Рішення
від 08.12.2022 по справі 463/6535/22
ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/6535/22

Провадження №2/463/1520/22

Заочне

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Коник О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Повного товариства «Ломбард «Аурум 585» Маркевич Н.В. і компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про надання ломбардом фінансового кредиту № 1.18.10.04 в сумі 79074,4 грн. та нарахованих відсотків в сумі 160836,66 грн., а також витрат на сплату судового збору в сумі 3598,68 грн.

Позов мотивує тим, що 15 жовтня 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання ломбардом фінансового кредиту № 1.18.10.04, відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач одержала фінансовий кредит грошовими коштами в сумі 80000 грн. під проценти за користування ним у строк, в порядку та на умовах, що визначені договором. Кредит було надано відповідачу на умовах зворотності, платності та забезпеченості на строк 18 місяців з 15 жовтня 2018 року до 14 квітня 2020 року. Для забезпечення виконання основного зобов`язання, на підставі договору іпотеки, посвідченого 15 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ясінським В.Є. за № 1952, відповідачем спільно з майновим поручителем було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Відповідачем було частково сплачено суму боргу за договором про надання ломбардом фінансового кредиту в сумі 925,6 грн., однак несплачений розмір заборгованості (основного боргу) залишився в сумі 79074,4 грн. Відповідно до п. 9.1 договору позивач продовжував нараховувати відповідачу проценти за користування кредитом і на день підготовки та подання цієї позовної заяви сума заборгованості за нарахованими відсотками становить 160836,66 грн. Таким чином загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 239911,06 грн.

Позивач вказує, що оскільки грошові зобов`язання за договором про надання ломбардом фінансового кредиту відповідачем не виконувалися, позивачем 10 листопада 2021 року на адресу відповідача та майнового поручителя було надіслано вимогу № 01/11/21 про усунення порушення та сплату грошових коштів в сумі 208236,9 грн., в тому числі суми основного боргу в розмірі 79074,4 грн., суми заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 121932 грн. та пені за порушення строків повернення суми кредиту в розмірі 7230,5 грн., однак ця вимога залишилась без виконання та відповідачем не було сплачено жодних платежів на виконання договору. Також з врахуванням положень Закону України «Про іпотеку» та договору іпотеки, маючи намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу до позивача права власності на предмет іпотеки на підставі вчинення виконавчого напису нотаріуса, 15 лютого 2022 року позивачем було надіслано на адресу відповідача та майнового поручителя повідомлення про спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак, 24 лютого 2022 року через військову агресію російської федерації проти України, було прийнято Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» було вирішено доповнити Закон України «Про іпотеку» положенням щодо зупинення дії ст.ст. 37, 38, 40, 41, 47 цього Закону у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, а відтак у позивача відпала можливість захистити свої порушені права у позасудовому порядку в спосіб, що визначений ст. 37 Закону України «Про іпотеку» або через звернення стягнення на предмет іпотеки через його продаж на прилюдних торгах за рішенням суду. Відтак єдиним способом позивача задовольнити свої вимоги за договором про надання ломбардом фінансового кредиту на даний час є звернення до суду з вимогою про стягнення суми заборгованості за договором та нараховані відсотки. Вважає, що до правовідносин, які виникли між ним та відповідачем слід застосовувати норми цивільного законодавства, які регулюють відносини позики, відтак як на правову підставу своїх вимог посилається на положення ст.ст. 526, 1046, 1049 ЦК України.

Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 8 вересня 2022 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.

Ухвалою суду 7 жовтня 2022 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні 8 листопада 2022 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з першою неявкою у таке відповідача.

Наступне судове засідання 24 листопада 2022 року не відбулось у зв`язку з відсутністю в приміщенні Личаківського районного суду м. Львова, водночас того ж дня відповідач прибула до суду, у зв`язку з чим їй було вручено копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками, повідомлено її під розписку про дату наступного судового засідання, а також повідомлено, що у разі її повторної неявки в судове засідання розгляд справи відбуватиметься за її відсутності.

В судове засідання, призначене на 8 грудня 2022 року, представник позивача Забавчук М.Р., який діє на підставі ордеру серії ВС №1168928 від 4 листопада 2022 року, не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, згідно з якою позов підтримує та просить його задовольнити, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, а також попередженою про наслідки неявки в судове засідання, в таке 8 грудня 2022 року повторно не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подала.

За таких обставин, відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності учасників справи та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

У зв`язку з неявкою учасників процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 15 жовтня 2018 року між сторонами було укладено договір про надання ломбардом фінансового кредиту № 1.18.10.04 (а.с. 7).

Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець надає, а позичальник одержує фінансовий кредит грошовими коштами в сумі 80000 грн. під проценти за користування ним у строк, в порядку та на умовах, що визначені цим договором. При цьому згідно з п. 1.2 договору кредит надається позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості.

Пунктами 2.1-4.1 договору визначено, що кредит надається позичальнику в дату підписання сторонами такого, а саме 15 жовтня 2018 року. Кредит надається строком на 18 місяців, з 15 жовтня 2018 року до 14 квітня 2020 року включно, 15 квітня 2020 року є кінцевою датою повернення кредиту. За користування кредитом позичальник сплачує проценти з розрахунку 0,2% на день від суми кредиту, що становить 73% річних від суми кредиту. Проценти за даним договором нараховуються на суму кредиту за фактичний час користування позичальником такою сумою кредиту, включаючи день її видачі та не включаючи день її повернення. Відсоткова ставка є фіксованою на весь термін договору.

Відповідно до п. 8.2.1 договору позичальник зобов`язувалась повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом не пізніше дати вказаної в п. 3.2 цього договору.

При цьому згідно з п. 6.1 договору виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитодавцем за цим договором забезпечується іпотекою квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (договір іпотеки від 15 жовтня 2018 року), погоджена заставна вартість 368500 грн. А п. 8.3.1 передбачено право кредитодавця звернути стягнення на закладене згідно договору іпотеки майно позичальника, який укладається відповідно до п. 6.1 та чинного законодавства України.

Пунктом 9.1 договору визначено, що він вступає в силу з дня його підписання сторонами на строк 18 місяців та діє до 14 квітня 2020 року включно, а в частині виконання грошових зобов`язань (в тому числі, але не виключно, неустойки за п. 11.2 цього договору) - до повного виконання своїх обов`язків за цим договором.

При цьому відповідно до п. 12.1 договору підписанням такого позичальник підтвердила, що згідна з усіма істотними умовами такого та отримав свій примірник цього договору.

Окрім того 15 жовтня 2018 року між відповідачем ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як іпотекодавцями та позивачем як іпотекодержателем укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ясінським В.Є. та зареєстрований в реєстрі за №1952 (а.с. 9-12), згідно з яким в забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавців перед іпотекодержателем, що випливає з укладеного між ними договору про надання ломбардом фінансового кредиту № 1.18.10.04, а саме повернення позики в розмірі 80000 грн. у строк не пізніше до 14 квітня 2020 року, передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктами 1.4, 5.1 даного договору іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки. Зокрема підпунктом 1 п. 6.1 договору визначено, що іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавців у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що взяті на себе зобов`язання за договором про надання ломбардом фінансового кредиту № 1.18.10.04 від 15 жовтня 2018 року позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу грошові кошти в обумовленому розмірі, що стверджується розпискою відповідача про отримання фінансового кредиту від 15 жовтня 2018 року (а.с. 8).

Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного та в повному обсязі повернення кредитодавцю суми кредиту та сплатити відсотків за його користування шляхом сплати щомісячних платежів за договором належним чином не виконала.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором (довідки фінансової установи про ненадходження платежу) станом на 13 липня 2022 року утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 79074,40 грн., та заборгованість за відсотками за користування ним у розмірі 160836,66 гривень (а.с. 14-23). Вказаний розрахунок є повним, чітким, об`єктивним, стороною відповідача його правильність не спростована. Тому суд вважає вказаний документ належним та допустимим доказом і бере за основу при ухваленні рішення.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним, що сторони, діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір.

При цьому, суд враховує, що правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, він є чинним і обов`язковим для виконання, протилежна інформація на момент ухвалення рішення суду відсутня. Позивач надав відповідачу кредитні кошти, які остання повинна була повертати шляхом внесення щомісячних платежів зі сплатою відсотків за користування ним.

12 листопада 2021 року на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу за вих. № 01/11/21 від 10 листопада 2021 року про необхідність усунення порушень виконання зобов`язання, яка відповідачем виконана не була. У випадку не усунення порушень позивачем було попереджено відповідача, що ним буде звернуто стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса відповідно до Закону України «Про іпотеку» (а.с. 13, 46-47).

Водночас Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнено пунктом 5-2 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.»

Так Указом Президента України №64/20211 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України вказаний вище указ було затверджено.

Надалі дію воєнного стану неодноразово було продовжено, зокрема востаннє Указом Президента України № 757/2022 від 7 листопада 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2738-IX від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, та такий продовжує діяти на даний час.

Відтак з наведеного вище вбачається, що позивач на даний час позбавлений можливості задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки, а тому у даному випадку на правовідносини між сторонами поширюються загальні положення щодо порядку виконання зобов`язань.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зокрема за змістом ст.ст. 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 даного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Так частиною 1 ст. 625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, зокрема з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання ломбардом фінансового кредиту № 1.18.10.04, яка станом на 13 липня 2022 року становить 79074,4 грн. заборгованість за кредитом.

Щодо стягнення з відповідача заявлених позивачем відсотків за договором, то такі не підлягають стягненню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 зробила наступний висновок про правильне застосування норм права.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пункт 3.2 договору визначив 15 квітня 2020 року кінцевою датою повернення кредиту.

Враховуючи наведене в позивача виникло право стягувати з відповідача проценти по договору за період з 15 жовтня 2018 року по 15 квітня 2020 року.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором (довідки фінансової установи про ненадходження платежу) станом на 13 липня 2022 року сума несплачених відповідачем відсотків станом на 15 квітня 2020 року становить 31312,8 грн., які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача. В задоволенні стягнення нарахованих відсотків після 15 квітня 2020 року слід відмовити, оскільки термін дії договору завершився, а позивач вправі після закінчення терміну дії договору у відповідності до статті 625ЦК України застосовувати наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином сумарно з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованості за договором про надання ломбардом фінансового кредиту № 1.18.10.04 в сумі 110387,2 грн., яка складається з 79074,4 грн. заборгованості за тілом кредиту та нарахованих відсотків в сумі 31312,8 грн.

При цьому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1655,81 грн. судового збору, тобто 46,01% розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 223, 247, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Повного товариства «Ломбард «Аурум 585» Маркевич Н.В. і компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Повного товариства «Ломбард «Аурум 585» Маркевич Н.В. і компанія» 110387 (сто десять тисяч триста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцятьь) копійок, а також судові витрати в розмірі 1655 (одна тисяча шістсот п`ятдесят п`ять) гривень 81 (вісімдесят однієї) копійки судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Повне товариство «Ломбард «Аурум 585» Маркевич Н.В. і компанія», місцезнаходження: 79070, м. Львів, пр-т Червоної Калини, 36, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37030780.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: Стрепко Н.Л.

СудЛичаківський районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення08.12.2022
Оприлюднено09.12.2022
Номер документу107743117
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг

Судовий реєстр по справі —463/6535/22

Постанова від 03.10.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Крайник Н. П.

Постанова від 03.10.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Крайник Н. П.

Ухвала від 06.06.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Крайник Н. П.

Ухвала від 23.03.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Крайник Н. П.

Ухвала від 22.03.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Крайник Н. П.

Ухвала від 06.03.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Крайник Н. П.

Рішення від 08.12.2022

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Стрепко Н. Л.

Ухвала від 07.10.2022

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Стрепко Н. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні