Ухвала

від 06.12.2022 по справі 640/19778/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

06 грудня 2022 року м. Київ № 640/19778/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар-Авіа» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар-Авіа» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою від 16.11.2022 позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків щодо пропущеного строку звернення до суду.

Згадана ухвала вмотивована тим, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 КАС України).

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

За приписами п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Наведений висновок узгоджується з викладеним у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19.

Оскільки процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 22.02.2022 завершилась 11.08.2022, а позовну заяву подано 11.11.2022, суд констатував факт пропуску позивачем строку звернення до суду.

На виконання згаданої ухвали позивачем надано заяву, в якій посилається на пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 перехідних положень ПК України, велику кількість повітряних тривог, які перешкоджали нормальній трудовій діяльності, а також екстрені відключення електроенергії на території міста Київ.

Додатково увага звертається на рекомендаціях Ради суддів України щодо процесуальних строків під час дії воєнного стану на території України.

За змістом пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 перехідних положень ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згадана норма не має жодного відношення до процесуального строку звернення до суду та стосується лише правовідносин платника податків із контролюючими органами.

Що стосується статистики повітряних тривог у період з 11.08.2022 по 11.11.2022, за відомостями з веб-сторінки https://air-alarms.in.ua/, на яку посилається позивач, у місті Київ лунало 118 повітряних тривог, з яких лише 51 % у робочий час з 08:00 по 18:00.

Крім того, більшість повітряних тривог лунала з початку жовтня, при цьому, місячний строк звернення до суду минув ще на початку вересня.

Аналогічно слід оцінювати посилання на екстрені відключення електропостачання, оскільки вперше на території міста Київ про планові відключення згадується 19.10.2022, тобто, вже поза межами строку звернення до суду.

Верховний Суд у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, постановляючи ухвалу від 21.07.2022 у справі № 127/2897/13-ц зазначив, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та його продовження, не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави…» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03.04.2008).

У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний висновок викладений і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.05.2022 у справі № 802/592/17-а.

Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, колегія суддів виклала висновок щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, зазначивши, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.

Наведені позивачем доводи у своїй сукупності мали б певну міру поважності при вирішенні питання про поновлення строку, оскільки не коректно стверджувати про відсутність зовнішніх факторів, спричинених війною в Україні, які чинять перешкоди у реалізації процесуальних прав та обов`язків.

У той же час, позовна заява подана представником позивача - адвокатом, який діє на підставі ордера від 08.11.2022 та договору про надання правової допомоги від 28.10.2022.

Така обставина свідчить про те, що позивач звернувся за правничою допомогою лише 28.10.2022, тобто, протягом майже трьох місяців не здійснював підготовку звернення до суду.

Резюмуючи викладене, наведені позивачем обставини жодним чином не виправдовують поважність зволікання у період з 11.08.2022 по 28.10.2022, як і не містять обставин, які б створювали істотні перешкоди для звернення до суду у визначений строк.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними в тій мірі, щоб стверджувати про співмірність зовнішніх перешкод проміжку часу пропущеного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу

Керуючись ст. ст. 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокар-Авіа» строку звернення до суду.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар-Авіа» повернути.

3. Роз`яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко