Ухвала

від 20.11.2023 по справі 2-1103/11

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 2-1103/11

6/296/271/23

УХВАЛА

Іменем України

"20" листопада 2023 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

представника відповідача (боржника) ОСОБА_1 - адвоката Жмуцького М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" про заміну сторони по справі та видачу виконавчих листів,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" звернулося до суду із заявою про заміну сторони по справі №2-1103/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, та видачу виконавчих листів.

В обґрунтування заяви зазначено, що 15.06.2021 Корольовським районним судом м. Житомира ухвалено рішення по справі №2-1103/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, позов задоволено частково. Рішення набрало законної сили 19.07.2021 року. 31.08.2020 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" було укладено договір про відступлення прав вимоги від 31.08.2020 року та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 31.08.2020 року, відповідно до якого ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кредитним договором №07-06-И/24 від 10.07.2006 року та іпотечним договором від 10.07.2006 року.

Посилаючись на ст.ст.55, 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, висновки Верховного Суду, заявник вважає, що є всі законні підстави для заміни вибулого стягувача на правонаступника шляхом заміни сторони у справі.

Представник відповідача (боржника) ОСОБА_1 - адвокат Жмуцький М.В. в судовому засіданні просив заяву про заміну сторони по справі та видачу виконавчих листів залишити без задоволення. Вважає, що заявник безпідставно звернувся до суду в порядку ст. 55 ЦПК України, оскільки в такому порядку здійснюється процесуальне правонаступництво на стадії розгляду справи в суді, тобто до прийняття рішення у справі. На думку представника боржника спочатку мало бути відкрито виконавче провадження за заявою стягувача (Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"), і лише після цього ТОВ ФК "Кредит-Капітал" повинно було б звернутися з заявою про заміну сторони виконавчого провадження згідно 442 ЦПК України.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, у поданій заяві просить розгляд заяви про заміну сторони та видачу виконавчих листів здійснювати за відсутності представника ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"(а.с.113). Також 17.11.2023 року представником заявника подано заяву про розгляд заяви про заміну сторони та видачу виконавчих листів без участі представника ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал".

ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду заяви, у судове засідання представника не забезпечив, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Інші боржники належним чином повідомлялися про час і місце судового розгляду заяви. У судове засідання не з`явилися, про причини неявки в судове засідання не повідомили, заяв чи клопотань до суду не подавали.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони провадження.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, заслухавши пояснення представника боржника, дослідивши матеріали поданої заяви, дійшов наступного висновку.

15.06.2021 рішенням Корольовського районного суду м. Житомира у справі №2-1103/11 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість по кредитному договору №07-06-И/24 від 10 липня 2006 року в сумі 1827545 грн. 73 коп. Право стягнення є солідарним у сумі 1369656 грн. 30 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість по кредитному договору №07-06-И/24 від 10 липня 2006 року в сумі 1369656 грн. 30 коп. Право стягнення є солідарним. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість по кредитному договору №07-06-И/24 від 10 липня 2006 року в сумі 1369656 грн. 30 коп. Право стягнення є солідарним. У задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" витрати зі сплати судового збору у сумі по 89 грн. 89 коп. з кожного (а.с.96-101).

21.07.2021 року на виконання рішення суду було видано шість виконавчих листів (довідковий лист по справі).

Відомостей про отримання та пред`явлення ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" виконавчих листів до примусового виконання матеріали справи не містять.

Вбачається, що 31.08.2020 між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) та ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (а.с. 115-188 том 3).

Згідно п. 1 договору, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відступає ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", а ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуває право вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до позичальників (боржників), зазначених у додатках №1 цього договору.

Відповідно до Додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги від 31.08.2020 року, Реєстру кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, включено боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за порядковими номерами 17,26,27.

Крім того, пунктом 1 договору передбачено, що ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" сплачує ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 4 договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти 5467648,45 грн.

Згідно копії платіжного доручення №19552 від 26 серпня 2020 року ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" сплатило АТ "Банк "Фінанси та Кредит" 5467648,45 грн., згідно протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-07-24-000004-b-а від 14 серпня 2020 року (а.с. 126 том 3).

Отже, ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", у тому числі і до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кредитним договором №07-06И/24 від 10.07.2006 року.

Частиною першою та друга статті 55 ЦПК України визначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про виконавче провадження).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" отримало право грошової вимоги за кредитним договором №07-06И/24 від 10.07.2006 року до відповідачів у даній справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від позивача у справі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" згідно договору про відступлення права вимоги від 31.08.2020 року.

Таким чином, підлягає з`ясуванню питання щодо порядку реалізації процесуального правонаступництва.

Вирішуючи дане питання суд виходить з правових висновків про застосування норм права, які були зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08.02.2022 року у справі №2-7763/10.

Так, Велика Палата Верховного Суду враховуючи кількісну складову різного тлумачення процесуального правонаступництва та заміни сторони виконавчого провадження, вважала за необхідне уточнити його зміст з урахуванням такого (пункти 72-94, 114, 115).

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість). Отже, наведене в ухвалі Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у цій справі тлумачення стосується лише ситуації, коли виконавче провадження відкрите як юридичний процес, а його сторони набули відповідних прав як сторони відкритого виконавчого провадження. Щодо вчинення інших дій у межах виконавчого провадження, передбачених Законом про виконавче провадження, то процесуальні дії конкретного процесу не можуть здійснюватися поза межами цього процесу, а тому такі дії як процесуальні можуть здійснюватися лише в межах відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу. Якщо законом передбачена можливість здійснення інших дій сторін судового процесу, пов`язаних зі здійсненням виконавчого провадження, то для таких дій набуття статусу сторони відкритого виконавчого провадження не вимагається, як-от для заміни стягувача у виконавчому документі відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Також питання про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред`явлення виконавчого документа до виконання, пов`язані з процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні як юридичному процесі в силу умов частини п`ятої статті 15 Закону про виконавче провадження, а з процесуальним правонаступництвом, передбаченим статтею 55 ЦПК України, - в силу другої частини цієї статті.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі.

Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.

Вирішує питання в даній справі (виходячи з позиції Верховного Суду) суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року, який діяв на момент набрання рішенням законної сили, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Вбачається, що на виконання рішення суду від 15 червня 2021 року у справі №2-1103/11, яке набрало законної сили 19.07.2021 року, було видано шість виконавчих листів. Вказані виконавчі листи до виконання пред`явлені не були та знаходяться в матеріалах справи №2-1103/11. Отже, строк пред`явлення виконавчих листів до виконання не пропущено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заперечення представника боржника щодо безпідставності звернення ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" із заявою про заміну сторони у справі згідно ст. 55 ЦПК України є необґрунтованими.

Вбачається, що після переходу до заявника прав та вимог кредитора, тобто набуття статусу правонаступника в матеріальному правовідношенні, ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" не реалізувало свого права на набуття процесуального правонаступництва. Разом з тим, оскільки видані виконавчі листи не були пред`явлені процесуальним стягувачем ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до примусового виконання і виконавче провадження не було відкрите, таке право може бути реалізоване правонаступником шляхом звернення із заявою про заміну сторони у справі (стягувача у виконавчому листі) згідно ст. 55, ч.5 ст. 442 ЦПК України, з урахуванням наявного строку на пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання.

Тому, виходячи зі змісту заяви суд вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме в частині щодо заміни сторони у справі (стягувача у виконавчому листі).

Щодо видачі виконавчих листі, то суд вважає в цій частині заяву безпідставною, оскільки заміна стягувача у виконавчому листі здійснюється не шляхом видачі інших виконавчих листів, на заміну раніше виданих, а шляхом постановлення ухвали про заміну стягувача. Правонаступник не позбавлений права звернути такі виконавчі документи до примусового виконання додавши відповідну ухвалу суду.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 13, 55, 247, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" про заміну сторони по справі та видачу виконавчих листів, задовольнити частково.

Замінити сторону у справі, а саме стягувача у виконавчому листі №2-1103/11 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, з Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та кредит" на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал".

В іншій частині заяву залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня її вручення.

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження за адресою: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ 35234236.

Стягувач (позивач): Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», місцезнаходження за адресою: 04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856.

Боржник (відповідач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник (відповідач): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Боржник (відповідач): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту ухвали: 27.11.2023.