Ухвала

від 07.12.2022 по справі 2-1103/11

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1103/11

Провадження № 4-с/559/6/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:

головуючого суддіРалець Р.В.

при секретарісудового засідання Протас Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Дубенського відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) -

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування скарги, представник ОСОБА_1 адвокат Капустинська Наталія Петрівна покликається на те, що ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса з метою продажу належної їй на праві власності земельної ділянки. Після формування інформаційної довідки № 302738584 від 15.06.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стало відомо, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься обтяження - арешт нерухомого майна.

Дане обтяження, реєстраційний номер 11591744 накладено 09.09.2011 року на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 28600970 від 09.09.2011 року старшого виконавця відділу ДВС Дубенського МРУЮ Куцел А.С. Дане обтяження стосується всього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 .

У Дубенському відділі ДВС у Дубенському районі Рівненської області їй повідомили, що виконавче провадження відкрито на підставі рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області у справі № 2-1103/11 від 11 листопада 2011 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .

У відповіді № 18530 від 06.07.2022, наданій на запит адвоката, Дубенський відділ ДВС у Дубенському районі Рівненської області повідомив, що виконавче провадження № 28600970 закінчене на підставі п. 8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» тобто у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення. Також у відповіді Дубенський відділ ДВС зазначив, що надати будь-яку іншу інформацію по виконавчому провадженню є неможливим, оскільки, всі паперові носії знищено за закінченням строку зберігання завершених виконавчих проваджень.

У відповідності до ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» № 606-XIV у редакції, що діяла на момент дії виконавчого провадження (від 04.06.2011 року) разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.

Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

ОСОБА_1 зверталася із заявою про зняття арешту від 30.08.2022 року на ім`я начальника Дубейського відділу Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мулик Ганни Петрівни. Дана заява не була задоволена, отже наявна бездіяльність державного виконавця, яка полягає у не скасуванні арешту накладеного у виконавчому провадженні.

Наявність протягом тривалого часу (більше 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувана, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи виконання боржником рішення суду, відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувана, відсутність будь-яких відомостей стосовно рішення виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, констатує бездіяльність виконавчої служби щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 , що є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Просить визнати протиправною бездіяльність начальника діяльність начальника Дубенського відділу Державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мулик Ганни Петрівни що полягає і не знятті арешту зі всього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 накладеного у виконавчому провадженні № 28600970. Зобов`язати начальника діяльність начальника Дубенського відділу Державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у зняти арешт із усього майна ОСОБА_1 яке накладене в рамках виконавчого провадження №28600970 а саме обтяження: номер запису про обтяження: 11591744, дата та час державної реєстрації: від 09.09.2011 року 11:42:22, тип обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: постанови про відкриття виконавчого провадження № 28600970 від 09.09.2011 року старшого виконавця відділу ДВС Дубенського МРУЮ Куцел А.С; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції.

Ухвалою суду від 16.11.2022 скаргу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Капустинська Наталія Петрівна, згідно поданого клопотання, просить провести розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.

Начальником Дубенського міськрайонного ВДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) подано пояснення на скаргу, відповідно до якого заперечує щодо задоволення скарги, зважаючи на наступне. Згідно відомостей ВП-спецпідрозділ наявна інформація про накладення арешту на майно ОСОБА_1 згідно виконавчого провадження ВП №28600970. Арешт накладено згідно ухвали Дубенського міськрайонного суду по справі №2-1103. Ухвала суду про забезпечення позову (накладення арешту) є виконавчим документом. Стягувачем за даним провадженням є ОСОБА_2 . 09.09.2011 виконавче провадження закінчене на підставі п.8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення), тобто арешт накладений відповідно до виконавчого документу.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначений чіткий перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Зокрема, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника його частини є отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову. Станом на 22.11.2022 ОСОБА_1 не надала жодних правових документів, які б слугували підставою для зняття арешту з майна. Зазначає, що скаржниця зверталася до відділу державної виконавчої служби з заявою про зняття арешту з нерухомого майна, на яку їй було надано вмотивовану відповідь. Просить відмовити у задоволенні скарги, розгляд справи провести без представника відділу.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч. 4ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №3027385884, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься обтяження - арешт нерухомого майна. Дане обтяження, реєстраційний номер 11591744 накладено 09.09.2011 року на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 28600970 від 09.09.2011 року старшого виконавця відділу ДВС Дубенського МРУЮ Куцел А.С. Дане обтяження стосується всього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 (а.с. 4-11).

У відповіді № 18530 від 06.07.2022, наданій на запит адвоката, Дубенський відділ ДВС у Дубенському районі Рівненської області повідомив, що згідно відомостей ВП-спецпідрозділ наявна інформація про накладення арешту на майно ОСОБА_1 згідно виконавчого провадження ВП №28600970. Арешт накладено згідно ухвали Дубенського міськрайонного суду по справі №2-1103. Стягувачем за даним провадженням є ОСОБА_2 . 09.09.2011 виконавче провадження закінчене на підставі п.8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення). Надати будь-яку іншу інформацію по виконавчому провадженню є неможливим, оскільки, всі паперові носії знищено за закінченням строку зберігання завершених виконавчих проваджень (а. с. 16).

11.11.2011 Дубенським міськрайонним судом ухвалено рішення у справі № 2-1103/11, яким задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про примусове стягнення боргу за договором кредиту (а.с. 12-13).

Згідно матеріалів справи № 2-1103/11, за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову, суддею Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Юзьвяк Б.Г. 05.09.2011 постановлено ухвалу про накладення арешту на майно чи грошові кошти відповідачки ОСОБА_1 , в межах суми позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Провиконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1-1) судові накази;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Частиною першою ст.6 ЗУ «Провиконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннями ст.11 ЗУ «Провиконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.4, 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбаченіпунктом 1-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно дост. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Зняття арешту з майна, накладеного на підставі ухвали суду про забезпечення позову, здійснюється або в порядку скасування заходів забезпечення позову шляхом подачі відповідного клопотання до суду, який виносив ухвалу, на підставі ст. 158 ЦПК України, або шляхом подачі апеляційної скарги.

Тому належним способом поновлення прав скаржника ОСОБА_1 є звернення до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч.3ст.451 Цивільного процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У зв`язку з вищенаведеним, порушень закону в діях посадових осіб ДВС суд не вбачає, а тому скарга ОСОБА_1 на дії начальника Дубенського відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) не підлягає до задоволення.

Керуючись:ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст.447,450-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності начальника Дубенського відділу Державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мулик Ганни Петрівни що полягає у не знятті арешту зі всього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 накладеного у виконавчому провадженні № 28600970 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду Рівненського апеляційного суду.

Суддя: