Рішення

від 05.12.2022 по справі 420/19778/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19778/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача Вінюкова В.М., представника відповідача Корнейчука О.Л. (в режимі відеоконференції), третя особа не з`явилася, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державної регуляторної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Управління реклами Одеської міської ради, про визнання протиправним та скасування акту,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної регуляторної служби України про визнання протиправним та скасування Акту планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру №12/294-Д-2021 від 30.08.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 25.08.2021 року по 30.08.2021 року комісією Державної регуляторної служби України проведено планову перевірку додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру за період з 10.07.2021 року по 20.08.2021 року відповідно до Плану проведення перевірок Державною регуляторною службою України додержання вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, установленого порядку їх видачі на 2021 рік, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.01.2021 року №35, та на підставі наказу Державної регуляторної служби України «Про проведення планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру» від 20.08.2021 року №294 і посвідчення для проведення перевірки від 20.08.2021 року №12/294-Д.

За результатами перевірки складено Акт від 30.08.2021 року №12/294-Д-2021, в якому зазначено припис про усунення недоліків та порушень вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, виявлених під час проведення перевірки, що є обов`язковим для виконання.

Примірник Акта був відправлений Державною регуляторною службою України лише 03.09.2021 року та отриманий Виконавчим комітетом Одеської міської ради 06.09.2021 року.

Не погоджуючись із Актом, Виконавчий комітет Одеської міської ради листом від 08.09.2021 року №02.2-01/205 надав зауваження до Акта та повернув примірник Акта до Державної регуляторної служби України із цими зауваженнями.

Позивач вказав, що План проведення перевірок Державною регуляторною службою України додержання вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, установленого порядку їх видачі на 2021 рік, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.01.2021 року №35 з порушенням ч.2 ст.91 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», п.5 Порядку №442, а саме: безпосередньо у плановому році - 2021 році, тобто набагато пізніше, ніж 01 грудня 2020 року, що є неприпустимим та свідчить про порушення порядку проведення перевірки з боку ДРС.

Позивач зазначив, що 17.08.2021 року на адресу Виконавчого комітету Одеської міської ради надійшло повідомлення, викладене у листі ДРС від 10.08.2021 року №5810/0/20-21 «Про проведення планової перевірки», згідно з яким повідомлено про «проведення планової перевірки додержання виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, яка відбудеться з 25.08.2021 по 30.08.2021 за період з 10.07.2019 по 20.08.2021».

Наведене повідомлення складене з порушенням приписів Порядку №442, адже станом на дату його складання, відправлення та отримання Виконавчим комітетом Одеської міської ради ДРС не було видано ані наказу про проведення планової перевірки, ані посвідчення, як це передбачено пунктами 8 та 10 Порядку №442 відповідно.

При цьому, в порушення п.8 Порядку ДРС дати початку і закінчення перевірки та період діяльності дозвільного органу, що підлягає перевірці, станом на дату повідомлення позивача про проведення планової перевірки належним чином визначені не були, що також свідчить про порушення порядку її проведення.

У той же час, згідно із законодавством повідомлення про проведення планової перевірки не є документом, який безпосередньо визначає вищевказані періоди, адже воно виключно на підставі наказу може містити відповідну інформацію.

Позивач вказав, що наказ ДРС «Про проведення планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру» виданий лише 20.08.2021 року №294, а посвідчення також 20.08.2021 року за №12/294-Д, тобто з очевидним порушенням строку, встановленого п.10 Порядку №442.

Відповідно, Виконавчий комітет Одеської міської ради не був належним чином та завчасно повідомлений про початок проведення позапланової перевірки, адже на момент повідомлення дати початку і закінчення перевірки та період діяльності дозвільного органу, що підлягає перевірці, відповідно до Порядку №442 визначені не були, і таке повідомлення вочевидь було передчасним.

Згідно з наказом ДРС «Про проведення планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру» від 20.08.2021 року №294 визначені дати початку і закінчення перевірки з 25.08.2021 року по 30.08.2021 року, та період, що підлягає перевірці - з 10.07.2019 року по 20.08.2021 року. Такі ж строки були наведені у повідомленні про проведення планової перевірки, викладеному у листі ДРС від 10.08.2021 року № 5810/0/20-21.

У той же час, у посвідченні від 20.08.2021 року за №12/294-Д визначений зовсім інший період, що підлягає перевірці, а саме: з 10.07.2021 року по 20.08.2021 року.

Таким чином, зміст посвідчення не узгоджується ані зі змістом наказу від 20.08.2021 року №294, ані зі змістом повідомлення про проведення планової перевірки, викладеного у листі ДРС від 10.08.2021 року № 5810/0/20-21.

Отже, посвідчення складене в порушення п.9 Порядку №442 за відсутності наказу, який би містив період, що підлягає перевірці, який був визначений у посвідченні. Тобто, у посвідченні вказаний невірний період, що підлягає перевірці.

У порушення п.18 Порядку №442 в останній день проведення планової перевірки примірник Акта не був наданий ані до Виконавчого комітету Одеської міської ради, ані до Управління реклами Одеської міської ради.

Також в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що послуга встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу передбачена безпосередньо у Типових правилах, що Комісією проігноровано. Встановлення такого пріоритету безумовно є необхідною умовою для отримання у подальшому дозволу на розміщення зовнішньої реклами, проте, регламентуючи процедуру встановлення пріоритету, законодавець фактично відокремив її від процедури безпосередньо отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Зокрема, встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу у відповідності до Типових правил здійснюється самостійно робочим органом, тоді як дозвіл на розміщення зовнішньої реклами видається робочим органом на підставі рішення виконавчого органу ради.

При цьому, для встановлення пріоритету Типовими правилами передбачено необхідність подачі окремого переліку необхідних документів, визначений окремий строк для прийняття рішення про його встановлення або про відмову в його встановленні, окремий результат розгляду поданих документів, що полягає у прийнятті рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету, а також передбачена можливість оскарження такої відмови. Крім того, у разі прийняття робочим органом рішення про встановлення пріоритету, заявнику надається для оформлення два примірники дозволу з визначенням заінтересованих органів (осіб), з якими необхідно їх погодити.

У свою чергу, після оформлення отриманих раніше примірників дозволу заявник повторно звертається до робочого органу з метою отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, та для розгляду відповідної заяви встановлюються інші строки, інші підстави для відмови, визначені особливі процедури підготовки питання до розгляду, його розгляду виконавчим органом ради та безпосередньо видачі дозволу, а також можливість окремого оскарження прийнятого за результатом такого розгляду рішення.

За таких умов вищезгадані процедури є відокремленими одна від іншої, та за ознаками інформації, що у відповідності до ст.8 Закону України «Про адміністративні послуги» має вноситися до інформаційної картки адміністративної послуги, фактично є різними адміністративними послугами.

Сам факт того, що видачі дозволу про розміщення зовнішньої реклами передує прийняття рішення про встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу, не вказує на те, що адміністративна послуга з прийняття такого рішення не може надаватися, адже законодавством це не передбачено.

Також позивач зазначив, що саме робочим органом (Управлінням реклами Одеської міської ради) здійснюється переоформлення дозволу, тоді як Виконавчий комітет Одеської міської ради не наділений в цій адміністративній процедурі жодними повноваженнями та навіть не отримує та не розглядає жодного документа, що стосується цієї процедури.

З урахуванням приписів чинних актів законодавства очевидним є те, що результатом адміністративної послуги встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу не може виступати видача дозволу або відмова у його видачі, а визначений у вказаній інформаційній картці результат адміністративної послуги повністю відповідає чинним актам, які регламентують порядок надання такої послуги.

Позивач вказав, що Комісія, визначаючи порушенням залучення до одержання погоджень суб`єктів господарювання не врахувала положення чинної редакції Типових правил, які у відповідності до згаданих нею же норм законів були покладені в основу затверджених Виконавчим комітетом Одеської міської ради Правил № 434, що визначають процедуру отримання відповідного дозволу, та унормовують отримання відповідних погоджень саме суб`єктом господарювання, крім випадків, передбачених окремо законом.

Втім, здійснюючи перевірку діяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комісія не звернула увагу, що безпосередньо Виконавчий комітет Одеської міської ради у відповідності до встановленої чинним законодавством дозвільної процедури не має жодного відношення до цього процесу, що знаходиться у площині компетенції робочого органу.

Погодження КП «Міськзелентрест» дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється лише у випадку, коли заявником планується розміщення рекламного засобу на об`єктах, що знаходяться у власності, на балансі, або на територіях комунальної власності міста Одеси, які закріпленірішенням власника за відповідним підприємством, що, в свою чергу, повністю відповідає вимогам законодавства, та спростовує викладене в Акті з цього питання. Тобто, в даному випадку КП «Міськзелентрест» виступає як особа, уповноважена власником місця, на якому розміщується зовнішня реклама, адже у даному випадку таким власником виступає територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради, яка є засновником КП «Міськзелентрест», і майно, що перебуває на балансі цього підприємства, є комунальною власністю.

Фактично у даному випадку йдеться про випадки розміщення рекламних засобів на території парків та скверів комунальної власності, власником яких у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виступає Одеська міська рада. З урахуванням наведеного за змістом Правил № 434 погодження КП «Міськзелентрест» має отримуватися заявником як погодження з уповноваженою особою власника, що жодним чином не суперечить приписам Типових правил.

Позивач зауважив, що у відповідності до встановленого порядку Виконавчий комітет Одеської міської ради взагалі не здійснює діяльність щодо отримання від заявників документів, що забезпечується Управлінням.

Також позивач зазначив, що поняття «виконавчий комітет» та «виконавчий орган» не є тотожними. Виконавчі комітети є лише одним з виконавчих органів місцевих рад, а тому їх повноваження, передбачені законом, надаються не виключно виконавчому комітету, який має власну компетенцію, але й іншим виконавчим органам, визначеним відповідною радою.

Як Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», так й іншими законами до компетенції виконавчих органів міських рад дійсно віднесені окремі повноваження з питань видачі документів дозвільного характеру.

Лише те, що у Типових правилах терміном «виконавчий орган ради» визначається виконавчий комітет міської ради само по собі не робить виконавчий комітет Одеської міської ради дозвільним органом в розумінні законодавства, у тому числі Закону.

Ухвалою від 27.10.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 12.11.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Виконавчого комітету Одеської міської ради про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 26.11.2021 року Управління реклами Одеської міської ради залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Ухвалою від 23.12.2021 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 13.01.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної регуляторної служби України про закриття провадження у справі.

У зв`язку з довготривалою відпусткою судді Балан Я.В. згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2022 року, зазначена справа передана на розгляд судді Андрухіву В.В.

Ухвалою від 19.07.2022 року прийнято до провадження вказану справу. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 05.09.2022 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою від 05.09.2022 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 21.11.2022 року на 14:00 годину, з`явилися представник позивача та представник відповідача. Третя особа у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Суд ухвалив про розгляд справи за відсутності третьої особи.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав позов необґрунтованим, просив у позові відмовити з підстав, викладених у відзиві.

30.11.2021 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке. Листом ДРС від 10 серпня 2021 року № 5810/0/20-21 на виконання пункту 10 Порядку № 442 повідомлено Виконком про проведення планової перевірки.

У згаданому листі ДРС наведено обґрунтування щодо підстав проведення перевірки, зокрема, План проведення перевірок Державною регуляторною службою України додержання вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, установленого порядку їх видачі на 2021 рік, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.01.2021 року № 35.

Відповідний лист отримано Виконкомом та зареєстровано за № 02.2-01/179 від 17 серпня 2021 року, що підтверджується відбитком штампу загального відділу Виконкому.

Отже, ще перед початком проведення перевірки Виконкому була відома дата прийняття відповідного плану перевірок. Натомість, Виконком в рамках даної справи не оскаржує дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Відповідач вказав, що Законом № 2806 або Порядком № 442 не передбачено форми повідомлення про проведення перевірки, а також не визначено необхідності його складання на підставі наказу про проведення перевірки та/або посвідчення на проведення перевірки.

Також відповідач зазначив, що посвідчення ДРС від 20 серпня 2021 року № 12/294 видане голові комісії з проведення перевірки ОСОБА_1 та члену комісії з проведення перевірки ОСОБА_2 відповідно до наказу від 20 серпня 2021 року № 294 для проведення планової перевірки виконавчого комітету Одеської міської ради у строк з 25 серпня 2021 року по 30 серпня 2021 року, за період з 10 липня 2021 року по 20 серпня 2021 року.

Отже, під час оформлення розпорядчих документів для проведення перевірки відбулася технічна помилка в періоді, що підлягав перевірці.

З метою не створення наслідків, що унеможливили б Виконком реалізацію своїх прав, їх захисту при проведені перевірки Комісією ДРС з проведення планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру здійснено планову перевірку додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру за період з 10 липня 2021 року по 20 серпня 2021 року.

Суто формальні порушення при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення порушення вимог законодавства, не можуть слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому. Формальний недолік проведення перевірки має місце тоді, коли він не призвів до порушення процедурних гарантій Виконкому, не спричинив наслідків, які унеможливили реалізацію останнім своїх прав, їх захист при проведенні перевірки.

Також відповідач зазначив, що факт складання акта про проведення перевірки або акта про недопущення до проведення перевірки є дискреційним повноваженням комісії, оскільки комісія під час проведення перевірки не обмежена в отриманні інформації, матеріалів або документів виключно від підконтрольного суб`єкта, а може їх отримувати з відкритих джерел інформації, зокрема офіційного сайту підконтрольного суб`єкта.

Стосовно розмежування процедури видачі дозволу на дві окремі адміністративні послуги, відповідач зазначив, що Виконкомом не забезпечено надання Комісії для ознайомлення інформаційних карток адміністративних послуг. Натомість, на сайті Управління реклами Одеської міської ради опубліковано інформаційну картку - встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу.

За результатами аналізу ІК-пріоритет Комісією встановлено фактичне розмежування процедури видачі дозволу на дві окремі адміністративні послуги, що не відповідає приписам Закону №2806, Закону №270, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, і Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 434 від 22.04.2008 р.

Крім того, законодавством не передбачено адміністративної послуги «встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу». Встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу у відповідності до Типових правил № 2067 (пункти 10-15) і Правил № 434 (розділ 7) є складовою частиною дозвільної процедури.

У свою чергую, пунктом 15 ІК-пріоритет, згідно з яким результатами надання адміністративної послуги є встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу, а не видача документу дозвільного характеру або відмова в його видачі.

Стосовно затвердження інформаційних та технологічних карток не суб`єктом надання адміністративних послуг, невідповідність інформаційних та технологічних карток законодавчим вимогам, відповідач вказав, що в інформаційній картці щодо переоформлення дозволу на розміщення зовнішньої реклами неправильно визначено дозвільний орган.

На сайті Управління оприлюднена саме інформаційна картка щодо анулювання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, затвердженої начальником Управління.

Враховуючи, що суб`єктом надання адміністративних послуг «анулювання дозволу на розміщення зовнішньої реклами», «переоформлення дозволу на розміщення зовнішньої реклами є Виконком, затвердження інформаційних та технологічних карток керівником Управління не відповідає вимогам Закону № 5203.

Під час проведення перевірки встановлено отримання заявником погоджень самостійно, а саме: ТОВ «ГЕФЕСТ» (дата заяви ТОВ «ГЕФЕСТ» на отримання про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 07 жовтня 2020 року) в КПЕМЗО «Одесміськсвітло» 02 жовтня 2020 року за №117; ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (дата заяви ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» на отримання про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 01 липня 2021 року) в КПЕМЗО «Одесміськсвітло» 19 травня 2021 за № 150.

Отже, встановлено погодження дозволу з КПЕМЗО «Одесміськсвітло», яке не включене до переліку органів, з якими погоджується дозвіл у відповідності до Типових правил та/або Правил.

Крім того, відповідач зазначив, що аналіз строків видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами за Правилами № 434 перевищує строк 10 робочих днів, встановлений Законом № 2806.

Відповідач вважав обґрунтованими зауваження ДРС як контролюючого органу до роботи Виконкому у сфері дозвільної діяльності щодо розміщення зовнішньої реклами та відповідно, правомірність акта перевірки та вимог припису, що є частиною цього акта.

Порушення дозвільної процедури органом місцевого самоврядуванням є порушенням конституційного принципу належного урядування, що знайшов закріплення, зокрема, у статті 6, статті 8, статті 19 Конституції України.

24.12.2021 року до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, відповідно до яких третя особа позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.01.2021 року №35 затверджено План проведення перевірок Державною регуляторною службою України додержання вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, установленого порядку їх видачі на 2021 рік.

Наказом Державної регуляторної служби України від 20.08.2021 року №294 «Про проведення планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру» наказано провести планову перевірку дотримання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру (а.с. 111, т. 1).

20.08.2021 року Державною регуляторною службою України видано посвідчення для проведення перевірки №12/294-Д (а.с. 114, т. 1).

Про проведення планової перевірки Виконком Одеської міської ради був повідомлений листом Державної регуляторної служби України від 10 серпня 2021 року № 5810/0/20-21, який отримано Виконкомом 17 серпня 2021 року (а.с.109-110, т.1).

Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та Плану проведення перевірок Державною регуляторною службою України додержання вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, установленого порядку їх видачі на 2021 рік, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 12.01.2021 року №35, та на підставі наказу Державної регуляторної служби України «Про проведення планової перевірки додержання виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру» від 20.08.2021 року №294, посадовими особами Державної регуляторної служби України з 25.08.2021 року по 30.08.2021 проведено планову перевірку додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, за результатами якої складено акт №12/294-Д-2021 від 30.08.2021 року (а.с. 51-80, т. 1).

За результатами перевірки позивача встановлено такі порушення:

1) ч.1 ст.4, ч.1 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 Закон України «Про адміністративні послуги», ч.1 ст.16 Закон України «Про рекламу», пункти 10-15 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 - розмежування дозвільної процедури на адміністративну послугу встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу та адміністративну послугу документу дозвільного характеру переоформлення дозволу на розміщення зовнішньої реклами;

2) ст.8 Закон України «Про адміністративні послуги» - затвердження інформаційних та технологічних карток не суб`єктом надання адміністративних послуг, невідповідність інформаційних та технологічних карток законодавчим вимогам;

3) ч.1 ст.4-1, ч.11 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», пункт 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 - порушення дій щодо одержання погоджень, необхідних для видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами з неналежними органами та особами та залучення суб`єкта господарювання до одержання відповідних погоджень;

4) ч.7 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» - прийняття рішення про анулювання дозволів з підстав, не передбачених законом;

5) ч.1 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» - порушення переліку та вимог до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру, виключно законом;

6) ч.11 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», пункт 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 - видача дозвільним органом документа дозвільного характеру без одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних згідно із законом для видачі документа дозвільного характеру;

7) ч.1 ст.4, ч.1 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ч.1 ст.16 Закон України «Про рекламу», пункт 1 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 - невідповідність Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції» від 22 квітня 2008 року № 434 вимогам Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Також у вказаному акті наявний Припис про усунення виконавчим комітетом Одеської міської ради порушень вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, яким очільнику виконавчого комітету Одеської міської ради - Одеському міському голові приписано:

1. вжити заходів для забезпечення виконання вимог абзацу другого частини одинадцятої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в частині одержання погоджень, висновків та інших, необхідних для видачі документа дозвільного характеру без залучення суб`єкта господарювання та з органами та особами, визначених виключно законом;

2. забезпечити безумовне дотримання частини сьомої статті 4 і Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо прийняття рішень про анулювання документів дозвільного характеру виключно зі встановлених законом підстав анулювання документів дозвільного характеру»;

3. забезпечити безумовне дотримання вимог абзацу десятого частини першої статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо встановлення переліку та вимог до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру, виключно законом;

4. привести Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції» від 22 квітня 2008 року № 434 у відповідність до вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»;

5. привести у відповідність до статей 4, 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» інформаційні та технологічні картки щодо видачі (переоформлення, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами;

6. інформацію про вжиті відповідно до пунктів 1 - 5 цього Припису заходи надати до Державної регуляторної служби України протягом 30 днів з дня отримання Акта перевірки та припису як невід`ємної частини цього Акта.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі Закон №2806) визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Відповідно до ч.1 ст.4 вказаного Закону виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Згідно з абзацом 2 ч.1 ст.4-1 Закону №2806 порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.7 ч.1 ст.4-1 Закону №2806 дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:

звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Дія документа дозвільного характеру припиняється через десять робочих днів із дня прийняття (винесення) дозвільним органом рішення про анулювання такого документа, якщо інше не передбачено законом.

Рішення дозвільного органу про анулювання документа дозвільного характеру може бути оскаржено до адміністративного суду.

Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

У разі анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, документ дозвільного характеру підлягає поновленню за рішенням дозвільного органу або адміністративного суду. Поновлення документа дозвільного характеру відбувається шляхом здійснення відповідного запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Строк дії безпідставно анульованого документа дозвільного характеру подовжується на строк, протягом якого такий документ дозвільного характеру вважався анульованим.

Днем поновлення безпідставно анульованого документа дозвільного характеру є день внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч.11 ст.4-1 Закону №2806 основні вимоги до порядку видачі, переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру поширюються на всі документи дозвільного характеру, у тому числі на дозвільні (погоджувальні) процедури, якщо інше не встановлено законом.

Дії щодо одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, вчиняються дозвільним органом, що оформляє документ дозвільного характеру, без залучення суб`єкта господарювання.

Закон України «Про рекламу» визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про адміністративні послуги» виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються: найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про адміністративні послуги» суб`єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб`єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується.

Інформаційна картка адміністративної послуги, що надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, їх посадовими особами, які уповноважені відповідно до закону надавати адміністративну послугу, затверджується на підставі типової інформаційної картки, затвердженої відповідним центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом.

У разі делегування центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом відповідно до закону повноважень з надання адміністративних послуг органам місцевого самоврядування інформаційна картка адміністративної послуги, що надається органом, якому делеговані такі повноваження, затверджується на підставі типової інформаційної картки, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики щодо делегованого повноваження.

Інформаційна картка адміністративної послуги містить інформацію про:

1) суб`єкта надання адміністративної послуги та/або центр надання адміністративних послуг (найменування, місцезнаходження, режим роботи, телефон, адресу електронної пошти та веб-сайту);

2) перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, порядок та спосіб їх подання, а у разі потреби - інформацію про умови чи підстави отримання адміністративної послуги;

3) платність або безоплатність адміністративної послуги, розмір та порядок внесення плати (адміністративного збору) за платну адміністративну послугу;

4) строк надання адміністративної послуги;

5) результат надання адміністративної послуги;

6) можливі способи отримання відповіді (результату);

7) акти законодавства, що регулюють порядок та умови надання адміністративної послуги.

Інформаційна картка адміністративної послуги розміщується суб`єктом надання адміністративних послуг на його офіційному веб-сайті та у місці здійснення прийому суб`єктів звернень.

Технологічна картка адміністративної послуги містить інформацію про порядок надання адміністративної послуги.

У технологічній картці адміністративної послуги зазначаються:

1) етапи опрацювання звернення про надання адміністративної послуги;

2) відповідальна посадова особа;

3) структурні підрозділи, відповідальні за етапи (дію, рішення);

4) строки виконання етапів (дії, рішення).

Вимоги до підготовки технологічної картки адміністративної послуги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами врегульовано Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, що затверджені Постановою КМУ від 29.12.2003 № 2067 (далі за текстом Правила №2067).

Згідно з п.2 Правил №2067 дозвіл це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Виконавчий орган ради - виконавчий комітет сільської (сільський голова), селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міськдержадміністрації.

Відповідно до п.10 Правил №2067 за наявності документів, передбачених пунктом 9 цих Правил, відомості про заяву у той же день вносяться робочим органом до внутрішнього реєстру заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (журналу), який ведеться у довільній формі.

Робочий орган протягом двох робочих днів з дня реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві, на предмет надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу за формою згідно з додатком 3.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу робочий орган надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням підстав, передбачених законом.

Строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів.

Згідно з п.16 Правил №2067 видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з:

Мінкультури - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам`яток, історичних ареалів населених місць;

органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам`яток;

утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій;

Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг.

Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним.

Дії щодо отримання зазначених погоджень вчиняються робочим органом без залучення заявника протягом строку, встановленого для отримання дозволу.

Для здійснення погодження робочий орган не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від заявника, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах першому - п`ятому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами дозвільної (погоджувальної) процедури органи, зазначені в абзацах першому - п`ятому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді надсилаються робочому органу.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах першому - п`ятому цього пункту, протягом встановленого строку погоджень вважається, що видачу дозволу погоджено.

Пунктом 13 абзацу 2 частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядуванням в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

У позові Виконком зазначає, що план проведення перевірок Державною регуляторною службою України додержання вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, установленого порядку їх видачі на 2021 рік, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.01.2021 року №35 з порушенням ч.2 ст.91 Закону, п.5 Порядку № 442, а саме: безпосередньо у плановому році - 2021 році, а не до 01 грудня 2021 року, як передбачено вказаними нормативними актами.

Стосовно вказаних доводів позивача суд зазначає, що відповідач листом від 10 серпня 2021 року №5810/0/20-21 на виконання пункту 10 Порядку № 442 повідомив Виконком про проведення планової перевірки та підстави її проведення.

Відповідний лист отримано Виконкомом від 17 серпня 2021 року.

Разом з тим, Виконком не оскаржив наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.01.2021 року №35, яким затверджено План проведення перевірок Державною регуляторною службою України на 2021 рік.

Також у позові Виконком зазначає, що наведене повідомлення складене з порушенням приписів Порядку №442, адже станом на дату його складання, відправлення та отримання Виконавчим комітетом Одеської міської ради ДРС не було видано ані наказу про проведення планової перевірки, ані посвідчення, як це передбачено пунктами 8 та 10 Порядку № 442 відповідно.

Суд зазначає, що пунктом 8 Порядку №442 встановлено, що ДРС видає наказ про проведення планової або позапланової перевірки, пунктом 9 - на підставі наказу оформляється посвідчення на проведення перевірки, пунктом 10 - ДРС надсилає дозвільному органу повідомлення про проведення планової перевірки не пізніше ніж за 10 робочих днів до її початку.

Суд погоджується з доводами відповідача, що ані Законом №2806, ані Порядком №442 не передбачено форми повідомлення про проведення перевірки, а також не визначено необхідності його складання на підставі наказу про проведення перевірки та/або посвідчення на проведення перевірки.

Отже, надіслання відповідачем у встановлений законодавством строк повідомлення про перевірку, яка передбачена Планом проведення перевірок, до видання наказу на перевірку, суд не вважає порушенням.

Стосовно доводів позивача, що посвідчення складене в порушення п.9 Порядку №442 за відсутності наказу, який би містив період, що підлягає перевірці, який був визначений у посвідченні, тобто, у посвідченні вказаний невірний період, що підлягає перевірці, суд зазначає, що посвідчення на перевірку було видане після видачі наказу, що підтверджується змістом самого посвідчення, строк проведення перевірки в обох документах вказаний «з 25 серпня 2021 року по 30 серпня 2021 року», однак у наказі на перевірку, як зазначив відповідач, допущена технічна помилка щодо періоду, що підлягає перевірці замість періоду «з 10 липня 2021 року по 20 серпня 2021 року» помилково було зазначено період «з 10 липня 2019 року по 20 серпня 2021 року».

Разом з тим, суд зауважує, що вказана технічна помилка щодо періоду, що перевірявся, не призвела до порушень прав та інтересів позивача, оскільки фактично перевірка була проведена за період, визначений у направленні, який є меншим, ніж помилково зазначений період у наказі.

Суд погоджується з відповідачем, що суто формальні порушення при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення порушень вимог законодавства, не можуть слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої перевірки. Формальний недолік проведення перевірки має місце тоді, коли він не призвів до порушення процедурних гарантій Виконкому, не спричинив наслідків, які унеможливили реалізацію останнім своїх прав, їх захист при проведенні перевірки.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 826/15257/15.

Слід зазначити, що Виконком у позові не зазначив, які його права або інтереси порушено внаслідок фактичного скорочення періоду, що підлягав перевірці.

Також суд бере до уваги доводи відповідача, що складання акту про проведення перевірки або акту про недопущення до проведення перевірки є дискреційним повноваженням комісії, і комісія під час проведення перевірки не обмежена отриманням інформації, матеріалів або документів виключно від підконтрольного суб`єкта, а може їх отримувати з відкритих джерел інформації, зокрема, з офіційного сайту підконтрольного суб`єкта.

Щодо доводів позивача про несвоєчасне вручення акту перевірки суд зазначає, що листом Південного відділу Державної регуляторної служби України від 28 серпня 2021 року №134/8 Виконком повідомлено про необхідність інформування до 16 години 00 хвилин 28 серпня 2021 року на електронну пошту (odesa@drs.gov.ua) про зручний час після 16 години 00 хвилин 30 серпня 2021 року для вручення одного примірника акту перевірки та щодо уповноваження іншої посадової особи на отримання одного примірника акту перевірки.

Щодо можливого вручення акту перевірки посадових осіб відповідача повідомлено після завершення перевірки.

З урахуванням зазначеного, зокрема відсутністю інформації про уповноважену особу щодо виконання пункту 18 Порядку №442 Комісією здійснено заходи вручення одного примірника Акту Одеському міському голові Труханову Г.Л.

Через неможливість вручення акту Одеському міському голові ДРС на виконання пункту 18 Порядку № 442 направила один примірник акту перевірки Одеському міському голові Труханову Г.Л. як керівнику дозвільного органу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Отже, ДРС в межах та у спосіб, визначений Порядком №442, забезпечила вручення одного примірника Акту, що спростовує доводи Виконкому.

Крім того, суд вважає, що несвоєчасне вручення акту перевірки не може мати наслідком протиправність цього акту. Тому вказаний доводи позивача як підставу для скасування акту перевірки суд не бере до уваги.

Щодо суті порушень, відображених в акті перевірки, суд зазначає таке.

Стосовно розмежування процедури видачі дозволу на дві окремі адміністративні послуги, суд зазначає наступне.

Суд бере до уваги доводи відповідача, що Виконкомом не забезпечено надання Комісії для ознайомлення інформаційних карток адміністративних послуг. Натомість, на сайті Управління реклами Одеської міської ради опубліковано інформаційну картку - встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу.

За результатами аналізу ІК-пріоритет Комісією встановлено фактичне розмежування процедури видачі дозволу на дві окремі адміністративні послуги, що не відповідає приписам Закону №2806, Закону №270, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 і Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №434 від 22.04.2008 р.

Крім того, слід зазначити, що законодавством не передбачено адміністративної послуги «встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу». Встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу у відповідності до Типових правил №2067 (пункти 10-15) і Правил № 434 (розділ 7) є складовою частиною дозвільної процедури.

Правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначені Законом України «Про адміністративні послуги» від 6 вересня 2012 року № 5203-VI (далі за текстом - Закон № 5203).

Частиною першою статті 5 Закону № 5203 визначено, що виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання, суб`єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги тощо. Згідно частини другої статті 5, адміністративні послуги визначаються виключно законом.

Законом України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР (далі - Закон № 270) визначені засади рекламної діяльності в Україні. Цей закон регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

У відповідності до частини першої статті 16 Закону № 270 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 63 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого додатком до Закону України від 19 травня 2011 року № 3392-VІ, визначено документ дозвільного характеру - дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Абзацом 12 частини 1статті 1 Закону № 2806 надано визначення терміну «дозвільна (погоджувальна) процедура» як сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.

У свою чергу, пунктом 15 ІК-пріоритет, згідно з яким результатами надання адміністративної послуги є встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу, а не видача документу дозвільного характеру або відмова в його видачі.

З огляду на вказане, доводи позивача не спростовують наявність порушень, встановлених в Акті.

Аналогічні правові висновки у подібних правовідносинах викладені у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 420/4649/19 за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державної регуляторної служби України, завідувача Сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голоти Андрія Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту.

Стосовно затвердження інформаційних та технологічних карток не суб`єктом надання адміністративних послуг, невідповідності інформаційних та технологічних карток законодавчим вимогам, суд зазначає таке.

Щодо процедури переоформлення дозволу на розміщення зовнішньої реклами слід зазначити, що в інформаційній картці щодо переоформлення дозволу на розміщення зовнішньої реклами неправильно визначено дозвільний орган.

Слід зазначити, що на сайті Управління оприлюднена саме інформаційна картка щодо анулювання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, затвердженої начальником Управління.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону №5203 суб`єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб`єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується.

Враховуючи, що суб`єктом надання адміністративних послуг «анулювання дозволу на розміщення зовнішньої реклами», «переоформлення дозволу на розміщення зовнішньої реклами» є Виконком Одеської міської ради, суд погоджується з доводами відповідача, що затвердження інформаційних та технологічних карток керівником Управління не відповідає вимогам Закону №5203.

З огляду на вказане, доводи позивача не спростовують наявність порушень, встановлених в Акті перевірки.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 420/4649/19 за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державної регуляторної служби України, завідувача Сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голоти Андрія Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акта, правовідносини у якій є подібними до спірних правовідносин у даній справі.

Стосовно таких порушень як необхідність одержання погоджень для видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами від неналежних органів та осіб та залучення суб`єкта господарювання до одержання відповідних погоджень, видача дозвільним органом документа дозвільного характеру без одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних згідно із законом для видачі документа дозвільного характеру, суд зазначає таке.

Абзацом другим частини 11 статті 4-1 Закону №2806 передбачено здійснення дозвільним органом, що оформляє документ дозвільного характеру, дій щодо одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, без залучення суб`єкта господарювання.

Згідно з пунктом 16 Типових правил № 2067 дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури. На вимогу робочого органу дозвіл погоджується з:

Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування;

відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об`єктів природно-заповідного фонду - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках історії та архітектури, в межах зон охорони таких пам`яток і в межах об`єктів природно-заповідного фонду;

утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій.

Перелік органів та осіб, з якими погоджується дозвіл, є вичерпним.

Пунктами 8.1 та 8.2 Правил дозвіл погоджується з:

- власником місця або уповноваженим ним органом (особою), де планується розташувати рекламний засіб;

- управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради.

На вимогу робочого органу дозвіл погоджується з:

органами державної автомобільної інспекції - у разі розміщення рекламного засобу на перехрестях, поблизу дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування або уздовж автодоріг;

відповідним спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини у сфері охорони культурної спадщини та об`єктів природно- заповідного фонду - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках Історії та архітектури, в межах зон охорони таких пам`яток і в межах об`єктів природно- заповідного фонду;

утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення рекламною засобу у межах охоронних зон цих комунікацій;

комунальним підприємством «Міськзелентрест» - у разі розміщення рекламного засобу на об`єктах благоустрою, що знаходяться на обслуговуванні вказаного підприємства.

Отже Правилами передбачено погодження дозволу з комунальним підприємством «Міськзелентрест», яке не включено до переліку органів, з якими погоджується дозвіл відповідно до Типових правил № 2067.

Згідно з пунктом 8.3 Правил органи та особи погоджують дозвіл протягом п`яти робочих днів з моменту отримання відповідного звернення заявника. У разі відмови у погодженні дозволу, вказані органи (особи) у зазначений період надсилають заявнику вмотивоване повідомлення за підписом уповноваженої особи відповідного органу.

Відповідно до пункту 1.5 Правил № 434 заявник - фізична або юридична особа, що звертається до робочого органу із заявою про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Крім того, факт одержання погоджень, висновків та інших необхідних документів для видачі документа дозвільного характеру із залученням суб`єкта господарювання підтверджується пунктом 9 ІК-дозвіл.

Під час проведення перевірки встановлено: отримання заявником погоджень самостійно, а саме: ТОВ «ГЕФЕСТ» (дата заяви ТОВ «ГЕФЕСТ» на отримання про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 07 жовтня 2020 року) в КПЕМЗО «Одесміськсвітло» 02 жовтня 2020 року за № 117; ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (дата заяви ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» на отримання про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 01 липня 2021 року) в КПЕМЗО «Одесміськсвітло» 19 травня 2021 за № 150.

Отже, встановлено погодження дозволу з КПЕМЗО «Одесміськсвітло», яке не включено до переліку органів, з якими погоджується дозвіл у відповідності до Типових правил та/або Правил.

З урахуванням зазначеного, Комісією обґрунтовано встановлено порушення абзацу другого частини одинадцятої статті 4-1 Закону № 2806.

У постанові Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 420/4649/19 у подібних правовідносинах зазначено, що обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій, що вимоги пункту 2 припису щодо безумовного дотримання виконкомом Одеської міськради частини сьомої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в частині одержання погоджень, висновків та інших необхідних документів дозвільного характеру, без залучення суб`єкта господарювання, є мотивованими.

Отже, суд застосовує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 420/4649/19, до спірних правовідносин щодо вищевказаного порушення, оскільки обставини у даній справі є подібними до обставин у справі № 420/4649/19.

Стосовно порушення щодо прийняття рішень про анулювання дозволів з підстав, не передбачених законом, суд зазначає, що частиною сьомою статті 4-1 Закону № 2806 передбачено анулювання документу дозвільного характеру дозвільним органом з таких підстав:

звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Водночас Закон №270 та Типові правила №2067 не визначають підстав анулювання документів дозвільного характеру.

Під час вибіркової перевірки позивача встановлено факт прийняття Виконкомом Одеської міської ради рішень про анулювання дозволів з підстав, не передбачених законом, а саме: у зв`язку з розірванням договору на тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів, а саме: ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «СЛАВ`ЯНКА», ТОВ «АЛАРІА» (ТОВ «АННУШКА, ХЕЛС КЕА»), ТОВ «АЛАРІА» (ТОВ «АННУШКА, ХЕЛС КЕА»), ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 .

Отже, суд дійшов висновку, що вказані рішення про анулювання дозволу прийняті з підстав, що не передбачені законом. Тому відповідач обґрунтовано зобов`язав Виконком Одеської міськради забезпечити безумовне дотримання частини сьомої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо прийняття рішень про анулювання документів дозвільного характеру виключно зі встановлених законом підстав для анулювання документів дозвільного характеру.

Стосовно порушення вимог закону, яким встановлено виключний перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру, суд зазначає таке.

Під час проведення перевірки Комісією встановлено, що заявники самостійно подають погодження, необхідні для видачі документу дозвільного характеру. Як зазначено вище, отримання зазначених вище погоджень має відбуватися без залучення суб`єктів господарювання.

Крім того, відповідно до вимог частини сьомої статті 9 Закону № 5203 встановлено заборону суб`єкту надання адміністративної послуги вимагати від суб`єкта звернення документи або інформацію, що перебувають у володінні суб`єкта надання адміністративних послуг або у володінні державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління.

За таких обставин, суд застосовує до спірних правовідносин положення ч.7 ст.9 Закону № 5203, а отже скасування рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва у справі № 826/2002/16 пункту 8 Постанови КМУ від 16.12.2015 року № 1173 не впливає на обов`язок суб`єкта надання адміністративної послуги самостійно отримати документи або інформацію, що перебувають у володінні, зокрема, органів місцевого самоврядування підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління.

Стосовно невідповідності Правил вимогам Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Так, в Акті обґрунтовано вказано в чому полягає невідповідність Правил № 434 вимогам Закону № 2806, а саме:

- залучення суб`єктів господарювання в отриманні необхідних погоджень, висновків;

- анулювання документів дозвільного характеру не з підстав встановлених законом;

- отримання документів від суб`єктів господарювання з метою одержання документа дозвільного характеру, не передбачених.

Крім того, аналіз строків видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами, що встановлені Правилами № 434, свідчить про таке:

реєстрація заяви з певним переліком документів (пункт 7.2 Правил № 434) - З дні;

перевірка робочим органом поданих документів та прийняття керівником робочого органу рішення про встановлення пріоритету або про його відмову (підпункт 7.4 Правил № 434) - 5 днів;

погодження суб`єктом господарювання двох примірників дозволу та подача їх робочому органу разом із супровідним листом (пункт 7.6 Правил № 434) - 3 місяці;

підготовка та подання робочим органом ВК Одеської міської ради пропозицій та проекту відповідного рішення (пункт 9.1 Правил №434) - 15 робочих днів;

Виконком на своєму черговому засіданні розглядає подані документи ти приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні (пункт 9.2 Правил № 434) - до 30 календарних днів;

підписання керівником робочого органу двох примірників дозволу та скріплення їх печаткою (пункт 9.2 Правил № 434) 5 робочих днів.

Аналіз строків видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами за Правилами № 434 перевищує строк 10 робочих днів, встановлений Законом № 2806.

У постанові Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №420/4649/19 за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державної регуляторної служби України, завідувача Сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голоти Андрія Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акта зазначено, що судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 5 припису виконкому Одеської МР належить привести Правила №434 у відповідність до вимог Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, оскільки в розділі 3 акту перевірки №12/ІІІ-Д-2019 зазначено про невідповідність Правил № 434 вимогами Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, а саме: залучення суб`єктів господарювання для отримання необхідних погоджень (підпункт 3.2 розділу 3); анулювання документів дозвільного характеру не з підстав встановлених законом (підпункт 3.3 розділу 3); отримання документів від суб`єктів господарювання з метою одержання документа дозвільного характеру, не передбачених законом (підпункт 3.3 розділу 3).

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №420/4649/19 погодилася з обґрунтованістю вимог пункту 5 припису, оскільки Порядком №434 встановлені такі строки розгляду заяви про видачу та анулювання дозволів та прийняття відповідного рішення. Зокрема, згідно з пунктом 7.2 Правил №434 реєстрація заяви з повним переліком, здійснюється протягом 3 днів; пункт 7.4 - перевірка робочим органом поданих документів та прийняття керівником робочого органу рішення про встановлення пріоритету або про його відмову - 5 днів; пункт 7.6 - погодження суб`єктом господарювання двох примірників дозволу та подача їх робочому органу разом із супровідним листом - 3 місяці; пункт 9.1 - підготовка та подання робочим органом виконкому Одеської МР пропозицій та проекту відповідного рішення -15 робочих днів; пункт 9.2 - виконком Одеської МР на своєму черговому засіданні розглядає подані документи та приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні - до 30 календарних днів; пункт 9.2 - підписання керівником робочого органу двох примірників дозволу та скріплення їх печаткою - 5робочих днів.

Отже, Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №420/4649/19 зробив висновки щодо аналогічних порушень, які були відображені в акті перевірки ДРС №12/ІІІ-Д-2019, а тому суд вважає вказані висновки такими, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин у дані справі.

Стосовно строків прийняття рішень про видачу (анулювання) дозволів, встановлених Законом.

Так, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 4-1 Закону № 2806 строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Слід зазначити, що норми Закону №270 не визначають інших строків видачі дозволів.

При цьому, пунктом 10 Типових правил № 2067 передбачено, що строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів.

Отже, строк видачі дозволу за заявою суб`єкта господарювання складає 10 робочих днів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 826/477/17, від 31.07.2019 у справі № 1840/2539/18, від 04.06.2019 у справі № 826/5252/17, від 08.10.2018 у справі № 813/4989/17.

Стосовно дотримання принципу юридичної визначеності, суд бере до уваги доводи відповідача щодо необґрунтованості аргументів Виконкому стосовно того, що спірний припис не містить способу, в який виявлені недоліки мають бути усунуті, так як відповідні недоліки та порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, виявлених в ході перевірки Виконкому, відповідно до частини четвертої статті 9-1 та пункту 17 Порядку № 442 зазначені безпосередньо в Акті.

При цьому Державна регуляторна служба України, як контролюючий орган по відношенню до підконтрольного - Виконавчого комітету Одеської міської ради, не зобов`язана та не уповноважена втручатися безпосередньо у процес усунення підконтрольним суб`єктом недоліків на виконання припису, встановлюючи способи та методики виконання приписів тощо. Натомість Виконком, як безпосередній дозвільний орган, в цьому аспекті діє як самостійний дозвільний орган та наділений відповідними дискреційними повноваженнями, тобто може виконувати вимоги припису з певною свободою розсуду, обираючи з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про рекламу» визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Типових правил видача (відмова у видачі, переоформленні, видачі дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону № 2806.

Отже, отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону № 2806, а отже, на цю процедуру поширюються норми зазначеного закону.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 4-1 Закону № 2806 строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями частини другої статті 4-1 Закону № 2806 порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6 Типових правил до повноважень робочого органу належить розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії.

Відповідно до пункту 5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада моя утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).

Пунктом 24 Типових правил визначено, що підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу є виданий у встановленому порядку дозвіл. Дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві (пункт 23 Типових правил).

Дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці (пункт 2 Типових правил).

Рішенням виконкому Одеської МР від 22 квітня 2008 року № 434 затверджені Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі в новій редакції, згідно з якими робочий орган - це управління реклами Одеської міської ради, уповноважене Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси.

Згідно з розділом 3 Завдання та повноваження робочого органу робочий орган розглядає заяви юридичних осіб та фізичних осіб на отримання дозволів, внесення змін у дозволи, переоформлення дозволів, анулювання та/або продовження строку їх дії; приймає рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, його продовження або відмову у встановленні такого пріоритету; готує та подає в установленому порядку проекти рішень виконавчого комітету Одеської міської ради щодо надання дозволів, відмови у їх наданні або анулюванні; реєструє та видає дозволи на підставі відповідних рішень виконавчого комітету Одеської міської ради.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що рішення про видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами або відмову у його видачі за результатом розгляду документів розповсюджувачів реклами приймається саме виконкомом Одеської міської ради за встановленою для цього процедурою.

Прийняттю виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення про надання дозволу або відмову в його наданні передує розгляд цього питання робочим органом - управлінням реклами Одеської міської ради.

З урахуванням вищевикладеного, перелік документів, подання яких необхідне для винесення рішення про надання дозволу або відмову у його виданні, строк розгляду заяви та доданих до неї документів, форма рішення дозвільного органу визначені Законом № 2806 та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, саме Виконком Одеської міської ради є дозвільним органом у розумінні Закону України «Про рекламу», Типових правил, тоді як Управління реклами Одеської МР виконує функції робочого органу без самостійних повноважень на видачу дозволів, оскільки саме в такий спосіб органом місцевого самоврядування було організовано видачу та анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі.

Ураховуючи, що згідно з положеннями Типових правил дозвіл на розміщення зовнішньої реклами видається на підставі розпорядження виконавчого органу міської ради, відповідно, дозвільним органом є саме виконком Одеської МР, а робочим органом з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами є управління реклами Одеської МР.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 12 грудня 2019 року у справі № 813/2802/16, від 21 вересня 2021 року у справі № 420/4649/19.

З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими зауваження ДРС як контролюючого органу до роботи Виконкому у сфері дозвільної діяльності щодо розміщення зовнішньої реклами та відповідно, правомірність акта перевірки та вимог припису, що є частиною цього акта.

Порушення дозвільної процедури органом місцевого самоврядуванням є порушенням конституційного принципу належного урядування, що знайшов закріплення, зокрема у статті 6 (органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України), статті 8 (в Україні визнається і діє принцип верховенства права), статті 19 (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) Конституції України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги заступника Виконавчого комітету Одеської міської ради є безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Виконавчого комітету Одеської міської ради (адреса: площа Думська 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 04056919) до Державної регуляторної служби України (адреса: вул. Арсенальна 9/11, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 39582357), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління реклами Одеської міської ради (адреса: вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65074, код ЄДРПОУ 37114047), про визнання протиправним та скасування Акту планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру №12/294-Д-2021 від 30.08.2021 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 05 грудня 2022 року через регулярні відключення електропостачання в суді протягом робочого часу в суді з 23.11.2022 року до дати виготовлення повного тексту рішення.

Суддя В.В. Андрухів