Постанова

від 29.11.2022 по справі 752/22885/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/22885/20

Провадження №: 1-кс/752/5102/22

У Х В А Л А

29.11.2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, внесене у кримінальному провадженні № 42020100000000073 від 26.02.2020слідчим СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000073 від 26.02.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, відносно ОСОБА_5 .

В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що, СУ ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідвання в кримінальному провадженні № 42020100000000073 від 26.02.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, відносно ОСОБА_5 .

22.01.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

У клопотанні слідчого зазначається, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, підтверджується сукупністю доказів, доданими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказуюучи про те, що клопотання не містить жодного обгрунтованого письмового доказу на підтверження існування бодай одного ризику, визначеного КПК України, а також про те, що не доведено обгрунтованість підозри.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши учасників процесу, оцінивши всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, СУ ГУНПу містіКиєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000073 від 26.02.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

З клопотання слідчого та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.191,ч.5ст.191,ч.5ст.191 КК України.

22.01.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 від 29.01.2021 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020100000000073 від 26.02.2020 зупинено та оголошено підозрюваного ОСОБА_5 у розшук.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 17.11.2022 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 .

28.11.2022 підозрюваного ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали слідчого судді від 17.11.2022 року.

Постановою прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 від 28.11.2022 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020100000000073 від 26.02.2020 відновлено.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, підтверджується наявними у справі доказами в їх сукупності.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суд з прав людини від 21.04.2011року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» під терміном «обгрунтована підозра» необхідно розуміти, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У рішенні №14310/88 від 23.10.1994 року по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 з 29.01.2021 року перебував у розшуку, тобто переховувався від органу досудового розслідування.

Щодо ризикувпливати насвідків уцьому кримінальномупровадженні,то ст.23КПК Українивстановлює принципбезпосередності дослідженняпоказань,за змістомякого суддосліджує доказибезпосередньо іпоказання учасниківкримінального провадженнясуд отримуєусно.Тобто доказовезначення укримінальному провадженніматимуть саметі показаннясвідків,які будутьнадані останнімибезпосередньо підчас судовогорозгляду усудовому засіданні,а ненадані нимив ходідосудового розслідування.Вказане доводить,що зметою змінисвідками своїхпоказань накористь підозрюваногоабо відмовивід дачіпоказань останнійможе впливатина вказанихосіб унезаконний спосіб.Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.

Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є доведеним стороною обвиувачення, при цьому враховуючи, мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного.

Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищеназваним ризикам і тому слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Разом з цим, слідчий суддя, враховує вимоги ст. 183 КПК України, відповідно до якої при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе визначити розмір застави, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.07.2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2600 грн.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідної до якої розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому втрата застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуваннямвсіх обставинданого кримінальногопровадження,характеру вчиненогокримінального правопорушенняданих проособу підозрюваного,його майновийстан,наявність обґрунтованихризиків,слідчий суддявважає необхіднимвизначити розмірзастави підозрюваному ОСОБА_5 в межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 520000 (п`ятсот двадцять тисяч) гривень.

На думку слідчого судді саме такий розмір застави здатний забезпечити належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та виконання завдань кримінального провадження.

Разом з цим, обираючи підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 182, 183, 194, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний західу виглядітримання підвартою на52дні,тобто до18.01.2023 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 520000, грн. гривень.

Застава може бути внесена протягом дії ухвали про обрання запобіжного заходу на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, за наступними реквізитами: одержувачТУДСАУ в м.Києві, банк одержувачДержавна казначейська служба України м.Київ, р/р UA128201720355259002001012089, МФО 820172, призначення платежу застава.

На підставі ч. 5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не залишати межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення підозрюваного.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця попереднього ув`язнення підозрюваного негайно має здійснити розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово процесуального прокурора у кримінальному провадженні та слідчого суддю Голосіївського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: