Рішення

від 08.12.2022 по справі 907/739/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/739/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-Центр-2021», м. Ужгород

про стягнення 6 666 817,05 грн

Секретар судового засідання Соханич В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача Горопашний І.В. (в режимі ВКЗ)

Від відповідача - не з`явився

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» заявило позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-Центр-2021» з вимогою про стягнення 6 666 817,05 грн, в т.ч. 1 080 663,07 грн - штрафу, 282 040,30 грн пені, 746 703,08 грн 3 % річних та 4 557 410,60 грн інфляційних втрат. Позов заявлено на підставі статей 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 218, 230, 231 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 10.10.2022 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача не заперечив проти закриття підготовчого засідання та переходу до розгляду справи по суті. Відповідач в судове засідання не з`явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоч був повідомлений про час та місце розгляд справи належним чином.

Ухвалою суду від 10.11.2022 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 100 002,26 грн сплаченого судового збору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду були надіслані на його офіційну адресу).

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має залишок заборгованості перед позивачем у розмірі 6 666 817,05 грн, в т.ч. 1 080 663,07 грн - штрафу, 282 040,30 грн пені, 746 703,08 грн 3 % річних та 4 557 410,60 грн інфляційних втрат.

Правова позиція відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теценергопостач», яке з 02.07.2021 змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь-Центр-2021», заявою про укладання Договору про врегулювання небалансів електричної енергії надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, умови якого були затверджені наказом позивача від 16.08.2019 №441 (далі - Договір), згідно з п. 1.3, 1.4 якого користувач системи передачі/трейдер/оператор ринку/гарантований покупець, в якості учасника ринку (далі - СВБ) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. Оператор системи передачі (далі ОСП) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку).

Як слідує з матеріалів справи, повідомленням від 22.10.2019 № 01/40868 позивач повідомив відповідача про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії: ідентифікатор договору №1253-01024, дата акцептування 22.10.2019.

Позивач через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) щодекадно надсилав відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів із зазначенням суми, що СВБ зобов`язано сплатити адміністратору розрахунків (далі - АР).

На виконання умов договору, п. 7.1. та 7.3. Правил ринку позивачем, сформовано та виставлено рахунки-фактури відповідачу за періоди: з 18.01.2021 по 31.01.2021 на загальну суму 11 878 360,02 грн; з 01.02.2021 по 09.02.2021 на загальну суму 3 559 683,78 грн, відтак всього за зазначені періоди на загальну суму заборгованості 15 438 043,80 грн.

НЕК «Укренерго» зверталось до Господарського суду Закарпатської області з позовом від 21.12.2021 №901/60760 про стягнення вказаної заборгованості з Відповідача. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.06.2022 у справі №907/1067/21 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-Центр-2021» на користь НЕК «Укренерго» 15 438 043,80 грн, які Відповідач на даний час не оплатив.

Рішення суду у господарській справі 907/1067/21, яке набрало законної сили, є преюдиційним, відтак обставини, що ним встановлені, не підлягають окремому доказуванню у даній справі.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго») виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», далі - Закон).

У відповідності до пунктів 7, 12, 46 ч. 1 ст. Закону: балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором; системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та, проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил | ринку.

У відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону, обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі. Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, в тому числі шляхом укладання договору про врегулювання небалансів.

Судом встановлено, що 16.08.2019 між позивачем та відповідачем укладений Договір № 441 про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом підписання відповідачем заяви про укладення договору та повідомлення позивачем відповідача про приєднання до умов відповідного договору листом.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, станом на день розгляду даного спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно п. 4.2. Договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (далі - Акт купівлі-продажу) та сплати інших платежів винна Сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Чинним законодавством, а саме ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча 6 одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо пені

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 4.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно п. 4.2. Договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (далі - Акт купівлі-продажу) та сплати інших платежів винна Сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок пені за кожен період окремо, тому загальна сума пені, що підлягає до задоволення, складає 282 040,30 грн.

Щодо 3 % річних

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки і виявив що розрахунки правильні, в зв`язку з чим задоволенню підлягають три відсотки річних в межах суми 746 703,08 грн.

Щодо інфляційних втрат

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, також не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, відповідно до пункту 3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 №14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже, рекомендовано з розрахунку виключати періоди, менші за місяць.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки, в зв`язку з чим вимога про стягнення в межах заявленої в позовних вимогах суми інфляційних втрат 4 557 410,60 грн, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо штрафу

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Суд звертає увагу позивача, що наведені норми передбачають нарахування штрафу якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Тобто положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України не застосовується за порушення виконання грошового зобов`язання. В даній справі відповідач порушив строки виконання саме грошового зобов`язання.

Також суд враховує, що відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 1 080 663,07 грн.

Здійснивши перерахунок суми пені, 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, які становлять 282 040,30 грн пені, 746 703,08 грн 3 % річних та 4 557 410,60 грн інфляційних втрат, суд вважає їх правовірними, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

Отже, станом на момент подання позовної заяви, заборгованість Відповідача за прострочення виконання зобов`язання становить 5 586 153,98 грн.

Положеннями статей 13-14 ГПК України, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в розмірі 5 586 153,98 грн, в т.ч. 282 040,30 грн пені, 746 703,08 грн 3 % річних та 4 557 410,60 грн інфляційних втрат.

Судові витрати

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 83 801,93 грн витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 236, 238, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-Центр-2021» (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Володимирська, буд. 57 код ЄДРПОУ 42550202) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 5 586 153,98 грн (п`ять мільйонів п`ятсот вісімдесят шість тисяч сто п`ятдесят три гривні 98 коп.) заборгованості за прострочення виконання зобов`язання, в т.ч. 282 040,30 грн пені, 746 703,08 грн 3 % річних та 4 557 410,60 грн інфляційних втрат та 83 801,93 грн (вісімдесят три тисячі вісімсот одна гривня 93 коп.) витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядаєтьсяhttp://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 08.12.2022

Суддя Л.В. Андрейчук