Ухвала

від 05.12.2022 по справі 640/14909/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

05 грудня 2022 року м. Київ № 640/14909/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Фрост» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Фрост» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 03.12.2021.

Ухвалою від 13.09.2022 позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків щодо пропущеного строку звернення до суду.

Згадана ухвала вмотивована тим, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 КАС України).

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

За приписами п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Наведений висновок узгоджується з викладеним у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19.

Оскільки процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення завершилась 09.02.2022, а позовну заяву подано 11.09.2022, констатовано факт пропуску позивачем строку звернення до суду.

На виконання ухвали від 13.09.2022 представником позивача надано заяву про усунення недоліків, в якій посилається на внутрішні накази підприємства, оголошення на офіційному сайті Київського окружного адміністративного суду за лютий-квітень 2022 року та на рекомендації Ради суддів України.

Із наданих позивачем матеріалів справи убачається, що наказом № 2 від 23.03.2022 дія трудових договорів призупинена, зокрема, із директором ОСОБА_1 .

Наказом № 3 від 01.09.2022 дія трудового договору зі згаданою особою поновлено.

На переконання представника позивача, дана обставина має свідчити про відсутність діяльності підприємства у період з 24.02.2022 по 01.09.2022, що можливо було б визнати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Між тим, на підтвердження повноважень адвоката Шередеки С. М. надано ордер серії ВЕ № 1071380 від 11.09.2022, виписаний на підставі договору про надання безоплатної правової допомоги № 16/05 від 16.05.2022.

Дана обставина свідчить про те, що 16.05.2022 на ТОВ «Роял Фрост» були працівники, уповноважені діяти від імені товариства, натомість, посилання на загальний простій підприємства не підтверджуються.

Крім того, жодним чином не пояснюється необхідність такого тривалого простою з 24.02.2022 по 01.09.2022.

Так, з 24.02.2022 на території України оголошено воєнний стан, який наразі триває та який безпосередньо вплинув на можливість фізичних та юридичних осіб дотримуватись передбачених процесуальними законами строків.

У той же час, сам по собі воєнний стан не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а лише обставиною, яка впливає на визнання поважними індивідуальних причин особи-заявника.

Верховний Суд у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, постановляючи ухвалу від 21.07.2022 у справі № 127/2897/13-ц зазначив, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та його продовження, не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави…» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03.04.2008).

У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний висновок викладений і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.05.2022 у справі № 802/592/17-а.

Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, колегія суддів виклала висновок щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, зазначивши, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.

Як вже зазначалось, на виконання вимог ухвали від 13.09.2022, позивачем подано заяву, в якій просить поновити пропущений строк звернення до суду, мотивуючи рекомендацією Ради суддів України та публікаціями Київського окружного адміністративного суду, проте жодна з цих публікацій не є джерелом права, зокрема, процесуального.

Жодних інших мотивацій на користь поновлення строку звернення до суду, окрім досліджених вище, представником позивача не заявлено.

У даному контексті, слід повторно звернути увагу позивача на зміст норм, які передбачають розширення права особи на доступ до правосуддя, шляхом поновлення пропущеного процесуального строку.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (ч. 3 ст. 78 КАС України).

Аналізуючи наведені положення процесуального закону, слід зазначити, що можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду нерозривно корелює із обов`язком заінтересованої сторони довести поважність причин такого пропуску. При цьому, загальновідомі обставини, зокрема, щодо введення воєнного стану в Україні, доведенню не підлягають, що вимагає від сторони пояснення індивідуальних причин, їх поважності та зв?язку зі згаданою загальновідомою обставиною.

Наразі положення КАС України не пов`язують факт дії воєнного стану в Україні з автоматичним продовженням процесуальних строків або імперативністю підстав для його поновлення.

Зокрема, КАС України, у редакції від 02.04.2020, було доповнено п. 3 Прикінцевих положень, за змістом якого, під час дії карантину та з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, процесуальні строки автоматично продовжуються на строк дії карантину.

У подальшому, законом № 731-ІХ від 18.06.2020 п. 3 Прикінцевих положень КАС України змінено, обставини, зумовлені обтяженнями, впровадженими у зв?язку з карантином, визнані безумовно поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Між тим, запровадження в Україні воєнного стану не супроводжувалось подібними ініціативами законодавця, натомість, зміни до процесуальних законів не вносились.

Таким чином, введення воєнного стану на наявність рекомендацій Ради суддів України та публікацій інших судів загальної юрисдикції, не продовжує процесуальні строки автоматично, не є безумовною підставою для їх поновлення або продовження, проте має безпосередній вплив на оцінку судом інших (індивідуальних) обставин, які унеможливили або істотно ускладнили дотримання учасником процесу регламентованого терміну.

Резюмуючи викладене, оскільки позивач звертає увагу на дію воєнного стану в Україні, без пояснення того, як саме така обставина вплинула на неможливість вчасного звернення до суду, зважаючи на відсутність пояснення бездіяльності з дати укладення договору про надання правової допомоги від 16.05.2022 по дату звернення до суду - 11.09.2022 підстави для поновлення строку відсутні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу

Керуючись ст. ст. 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Роял Фрост» строку звернення до суду.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Фрост» повернути.

3. Роз`яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко