Рішення

від 06.12.2022 по справі 905/382/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.2022р. Справа №905/382/22

за позовом Керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області, м.Бахмут в інтересах держави в особі Сіверської міської ради Донецької області, м.Сіверськ (пн)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ельвара, м.Сіверськ (пн)

про стягнення заборгованості в сумі 2084163,16 грн.

Суддя Левшина Г.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко П.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В засіданні суду брали участь:

Кадацька Д.М.-прокурор

1. Стислий зміст позовних вимог:

Керівник Бахмутської окружної прокуратури Донецької області, м.Бахмут в інтересах держави в особі Сіверської міської ради Донецької області, м. Сіверськ (пн), позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельвара», м. Сіверськ (пн), про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2052462,21 грн. та пені в сумі 31700,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 02.06.2020р. в частині сплати орендної плати за період з 02.03.2020р. по 01.01.2022р.

2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом першої інстанції:

Ухвалами суду від 21.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/382/22; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 15.03.2022, яке відбудеться у приміщенні господарського суду Донецької області за адресою: м.Харків, пр.Науки, буд.5 (четвертий поверх, зал судових засідань №407); зобовязано позивача представити посвідчення на представника; довідку про юридичну адресу та рахунки; визначено відповідачу надати відповідно до ст.165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі письмові докази (які можливо доставити до суду), протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання; явку у засідання представників сторін (позивача, відповідача), прокурора визнано обовязковою; відмовлено у задоволенні заяви №50-637 від 16.02.2022 керівника Бахмутської окружної прокуратури, м.Бахмут в інтересах держави в особі Сіверської міської ради Донецької області, м.Сіверськ (пн) про забезпечення позову у справі №905/382/22.

15.03.2022р. підготовче засідання у справі №905/382/22, у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, веденням активних бойових дій на території міста Харкова та Харківської області, не відбулось.

Ухвалою від 18.05.2022р. відкладено розгляд справи №905/382/22; повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі Електронний суд; зазначено, що про дату, час і місце наступного підготовчого засідання буде повідомлено учасників справи додатково відповідною ухвалою суду.

Згідно з ухвалою від 02.08.2022р. продовжено розгляд справи №905/382/22; призначене підготовче засідання на 05.09.2022 року о 12:45 год.; відповідачу запропоновано надати відповідно до ст.165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі письмові докази (які можливо доставити до суду), протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання; повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі Електронний суд.

Ухвалою від 05.09.2022р. відкладено розгляд справи на 03.10.2022 року о 12:15 год.; відповідачу запропоновано надати відповідно до ст.165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі письмові докази (які можливо доставити до суду); повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі Електронний суд.

В засідання 03.10.2022р. сторони не з?явилися, відповідач жодних документів по суті спору не надав, прокурор повідомив про відсутність підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою від 03.10.2022р. закрито підготовче провадження у справі №90/382/22 та призначено розгляд справи по суті на 31.10.2022 року о 12:45 год.; явка сторін, прокурора в судове засідання визнана не обов`язковою.

У судове засідання 31.10.2022р. з`явився прокурор (приймав участь в режимі відеоконференції). Сторони в засідання суду не з`явилися.

Ухвалою від 31.10.2022р. відкладено розгляд справи на 06.12.2022 року об 11:40 год.; Харківській обласній прокуратурі, м.Харків та Сіверській міській раді Донецької області, м.Сіверськ визначено надати суду відомості щодо всіх відомих способів зв`язку з відповідачем (у тому числі й пояснення щодо зазначеної у позові електронної адреси відповідача).

У судове засідання 06.12.2022р. з`явився прокурор (приймав участь в режимі відеоконференції), підтримав заявлені позовні вимоги. Сторони в засідання суду не з`явилися.

Відзив на позовну заяву, будь-яких заяв та/або клопотань відповідач до суду не надав. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Ельвара було належним чином повідомлено про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.

Відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно опису вкладення позовна заява прокурора у цій справі була направлена 16.02.2022р. на адресу відповідача, зазначену у реєстрі.

З 22.02.2022р. у зв`язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та проведенням відповідних процедур закупівлі, господарський суд Донецької області не мав можливості здійснювати відправку вихідної кореспонденції, про що на сайті суду було здійснено офіційне оголошення за наступним посиланням: https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/pres-centr/news/1258543/.

З огляду на зазначене, ухвалу суду від 21.02.2022р. про відкриття провадження у справі №905/382/22 було направлено на електронні адреси сторін, зазначені в позовній заяві, що підтверджується журналом обліку вихідної електронної пошти №01-36/693 від 23.02.2022р.

Крім того, суд намагався встановити зв`язок з відповідачем за номером телефону, який зазначений у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі Інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою, а також у тексті позовної заяви. Проте, за даним номером телефону невідома особа відмовилась прийняти телефонограму суду і повідомила, що більше не працює на даному підприємстві.

В подальшому, з метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом були розміщені оголошення на офіційній сторінці господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України», що підтверджується відповідними роздруківками, які містяться в матеріалах справи.

Одночасно, за результатами застосування пошукової системи "Google" відсутні відомості щодо будь-яких інших можливих способів зв`язку з ТОВ "Ельвара".

Згідно з розпорядженням №16-р від 10.11.2022 «Про відновлення відправки вихідної кореспонденції» за наслідками часткового виділення бюджетних асигнувань, передбачених кошторисом на 2022 рік та закінченням проведення процедури закупівлі знаків поштової оплати відновлено відправлення вихідної кореспонденції в господарському суді Донецької області в межах наявних знаків поштової оплати.

З матеріалів справи вбачаться, що відповідач у справі зареєстрований в м.Сіверськ Донецької області, тоді як згідно з відомостями, розміщеними на сайті Акціонерного товариства «Укрпошта» (https://www.ukrposhta.ua/ua), відділення поштового зв`язку 84522 в м. Сіверськ тимчасово не функціонує.

Згідно із наказом №75 від 25.04.2022р. Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (зі змінами та доповненнями), Сіверська міська територіальна громада віднесена до територій, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Таким чином, направлення поштової кореспонденції за адресою зареєстрованого місцезнаходження відповідача на час розгляду справи не є можливим.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду від 21.02.2022р., 18.05.2022р., 02.08.2022р., 15.09.2022р., 03.10.2022р., 31.10.2022р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнов проти України, відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Ухвалюючи судове рішення 06.12.2022р. суд виходить з тих обставин, що боржник здійснивши свою реєстрацію за певною адресою, зазначивши певний номер телефону у Єдиному державному реєстрі бажав та не заперечував, щоб ці засоби комунікації використовувалися іншими особами, у тому числі й судом. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов`язок отримувати повідомлення та відповідати на них. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав необмеженому колу осіб свої номери, адресу, але не користується чи не стежить за ними. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р., сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, враховуючи направлення прокурором на поштову адресу відповідача позовної заяви, вжиті судом заходи щодо повідомлення відповідача з наявним судовим провадженням, суд виходить з принципу "презумпції обізнаності" відповідача з наявним провадженням та згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог.

3. Щодо підстав звернення прокурора до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 4, 42, 44, 46 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

Відповідно до частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з частиною третьою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Водночас суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Зазначене вище узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим."

Статтею 6 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц навела висновок про те, що, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор звертаючись із позовом у даній справі, зазначав, що необхідність його звернення з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки неналежне виконання відповідачем договору оренди землі призводить до ненадходження коштів до бюджету міської ради, чим порушено інтереси територіальної громади.

Прокурор вказує, що орендодавець, як суб`єкт владних повноважень, до функцій якого відноситься забезпечення наповнення місцевого бюджету коштами від оренди майна, з червня 2020 року по січень 2021 року не вжив заходи щодо звернення до суду з метою стягнення заборгованості з орендаря, тобто не було здійснено захист інтересів територіальної громади м.Сіверськ.

В матеріалах справи наявні листи:

- від 01.10.2021р. №50-2910-вих та від 01.10.2021р. №50-2901-вих, якими Бахмутська окружна прокуратура Донецької області, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді, просила Сіверську міську раду та Головне управління ДПС у Донецькій області надати необхідну інформацію;

- від 18.11.2021р. №50-3440-вих, яким Бахмутська окружна прокуратура Донецької області, просила Сіверську міську раду надати інформацію, щодо вжиття заходів для стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 02.06.2020р.

Сіверська міська рада листом від 17.12.2021р. №07-09/4024 повідомила Бахмутську окружну прокуратуру Донецької області, що у зв`язку із відсутністю бюджетних коштів на здійснення судових видатків у частині сплати судового збору не зверталась до суду з позовом до ТОВ «Ельвара» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 02.06.2020р.

Повідомлення Бахмутської окружної прокуратури Донецької області від 17.12.2021р. №50-3803вих-21 про намір звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 02.06.2020р. долучено до позову.

Доказів самостійного звернення Сіверської міської ради з аналогічним позовом до суду, матеріали справи не містять.

Вказане дає підстави для висновку про невиконання органом місцевого самоврядування, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів територіальної громади (не вжиття заходів для захисту та поновлення порушених інтересів держави, не пред`явлення до суду самостійно позовної заяви).

З огляду на наведене вище, суд вважає, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, керівник Бахмутської окружної прокуратури Донецької області дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України щодо умов такого звернення, а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

4. Встановлені судом обставини справи:

На підставі рішення Сіверської міської ради №7/39-751 від 29.05.2020р. «Про передачу в оренду з правом подальшого викупу земельної ділянки ТОВ Ельвара та надання згоди на продаж шляхом викупу та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності Сіверської міської ради (ОТГ)» між Сіверською міською радою (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ельвара (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 02.06.2020р. (далі - Договір), відповідно до п.1.1. Орендодавець надає, а Орендар набуває в строкове платне користування з правом подальшого викупу земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності Сіверської міської ради по вул. ім. О. Пушкіна, м. Сіверськ.

Земельна ділянка, що передається в оренду, виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку та має загальну площу: 18,1939 га, кадастровий номер: 1420910400:00:001:1475, яка на час передачі її в оренду знаходиться в стані, який визначено як задовільний (п. 1.2 Договору).

За змістом п.1.3 Договору на земельній ділянці розміщено об`єкти нерухомого майна:

- нежитлова будівля ремонтно-механічного цеху (ремонтний блок) інв. №202, яка належить ТОВ Ельвара на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.05.2020 №262;

- нежитлова будівля ремонтно-механічного цеху (будівлі зварних робіт) інв. №204, яка належить ТОВ Ельвара на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.05.2020 №263;

- нежитлова будівля ремонтно-механічного цеху (будівля термічної обробки) інв.№308, яка належить ТОВ Ельвара на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.05.2020 №264;

- нежитлова будівля цеху безрельсового транспорту (бокс №1) інв. №215, яка належить ТОВ Ельвара на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.05.2020 №268;

- нежитлова будівля цеху безрельсового транспорту (бокс №2) інв. №216, яка належить ТОВ Ельвара на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.05.2020 №267;

- нежитлова будівля ремонтно-механічного цеху (трансформаторна підстанція №4) інв. №203, яка належить ТОВ Ельвара на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.05.2020 №265;

- споруда ГРП 1, інв. №218, яка належить ТОВ Ельвара на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.05.2020 №269;

- нежитлова будівля ремонтно-механічного цеху (будівля запчастин), інв. №205, яка належить ТОВ Ельвара на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.05.2020 №266.

Відповідно до п.п. 1.4-1.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2020 складає: 41098200,71 грн. (сорок один мільйон дев`яноста тисяч двісті гривень 71 коп.). Права третіх осіб на земельну ділянку (сервітути, іпотека) відсутні.

Договір укладається на 7 років, починаючи з дати його підписання сторонами та реєстрації в Державному реєстрі речових прав. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Строк дії договору з 02 червня 2020 до 02 червня 2027 (п. 2.2 Договору).

За змістом п. 2.3 Договору орендна плата складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у рік, та на момент укладання договору оренди становить 1232946,02 грн. В подальшому, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції згідно законодавства. Грошова плата вноситься на р/р UA728999982334129812000005576, Казначейство України (ЕАП), ОКПО 37868870, одержувач Бахмутське УК/ОТГ Сіверськ/18010600. Періодичність внесення орендної плати встановлюється відповідно до Податкового кодексу України.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.4.2.5 орендар зобов`язаний вчасно сплачувати орендну плату.

Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що при несплаті або порушенні термінів сплати орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоїмки за кожний день прострочки. Сплата пені не звільняє Орендаря від виконання покладених на нього зобов`язань.

Цей Договір набуває чинності після підписання його сторонами, та державної реєстрації (п. 9.1 Договору).

Додатками до Договору оренду земельної ділянки від 02.06.2020р. є розрахунок розміру орендної плати, акт прийому-передачі земельної ділянки.

Договір з додатками до нього підписані сторонами без зауважень та застережень, підписи представників сторін скріплені печатками юридичних осіб.

Договір про оренду земельної ділянки від 02.06.2020р. зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №36915968 від 17.06.2020р.

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки в натурі від 02.06.2020р., який наявний в матеріалах справи, Орендодавець передає земельну ділянку кадастровий номер 1420910400:00:001:1475, загальною площею 18,1939 га, розташовану на території м.Сіверськ Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області, а Орендар приймає вищевказану земельну ділянку.

За змістом Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка проведена станом на 01.01.2018р., наданого Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області від 27.05.2020 № 546, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що розташована у м. Сіврськ, за кадастровим номером 1420910400:00:001:1475 площею 181939 кв.м, складає - 41098200,71 грн.

За інформацією Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області №11519-21 від 19.10.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельвара" було подано декларацію з плати на землю на 2021 звітний рік у встановлений Податковим кодексом України термін 16.02.2021р. №1464, проте в зазначеній декларації платником не було самостійно визначено податкове зобов`язання у розумінні підпункту 14.1.156 пункту 14.21 статті 14 Податкового кодексу України. З метою залучення ТОВ "Ельвара" до сплати орендної плати за земельну ділянку ГУ ДПС у Донецькій області на юридичну адресу підприємства направлено лист №6023/6/05-99-0404-15 від 24.02.2021р. (отримано 03.03.2021р.) стосовно встановленого порушення податкового законодавства та необхідності подання уточнюючої декларації з плати за землю на 2020 та 2021 роки. Однак, ТОВ "Ельвара" за вищевказаним договором оренди на 2020 та 2021 роки податкове зобов`язання з орендної плати самостійно не визначено, уточнюючу декларацію за плату за землю не подано, у зв`язку з чим податковий борг не обліковується.

Сіверською міською радою, з метою спонукання орендаря до погашення наявної заборгованості, спрямовано претензії №07-09/686 від 03.03.2021р. та №07-09/4016 від 17.12.2021р. За змістом останньої претензії заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою станом на 01.12.2021 року з урахуванням пені становить 1967992,10 грн.

Зазначені претензії з боку відповідача залишені без відповіді та задоволення.

Як зазначено в позові за період з 02.06.2020р. по 01.01.2022р. відповідачем в порушення п.2.3 Договору постійно допускалася заборгованість з орендної плати за землю, а саме плата не вносилася взагалі, що стало підставою для звернення Керівника Бухмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Сіверської міської ради Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельвара" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2052462,21 грн. та пені в сумі 31700,95 грн.

5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:

З огляду на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема, Законом України «Про оренду землі», Цивільним кодексом України, а також умовами Договору оренди земельної ділянки від 02.06.2020р.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 193 Господарського кодексу України регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч.1 ст.729 Земельного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами ч.289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктом 1 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 41098200,71 грн.

Як було зазначено, відповідно до п.2.3 Договору орендна плата складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у рік, та на момент укладання договору оренди становить 1232946,02 грн. В подальшому, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції згідно законодавства.

Нормами статей 287, 288 Податкового кодексу України передбачено, що, податкове зобов`язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається із матеріалів справи, за розрахунком прокурора у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати за період з 02.06.2020р. по 01.01.2022р. у розмірі 2055462,21 грн., а саме:

- за червень 2020 року у сумі 102745,5 грн;

- за липень 2020 року у сумі 103053,73 грн;

- за серпень 2020 року у сумі 103259,83 грн;

- за вересень 2020 року у сумі 102640,27 грн;

- за жовтень 2020 року у сумі 102434,98 грн;

- за листопад 2020 року у сумі 102947,15 грн;

- за грудень 2020 року у сумі 103976,62 грн;

- за січень 2021 року у сумі 102328,31 грн.

- за лютий 2021 року у сумі 106276,26 грн.

- за березень 2021 року у сумі 107657,85 грн.

- за квітень 2021 року у сумі 108734,42 грн.

- за травень 2021 року у сумі 110582,9 грн;

- за червень 2021 року у сумі 111356,98 грн;

- за липень 2021 року у сумі 112804,62 грн;

- за серпень 2021 року у сумі 113030,22 грн;

- за вересень 2021 року у сумі 113143,25 грн;

- за жовтень 2021 року у сумі 112916,96 грн;

- за листопад 2021 року у сумі 114271,96 грн;

- за грудень 2021 року у сумі 115300,40 грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок орендної плати у період з червня 2020 року по грудень 2021 року, встановив, що він є методологічно та арифметично правильним.

Однак, при розрахунку загального розміру заборгованості, прокурором допущено арифметичну помилку, відтак, за перерахунком суду загальний розмір заборгованості складає 2049462,21 грн.

Судом встановлено, що на підставі положень п.2.3. Договору строк сплати орендної плати за вказаний період є таким, що настав.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 2049462,21 грн.

6. Щодо вимоги про стягнення з відповідача 31700,95 грн пені за період з 01.07.2021р. по 31.12.2021р., суд зазначає наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За приписами ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п.6.2 Договору сторонами передбачено, що при несплаті або порушенні термінів сплати орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоїмки за кожний день прострочки. Сплата пені не звільняє Орендаря від виконання покладених на нього зобов`язань.

Так, Керівником Бахмутської окружної прокуратури Донецької області на підставі вказаного пункту нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 31700,95 грн грн. за період з 01.07.2021р. по 31.12.2021р. за порушення зобов`язаннями зі сплати орендної плати.

Як встановлено судом, розрахунок пені є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем виконаний частково, ним доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог. Відповідачем доводів позивача не спростовано, відзиву на позовну заяву не подано, власного контррозрахунку пред`явлених до стягнення сум не надано, що, з урахуванням встановлених судом обставин, зумовлює задоволення позовних вимог частково.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області, м.Бахмут в інтересах держави в особі Сіверської міської ради Донецької області, м.Сіверськ (пн) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ельвара, м.Сіверськ (пн) про стягнення заборгованості в сумі 2084163,16 грн., у тому числі основний борг в сумі 2052462,21 грн. та пеня в сумі 31700,95 грн., задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Ельвара (84522, Донецька область, м.Сіверськ, вул.Шосейна, 29, код ЄДРПОУ 41681883) на користь Сіверської міської ради Донецької області (84522, Донецька область, м.Сіверськ, вул.Центральна, 8, код ЄДРПОУ 04053097) основний борг в сумі 2049462,21 грн., пеню в сумі 31700,95 грн., всього заборгованість в сумі 2081163,16 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Ельвара (84522, Донецька область, м.Сіверськ, вул.Шосейна, 29, код ЄДРПОУ 41681883) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, 6, код ЄДРПОУ 25707002, р/р UA918201720343180002000016251, отримувач: Донецька обласна прокуратура) 31217,45 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 06.12.2022р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 07.12.2022р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина