Ухвала

від 05.12.2022 по справі 917/908/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 917/908/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області

на ухвалу Господарського суду Полтавської області

від 21.12.2021

у складі: судді Паламарчук В.В.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 17.10.2022

у складі колегії суддів: Склярук О.І., (головуючий), Гетьман Р.А., Гребенюк Н.В.,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-2000"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, заявник) 07.11.2022 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 у справі № 917/908/17.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/908/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2022.

Однак касаційна скарга заявника не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд зазначає, що саме лише посилання заявника касаційної скарги на положення ст. 287 ГПК України не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження.

Касаційна скарга ГУ ДПС у Полтавській області, зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, посилання на норми матеріального та процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Згідно з частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги та зазначити підстави касаційного оскарження, відповідно до приписів пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню ДПС у Полтавській області строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Полтавській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк