами забезпечення, укладеними з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Процесуальне ж правонаступництво у виконавчому провадженні та набуття статусу стягувача, відповідно до положень частини п?ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 442 ЦПК України, настає лише з моменту набрання судовим рішенням про процесуальне правонаступництво законної сили, а не з моменту укладення правочину про перехід відповідних матеріальних прав вимоги, що, однак, не регламентує правовідносини у процесуальній сфері виконання рішення суду, як помилково стверджують заявники та їхні представники.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент звернення АТ «КРИСАТЛБАНК» із заявами від 10 січня 2020 року та від 03 квітня 2019 року про відкриття виконавчих проваджень щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заявник АТ «КРИСАТЛБАНК» мав статус стягувача за виконавчими листами, оскільки на той момент рішення суду про процесуальне правонаступництво ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» не було ухвалене, з чим і погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із аргументами суду першої інстанції, який правомірно відхилив доводи заявника стосовно того, що строки пред`явлення до примусового виконання виконавчих листів сплили, оскільки на момент розгляду заяви, Черкаським відділом державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснювалося виконавче провадження № 61083875 відносно боржника ОСОБА_2 , а приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є.А. здійснювалося виконавче провадження № 58904534 щодо боржника ОСОБА_1 .

Таким чином, дослідивши обставини справи, взявши до уваги наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що виконавче провадження № 61083875 відносно боржника ОСОБА_2 та виконавче провадження № 58904534 відносно боржника ОСОБА_1 були відкриті на підставі та у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі № 2-170/2010 не пропущено, виконавчі листи відповідають вимогам, передбаченим цим Законом. Рішення суду боржниками не виконане, постанови про відкриття зазначених вище виконавчих проваджень є чинними, а тому доводи боржників щодо визнання виконавчих листів у справі № 2-170/2010 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 910/9026/13 від 12.10.2018 року, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто, об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа, або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Таким чином, наведені боржниками обставини не підпадають під перелічені в цивільному процесуальному законі підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення суду не виконане, строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання стягувачем не пропущено, виконавчі листи пред`являлися на виконання у встановлені строки.

Крім того, на даний час здійснюється заходи щодо примусового виконання виконавчих листів на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 61083875 та постанови про відкриття виконавчого провадження № 58904534, які є чинним, боржниками не оскаржувалися, виконавчі провадження тривають, а тому колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ухвала Черкаського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2022 року є законною та обґрунтованою, винесеною з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Розглядаючи дану справу, суд правильно встановив факти, відповідні їм правовідносини, постановив ухвалу, яка відповідає вимогам матеріального і процесуального права, ґрунтується на зібраних у справі доказах, оцінивши, які в сукупності, суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заявлених вимог.

Доводів, які б свідчили про неправильне вирішення вимог заяви судом першої інстанції в цій справі, апеляційна скарга не містить.

В цілому, доводиапеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвелиабо могли призвести до неправильноговирішення справи.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Колегією суддів апеляційного суду під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було вивчено та надано належну оцінку доводам апеляційної скарги, враховано подані сторонами доводи в підтвердження та заперечення вимог апеляційної скарги, висновки Верховного Суду України, і визнано, що підстав, які б давали право для зміни чи скасування рішення суду скаржником не наведено.

З огляду на вище викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи, наведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для встановлення неправильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду, тому не підлягають задоволенню колегією суддів апеляційного суду.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги, оскільки вимоги скаржників про скасування ухвали суду першої інстанції є безпідставними та необґрунтованими, тому відхиляються апеляційним судом.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 26квітня 2022року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно процесуальним законодавством.

Повний текст постанови складений 06.12. 2022 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді Б.Б. Вініченко

О.М. Новіков