Рішення

від 06.12.2022 по справі 320/13168/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2022 року № 320/13168/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області, третя особа Півецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів філія Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області, про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області, третя особа Півецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів філія Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області, у якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Опорного закладу освіти "Ржищівський ліцей "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області (код ЄДРГІОУ 24211658), а саме: Півецької загальноосвітньої школи І-І1 ступенів філія опорного закладу освіти "Ржищівського ліцею "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області за адресою: Київська область, Кагарлицький р-н., с. Півці, вул. Центральна, 10, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 12.07.2021 № 842.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час проведення перевірки додержання відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, було виявлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом для застосування вказаних заходів реагування.

Ухвалою суду від 25.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.12.2021.

06.12.2021 підготовче засідання було відкладено на 07.02.2022, у зв`язку із наданням відповідачеві часу на подання відзиву на позовну заяву.

14.12.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю.

Протокольною ухвалою від 07.02.2022 суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.03.2022.

09.06.2022 на підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 №73-р/ка у зв`язку з перебуванням судді Терлецької О.О. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, було проведено повторний автоматизований розподіл справи №320/13168/21, за результатами якого справа була передана для розгляду судді Панченко Н.Д.

Ухвалою суду від 13.06.2022 адміністративну справу прийнято до провадження судді Панченко Н.Д. та призначено судове засідання на 01.08.2022 року.

Сторони, належним чином повідомлені дату, час та місце проведення судового засідання, до суду не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Водночас до суду надійшли клопотання від представників позивача, відповідача та третьої особи про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою від 01.08.2022 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, уповноваженими особами позивача на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі окремого доручення першого заступника Голови ДСНС України від 26.05.2021 № В-168 «Про забезпечення пожежної безпеки в закладах освіти»» та Графіку проведення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки закладів освіти, розташованих на території Київської області, затвердженого наказом Головного управління від 11.06.2021 № 707 та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 29.06.2021 № 781 «Про проведення позапланових перевірок» було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Півецької загальноосвітньої школи I-II ступенів філія опорного закладу освіти "Ржищівського ліцею "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області за адресою: Київська область, Кагарлицький р-н., с. Півці, вул. Центральна, 10.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 12.07.2021 №842, відповідно до змісту якого перевіркою відповідного об`єкта відповідача щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було виявлено 14 порушень, а саме:1) абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 2) глава 22 Розділу ІІ - допущено зниження рівня пожежної безпеки об`єкта в частині облаштування зовнішнього протипожежного водопостачання, а саме: приміщення ЗОШ, кухні та котельні не забезпечено необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння згідно ДБН В.2.5-74:2013; 3) пункт 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - коридори, проходи та інші шляхи евакуації приміщення ЗОШ, кухні та котельні не забезпечено евакуаційним освітленням; 4) пункт 2.32 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - на шляхах евакуації приміщення ЗОШ, кухні та котельні відсутній світловий покажчик «Вихід»; 5) пункт 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюється з допомогою скрутки; 6) пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог чинного законодавства; 7) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення ЗОШ, кухні та котельні не забезпечено системою протипожежного захисту з виведенням на пульт централізованого спостереження; 8) пункт 1.2, глава 1,розділ V ППБУ - приміщення ЗОШ, кухні та котельні не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 1-го типу; 9) пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - Приміщення не в повні мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння; 10) Пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - наявний пожежний щит (стенд) на території не укомплектовано згідно норм; 11) пункт 1.12 глава 1 розділу ІV ППБУ - не надано акти прихованих робіт прокладання електропроводки під підвісними стелями; 12) пункт 1.10 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - відсутнє зовнішнє освітлення запасних (евакуаційних) виходів з будівлі; 13) пункт 2.17 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - оздоблення стін на шляхах евакуації з приміщення ЗОШ виконано із горючих матеріалів; 14) пункт 2.9 глави 2 розділу IV ППБУ - димові труби приміщення котельні необладнані іскрогасниками.

