Постанова

від 22.01.2025 по справі 320/13168/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13168/21 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Оксененка О.М.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області, третя особа: Півецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів філія Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області про застосування заходів реагування,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області, третя особа: Півецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів філія Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області, у якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Опорного закладу освіти "Ржищівський ліцей "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області (код ЄДРГІОУ 24211658), а саме: Півецької загальноосвітньої школи І-І1 ступенів філія опорного закладу освіти "Ржищівського ліцею "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області за адресою: Київська область, Кагарлицький р-н., с. Півці, вул. Центральна, 10, шляхом зобов`язання Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 12.07.2021 № 842.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області, а саме: Півецької загальноосвітньої школи I-II ступенів філія опорного закладу освіти "Ржищівського ліцею "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області за адресою: Київська область, Кагарлицький р-н., с. Півці, вул. Центральна, 10, шляхом зобов`язання Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 30.08.2022 №76.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та дослідження доказів, порушення судом першої інстанції на норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 відкрито провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.11.2024.

Проте, 13.11.2024 розгляд апеляційної скарги не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 27.11.2024.

27.11.2024 по справі оголошено перерву до 22.01.2025, продовжено строк розгляду апеляційної скарги.

Сторони у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання, у зв`язку з чим, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, уповноваженими особами позивача, на підставі окремого доручення першого заступника Голови ДСНС України від 26.05.2021 № В-168 «Про забезпечення пожежної безпеки в закладах освіти»» та графіку проведення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки закладів освіти, розташованих на території Київської області, затвердженого наказом Головного управління від 11.06.2021 № 707 та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 29.06.2021 № 781 «Про проведення позапланових перевірок» було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Півецької загальноосвітньої школи I-II ступенів філія опорного закладу освіти "Ржищівського ліцею "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області за адресою: Київська область, Кагарлицький р-н., с. Півці, вул. Центральна, 10.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.07.2021 №842, відповідно до змісту якого перевіркою відповідного об`єкта відповідача щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було виявлено 14 порушень, а саме:

1) абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

2) глава 22 Розділу ІІ - допущено зниження рівня пожежної безпеки об`єкта в частині облаштування зовнішнього протипожежного водопостачання, а саме: приміщення ЗОШ, кухні та котельні не забезпечено необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння згідно ДБН В.2.5-74:2013;

3) пункт 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - коридори, проходи та інші шляхи евакуації приміщення ЗОШ, кухні та котельні не забезпечено евакуаційним освітленням;

4) пункт 2.32 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - на шляхах евакуації приміщення ЗОШ, кухні та котельні відсутній світловий покажчик «Вихід»;

5) пункт 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюється з допомогою скрутки;

6) пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог чинного законодавства;

7) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення ЗОШ, кухні та котельні не забезпечено системою протипожежного захисту з виведенням на пульт централізованого спостереження;

8) пункт 1.2, глава 1,розділ V ППБУ - приміщення ЗОШ, кухні та котельні не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 1-го типу;

9) пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - Приміщення не в повні мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння;

10) пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - наявний пожежний щит (стенд) на території не укомплектовано згідно норм;

11) пункт 1.12 глава 1 розділу ІV ППБУ - не надано акти прихованих робіт прокладання електропроводки під підвісними стелями;

12) пункт 1.10 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - відсутнє зовнішнє освітлення запасних (евакуаційних) виходів з будівлі;

13) пункт 2.17 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - оздоблення стін на шляхах евакуації з приміщення ЗОШ виконано із горючих матеріалів;

14) пункт 2.9 глави 2 розділу IV ППБУ - димові труби приміщення котельні необладнані іскрогасниками.

За змістом викладеного у позовній заяві та згідно рапорту, складеного начальником Обухівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Головачем Олександром начальнику Головного управління ДСНС України у Київській області В.Слободянику, у якості обґрунтованих підстав для звернення до суду з метою застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Півецької загальноосвітньої школи I-II ступенів філія опорного закладу освіти "Ржищівського ліцею "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області, зазначено наступний опис можливих негативних наслідків виявлених під час перевірки об`єкта відповідача порушень:

1) відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі;

2) при несправності систем протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей;

3) при недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

4) при з`єднанні, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів з допомогою скрутки можливе порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, наприклад розміщення їх на горючих основах, використання перерізу електропроводів нижче розрахункового, у разі виникнення аварійної експлуатації електричних мереж та зниження її технічних характеристик, може призвести до виникнення пожежі та швидкому її розповсюдженню по горючим поверхням, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

5) відсутність блискавкозахисту може призвести до швидкого займання та появи пожежі внаслідок якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

6) відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

7) ускладнення умов для своєчасної евакуації людей з приміщення під час пожежі;

8) відсутність первинних засобів пожежогасіння унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

9) однією із потрібних умов є наявність в межах швидкої досяжності пожежного інвентарю. Доцільно зберігати всі інструменти для гасіння пожежі в одному місці, щоб забезпечити до них швидкий доступ. Для цих цілей служить пожежний щит невід`ємний елемент системи пожежної безпеки, що забезпечує зберігання інвентарю, необхідного для здійснення робіт з пожежогасіння в максимально доступному і зручному місці;

10) при відсутності актів прихованих робіт прокладання електропроводки під підвісними стелями можливе порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, наприклад розміщення їх на горючих основах, використання перерізу електропроводів нижче розрахункового, у разі виникнення аварійної експлуатації електричних мереж та зниження її технічних характеристик, може призвести до виникнення пожежі та швидкому її розповсюдженню по горючим поверхням, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

11) при відсутності іскрогасника іскра може потрапити на горючі поверхні в наслідок чого може виникнути пожежа, що в свою чергу може призвести до загибелі чи травмуванні людей.

За доводами позивача, всі зазначені в акті перевірки від 12.07.2021 №842 та визначені вище порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

27.09.2022 представником позивача до матеріалів справи було долучено акт від 30.08.2022 №76, який складено за результатами планової перевірки Півецької загальноосвітньої школи I-II ступенів філія опорного закладу освіти "Ржищівського ліцею "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області. Відповідно до вказаного акту при проведенні перевірки було виявлено 8 порушень.

Разом з цим, надавши оцінку та порівнявши акт від 12.07.2021 № 842 та акт від 30.08.2022 №76, суд першої інстанції констатував усунення відповідачем 6 порушень, водночас, зауваживши, що доказів на підтвердження добровільного усунення інших порушень матеріали справи не містять.

Відтак, за доводами позивача, вищевикладене свідчить про обґрунтованість його звернення до суду у відповідності до положень Кодексу цивільного захисту України у зв`язку з необхідністю застосування заявлених заходів реагування, шляхом заборони експлуатації об`єкта відповідача до повного усунення виявлених порушень.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та застосовуючи заходи реагування, виходив з того, що станом на час розгляду справи суду не надано належних та допустимих доказів, які б могли підтверджувати факт усунення виявлених порушень на об`єкті відповідача, а тому зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Апелянт зазначає, що закладом освіти вжито дієвих заходів щодо усунення порушень, проте порушення, що залишилися неуснутими, потребують значних фінансових ресурсів та часу на виконання. Крім того, вказано на те, судом першої інстанції не досліджені обставини наявності спроможності відповідача затверджених бюджетних асигнувань на усунення порушень.

Зважаючи на вказане вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Вказане зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 (надалі по тексту також - Закон № 877-V).

Згідно з нормами абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до положень ст. 67 Кодексу Цивільного захисту України (надалі по тексту також - КЦЗ України), передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (надалі по тексту також - Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Нормами ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону 877-V, визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Так, ч. 6 ст. 7 Закону 877-V, передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частини 7 статті 7 Закону 877-V).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697) затверджено «Правила пожежної безпеки в Україні», якими встановлено загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Правилами пожежної безпеки в Україні передбачено, зокрема, що Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункт 2). Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4).

З аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та одночасно мають бути співмірними наявністю порушень та дотриманням права на освіту.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) будівель Опорного закладу освіти "Ржищівський ліцей "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області, а саме: Півецької загальноосвітньої школи І-І1 ступенів філія опорного закладу освіти "Ржищівського ліцею "Лідер" Ржищівської міської ради Київської області, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів звертає увагу на те, що, дійсно, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Зі змісту акта перевірки № 842 від 12.07.2024 слідує, що відповідачем допущено порушення правил пожежної безпеки, що є небезпечними факторами для виникнення пожежі на об`єкті (заклад освіти), а саме, було зафіксовано 14 порушень.

Актом перевірки №76 від 30.08.2022 було зафіксовано 8 порушень.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем були вчинені дії щодо усунення порушень.

На переконання колегії суддів, застосований судом першої інстанції захід реагування у повній мірі виконав свій спонукаючий характер.

Крім того, під час прийняття судового рішення, мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача, як суб`єкта владних повноважень, звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення (розгляду апеляційної скарги), адже приписи КАС України не мають правових механізмів для скасування заходів реагування в порядку подання окремого позову чи заяви.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавцем покладений як основа і правова підстава для його застосування.

Разом з цим, під час розгляду апеляційної скарги, 19.12.24 під вхідним номером №50846 від представника позивача, а також 27.12.2024 під вхідним номером №51937 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, зокрема, акт позапланової перевірки № 6 від 18.12.2024, яким порушень не зафіксовано.

Колегія суддів зауважує, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Крім того, варто врахувати, що відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 3 Закону України «Про освіту», кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Відповідно до положень ст. 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Дотримання балансу між необхідністю застосування заходів реагування задля збереження життя та здоров`я людей з правом на освіту, є одним з найважливіших елементів під час розгляду справ про зупинення експлуатації навчальних закладів, з обов`язковим наданням оцінки ризикам, що існують та співставленням дій закладу освіти, вчинених саме на усунення порушень, що залишились.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області, третя особа: Півецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів філія Опорного закладу освіти «Ржищівський ліцей «Лідер» Ржищівської міської ради Київської області про застосування заходів реагування відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді О.М. Оксененко

Я.М. Василенко