Ухвала

від 07.12.2022 по справі 260/3868/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про вiдстрочення виконання судового рішення

07 грудня 2022 рокум. Ужгород№ 260/3868/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гебеш С.А.;

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у справі:

представника заявника Дрюченко О.С.;

представник ГУ ДПС в Закарпатській області Жупан Ж.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «ЕРСТЕД» про розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Приватного акціонерного товариства «ЕРСТЕД» про стягнення заборгованості, третя особа - Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Ерстед» про стягнення податкового боргу у розмірі 4 106 558,20 грн. по платежам: 30 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1290,45 грн.; 50 18010500 "земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 4 105 267,75 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суді від 10 червня 2021 року позов Головного управління ДПС в Закарпатській області задоволено та стягнути податковий борг з приватного акціонерного товариства "Ерстед" код ЄДРПОУ 14313790 із місцезнаходженням: 89000, Закарпатська область, Великоберезнянсьий район, смт. Великий Березний, вул. Заводська, буд. 14 податковий борг у розмірі 4 106 558,20 грн. (чотири мільйони сто шість тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім грн. 20 коп.) по платежу 30 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні (робіт, послуг) у розмірі 1290,45 грн.; 50 18010500 "земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 4105267,75 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності , в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Вказане рішення набуло законної сили 22 липня 2021 року.

15 листопада 2022 року Приватне акціонерне товариство «ЕРСТЕД» звернулось до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року.

Вказана заява мотивована тим, що 22 жовтня 2021 року Великоберезнянським відділом державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження та накладено арешт на рахунки підприємства- боржника в усіх банківських установах та накладено арешт на все його майно. Наразі ПАТ «Ерстед» (боржник) не має можливості виплачувати поточні зобов`язання з податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджету, заборгованість підтверджену рішенням суду, все це призвело до повної зупинки діяльності підприємства. У зв`язку з цим виконання рішення суду у справі не представляється можливим. При цьому, заборгованість перед бюджетом у боржника продовжує зростати. Відповідно до звіту про фінансові результати за 2021 рік, звіту про фінансові результати за 9 місяців 2022 року, балансу (звіту про фінансовий стан) на 30.12.2021, 30.09.2022, підприємство втратило фінансову незалежність та фактично доведено до стану банкрутства, що підтверджується доданими до цієї заяви документами.

У судовому засіданні представник РАТ "Ерстед" уточнив заяву про розстрочення виконання рішення суду, а саме просив розстрочити виконання суду на 12 місяців, підтримав вказану заяву, з мотивів наведених у письмово поданій заяві.

Представник Головного управління ДПС в Закарпатській області проти задоволенні вказаної заяви не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи суд дійшов переконання, що заява про розстрочення виконання рішення підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Відповідно до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як вбачається із матеріалів справи, наразі ПАТ «Ерстед» (боржник) не має можливості виплачувати поточні зобов`язання з податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджету, заборгованість підтверджену рішенням суду, все це призвело до повної зупинки діяльності підприємства. У зв`язку з цим виконання рішення суду у справі не представляється можливим. При цьому, заборгованість перед бюджетом у боржника продовжує зростати.

Відповідно до звіту про фінансові результати за 2021 рік, звіту про фінансові результати за 9 місяців 2022 року, балансу (звіту про фінансовий стан) на 30.12.2021, 30.09.2022, підприємство втратило фінансову незалежність та фактично доведено до стану банкрутства, що підтверджується доданими до цієї заяви документами.

Кредиторська заборгованість заявника становила станом на 31.12.2021 року 6208,4. грн, а станом на 01.09.2022 уже складала 6601,5 тис. грн.

Балансова вартість основних засобів заявника - боржника у справі складає 2261,9 тис. грн. При цьому майно підприємства руйнується у зв`язку з відсутністю коштів на його відновлення та підтримання у належному стані. Так, будівлі починають руйнуватися через протікання даху, тривають корозійні процеси. Оскільки господарська діяльність підприємства повністю зупинена, в подальшому борги заявника будуть збільшуватися, а нерухоме майно буде руйнуватися, а його балансова вартість - знижуватися.

Фінансовий результат заявника за 2021 рік складав збитки 547,0 тис. грн, за 9 місяців 2022 року склав збитки 284,1 тис. грн.

Позивач вказує на те, що на початок війни потенційні покупці, які виявили бажання та зацікавленість у купівлі нерухомості через ряд причин, таких як настання форс-мажорних обставин, суттєвий спад економіки, втрату бізнесу тощо, відмовилися від такої купівлі. В даний час у заявника є лише один потенційний покупець на частину нерухомого майна, продаж якого дозволить заявнику здійснити погашення податкових боргів та, в першу чергу, виконати рішення суду. Також, ці кошти дозволять підприємству відновити його господарську діяльність. Потенційний покупець з метою релокації виробництва (місцезнаходження - м. Харків) до безпечних регіонів Заходу України та перенесення виробничої діяльності в більш безпечне місце має намір викупити частину будівель боржника. У зв`язку з цим, держава має отримати подвійну вигоду, оскільки боржник матиме змогу погасити свою заборгованість перед державним бюджетом, а також потенційний покупець матиме можливість здійснювати свою виробничу діяльність у відносно безпечних умовах, яка була ускладнена через масовані обстріли м. Харків, що, в свою чергу, зумовить надходження до бюджету податків від ведення виробничої діяльності потенційним покупцем.

В даний час все майно заявника перебуває під арештом у зв`язку з існуючим податковим боргом. Для виведення частини майна з-під арешту слід врегулювати проблему з існуючим податковим боргом.

Як вбачається із попереднього договору, укладеного між відповідачем по справі та потенційним покупцем - ПрАТ «ТУРБОГАЗ» (код ЄДРПОУ 00158787) від 28.10.2022 р. передбачається що продаж нерухомого майна буде вчинено за ціною 13 650 000,00 грн, з оплатою вартості майна частинами протягом 20 (двадцяти) місяців. Таке розстрочення необхідне покупцю, оскільки згідно його звернення до продавця, у ПрАТ «ТУРБОГАЗ» недостатньо вільних коштів, щоб одночасно сплатити всю суму вартості майна, так як потреба в купівлі нерухомості виникла через форс мажорні обставини, пов`язані з воєнними діями та постійними бомбардуваннями м. Харків, де знаходиться покупець, та перебуванням виробництва покупця у Балаклійському районі Харківської області, у безпосередній близькості до зони проведення активних бойових дій. В даний час купівля нерухомості для покупця є незапланованою на початок поточного року та потребує у нього виділення значних вільних коштів. Окрім того, покупцю необхідні кошти для проведення ремонту та переобладнання викуплених приміщень, а також на переміщення виробництва. Тому, одночасно сплатити всю суму коштів за продаж майна покупець не в змозі. У зв`язку з цим покупець просить продавця мати можливість здійснити оплату майна частинами, щоб мати можливість розраховуватися з продавцем після запуску виробничого процесу на новому місці.

Суд вказує на те, що у зв`язку з форс мажорними подіями (початком воєнних дій) заявник втратив потенційних покупців нерухомого майна, які мали можливість відразу оплатити всю суму за придбане майно. Подальші зволікання лише погіршують фінансову ситуацію заявника. Такі обставини, мають винятковий характер та є достатніми підставами для розстрочення йому виконання судового рішення та єдиною можливістю його виконання загалом.

Крім того, наведені обставини надають підстави для висновку, що погашення вказаної заборгованості без розстрочення виконання судового рішення в цій справі призведе до негативних наслідків для заявника, зокрема у вигляді неспроможності виконання зобов`язань та ймовірності процедури банкрутства.

У контексті виниклих обставин застосування в цій справі розстрочення виконання судового рішення відповідає принципах співмірності та пропорційності і забезпечить дотримання балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника.

При цьому, суд враховує висновки Конституційного Суду України, викладені в Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013, відповідно до яких розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.09.2022 у справі № П/811/904/17, висновки якого, згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для врахування судами при розгляді цієї справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ст.124, ч.З ст.129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 1 статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з частиною четвертою статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів ЇЇ сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Стаття 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку дискреційні повноваження, які він реалізує за власними переконаннями, вирішувати питання про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/4643/18 зазначив, що це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Згідно з частиною 5 статті 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб або порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленому раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

За змістом розділу II зазначеної Постанови підставою для відстрочення сплати грошових зобов`язань або податкового боргу заявника форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій статті 14 - 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" №671/97-ВР форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб. В подальшому, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Підставою для розстрочення виконання рішення, в розумінні статті 378 КАС України, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд вказує на те, що з початком воєнних дій в Україні, заявник втратив усіх потенційних покупців нерухомого майна, які існували станом на 24.02.20022 року та мали можливість одноразово розрахуватися за договором купівлі-продажу. Наразі виконання рішення суду не виконується у зв`язку з неплатоспроможністю боржника.

Проаналізувавши подані докази та долучені до матеріалів справи документи, суд дійшов висновку, що вказані заявником обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 у справі №260/3868/20, а тому його виконання необхідно розстрочити.

При цьому, відповідно до частини 5 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Тому, з врахуванням наведених обставин, розстрочення виконання рішення суду у справі №260/3868/20 про стягнення з ПАТ «ЕРСТЕД» коштів в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 4 106 558,20 грн можливе строком на 12 (дванадцять) місяців шляхом здійснення щомісячних платежів в розмірі 342 213,18 грн не пізніше останнього числа кожного місяця щомісячно з січня 2023 року по грудень 2023 року включно.

На підставі наведеного та керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства «ЕРСТЕД» про розстрочення виконання рішення суду - задоволити.

Розстрочити виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі №260/3868/20 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ЕРСТЕД» про стягнення податкового боргу у розмірі 4 106 558,20 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках, строком на 12 місяців, шляхом здійснення щомісячних платежів в розмірі 342 213,18 грн не пізніше останнього числа кожного місяця щомісячно з січня 2023 року по грудень 2023 року включно.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано протягом 07 грудня 2022 року.

Суддя С.А. Гебеш