За змістом викладеного у позовній заяві та згідно рапорту, складеного начальником Обухівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Головачем Олександром начальнику Головного управління ДСНС України у Київській області В. Слободянику, у якості обґрунтованих підстав для звернення до суду з метою застосування заходів реагування у вигляді вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Півецької загальноосвітньої школи I-II ступенів філія опорного закладу освіти "Ржищівського ліцею "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області, зазначено наступний опис можливих негативних наслідків виявлених під час перевірки об`єкта відповідача порушень:1) відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі; 2) при несправності систем протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей; 3) при недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 4) при з`єднанні, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів з допомогою скрутки можливе порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, наприклад розміщення їх на горючих основах, використання перерізу електропроводів нижче розрахункового, у разі виникнення аварійної експлуатації електричних мереж та зниження її технічних характеристик, може призвести до виникнення пожежі та швидкому її розповсюдженню по горючим поверхням, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 5) відсутність блискавкозахисту може призвести до швидкого займання та появи пожежі внаслідок якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 6) відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння; 7) ускладнення умов для своєчасної евакуації людей з приміщення під час пожежі; 8) відсутність первинних засобів пожежогасіння унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 9) однією із потрібних умов є наявність в межах швидкої досяжності пожежного інвентарю. Доцільно зберігати всі інструменти для гасіння пожежі в одному місці, щоб забезпечити до них швидкий доступ. Для цих цілей служить пожежний щит невід`ємний елемент системи пожежної безпеки, що забезпечує зберігання інвентарю, необхідного для здійснення робіт з пожежогасіння в максимально доступному і зручному місці; 10) при відсутності актів прихованих робіт прокладання електропроводки під підвісними стелями можливе порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, наприклад розміщення їх на горючих основах, використання перерізу електропроводів нижче розрахункового, у разі виникнення аварійної експлуатації електричних мереж та зниження її технічних характеристик, може призвести до виникнення пожежі та швидкому її розповсюдженню по горючим поверхням, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 11) при відсутності іскрогасника іскра може потрапити на горючі поверхні в наслідок чого може виникнути пожежа, що в свою чергу може призвести до загибелі чи травмуванні людей.

За доводами позивача, всі зазначені в акті перевірки від 12.07.2021 №842 та визначені вище порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Також 27.09.2022 представником позивача до матеріалів справи було долучено акт від 30.08.2022 №76, який складено за результатами планової перевірки Півецької загальноосвітньої школи I-II ступенів філія опорного закладу освіти "Ржищівського ліцею "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області. Відповідно до вказаного акту при проведенні перевірки було виявлено 8 порушень.

Надаючи оцінку та порівнюючи акт від 12.07.2021 № 842 та акт від 30.08.2022 №76, суд констатує добровільне усунення відповідачем 6 порушень.

Водночас доказів на підтвердження добровільного усунення інших порушень матеріали справи не містять.

Відтак, викладене у сукупності за доводами позивача свідчить про обґрунтованість його звернення до суду у відповідності до положень Кодексу цивільного захисту України у зв`язку з необхідністю застосування заявлених заходів реагування шляхом заборони експлуатації об`єкта відповідача до повного усунення виявлених порушень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до положень частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів,

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п.п. 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

У силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Суд також зазначає, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту. Більше того, за змістом частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вбачається зі змісту актів від 12.07.2021 № 842 та від 30.08.2022 №76 у відповідному розділі останніх відсутні записи щодо пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки. При цьому, акти перевірки підписані директором Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області Дригайло А.Ю.

Таким чином, на думку суду, вказане є свідченням обізнаності відповідача про виявлені позивачем порушення на його об`єкті, зокрема станом на час проведення перевірки, а також вказує на відсутність заперечень з цього приводу, у тому числі щодо проведеного позивачем заходу.

Щодо необхідності застосування принципу співмірності, при застосуванні такого виключного заходу реагування як заявлений позивачем в межах даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Так, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об`єкта, суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єкта господарювання і публічними інтересами.

При цьому, згідно частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підтвердженням факту усунення виявлених позивачем порушень на об`єкті відповідача може слугувати позапланова перевірка цих об`єктів уповноваженим на те органом.

Суд також зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Відтак, враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, та наявність яких не заперечувалась відповідачем, зокрема станом на час проведення перевірки на спірному об`єкті, про що свідчить відсутність відповідних записів в акті перевірки, а також беручи до уваги відсутність будь-яких належних доказів на користь усунення цих порушень станом на час розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідні порушення безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі, а життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Разом з цим, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19, а саме що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Водночас поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

Також, враховуючи, що акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення господарської діяльності відповідних об`єктів позивача.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією суду касаційної інстанції у вищезазначеній постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19.

Суд зазначає, що станом на час розгляду справи суду не надано належних та допустимих доказів, які б могли підтверджувати факт усунення виявлених порушень на об`єкті відповідача, а тому суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

У той же час, оскільки саме посадові особи позивача володіють спеціальними знаннями у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, та саме до компетенційних повноважень позивача віднесена функція контролю (нагляду) за останніми, суд зважає на змістовне обґрунтування заявлених позовних вимог, у тому числі щодо висновків про те, що всі виявлені порушення на об`єкті відповідача створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Як зазначила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у вищезгаданій постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19 - повне зупинення експлуатації об`єкту - є обґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом скаржника у використанні об`єкту.

Як передбачає частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області, а саме: Півецької загальноосвітньої школи I-II ступенів філія опорного закладу освіти "Ржищівського ліцею "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області за адресою: Київська область, Кагарлицький р-н., с. Півці, вул. Центральна, 10, шляхом зобов`язання Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 30.08.2022 №76.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2022.

Суддя Панченко Н.Д.