Рішення

від 07.12.2022 по справі 922/1792/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1792/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька картонно-паперова фабрика", м. Луцьк до Товариства з обмеженою відповідальністю Побутелектротехніка, м.Харків про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцька картонно-паперова фабрика", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 128000,00 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №57/01 від 06.07.2020 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 25646,18 грн. інфляційних втрат та 2955,73 грн. трьох процентів річних. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 11.10.2022 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2022, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 11.10.2022 направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/1792/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що всім учасникам надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань. Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

06 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцька картонно-паперова фабрика" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №57/01, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця картонно-паперову продукцію (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його загальну вартість в порядку та на умовах, визначених даним договором. Одиниця виміру, кількість, асортимент, ціна кожної партії товару вказуються у специфікації та/або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору та підписуються сторонами.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактично передачі товару покупцю на умовах, визначених даним договором (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.2.1. договору передача товару здійснюється по частково (товарними партіями) на умовах FCA - склад постачальника (правила "Інкотермс" в редакції 2020 року), шляхом завантаження товару в автомобільний транспорт покупця або перевізника. За домовленістю сторін поставка товару може здійснюватися на умовах DAP - склад покупця (правила "Інкотермс" в редакції 2020 року). Передача товару відбувається за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, З (на умовах FCA); Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, 247 (на умовах DAP).

Згідно п. 3.3 договору, оплата за товар здійснюється покупцем а кожну обумовлену у специфікаціях та/або видаткових накладних партію товару шляхом внесення 100% попередньої оплати.

Даний договір набуває сили з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині здійснення розрахунків - до моменту повного виконання сторонами зобов`язань взятих на себе за даним договором. Якщо жодна із сторін а 30 календарних днів до закінчення терміну договору е повідомить письмово про його розірвання дія договору автоматично продовжується на наступний рік (п. 9.1 договору).

19 січня 2022 року позивач, на виконання умов договору, поставив а відповідач прийняв товар на загальну суму 154550,00 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №195 від 19.01.2022 на суму 154550,00 грн., в т.ч. ПДВ; товарно-транспортною накладною від 19.01.2022 №000000004662 на суму 154550,00 грн.; рахунком на оплату №224 від 19.01.2022 на суму 154550,00 грн., в т.ч. ПДВ; договором-заявкою на перевезення вантажу №7/18-01 від 18.01.2022, укладеною між ФОП Гайденко М.М. та ТОВ "ЛКПФ" на перевезення продукції до складу ТОВ "Побутелектротехніка" на виконання умов договору поставки №57/01 від 06.07.2020, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №83 від 21.01.2022 на суму 24300,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, згідно платіжних доручень №1026 від 26.05.2022 на суму платежу 70000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за картон згідно дог. №57/01 від 06.07.20р., у т.ч. ПДВ 20% 11666,67 грн." та №6966 від 19.09.2022 на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу: "оплата за картон згідно дог. №57/01 від 06.07.20р., в т.ч. ПДВ 20% 333,33 грн.". Як вказує позивач, згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "ЛКПФ" сума платежу в розмірі 70000,00 грн. була віднесена в погашення боргу в розмірі 45450,06 грн. за отриманий відповідачем товар по видатковій накладній від 06.01.2022 (заборгованість по котрій не є предметом розгляду в даній справі, оскільки борг по цій накладній закритий) та в розмірі 24549,94 грн. було віднесено в погашення боргу по видатковій накладній №195 від 19.01.2022, заборгованість по котрій зменшена на суму часткової оплати в розмірі 24549,94 грн. та є предметом розгляду в даній справі. Відтак, відповідач заборгував позивачу 128000,06 грн.

Через неналежне виконання зобов`язань за договором, позивачем відповідачу також були нараховані 25646,18 грн. інфляційних збитків та 2955,73 грн. три проценти річних.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 128000,06 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 25646,18 грн. та трьох процентів річних у розмірі 2955,73 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказати та не спростованого відповідачем.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, 17, кв.2, код ЄДРПОУ 24136939) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька картонно-паперова фабрика" (43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, 3, код ЄДРПОУ 38272943) - 128000,06 грн. основного боргу, 25646,18 грн. інфляційних втрат, 2955,73 грн. три проценти річних та 2481,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцька картонно-паперова фабрика" (43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, 3, код ЄДРПОУ 38272943).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, 17, кв.2, код ЄДРПОУ 24136939).

Рішення підписано 07 грудня 2022 року.

СуддяО.В. Погорелова