УХВАЛА
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа №640/15811/19
адміністративне провадження №К/990/22947/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента Інжинірінг" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента Інжинірінг" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювента Інжинірінг» звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просило: визнати протиправним та скасувати наказ від 20 лютого 2019 року №2236 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ювента Інжинірінг» та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 травня 2019 року №07112615140106, №07122615140106, №07132615140106, №7142615141, №07152615140106.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала.
23 травня 2022 року позивачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента Інжинірінг".
24 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента Інжинірінг" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги ляхом надання належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк, визначений законом, або вказати інші підстави для поновлення цього строку та документа про сплату судового збору.
Ухвала Верховного Суду від 12 вересня 2022 року неодноразово направлялась скаржнику за вказаними в касаційній скарзі адресами, проте поверталась з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «організації немає», також копію ухвали направлено на електронну адресу.
21 листопада 2022 року уповноваженою особою позивача отримано наручно копію ухвали Верховного Суду від 12 вересня 2022 року.
У зв`язку з отриманням вищезгаданої ухвали суду, скаржник подав до суду заяву про поновлення строків на касаційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивоване загальними нормами законодавства, яке регламентує підстави відстрочення, розстрочення зменшення розміру чи звільнення від сплати судового збору, виходячи з майнового стану сторони. Також, скаржник вказав на те, що ставка судового збору на даний час є значним фінансовим обтяженням, що є наслідком обмеження підприємства у доступі до суду.
Відповідно до частини першої та другої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, проте не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.
Відповідно до положень частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частин першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, з поданого заявником клопотання про відстрочення сплати судового збору вбачається, що викладені в ньому обґрунтування та доводи не відповідають умовам визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.
До того ж, скаржником не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що його майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Щодо заяви про поновлення строку суд звертає увагу на таке.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 2 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зважаючи на викладене, підстави наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження без додання належних та допустимих доказів, не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на наведене, суд вважає доцільним продовжити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги з метою надання скаржнику часу для надання документа про сплату судового збору або належних доказів на підтвердження наведених в клопотанні про відстрочення судового збору обставин та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк.
Керуючись статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Продовжити скаржнику строк на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: І.А. Васильєва
С.С. Пасічник
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2022 |
Оприлюднено | 08.12.2022 |
Номер документу | 107731751 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні