Ухвала

від 30.11.2022 по справі 757/29949/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 30 листопада 2022 року апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, з вищою освітою, ФОП, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого у тому АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з подальшим його утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор», з альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави у розмірі 43800600 грн. та покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.

Прокурор зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, що підтверджується зібраними у ході слідства доказами.

На думку прокурора, висновок слідчого судді про те, що в наданих матеріалах відсутні відомості про спричинення матеріальної шкоди є помилковим, оскільки вказане спростовується висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами проведеної оціночно-будівельної експертизи №18293/21-42/30323/21-42 від 05.11.2021, згідної якої встановлено ринкову вартість об`єкта нерухомого майна загальною площею 2431.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , яка станом на 08.08.2018 складала 80 212 000 грн.

При цьому, вартість вищезазначеного об`єкту нерухомого майна за висновком оцінювача ОСОБА_6 склала 36 411 400 грн., що, у подальшому, дало змогу ПАТ «Банк Січ» обернути на свою користь заставне майно за значно заниженою ціною та стягнути додаткове майно в рахунок погашення суми раніше виданого кредиту.

Крім того, ОСОБА_6 , має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 3979 від 26.11.2005, видане Фондом державного майна України, і саме Фондом державного майна України, як органом, який видав свідоцтво оцінювача проведено рецензію та визначено, що звіт оцінювача не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Звертає увагу, що внаслідок зазначених протиправних дій ОСОБА_6 ОСОБА_10 та ТОВ «Телесистеми України» спричинено матеріальну шкоду на різницю заниженої вартості оцінки в сумі 43 800 600 грн., що є тяжкими наслідками.

Зауважує, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про те, що строк досудового розслідування сплив 16 жовтня 2022 року і ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 27 жовтня 2022 року здійснено поза межами строку досудового розслідування, оскільки строк від початку введення в Україні воєнного стану до 27 жовтня 2022 року не зараховувався до загальних строків, передбачених статтею 219 КПК України.

Окрім того, ОСОБА_6 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, також наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим управління Головним слідчим управлінням Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, відомості про яке 16 квітня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування під № 12021100040001201, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 4 ст. 361, ч. 5 ст. 27 КК України.

27 жовтня 2022 року підозрюваному ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

28 жовтня 2022 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згіднозі ст. 2 КПК Україниосновним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення,а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Згідно з ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного, заслухано позицію прокурора та думку захисника, з`ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 КПК, на які вказує слідчий; а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризиків.

Як вбачається із матеріалів провадження на виконання своїх професійних обов`язків ОСОБА_6 склав звіт про незалежну оцінку вартості нежитлового приміщення, а саме нежилі приміщення прибудованого офісного блоку № № 1, 2, 3 з № 1 по № 11 (групи приміщень № 4), № № І, ІІ, ІІІ підвалу з № 1 по № 24 (групи приміщень № 5), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), № № І, ІІ першого поверху з № 1 по № 28 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 28 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 9) ( в літ. Б), загальною площею 2431.2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , який посвідчував факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 07.08.2018 у сумі 36 411 400 грн.

На думку органу досудового розслідування складання такого звіту спричинили шкоду економічним інтересам ОСОБА_10 та ТОВ «Телесистеми України».

Однак, як зазначив слідчий суддя з чим погоджується і колегія суддів, ні в повідомленні про підозру, ні у клопотанні не йде мова про конкретний розмір завданих нібито злочинними діями ОСОБА_6 збитків, тоді як ч.3 ст.365-2 КК України містить таку обов`язкову складову як наявність тяжких наслідків.

Обов`язковим елементом для наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України є мета отримання неправомірної вигоди. Слідчий у своєму клопотанні зазначає про те, що неправомірною вигодою у даному випадку слугують сплачені посадовими особами АТ «Банк Січ» на поточний банківський рахунок ТОВ «Глобал апрайзер груп» грошові кошти.

Однак, слідчий суддя не погодився з таким висновком, оскільки відповідно до примітки до ст.364-1 КК України устаттях 364,364-1,365-2,368,368-3,368-4,369,369-2та370цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Таким чином, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що відсутні підстави вважати грошові кошти у розмірі 6450 грн., які сплачені за виконання ОСОБА_6 його роботи непрвомірною вигодою.

Окрім того, не доведення отримання ОСОБА_6 вказаних коштів, спростовується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 року, згідно яких ОСОБА_6 не отримував від ТОВ «ГЛОБАЛ АПРАЙЗЕР ГРУП» жодних коштів у інкримінований органом досудового розслідування період.

Крім того, слідчим суддею оцінено наданий стороною обвинувачення як доказ висновок рецензента Фонду державного майна України про те, що звіт про незалежну оцінку вартості нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вулиця Шумського Юрія, будинок 1а, складений ТОВ «ГЛОБАЛ АПРАЙЗЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 34180929), оцінювачем ОСОБА_6 від 08.08.2018 класифікується за ознакою абзацу четвертого пункту 67 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

Із вказаного висновку вбачається, що у звіті, який був складений ОСОБА_6 , дійсно містяться порушення, однак після виправлення таких порушень звіт може використовуватись, а ці порушення здебільшого полягають у поганій якості сторінок (неможливо прочитати).

За висновком слідчого судді, дані надані стороною обвинувачення, жодним чином не вказують на ознаки вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України поза розумним сумнівом. Окрім цього, відсутні дані щодо умисності дій ОСОБА_6 спрямованих на вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України. Низька якість складання звіту за відсутності інших ознак, що вказують на вчинення злочину, не є єдиною, достатньою та безумовною підставою притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 .

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя вірно дійшов висновку про те, що такі обставини є підставою для відмови в задоволенні клопотання у застосуванні запобіжного заходу до ОСОБА_6 .

Доводи прокурора, щодо помилковості висновку слідчого судді про те, що строк досудового розслідування сплив 16 жовтня 2022 року і ОСОБА_6 повідомлено про підозру поза межами строку досудового розслідування, оскільки від початку введення військового стану в Україні до 27 жовтня 2022 року строки досудового розслідування не зараховувались до загальних строків, передбачених ст. 219 КПК України, заслуговують на увагу. Однак, вказана обставина не впливає на законність прийняття рішення слідчим суддею.

Порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргупрокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13

Єдиний унікальний № 757/29949/22-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14

Провадження № 11сс/824/4503/2022 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.183 КПК України