465/4092/16-ц
2-зз/465/29/22
У Х В А Л А
іменем України
07.12.2022 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова у складі:
головуючого-судді Ванівського Ю.М.
секретаря судового засідання Лозинського Т.-Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову з ініціативи суду у цивільній справі № 465/4092/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 таПриватного підприємства«ТДТ Автопром»,про стягненнягрошових коштівза договоромпозики,-
ВСТАНОВИВ:
02 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила скасувати з ініціативи суду заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 08.10.2016 року у справі №465/4092/16-ц про вжиття заходів забезпечення позову, а саме: зняти арешт на нежитлові приміщення загальною площею 86,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення літ.58-2 магазин площею 84,3 кв.м., приміщення літ.58-3 туалет площею 2,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 17898761). Скасувати заборону Державним реєстраторам прав на нерухоме майно та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, проводити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії, наслідком яких є зміна власника нерухомого майна нежитлових приміщень загальною площею 86,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення літ.58-2 магазин площею 84,3 кв.м., приміщення літ.58-3 туалет площею 2,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 17898761).
В своїй заяві посилається на те, що ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 08.10.2016 року у справі №465/4092/16-ц було задоволено заяву про забезпечення позову. На вказану ухвалу була подана апеляційна скарга, оскільки заходи забезпечення позову стосувалися її майна, а не майна Приватного підприємства «ТДТ Автопром». Апеляційний суд Львівської області постановив ухвалу від 06.12.2016 року, якою скасував ухвалу Франківського районного суду у м.Львова від 08.10.2016 передавши вирішення питання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто суд апеляційної інстанції по суті не вирішив питання скасування заходів забезпечення позову. Після повернення справи до Франківського районного суду м.Львова на підставі заяви про відкликання заяви про забезпечення позову, суд ухвалою від 05.01.2017 року залишив заяву про забезпечення позову без розгляду. В подальшому ухвалою від 03.12.2018 позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Приватного підприємства «ТДТ Автопром», про стягнення грошових коштів за договором позики, була залишена без розгляду. Вважає, що суд не висловив чіткої позиції стосовно раніше вжитих заходів забезпечення позову, не скасував їх та не надіслав до відповідних органів виконавчої служби і державним реєстраторам ухвалу для виконання. Просить заяву задоволити.
Сторони по справі у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви виходячи з наступного.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У відповідності до ч. ч. 1 та 2ст. 158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.
Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21.11.2022 року, номер інформаційної довідки 315690535, нежитлові приміщення загальною площею 86,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення літ.58-2 магазин площею 84,3 кв.м., приміщення літ.58-3 туалет площею 2,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 17898761) на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 08.07.2016 року накладено арешт в межах суми позову на належне Приватному підприємству "ТДТ-Автопром" ( код ЄДРПОУ: 21132272) майно, в тому числі на нежитлові приміщення загальною площею 86,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення літ.58-2 магазин площею 84,3 кв.м., приміщення літ.58-3 туалет площею 2,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 17898761). Заборонено Державним реєстраторам прав на нерухоме майно та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, проводити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії, наслідком яких є зміна власника нерухомого майна нежитлових приміщень загальною площею 86,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення літ.58-2 магазин площею 84,3 кв.м., приміщення літ.58-3 туалет площею 2,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 17898761).
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06.12.2016 року ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 08.07.2016 року скасовано та передано питання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Згідно ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно ст. 381 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правиламистатті 35іглави 9розділу IIIцього Кодексу з особливостями, зазначеними устатті 382цього Кодексу.
Статтею 18ЦПК Українивизначено,що судовірішення,що набрализаконної сили,обов`язкові длявсіх органівдержавної владиі органівмісцевого самоврядування,підприємств,установ,організацій,посадових числужбових осібта громадяні підлягаютьвиконанню навсій територіїУкраїни,а увипадках,встановлених міжнароднимидоговорами,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України,-і заїї межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно п.5 ст. 257 ЦПК України, ухвала про залишення позову без розгляду постановляється судом у випадку подання такої заяви позивачем до початку розгляду справи по суті. Виходячи зі змісту вищезазначеної норми, подання такої заяви є правом позивача (заявника).
Так, ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 05.01.2017 року заяву про забезпечення позову, подану позивачем ОСОБА_2 , залишено без розгляду.
Крім цього, ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 03.12.2018 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПП "ТДТ-АВТОПРОМ", про стягнення грошових коштів за договором позики, залишено без розгляду.
З приводу доводів заявниці про те, що заходи забезпечення позову, а саме заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, проводити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії, хоча і не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, однак не є підставою для висновку про відсутність такого обмеження, суд зазначає наступне.
Згідно ч.7 ст.153 ЦПК України, про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно ч.2 ст. 12 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Згідно п.1 ч.2 ст. 27 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.
Згідно п.2 ч.3 ст. 26 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Згідно положень ст. 31 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.
Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.
Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішенняпро скасуваннявідповідного судовогорішення. Проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.
Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі упорядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.
Таким чином, для припинення обтяжень, що стосуються нерухомого майна, власником якого є заявниця, їй слід звернутися до державних реєстраторів з відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили, для проведення належних реєстраційних дій, згідно з приписами діючого законодавства.
Враховуючи те, що ухвала Франківського районного суду м.Львова від 08.07.2016 року скасована ухвалою Апеляційного суду Львівської області, а в подальшому заява про забезпечення позову залишена без розгляду ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 05.01.2017 року, яка набрала законної сили, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючисьст. ст. 18, 153, 158 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову з ініціативи суду у цивільній справі № 465/4092/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Приватного підприємства «ТДТ Автопром», про стягнення грошових коштів за договором позики- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Ванівський Ю.М.
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2022 |
Оприлюднено | 09.12.2022 |
Номер документу | 107739013 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Франківський районний суд м.Львова
Ванівський Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні