Ухвала
від 07.12.2022 по справі 640/21019/18
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 640/21019/18

адміністративне провадження № К/990/34096/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чумаченко Т.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року в справі №640/21019/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОМОДЄЛКІН» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2022 року до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року в справі №640/21019/18.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд встановив наступне.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає:

- пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - застосування судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях пункту 44.1 статті 44, пунктів 69.1 - 69.3 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1955 року №88, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України №492 від 12 листопада 2003 року, Глави 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 31 березня 2021 року в справі №826/3842/17; від 05 травня 2020 року в справі №826/14426/16; від 14 січня 2020 року в справі №826/9925/14; від 18 квітня 2018 року в справі №2а/0470/14206/12; від 16 березня 2021 року в справі №826/11900/18; від 14 травня 2019 року в справі №826/6838/18; від 12 листопада 2019 року в справі №826/17813/18;

- пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, Порядку складання Звіту про контрольні операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №8 від 18 січня 2016 року;

- пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо лише зазначення постанов Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм матеріального права без урахування висновку Верховного Суду щодо його застосування.

У разі посилання на висновки Верховного Суду, які на думку скаржника не були враховані судом, необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов.

У касаційній скарзі скаржником зроблено вказівки на постанови Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

При цьому норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Водночас такі обґрунтування в касаційній скарзі відсутні. Також скаржник не зазначає, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

Водночас пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, що не є належним викладенням заявлених підстав касаційного оскарження.

Звертаючись з касаційною скаргою вчетверте, скаржник не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу дотримання решти вимог, які визначені статтею 330 КАС України.

Отже, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року в справі №640/21019/18 повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А. Чумаченко

Дата ухвалення рішення07.12.2022
Оприлюднено08.12.2022
Номер документу107731851
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення

Судовий реєстр по справі —640/21019/18

Ухвала від 27.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 02.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 16.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 07.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чумаченко Т.А.

Ухвала від 07.11.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чумаченко Т.А.

Ухвала від 21.09.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 21.08.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Постанова від 12.07.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Постанова від 12.07.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Ухвала від 03.07.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні