Постанова

від 16.11.2022 по справі 8/419-07

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 8/419-07

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г.- головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

за участю представника ТОВ "Інвестор-96" - Кунцевича С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022

та ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.02.2022

у справі № 8/419-07

за заявою Дочірнього підприємства "Інвобуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-96"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.10.2007 порушено провадження у справі № 8/419-07 про банкрутство ТОВ "Інвестор-96" відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 13.01.2013.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.09.2011 у справі № 8/419-07 введено процедуру санації.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.10.2017 керуючим санацією у справі № 8/419-07 про банкрутство ТОВ "Інвестор-96" призначено арбітражного керуючого Гайдукова С.П.

21.01.2022 керуючим санацією ТОВ "Інвестор-96" - арбітражним керуючим Гайдуковим С.П. було подано до місцевого суду заяву про затвердження мирової угоди від 17.01.2022 у справі № 8/419-07 про банкрутство ТОВ "Інвестор-96", припинення провадження у справі та призначення виконуючим обов`язки керівника боржника Гайдукова С.П. до моменту призначення керівника в порядку, передбаченому чинним законодавством України та Статутом підприємства.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.02.2022 у справі № 8/419-07 (суддя Яковенко В.В.) відмовлено у задоволенні клопотання керуючого санацією № 02-01/89 від 11.05.2021 про продовження строку процедури санації у справі № 8/419-07 про банкрутство ТОВ "Інвестор-96"; відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про затвердження мирової угоди; зобов`язано арбітражного керуючого Гайдукова С.П. скликати збори комітету кредиторів, на яких розглянути звіт керуючого санацією та прийняти одне з рішень, визначених ч. 5 ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідний протокол зборів подати суду до 15.03.2022.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 (колегія суддів: Пантелієнко В.О. - головуючий, Поляков Б.М., Гарник Л.Л.) ухвалу господарського суду Сумської області від 15.02.2022 у справі № 8/419-07 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, кредитор боржника - ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:

1) скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 у справі № 8/419-07;

2) скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.02.2022 у справі № 8/419-07 в частині відмови у задоволенні заяви керуючого санацією Гайдукова С.П. про затвердження мирової угоди; зобов`язанні арбітражного керуючого Гайдукова С.П. скликати збори комітету кредиторів, на яких розглянути звіт керуючого санацією та прийняти одне з рішень, визначених ч. 5 ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідний протокол зборів подати суду до 15.03.2022;

3) ухвалити нове рішення, яким:

- заяву керуючого санацією ТОВ "Інвестор-96" - арбітражного керуючого Гайдукова С.П. від 20.01.2022 у за вих. № 02-01/020 про затвердження мирової угоди від 17.01.2022 у справі № 8/419-07 про банкрутство ТОВ ТОВ "Інвестор-96" задовольнити;

- затвердити мирову угоду угоди від 17.01.2022 року по справі № 8/419-07 про банкрутство ТОВ "Інвестор-96";

- встановити строк виконання мирової угоди - з моменту набрання чинності судового рішення про її затвердження;

- провадження у справі № 8/419-07 про банкрутство ТОВ Інвестор-96" припинити.

Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме: неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У касаційній скарзі заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства про можливість/неможливість застосування норм цього Кодексу при переході до мирової угоди (із закриттям провадження у справі про банкрутство) у разі, якщо провадження у справі про банкрутство знаходилося на стадії санації на момент набрання чинності Кодексу.

За твердженням ОСОБА_1 судами попередніх інстанцій при вирішенні питання про затвердження мирової угоди по справі № 8/419-07 про банкрутство ТОВ "Інвестор-96" було застосовано закон, який не підлягає застосуванню до існуючих правовідносин (Кодекс України з процедур банкрутства), та не застосовано закон, який підлягає застосуванню (Закон України № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), що є порушенням норм матеріального права.

Заявник касаційної скарги доводить, що мирова угода (як судова процедура у справі про банкрутство до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства), хоч формально й відноситься до категорії "судова процедура у справі про банкрутство", однак, за своїми характеристиками та зовнішніми ознаками є результатом попередніх процедур у справі про банкрутство та фактично є одним із законних способів досягнення основної мети процедури банкрутства - відновлення платоспроможності боржника.

При цьому, як зазначає ОСОБА_1 , судами попередніх інстанцій було помилково визначено момент у часі (термін), з якого у справі № 8/419-07 починають діяти норми Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас, заявник касаційної скарги вказує також на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а саме: необхідно вирішити питання про можливість/неможливість застосування норм Кодексу України з процедур банкрутства при переході до стадії мирової угоди (із закриттям провадження у справі про банкрутство) у разі, якщо провадження у справі про банкрутство знаходилося на стадії санації на момент набрання чинності цього Кодексу, а також пов`язане з цим питання про обґрунтованість значного звуження повноважень комітету кредиторів та загальних зборів кредиторів на стадії санації (введеної до набрання чинності Кодексом) щодо визначення наступної процедури у справі про банкрутство.

Керуючий санацією ТОВ "Інвестор-96" - арбітражний керуючий Гайдуков С.П. у відзиві на касаційну скаргу підтримав касаційну скаргу ОСОБА_1 та просить її задовольнити в повному обсязі, наголошуючи на тому, що судами попередніх інстанцій було помилково та з використанням формального підходу застосовано положення п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, що призвело до помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин положень цього Кодексу.

Від заявника касаційної скарги - ОСОБА_1 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява про розгляд касаційної скарги без його участі та/або його представника, у якій також зазначено, що ОСОБА_1 підтримує подану ним касаційну скаргу в повному обсязі та просить її задовольнити.

Представник ТОВ "Інвестор-96" - Кунцевич С.В. 16.11.2022 з`явився у судове засідання Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпосередньо у приміщення суду, а відтак, судове засідання в режимі відеоконференції, призначене ухвалою суду від 15.11.2022 за клопотанням зазначеного представника боржника, не проводилось.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ТОВ "Інвестор-96", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справі № 8/419-07 про банкрутство ТОВ "Інвестор-96" порушено ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.10.2007 відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 13.01.2013.

Справа про банкрутство ТОВ "Інвестор-96" перебуває на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.09.2011 у справі № 8/419-07, строк якої неодноразово продовжувався.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.10.2017 керуючим санацією ТОВ "Інвестор-96" призначено арбітражного керуючого Гайдукова С.П.

Предметом судового розгляду є заява керуючого санацією боржника - арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про затвердження мирової угоди від 17.01.2022 у справі № 8/419-07 про банкрутство ТОВ "Інвестор-96", припинення провадження у справі та призначення виконуючим обов`язки керівника боржника Гайдукова С.П. до моменту призначення керівника в порядку, передбаченому чинним законодавством України та Статутом підприємства.

В обґрунтування заяви керуючим санацією було зазначено, що на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Інвестор-96" 17.01.2022 було прийнято рішення про укладення мирової угоди у цій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання та розгляду судами попередніх інстанцій заяви про затвердження мирової угоди та закриття провадження в справі про банкрутство ТОВ "Інвестор-96", провадження у справі № 8/419-07 перебувало на стадії санації боржника та здійснювалось відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013).

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зазначеній редакції серед судових процедур, які застосовуються до боржника, передбачав таку процедуру як мирова угода.

Водночас, з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Статтею 6 Кодексу України з процедур банкрутства визначено виключний перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 6 цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Отже, на відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що передбачав можливість укладення мирової угоди у справі про банкрутство, у Кодексі України з процедур банкрутства такої судової процедури банкрутства, як мирова угода та процедури її укладення, не передбачено.

Водночас, як убачається із сукупного аналізу положень Кодексу України з процедур банкрутства, законодавцем у цьому Кодексі фактично об`єднано мирову угоду та санацію в єдину процедуру, виходячи з подібності правових механізмів відновлення платоспроможності боржника, включивши правові інструменти, притаманні мировій угоді які передбачались Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (відстрочка, розстрочка та прощення (списання) кредиторами боргів боржника), до положень Кодексу України з процедур банкрутства, що регламентують процедуру санації.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства перехід до наступної судової процедури здійснюється відповідно до цього Кодексу, а відтак, у даному випадку при розгляді поданої керуючим санацією боржника заяви про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство, мають застосовуватись норми Кодексу України з процедур банкрутства.

Разом із тим, оскільки нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено такої судової процедури як мирова угода, відповідно, відсутні правові підстави для затвердження мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі про банкрутство.

Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та наведених вище норм, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про відмову у задоволенні заяви керуючого санацією Гайдукова С.П. про затвердження мирової угоди у справі № 8/419-07 про банкрутство ТОВ "Інвестор-96", з підстав, викладених у даній постанові.

Зазначені ОСОБА_1 у касаційній скарзі аргументи про те, що у даному випадку підлягають застосуванню норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не Кодексу України з процедур банкрутства, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані і такі, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Разом з тим, відхиляючи доводи скаржника, суд касаційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти російської федерації", "Нєлюбін проти російської федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що підстав для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 та ухвали Господарського суду Сумської області 15.02.2022 у справі № 8/419-07 не вбачається.

Оскільки Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Водночас, Верховний Суд зазначає про можливість за певних умов, виходячи з особливостей провадження у справі про банкрутство та відповідної судової процедури, яка застосовується до боржника, укладення в межах прави про банкрутство мирової угоди за нормами ГПК України, у тому числі укладення мирової угоди між боржником та окремим кредитором на стадії санації (подібна змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 09.07.2020 у справі № 910/26972/14, від 10.09.2020 у справі № Б13/115-12).

Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.02.2022 у справі № 8/419-07 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.

Судді Жуков С.В.

Огороднік К.М.