Рішення

від 15.11.2022 по справі 480/3716/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2022 року Справа № 480/3716/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Авраменка О.В.,

представника відповідача - Потураєва С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3716/22 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача - Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації від 12.04.2022 №11-ОС «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації від 25.04.2022 №13-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації;

- стягнути з Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи 02147836) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач вважає наказ Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації від 12.04.2022 №11-ОС «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення», та наказ Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації від 25.04.2022 №13-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 » необґрунтованими, виданими з порушенням порядку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, а отже протиправними.

Провадження у даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05.08.2022р. від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Крім цього, 05.08.2022р. відповідачем було подано відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що Наказ про оголошення догани ОСОБА_1 виданий через допущення даним державним службовцем дисциплінарного проступку у вигляді перебування державного службовця в робочий час за кордоном і через це невиконанням службових обов`язків. А наказ про звільнення прийнятий виданий на підставі п.З ч.І ст. 40 КЗпП України та вимог ЗУ «Про державну службу», який передбачає звільнення внаслідок с и с т е м а т и ч н о го невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Відповідач звертає увагу суду на те, що у позові позивач вважає накази необґрунтованими, виданими з порушенням порядку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, а отже протиправними. Однак, відповідач вважає, що керівником відділу дотриманий порядок та процедура притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, адже було ініційоване дисциплінарне провадження, створена дисциплінарна комісія з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку. Позивач не скористалась своїм правом надати пояснення як дисциплінарній комісії так і суб`єкту призначення (керівнику державної служби), посадові обов`язки не виконувала.

Таким чином, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість.

Відповідно до ухвали суду від 08.08.2022р. клопотання представника відповідача було задоволено. Подальший розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16.08.2022р. представником позивача було подано відповідь на відзив в якому представник позивача зазначає про необґрунтованість позиції представника відповідача, яку викладено у відзиві.

Зокрема, у відповіді на відзив представник позивача наголошує на тому, що 24.02.2022 року позивачка прийшла на робоче місце, яке знаходиться за фактичною адресою відповідача. В будівлі Сумської РДА були присутні співробітники адміністрації, які повідомили, що всі відділи у цей день не працюють. Позивачка зателефонувала безпосередньому керівнику - ОСОБА_2 , на що остання відповіла позивачці, що поки що ситуація незрозуміла та Поки що позивачці слід повернутися додому. Крім цього, представник позивача не погоджується з твердженнями відповідача стосовно того, що позивач не виходила на зв`язок, не повідомляла начальника відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації ОСОБА_2 про своє місце перебування, а остання не знала про місце перебування позивачки аж до початку квітня 2022 року. Зазначене спростовується скріншотами листування позивачки з її акаунту у додатку «Vіbег», прив`язаного до номера НОМЕР_1 з безпосереднім керівником - ОСОБА_2 . В подальшому, 08.04.2022р. позивачка ще раз нагадала у повідомленні в додатку «Vіbег» начальнику відділу, що «станом на 08.04.2022 року я разом з дітьми знаходжуся у Польщі». При цьому, вже у цей час вже було ініційоване дисциплінарне провадження стосовно позивачки (наказ від 06.04.2022 №04-ОД). Однак, позивач просить врахувати, що 08.04.2022 року у розмові (переписці) начальником відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації ОСОБА_2 жодним чином не зазначається про те, що стосовно підлеглої розпочате дисциплінарне провадження та не вимагалось жодних пояснень. Жодних документів від начальника, співробітників відділу (запрошень на засідання дисциплінарної комісії, вимоги надати пояснення) позивачка також не отримувала (як стверджує представник позивача). В подальшому, при листуванні позивачки з бухгалтером відділу ОСОБА_3 у соціальній мережі «Fасеbоок», 09.04.2022 року, остання, яка нібито на той час вже була членом дисциплінарної комісії теж жодним чином також не обмовилась про ініціювання дисциплінарного провадження.

Зазначене вище у сукупності, як вказує представник позивача, дають підстави позивачу для висновку, що матеріали дисциплінарного провадження були створені значно пізніше, оскільки жодні з документів, про які зазначено у відзиві, крім власне наказу про звільнення від 25.04.2022 року позивачці взагалі не направлялися, а відтак нею не могли бути отримані. Ані дисциплінарна комісія, ані безпосередній керівник пояснень від позивачки не вимагали. Вимог надати пояснення вона не отримувала, а відтак апріорі не могла ані надати пояснення, ані відмовитися від їх надання, як то зазначено у відповідних актах від 11.04.2022 року та 22.04.2022 року. Ні наказ про ініціювання дисциплінарного провадження від 06.04.2022 року, ні наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани від 12.04.2022 року, ні протоколи засідань дисциплінарної комісії від 11.04.2022 та 22.04.2022 року теж не надсилались позивачці.

Отже, на переконання представника позивачки, відповідачем не спростовано тверджень позивача про незаконність звільнення, адже звільнення з посади державної служби: є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване л и ш е у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону України «Про державну службу» а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. Представник позивача звертає увагу на те, що позивачем не було допущено порушено визначених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону України «Про державну службу» а також відповідачем не доведено вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону, а тому правових підстав для звільнення позивача не було.

17.08.2022р. представник відповідача надав додаткові пояснення в яких стверджує, що зі слів начальника відділу ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , головний спеціаліст відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації, з 24.02.2022 року на зв`язок не виходила, не повідомляла керівника про місце свого перебування. Телефон працівника був поза зоною досяжності.

При цьому, відповідач не заперечує, що Наказом Відділу від 24.04.2022 №03-ОД «Про запровадження дистанційної роботи» для всіх працівників Відділу з 24 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану було запроваджено дистанційну роботу. Згідно наказу на час дистанційної роботи працівники самостійно обирають місце роботи, про яке повідомляють керівника; установлено графік роботи з 08.00 години до 17.15 години; зобов`язано працівників протягом робочого часу виконувати визначені посадові обов`язки, відповідати на дзвінки, перевіряти електронну пошту та оперативно відповідати на листи.

В умовах дії воєнного стану та ведення бойових дій на території району керівник та працівники Відділу отримували завдання безпосередньо від голови Сумської районної державної адміністрації та профільного заступника через засоби телефонного зв`язку. Основні посадові обов`язки ОСОБА_1 визначені посадовою інструкцією від 19.02.2021 року, однак, як стверджує представник відповідача, вона не виконувала своїх обов"язків.

Крім цього, представник відповідача наполягає на тому, що з наказами від 24.04.2022 №03-0Д «Про запровадження дистанційної роботи» та від 12.04.2022 №11-ОС «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення» ОСОБА_1 було ознайомлено засобом комунікаційного зв`язку Вайбер 24.02.2022 року та 12.04.2022 року відповідно.

22.08.2022р. представник відповідача подав також заперечення на відповідь на відзив.

17.10.2022р. представником позивача надано до суду додаткові пояснення , в яких серед додаткових обґрунтувань своєї позиції представник позивача наводить розрахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу. з урахуванням даних визначених у відповідній Довідці про доходи ОСОБА_1 (а.с.80), згідно якої середньоденна заробітна плата складає - 416 грн. 58 коп., середньомісячний розмір з/плати складає 6040 грн. 52 коп.

17.10.2022р. від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (а.с.166) в якій представник позивача зазначає про те, що одна з позовних вимог є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. До отримання пояснень сторони відповідача стосовно табелювання робочого часу позивачки та здійснених їй нарахувань у березні 2022 року, сторона позивача була позбавлена можливості уточнити вимоги в даній частині. Отримавши пояснення відповідача, встановлено, що 25.04.2022 року відповідачем було протабельовано як відпрацьований повний робочий день. З урахуванням викладеного, представником позивача уточнено вимогу про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зазначено чіткий період стягнення, а саме: з 26.04.2022 по дату ухвалення судом рішення про поновлення на роботі (а.с.166).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позицію викладену у позові та у письмових поясненнях та просив суд задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини у справі та врахувавши докази, які були надані представниками сторін до матеріалів справи , суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Як свідчить з матеріалів справи, позивачка - ОСОБА_1 , проходила державну службу на посаді головного спеціаліста Відділу освіти культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації.

24.02.2022 Указом Президента України запроваджено воєнний стан на всій території України.

02.03.2022 головою Сумської державної адміністрації видано розпорядження №30- ОД «Про запровадження дистанційної роботи», відповідно до якого з 01.03.2022 запроваджено дистанційну роботу для всіх працівників сумської державної адміністрації.

Позивач самостійно виховує двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (копії св.-в про народження у справі).

20.03.2022 позивач звернулася до керівника державної служби з проханням надати їй додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів з 21.03.2022. Відпустка їй була надана.

В подальшому, 30.03.2022 позивач звернулася до керівника державної служби з проханням надати їй відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 2 календарних дні - 31.03.2022 та 01.04.2022.

При цьому, як стверджує представник позивача, позивачка з 24.02.2022 постійно знаходилась на зв`язку з безпосереднім керівником державної служби, повідомляла про місце свого знаходження та причини перебування закордоном, просила про надання відпустки без збереження заробітної плати. На підтвердження надано скріншоти переписки позивачки та її безпосереднього керівника у додатку "Viber" .

25.04.2022 позивачеві на її акаунт у додатку "Viber" надіслано електронне зображення наказу Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації від 25.04.2022 №13-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Даний наказ видано з посиланням на пункт 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю, пункт 3 Постанови КМУ від 12.04.2022 №440 «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану», пункт 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», та мотивовано перебуванням державного службовця в робочий час закордоном без рішення керівника державної служби.

У даному наказі містилося також посилання на наказ Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації від 12.04.2022 №11-ОС «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення», якого, як стверджує позивач, врна взагалі не отримувала та про існування якого взагалі не знала. Жодних письмових пояснень від неї керівник державної служби не просив та не відбирав.

Цього ж дня, 25.04.2022, позивач звернулася електронним листом до керівника державної служби з запереченням стосовно застосування неї дисциплінарного стягнення та скасування відповідних наказів.

12.05.2022 на електронну пошту позивача надіслано відповідь за підписом голови Районної державної адміністрації - керівника Районної військової адміністрації Сіренка Р. без номеру та дати на її звернення, в якому зазначено про її право звернутися до суду.

Позивач скористалася своїм правом та звернулась до суду з відповідним позовом, який є предметом розгляду у даній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що Дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Приписами частин 1-6 ст. 66 Закону України «Про державну службу» встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

- зауваження;

- догана;

- попередження про неповну службову відповідність;

- звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Тобто, накладення дисциплінарного стягнення на державного службовця у вигляді зауваження, догани, попередження про неповну службову відповідність або звільнення з посади державної служби має накладатися виключно за пропозицією Комісії, подання дисциплінарної комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Пунктами 1, 2 ст. 71 Закону України «Про державну службу» передбачено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

У відповідності до ч.ч. 8, 9 цієї статті державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має п р а в о: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про державну службу» перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У відповідності до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який п е р е д б а ч а є звільнення.

Слід зазначити, що Постановою КМУ №440 від 12.04.22, на яку посилається відповідач у наказі про звільнення, передбачено, що у разі перебування державного службовця або працівника державного органу в робочий час в Україні поза межами робочого місця без рішення керівника державної служби, зазначеного в пункті 1 цієї постанови, або за кордоном, крім перебування у службовому відрядженні, оформленому в установленому порядку, до них може бути застосоване дисциплінарне стягнення відповідно до закону.

Відтак, згадана Постанова КМУ за саме лише перебування державного службовця за кордоном, тим більше з поважних причин, не передбачає лише і саме такого дисциплінарного стягнення як звільнення. Навпаки, у даній Постанові йдеться мова про те, що до держслужбовця може бути застосоване дисциплінарне стягнення відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності передбачені лише Законом України «Про державну службу». Власне згадана Постанова відсилає саме до положень вказаного Закону.

Тобто до держслужбовця може бути застосоване лише передбачене законом дисциплінарне стягнення та лише за дисциплінарний проступок, та у порядок та спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ч. З статті 40 КЗпП, процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

Так, у відповідності до п. З ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, с и с т е м ат и ч н о г о невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У будь-якому випадку, якщо працівнику у провину ставиться будь-яке дисциплінарне порушення, має бути повністю встановлений склад такого порушення.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

Отже, відповідач стверджуючи про провину працівника ОСОБА_1 та зазначаючи про невиконання нею посадових обов`язків, завдань та доручень керівника, у матеріалах дисциплінарного провадження не зазначає які саме конкретно виявлені порушення, не зазначається безпосередній об`єкт дисциплінарного проступку - який саме посадовий обов"язок, яке саме завдання чи доручення не виконано, та об`єктивна сторона - у чому полягає проступок (яка саме дія чи бездіяльність мала місце), дата та час вчинення, дата та час виявлення вчинення позивачем проступку, шкідливі наслідки та причинно-наслідковий зв"язок між ними та дією (бездіяльністю), а також має аналізуватися суб`єктивна сторона - вина.

При ставленні у провину повторного протягом року проступку відповідач також має довести та визначити який саме посадовий обов"язок, яке саме завдання чи доручення керівника не виконано, та об`єктивна сторона - у чому саме полягає проступок (яка саме дія чи бездіяльність), дата та час скоєння проступку, дата та час виявлення вчинення проступку, шкідливі наслідки та причинно-наслідковий зв"язок між ними та дією (бездіяльністю), а також має аналізуватися вина. До того ж має доводитись с и с т е м а т и ч н і с т ь невиконання посадових обов`язків.

У протоколах засідань дисциплінарної комісії №1/2022 від 11.04.2022 року (а.с. 65) та №2/2022 від 22.04.2022 року (а.с. 71), та у наказах №11-ОС від 12.04.2022 року (а.с. 68) та №13-ОС від 25.04.2022 року (а.с. 74) у провину ставиться «невиконання посадових обов`язків та завдань і доручень керівника», однак не зазначено, які саме посадові обов`язки, завдання та доручення керівника позивачу доводились але не були виконані нею, коли вчинено дисциплінарний проступок, коли його виявлено. Дана обставина, зокрема, позбавляє і позивача і суд можливості перевірити строки застосування дисциплінарного стягнення. А в контексті ставлення у провину повторного проступку - позбавляє можливості перевірити, чи не за один і той же проступок двічі притягнуто позивача до відповідальності чи мала взагалі місце систематичність.

Крім цього, щодо правомірності Наказу Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації від 12.04.2022 №11-ОС «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення», суд вважає за доцільне зазначити, що наказом від 12.04.2022 року позивачку притягнули до дисциплінарної відповідальності та оголосили догану за факт перебування її закордоном, хоча на той час це порушенням не визнавалось, оскільки Постанова КМУ №440 від 12.04.2022 року н а б р а л а чинності л и ш е 14.04.2022 року.

Тобто, на момент прийняття зазначеного Наказу від 12.04.2022р. норма на яку посилається роботодавець як на підставу для притягнення до відповідальності ще не діяла.

Питання вини взагалі відповідачем не досліджувалось, пояснень у позивача не відбирали та навіть не намагались.

Допитана судом у якості свідка безпосередній керівник ОСОБА_1 - начальник відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації ОСОБА_2 пояснила, що з 24.02.2022р. відповідним Наказом було введено дистанційний режим роботи. Про місце перебування ОСОБА_1 свідок дізналась лише 14.03.2022р., потім ОСОБА_1 на додаток "Viber" надіслала заяви про відпустки. З 02.04.2022р. Відділ працював у дистанційному режимі, ОСОБА_1 ставились "8", оскільки вже знали де перебуває ОСОБА_1 (у республіці Польща"). При цьому, як зазначає свідок , ОСОБА_1 з 02.04.2022р. по 12.04.2022р. на за"язок не виходила, своїх обов"язків та будь-яких завдань не виконувала. При цьому, свідок не зазначив суду, які завдання доводились для виконання позивачу і яким чином відповідач намагався їх довести. Будь-яку переписку з ОСОБА_1 свідок видалила, будь-яких інших доказів інформування позивача про завдання, строки їх виконання і т.і. суду не надано. Крім цього, свідок стверджує про те, що через додаток "Viber" позивача було проінформовано про склад Комісії, прононувалося позивачу надати пояснення та було своєчасно надіслано ОСОБА_1 для ознайомлення Наказ від 12.04.2022р. про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Однак, знову ж таки, це є лише твердження свідка, які не підтверджуються жодними доказами. При цьому, свідок - начальник відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації ОСОБА_2 не змогла пояснити правову підставу застосування до позивача в Наказі від 12.04. 2022р. (а.с.68) дисциплінарного стягнення у вигляді догани з посиланням на положення пункту 4 Постанови КМУ від 12.04.2022р. №440, яка набрала чинності лише 14.04.2022р.

Слід зазначити, що пунктом 4 постанови КМУ від 12.04.2022р. №440 було скасовано Наказ Національного агентства України з питань державної служби від 17 березня 2022 року №20-22 "Про внесення змін до Типових правил внутрішнього трудового розпорядку".

Так, Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 17 березня 2022 року №20-22 "Про внесення змін до Типових правил внутрішнього трудового розпорядку" було доповнено абзац перший пункту 9 розділу ІІІ Типових правил - "За ініціативою державного службовця і згодою його безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу (за наявності) такий державний службовець може виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу, б у л о д о п о в н е н о - "в тому числі за кордоном на період дії воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в її окремих регіонах, та протягом 10 днів після припинення або скасування такого стану".

Пунктом 4 постанови КМУ від 12.04.2022р. №440 було скасовано Наказ Національного агентства України з питань державної служби від 17 березня 2022 року №20-22 "Про внесення змін до Типових правил внутрішнього трудового розпорядку", що унеможливлювало подальше виконання завдання за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу, в тому числі за кордоном на період дії воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в її окремих регіонах, та протягом 10 днів після припинення або скасування такого стану.

Однак, при прийнятті оскаржуваного Наказу від 12.04.2022 №11-ОС «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення», Відділом освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації не було враховано, що Постанова КАМУ (в даному випадку постанова КМУ від 12.04.2022р. №440) набирає чинності протягом певного часу , а не в день її прийняття та підписання.

Вищезазначені обставини свідчать про порушення процедури, яка передує притягненню особи до дисциплінарної відповідальності, що в свою чергу свідчить про протиправність, необґрунтованість та безпідставність прийняття відповідачем оскаржуваного Наказу від 12.04.2022 №11-ОС «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення».

Слід зазначити, що відповідачем не доведено поняття с и с т е м н о с т і невиконання позивачем своїх обов"язків, отже підстави для висновку про можливість звільнення позивача за п.3 ст.40 КЗпП України відсутні, оскільки позивач не допускав систематичного невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. При цьому, в основу підстав прийняття Наказу Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації від 25.04.2022р. №13-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 » (а.с.18) було фактично покладено посилання на вищезазначений Наказ від 12.04.2022р., прийняття якого також було безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не доведено правомірність своєї позиції у даній справі щодо наявності законних підстав для прийняття оскаржуваних Наказів, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування Наказу Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації від 12.04.2022р. №11-ОС «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення», Наказу Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації від 25.04.2022 №13-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 » та в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації.

Згідно з ч. 2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р.

Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (далі - Порядок), цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: з) вимушеного прогулу.

Згідно з пунктом 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та про поновлення позивача на посаді, то на його користь належить стягнути середній заробіток, починаючи з 26.04.2022р. по 15.11.2022р. (146 днів). 146 х 416,58 грн. (середньоденна з/плата згідно з Довідкою від 26.07.2022р. №30 - а.с.80) = 60820грн.68 коп. з вирахуванням податків та зборів.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, що належить стягнути з відповідача на користь позивача, складає 60820 грн. 68 коп.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з п.2 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді, а також в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів в сумі 6040грн. 52 коп.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації від 12.04.2022 №11-ОС «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення».

Визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації від 25.04.2022 №13-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на посаді головного спеціаліста Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації з 26 квітня 2022 року.

Стягнути з Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації (вул. Соборна, 45,смт. Хотінь,Сумський район, Сумська область, 42320, код ЄДРПОУ 02147836) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.04.2022 по 15.11.2022 в сумі 60820 (шістдесят тисяч вісімсот двадцять) грн. 68 коп. без врахування податків та зборів.

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров`я, молоді та спорту Сумської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6040 (шість тисяч сорок) грн. 52 коп. без врахування податків та зборів.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв"язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, повний текст рішення складено 07.12.2022р.

Суддя О.М. Кунець