УХВАЛА
06 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 920/1343/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Суми"
на рішення Господарського суду Сумської області
(суддя - Жерьобкіна Є.А.)
від 14.06.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Корсак В.А., судді - Владимиренко С.В., Євсіков О.О.)
від 12.10.2022
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Суми"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 235"
про стягнення 174 133, 78 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "Домком Суми" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 235" (далі - Аптека) про стягнення 174 133,78 грн, у тому числі: 152 024,82 грн боргу по оплаті за житлово-комунальні послуги за період з 01.12.2018 до 30.11.2021, 15 418,70 грн інфляційного збільшення суми боргу, 6 690,26 грн 3% річних.
2. Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконує своїх обов`язки з оплати послуг з управління та утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку.
3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Суд першої інстанції виходив з того, що Аптека будь-які результати господарської діяльності Товариства, спрямованої на забезпечення належних умов і задоволення господарсько-побутових потреб не могло отримувати і не отримувало, оскільки договірних правовідносин між сторонами не вчинялися, а наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт за адресою: м. Суми, вул. Леваневського, 28, не підтверджують надання послуг саме Аптеці. Відповідач самостійно утримує належне йому нежитлове приміщення, що підтверджується відповідними договорами. Крім того, належне відповідачу нежитлове приміщення не було призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Згідно з технічного паспорта вбачається, що приміщення Аптеки є нежитловим приміщенням, та не належить до категорії допоміжних приміщень, належить виключно відповідачу, тому мешканці квартир багатоквартирного будинку не є співвласниками цього нежитлового приміщення.
5. 12.10.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що Товариство, уклавши договір № 797-У від 01.08.2018 на утримання багатоквартирного будинку саме з органом місцевого самоврядування, як тимчасово уповноваженою особою на прийняття таких рішень згідно з Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", прийняв на себе зобов`язання щодо обов`язкового укладення правочину з безпосереднім споживачем. Відповідно до статей 526, 628, 629 ЦК України зазначена умова договору, є обов`язковою для виконання позивачем. Товариство у порядку статей 73, 74 ГПК України належними засобами доказування не підтвердило наявність між сторонами цього спору договірних відносин, а також надання саме відповідачу послуг з утримання багатоквартирного будинку за спірний період.
7. 16.11.2022 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
8. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування зазначає, що постанову суду апеляційної інстанції отримав на електронну пошту 17.10.2022, двадцятиденний строк на подання касаційної скарги сплив 07.11.2022, однак з огляду на масовані обстріли російської федерації об`єктів енергопостачання України у жовтні-листопаді 2022 року, внаслідок чого відбуваються щоденні аварійні та планові відключення електроенергії споживачам, що значно ускладнили підготовку касаційної скарги у зв`язку з відсутністю технічної можливості користуватися комп`ютером, відсутність інтернету у період відключення електроенергії, а також перебої у роботі ЄДРСР. Також Товариству у такий максимально стислий строк у воєнний час складно було акумулювати необхідну суму для оплати судового збору, з огляду на вкрай низьку оплату населення за надані житлово-комунальні послуги. Товариство не зволікало із поданням касаційної скарги та націлене на розгляд справи та формування єдиної правозастосовчої практики у питанні стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
9. Верховний Суд розглянув клопотання про поновлення строку та встановив, що строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 12.10.2022, встановлений у частині першій статті 288 ГПК України, закінчився 01.11.2022. Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України 20-денний строк, протягом якого скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження (враховуючи отримання повного тексту 17.10.2022), сплив 07.11.2022 тоді, як касаційну скаргу подано 16.11.2022, тобто з пропуском 9-ти днів цього строку.
10. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
11. Відповідно до частини третьої статті 288 ГПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
12. З огляду на зазначене та виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, Верховний Суд вважає наведені Товариством причини для поновлення строку на касаційне оскарження поважними, тому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження слід задовольнити.
13. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
14. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 ГПК України справа, що розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 2270,00 грн).
15. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
16. Забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 ГПК України).
17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, учасники справи мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
18. Зокрема, пунктом 2 частини третьої цієї статті визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
19. Скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення, а касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що є підставою допуску справи до касаційного оскарження судових рішень відповідно до підпунктів "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
20. Водночас, згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
21. Верховний Суд зазначає, що пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України визначає умови, за яких судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можуть бути оскаржені у суді касаційної інстанції. Наведення таких умов не звільняє скаржника від обов`язку зазначити підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 287 ГПК України.
22. У касаційній скарзі скаржник не визначає підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України.
23. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
24. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
25. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
26. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
27. У разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, і касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
28. Крім того, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
29. Отже, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
30. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.
31. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).
32. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
33. Крім того, статтею 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
34. Докази надсилання копії касаційної скарги відповідачу відсутні.
35. Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.
36. У зв`язку з цим скаржнику потрібно надати Верховному Суду докази надсилання відповідачу копії касаційної скарги з додатками, листом з описом вкладення.
37. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
38. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 119, 174, 234, 288, 291, пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Суми" строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі № 920/1343/21.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Суми" рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі № 920/1343/21 залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України;
- подати до суду докази надсилання відповідачу копії касаційної скарги з додатками, а також уточненої редакції касаційної скарги, подану на виконання цієї ухвали, листом з описом вкладення.
4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2022 |
Оприлюднено | 08.12.2022 |
Номер документу | 107717363 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кондратова І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні