Вирок

від 08.12.2022 по справі 199/658/18

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/658/18

(1-кп/199/6/22)

ВИРОК

іменем України

08.12.2022 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017040030003868 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Балівка, Дніпропетровського району, громадянина України, не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

відповідно ст.338КПК Українидо зміненогообвинувального актувід 19.09.2019року (т.1а.с.156-160), у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26.11.2017 року близько 16.00 годині водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «ВАЗ - 11183» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , рухався в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпро (Дніпропетровськ) по вулиці Полтавське шосе збоку вулиці Донецьке шосе, в напрямку вулиці Водопровідної.

На перехресті вулиці Полтавське шосе та проїзду до вулиці Широкої водій ОСОБА_4 , при ввімкненні в напрямку його руху сигналу світлофора, що забороняв йому рух (червоного), не зупинився у встановленому місці, а саме перед світлофором або перед краєм перехрещуваноїпроїзної частини, виїхав на перехрестя не надавши переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваноїдорозі, а саме автомобілю «ВАЗ - 21070» реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом «Краз» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався на зелений сигнал світлофору по проїзду до вулиці Широкої, з боку вулиці Широкої в напрямку вулиці Передової, виїхав на його смугу руху, в результаті чого скоїв зіткнення з ним.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди (далі скорочено ДТП) пасажиру автомобіля «ВАЗ - 21070» - ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню, осколкового перелому лівої скроневої кістки, підапоневротичної гематоми лівої скроневої області, забійної рани в тім`яне - потиличній області праворуч, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, згідно п. 2.1.36 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «ВАЗ - 11183» реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги Правил дорожнього руху України (далі скорочено ПДРУ), які визначають для учасників дорожнього руху наступне:

-п.8.7.3 «Сигнали світлофора мають такі значення»:

…е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух»...;

-п.8.10 «У разі поданнясвітлофором (крімреверсивного)або регулювальником сигналу,що забороняєрух,водії повиннізупинитися переддорожньою розміткою1.12(стоп-лінія),дорожнім знаком5.62"Місце зупинки",якщо їхнемає -не ближче10м донайближчої рейкиперед залізничним переїздом,перед світлофором,пішохідним переходом,а якщоі вонивідсутні тав усіхінших випадках-перед перехрещуваноїпроїжджою частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;

-п.16.3 «У разінеобхідності наданняпереваги врусі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або1.13, світлофором так, щоб бачити сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещувальної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів», - невиконання яких знаходиться в причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у кримінальному правопорушенні не визнав.

За обвинуваченням, викладеним в обвинувальному акті, який надійшов до суду в порядку ст. 291 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 суду показав наступне.

Він єпрофесійним водієм,правила дорожньогоруху непорушував. 26.11.2017 року приблизно о 15-30 годині він рухався на авто «Лада Калина ВАЗ - 11183» синьо-голубого кольору зі сторони вул.Донецьке шосе по вул. Передовій в сторону Полтавського шляху. Коли в`їхав на Полтавській шлях, він бачив, що в його напрямку за 100 метрів горів для нього «червоний» сигнали світлофору. Коли до нього залишалося приблизно 70 м загорівся «червоно-жовтий» сигнал. Він рухався в цьому напрямку у вільному ряді. В лівому ряді стояла колона із 4-5 авто, так як вони повертали ліворуч, там де заправка. Він не зупинявся, оскільки в метрах 100 ще горів світлофор червоним кольором. Також побачив, що їхав авто «Ланос», який потім зупинився ліворуч від нього. Коли він доїжджав метрів 40 до світлофора для нього загорівся вже «зелений» сигнал, тому не зупиняючись продовжував рух зі швидкістю 60 км/год., не прискорювався - швидкість була одна. Колона авто, що стояла в лівому ряду, перша машина стояла в наступу, інші машини були метр друг від друга. Він був тверезий, наркотики не вживав, почував себе нормально, їхав з пологового будинку, оскільки у нього 25 числа народилась донька, та 26 числа їхав додому за речами. Коли закінчилась колона і перша машина стояла на «стоп лінії» він рухався прямо, починав проїжджати світлофор і нікого не було. Він був впевнений, що всі машини стоять. Проїхав саме перше авто з колони, тоді і побачив «Жигулі». Все швидко трапилось, він нічого не зрозумів та не встиг зреагувати на авто «Жигулі». Зазначає, що ліворуч стояла колона з чотирьох машин, які мали повертати в напрямок, де стояв потерпілий. Потерпілий на авто їхав зі сторони вул. Широкої в напрямку вул. Передової через Полтавський шлях. Колона з авто стояла, коли він рухався, оскільки для нього права смуга була вільна. Горів «червоний» колір світлофору, коли йому ще було 100 метрів до світлофору. Тобто, він їхав до світлофору поки був для нього послідовно «червоний», потім «жовтий» та потім «зелений» кольори сигналу світлофору. Коли включився «зелений» колір світлофора він продовжив рух. Це було в русі, йому їхати ніхто не заважав. Водії в лівій смузі стояли, тому що вони приїхали раніше його, коли загорівся «червоний» колір світлофору, та вони стояла чекали «зеленого» сигналу. Так, для них і для нього загорівся «зелений». Через першого автомобіля колони ліворуч він не бачив автомобіль «ВАЗ - 2107». Отже ті водії, які стояли в лівому ряді їм автомобіль «ВАЗ -2107» було видно, а він автомобіль «ВАЗ - 2107» не бачив, тим більш там дорога йде під уклін. Тому для нього як водія знаходилась «сліпа зона», оскільки для нього оглядовість закривав автомобіль «Ланос», який зупинився на іншій смузі ліворуч, на стоп-лінії, та стояв перший. Авто які стояли зліва приїхали раніше чим він і зупинилися на «червоний» колір світлофора, чекали «зелений» сигнал кольору. Вони стояли, він не зупинявся, оскільки їхав в крайній правій смузі. Під час зіткнення його автомобіля з автомобілем «ВАЗ - 2107», останній зачепив передню ліву частину його автомобіля своєю передньою правою частиною, після чого під час зіткнення його автомобіль рикошетом відкинуло у відбійник. Зіткнення відбулося на перехресті. Він до зіткнення авто не гальмував. Не знає чи гальмував потерпілий. Шкоду потерпілій він відшкодовував як вважав «по-людськи». Поїхав до неї в лікарню ім. Мечникова, поцікавився що з потерпілою, спілкувався з лікарем, відшкодував витрати на медикаменти. Він не знає чому авто потерпілої виїхав на «червоний» сигнал світлофору.

Також, відповідно до зміненого обвинувального акту від 19.09.2019 року обвинувачений ОСОБА_4 суду заявив, що він розуміє у якому кримінальному правопорушенні його звинувачують. Винуватим себе він не визнає та відмовляється від дачі показань у зв`язку з зміненим обвинувальним актом.

Відповідно до ч.1 ст.337, п.1,2,3,4 ч.1 ст.368 КПК України суд вважає, що мало місце діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_4 винен у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до зміненого обвинувального акта, що підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, долученими судом та дослідженими під час судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_8 суду показала,що воназ дітьмита чоловіком ОСОБА_7 ,який керував,близько 15:00год.їхала наавтомобілі «Жигулі»з причепом,який бувзавантажений дровами,зі швидкістю60км/год.по вул.Широка,і дляних горів«зелений» сигналсвітлофора.Вона сиділапопереду білячоловіка,діти булина задньомусидінні.Фактично вонивже майжепереїхали дорогу,коли почулаудар,більше нічогоне пам`ятає,прокинулася влікарні. До ДТПвона бачила автомобіль, який здійснив з ними зіткнення. Він їхав з її сторони, хоча для них, для руху її чоловіка горів «зелений» сигнал світлофора. До зіткнення не пам`ятає чи горіли цифри на світлофорі чи ні. Автомобіль, який з ними зіткнувся, не зупинявся та не гальмував. Марка цього авто «Лада Калина», колір не пам`ятає. Було світло, починалися сутінки, було добре видно людей і машини. Паралельно з ними ніхто не рухався по дорозі, більше ніхто не переїжджав перехрестя, дорожнє покриття не пам`ятає яке було, снігу тоді не було. Коли вони проїжджали, їм на зустріч також не рухали транспортні засоби, автомобілів не було. Їх автомобіль не подавав сигнал. Коли вони їхали, чоловік дивився в бік де він їхав, вона дивилася за дітьми, різко повернула голову і побачила, що машина « ОСОБА_9 » «летить» на них. Все сталося дуже швидко. Удар припав в переднє праве крило, від чого їх авто розвернуло. Вона не пам`ятає інших транспортних засобів, Після ДТП обвинувачений на другий день зв`язався з нею, приходив до неї. Гроші обвинувачений давав чоловіку. ОСОБА_4 заплатив 1200 грн на ліки, приносив чоловікові по чекам, і 1600 грн другий раз. У разі визнання ОСОБА_4 винуватим покарання призначити на розсуд суду. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, оскільки за наслідками ДТП вона стала глуха на одне вухо, почала страждати на головні болі, в неї маленькі діти, та у молодшої дитини в результаті аварії сильний переляк. Вона не може довго стояти на ногах, раніше ходила на ринок і заробляла, тепер сама не може. Їх машина зламана, вона офіційно не працевлаштована, підробляла, просить допомоги у родичів. Навіть штору не може повісити, в неї поморочиться в голові. Діти погано перенесли аварію, в меншого нетримання сечі.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що восени, дату не пам`ятає, він на авто марки «Ланос» Їхав з дружиною з вул. Передової. Коли з вул. Передової звернув на об`їзну дорогу мигав «зелений» сигнал світлофору. Поки доїхав до світлофора був «жовтий» сигнал світлофору. Зупинився в 2-3 метрах не доїжджаючи до світлофора, дорога була чиста і об`їзна також. Момент зіткнення не бачив, звуку гальмування не чув, почув звук від зіткнення, та звук розбитого скла, повернув голову в автомобілі «Жигулі» з причепом, біля нього скло, в рамі вибило та розкидало. Друге авто «в`їхало» в огорожу. Він викликав «швидку медичну допомогу» і поліцію. Коли сталася ДТП асфальт був сухий, дощу не було. Перед світлофором він був на другорядній дорозі. Головна дорога об`їзна - йде на Полтаву. «Жигулі» були кремового або білого кольору. Друга машина червона «Калина». В «Жигулях» були чоловік, жінка та двоє дітей. Після аварії він подивитися, що з водіями. Водій «Жигулі» вийшов сам та в нього була кров на губі. У другого водія були двері відчинені, він сидів в машині та в нього з носу текла кров по обличчі. Водій «Жигулі» віз рами зі склом, які при аварії розбилися та скло було по всій дорозі. Сам момент зіткнення не бачив, лише почув звук зіткнення. Зазначає, що він зупинився на світлофорі, стояв секунд 5. Коли під`їхав до світлофору йому горів «жовтий» сигнал світлофора. Потім він відволікся на дружину і почув звук удару. «Жигулі» як стояв прямо так і залишився стояти, а «Калина» в`їхала в огорожу. «Жигулі» побачити було практично не можливо, з того місця де він виїхав там був спуск. Він під`їхав та став перший, хто був перед ним поїхали. Авто обвинуваченого було на «головній дорозі». Швидкість руху обох учасників ДТП вказати не може. Зіткнення між авто відбулося ближче до виїзду потерпілого. Один світлофор був справа по зустрічній полосі, а інший світлофор за перехрестям в 7 метрах. Світлофор для нього стояв рівно, працював нормально.

Свідок ОСОБА_7 суду показав,що він, 26.11.2017 року приблизно о 16-00 годині, з дружиною яка сиділа поруч нього, та двома дітьми, які знаходилися позаду, їхав з швидкістю 60 км/год на своєму автомобілі «ВАЗ - 2107» № НОМЕР_2 , з причепом, який був завантажений дошками вагою десь 200 кг. Їхав з вул. Широкої, повернув на перехрестя щоб переїхати на вул. Передову. Для нього, для його руху, горіло «зелене» світло світлофора, тому він рухався. До перехрестя виїхав на половину і побачив авто «Калина», яким, як потім стало відомо, керував ОСОБА_4 , після чого сталося все миттєво, зіткнення автомобілів, аварія, він не встиг загальмувати. До зіткнення ОСОБА_4 їхав з правого боку від нього, по вул. Передовій зі сторони міста. Удар автомобіля ОСОБА_4 прийшовся в праве крило автомобіля, після чого його розвернуло назад в бік вулиці Широкої. Під час зіткнення дружина отримала тілесні ушкодження, у нього був розбитий ніс, діти не постраждали. Зазначає, що до зіткнення автомобілів, йому на зустріч не їхали транспортні засоби з вул. Передової, інших транспортних засобів справа та зліва не було. Не їхали та не стояли ніякі транспортні засоби, дорога була суха.

З протоколу слідчого експерименту від 19.01.2018 року за участі свідка ОСОБА_7 , схеми та фототаблиці до протоколу слідчого експерименту, вбачається наступне.

Так, свідок ОСОБА_7 повідомив, що 26.11.2017 року приблизно о 16 год. він, керуючи автомобілем «ВАЗ - 2107» № НОМЕР_2 , з дружиною ОСОБА_8 та дітьми, Їхав з вул. Широкої в напрямку вулиці Передової. На перехресті з вулицею Полтавське шосе для них горів зелений сигнал світлофору та рухалися вони приблизно з швидкістю 60 км/год. Виїхавши на перехрестя з вул. Полтавське шосе, вони побачили що з правої сторони від них, по ходу їхнього руху, від вул. Донецьке шосе з швидкістю приблизно 60 км/год, ближче до середини проїзної частини за напрямком його руху, рухається автомобіль «ВАЗ Калина», на червоний сигнал світлофору для останнього, та який без гальмування скоїв зіткнення з їхнім автомобілем. Зіткнення відбулося боковою правою частиною автомобіля «ВАЗ - 2107» з передньою лівою частиною автомобіля «ВАЗ Калина».

Свідок ОСОБА_11 суду показав,що він знаходився на АЗС «ОККО», де став очевидцем ДТП за участі автомобіля «Жигулі» з причепом та автомобілем, як йому здалося, «Шевроле». Це був 2017 рік. З якої полоси рухався обвинувачений він не знає, так як йому не було видно. «Жигулі» на світлофорі перший тронувся швидко, там ще стояв темний «Ланос». В тому напрямку, в якому рухався обвинувачений не було більше авто, ніхто не стояв, вже потім під`їхали. Автомобіль «Жигулі» виїхав на перехрестя на «жовтий» сигнал світлофора. Цей світлофор був в полі його зору. Світлофор, який світив обвинуваченому, не був в полі його зору. Швидкість потерпілого не скаже. Все сталося дуже швидко. Які там були ще автомобілі він не пам`ятає, крім «Ланосу» темного кольору. За його участі відбувся слідчий експеримент результати якого він підтримає, на своїх показах під час слідчого експерименту наполягає, розповів все так як було, інформація викладена в протоколі слідчого експерименту відповідає дійсності. Він вказував слідчому, що загорівся «жовтий» сигнал світлофору, хоча слідчий записав що «зелений». Чи мінялась робота світлофора він сказати не може. Місце зіткнення вказувалось з його слів.

З протоколу слідчого експерименту від 07.12.2017 року за участі свідка ОСОБА_11 , схеми та фототаблиці до протоколу слідчого експерименту, вбачається наступне.

Так, свідок ОСОБА_11 повідомив, що 26.11.2017 року приблизно о 16 год. він перебував на АЗС «ОККО», яка розташована за адресою м. Дніпро вулиця Донецьке шосе, коли побачив як автомобіль «ВАЗ - 21070» реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався до перехрестя з вулиці Полтавське шосе з вулиці Широкої. На світлофорному об`єкті для водія «ВАЗ - 21070» загорівся зелений сигнал і автомобіль «ВАЗ - 21070» виїхав на вулицю Полтавське шосе. У цей момент по вулиці Полтавське шосе з боку вулиці Донецьке шосе на червоний сигнал світлофору, не зупиняючись перед перехрестям, рухаючись у крайній лівій смузі руху на швидкості приблизно 80 км/год., автомобіль «ВАЗ - 11183» (Калина) почав перетинати перехрестя та здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ - 21070». Оскільки автомобіль «ВАЗ - 21070» рухався у крайній лівій смузі, то автомобілів які могли б обмежувати йому огляд не було.

Свідок ОСОБА_12 суду показав,що віняк слідчийпровів слідчі експерименти з свідком ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_4 . Під час проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 було 2 понятих та патрульний екіпаж. Свідок ОСОБА_11 спочатку був допитаний, потім було проведено слідчий експеримент за участі свідка. З показів ОСОБА_11 - обвинувачений ОСОБА_4 перед ДТП рухався на автомобілі «Лада-Калина» на «червоний» сигнал світлофора, а другий учасник рухався на «Жигулях» на «зелений». На слідчому експерименті задавались конкретні питання на які свідок ОСОБА_11 з впевненістю відповідав, вказував, що ОСОБА_4 рухався з швидкістю 80 км/год, а другий учасник ДТП близько 20 км/год. Свідок конкретно відповідав на питання щодо швидкостей автомобілів, все конкретно зазначав. Протокол слідчого експерименту був оголошений в голос. Зауважень на протокол не було, поняті були постійно біля нього та свідка. Також він склав схему, до якої не було зауважень або доповнень.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що подія ДТП сталася у 2017 року. Вона переходила на «переході» дорогу, та обвинувачений на автомобілі «збив» білі «Жигулі» з причепом. Це була друга половина дня 15-00 16-00 година, темно не було. «Перехід» знаходився по вул. Передова та вул. Широка. Вона стояла на світлофорі разом з дитиною та сестрою. Загорілося «зелене» світло світлофора та вона почали рух переходити проїзну частину дорогі, і саме в той час обвинувачений на авто (іномарка темного кольору) «влетів» у білі «Жигулі». Обвинувачений рухався прямою дорогою, по головній дорозі, а «Жигулі» переїжджав головну дорогу назустріч для неї та її рідних. Зазначає, що для них як пішоходів загорілося «зелене» світло світлофора і вона почали рух, потім сталася аварія, після чого вона розвернулася з сестрою та пішла в обхід. Там, де рухалося авто обвинуваченого, також були інші автомобілі, але вони стояли (перед зіткненням було 1-3 авто). Світлофор для обвинуваченого не був в полі її зору, вона бачила лише свій «зелений» сигнал світлофора. З тієї сторони, з якої рухався обвинувачений, перед світлофором було 2-3 авто. Слідчий експеримент з її участю проводився. Схему яку вона підписувала, та фототаблицю до слідчого експерименту, пам`ятає.

З протоколу слідчого експерименту від 19.01.2018 року за участі свідка ОСОБА_13 , схеми та фототаблиці до протоколу слідчого експерименту, вбачається наступне.

Так, свідок ОСОБА_13 повідомила, що 26.11.2017 року приблизно о 15 год. вона рухалася пішки від вулиці Передової у напрямку вулиці Широкої в місті Дніпро та стала свідком ДТП на даному перехресті. Автомобіль «ВАЗ» білого кольору, який рухався від вулиці Широкої, їхав на зелений сигнал світлофору, а автомобіль, який їхав від вулиці Донецьке шосе рухався на червоний сигнал світлофору, і на перехресті скоїв зіткнення з автомобілем білого кольору. Вказала на місце зіткнення.

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 суду показали, що в кінці 2017 році на вул. Передовій вони брали участь понятими в слідчому експерименті. Якийсь чоловік показував як сталася ДТП, потім вголос зачитали протокол, який вони як поняті підписали. Було авто, пішохід і друге авто. Чоловік показував рухи і світлові сигнали. Комусь з учасників був один колір сигналу світлофору, а іншому другий. Були заміри, склали протокол, який оголосили, схему, підписали, ніяких зауважень не було. На теперішній час вони особливо не пам`ятають, хто на яке світло їхав, на той момент все було правильно.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що того дня, коли сталася ДТП він був на роботі, на АЗК № 45 по вул. Полтавське Шосе, 11-к. Авто «Жигулі» з причепом часто заправлялося у нього газом. Коли водій, це був циган с дружиною, останній раз від них від`їжджав, в нього «вискочила перша передача» і водій казав, що в нього можливо є проблема з зчепленням. Автомобіль «Жигулі» виїхав на перехрестя та їхав на мигаючий «зелений» сигнал світлофора за 15-20 м від світлофора. Він подумав, що останній «проскочить», коли в цей час сталося зіткнення автомобілів. Всі машини стояли, мабуть та друга машина їхала по Полтавському Шосе та водій не бачив автомобіль «Жигулі». Того дня не було дощу, було світло, видимість, дорожнє покриття нормальні, сухо. В зустрічному напрямку з авто потерпілого ніхто не їхав, а по зустрічному напрямку обвинуваченого - всі авто стояли на світлофорі. Зазначає, що циган рухався на мигаючий «зелений» сигнал світлофора, а с протилежної сторони усі автомобілі стояли. Автомобіль обвинуваченого йшов з вулиці Донецького Шосе «на Полтаву». Він не знає чому всі автомобілі стояли «на світлофорі», а автомобіль під керуванням обвинуваченого їхав. Можливо обвинувачений їхав не на той сигнал, тобто не на свій сигнал світлофора.

Експерт ОСОБА_17 у судовому засіданні підтримав складені ним висновки №6/10.1/1262 від 21.12.2017 року та № 5/10.1/51 від 22.01.2018 року.

Спеціаліст ОСОБА_18 у судовому засіданні роз`яснив письмові документи щодо режиму роботи світлофорного об`єкта Полтавське шосе вулиця Передова розташування дорожніх знаків з 1 по 4 - транспортний напрямок, 5, 6 - пішохідний напрямок. Цикл ділиться на 2 фази перша -75 сек. (зелений) рух 1 і в 2 трансп. напрямок, 3,4-стоїть червоний. На момент ДТП світлофор працював. Щодо перебоїв в роботі в день ДТП йому така інформація не відома.

Відповідно до постанови слідчого від 27 листопада 2017 року до матеріалів кримінального провадження № 12017040030003868 залучені як речові докази автомобіль «ВАЗ - 21070» № НОМЕР_2 з причепом «Краз 8138» реєстраційний номер НОМЕР_4 , та автомобіль «ВАЗ 11183» № НОМЕР_1 , які залишені на зберігання на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів м. Дніпро вул. Дніпросталівська, 22/к-1.

З рапорту працівника поліції про виявлення кримінального правопорушення слідує, що 26.11.2017 року близько 16 години 00 хвилин на перехресті Полтавського шосе та проїзду до вул. Широкої у м. Дніпрі, сталось зіткнення автомобіля «ВАЗ - 21070» реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом «Краз 8138» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 та автомобіля «ВАЗ - 11183» реєстраційний номер НОМЕР_5 . під керуванням водія ОСОБА_4 . В наслідок даної ДТП пасажир автомобіля «ВАЗ - 21070» ОСОБА_8 , водій автомобіля «ВАЗ - 21070» ОСОБА_7 та водій автомобіля «ВАЗ - 11183» ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження: ОСОБА_7 - перелом кісток носу; ОСОБА_4 - закритий перелом хрящової тканини, забійну рану перенісся; ОСОБА_8 - ОЧМТ, перелом скроневої кістки, забійну рану правої тім`яної області. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 1 ст. 286 КК України.

З протоколу огляду місця ДТП від 26.11 2017 року, схеми до протоколу огляду місця ДТП та фототаблиці до протоколу слідує, що місцем проведення огляду та місцем ДТП є м. Дніпро, автоматичне регульоване світлофором перехрестя Полтавського шосе та проїзд до вулиці Широка. Огляд проводився у похмуру погоду, мряка, + 2 градуси за Цельсієм. Зіткнення транспортних засобів. Орієнтир для проведення вимірів в повздовжній та поперечній проекції межа перехрестя. Проїзна частина горизонтальна ділянка, пряма, асфальтобетонне, яке вологе, чисте. Пора доби темна, електроосвітлення міське, видимість з робочого місця водії необмежена як загальна, конкретна, так і у напрямку руху, праворуч та ліворуч. Локалізація пошкоджень на транспортних засобах: 1) ТЗ №2107 деформація правої частини; 2) ТЗ № 11183 деформація передньої та задньої частини; 3) причеп Краз 8138 - деформація правої частини. Колеса і шини ТЗ в межах норми. Автомобіль ВАЗ - 11183 скоїв наїзд на металеву огорожу. Обидва ТЗ вилучені та доставлені на майданчик тимчасового тримання ТЗ за адресою: м. Дніпро, вулиця Дніпросталевська, 22-к/1.

З чотирьох медичних довідок слідує, що під час ДТП водії ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , пасажирка ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження.

Відповідно копії акту прийому-передачі №1324 від 26.11.2017 року приватному підприємству «АВТОКЛУБ» автомобіля ВАЗ - 11183» № НОМЕР_1 , у останнього на час огляду розбиті передні фари, передній бампер. Деформовані капот, передні крила, задні ліве крило, ліві двері, пошкоджено радіатор.

Як вбачається з копій посвідчення на час ДТП водії ОСОБА_4 та ОСОБА_7 мали право керувати транспортними засобами за відповідними категоріями.

Відповіднодо висновкуексперта №4152евід 04.12.-13.12.2017року у ОСОБА_8 за данимимедичної документаціїта приогляді виявленітілесні ушкодженняу вигляді:закритої черепно-мозковоїтравми;забою головногомозку 2-гоступеню;осколкового переломулівої скроневоїкістки;підапоневротичної гематомилівої скроневоїобласті;забійної ранив тім`яне-потиличній областіправоруч.Враховуючи характер, локалізацію та ступінь ознак загоєння виявлених у неї тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що ушкодження утворилися незадовго до звернення за медичною допомогою у приймальне відділення 6 МКЛ, тобто можливо і в термін на який вказує обстежена та слідчий у постанові. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів), або при ударі о такий (такі), якими могли бути і виступаючи частини салону автомобіля, за умов дорожньо-транспортної пригоди. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, згідно п.2.1.3б «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

Відповідно до висновку експерта № 6/10.2/1260 від 18.12.2017 робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «ВАЗ - 11183» реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент експертного знаходиться у працездатному стані.

З висновку експерта № 6/10.1/1262 від 21.12.2017 року слідує, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ - 21070» з причепом «Краз 8138» ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

При заданих вихідних даних водій автомобіля «ВАЗ - 21070» з причепом фаз 8138» ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути даної ДТП шляхом застосуванням екстреного гальмування.

При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «ВАЗ - 21070» з причепом «Краз 8138» ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України, однак данні невідповідності з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

У даній дорожній обстановці водій автомобілю «ВАЗ - 11183» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 8.7.3 ("е"), 8.10 та 16.3 Правил дорожнього руху України.

Технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ - 21070» з причепом «Краз 8138» для водія автомобіля «ВАЗ - 11183» ОСОБА_4 визначалася виконанням ним вимог п.п. 8.7.3 ("е"), 8.10 та 16.3 Правил дорожнього руху і в нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, котрі не дозволили б йому їх виконати.

При заданому механізмові події дії водія автомобіля «ВАЗ - 11183» ОСОБА_4 , не відповідали вимогам п.п. 8.7.3 ("е"), 8.10 та 16.3 ПДР України, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

Відповідно до висновку експерта № 5/10.1/51 від 22.01.2018 року у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ - 21070» ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 8.7.3 «е», 8.10 та 16.3 Правил дорожнього руху України.

Технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ - 11183» для водія автомобіля «ВАЗ - 21070» ОСОБА_7 визначалася виконанням ним вимог п.п. 8.7.3 «е», 8.10 та 16.3 Правил дорожнього руху і в нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, котрі не дозволили б йому їх виконати.

При заданому механізмові події дії водія автомобіля «ВАЗ - 21070 ОСОБА_7 , не відповідали вимогам п.п. 8.7.3 «е», 8.10 та 16.3 ПДР України, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв`язку з настанням дано ДТП.

У даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ - 11183» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Відповіднодо висновку експертів№ 18049/25116від 19.10.2021року зарезультатами проведенняповторної комісійноїсудової автотехнічноїекспертизи при умові, якщо водій автомобіля ВАЗ - 11183 ОСОБА_4 перетинав перехрестя на червоний сигнал світлофору, він повинен був діяти згідно вимог п.п. 8.7.3 «е» та 8.10 Правил дорожнього руху України, виконанням яких обумовлювалася технічна можливість уникнути ДТП з його сторони.

Дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п. 8.7.3 «е» та 8.10 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з ДТП.

Водій автомобіля ВАЗ - 21070 ОСОБА_7 при вказаній умові повинен був діяти згідно з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Змотивів,вказаних вдослідницькій частинівисновку,питання проте,чи мавводій ОСОБА_7 технічну можливістьуникнути ДТП,та чималися вйого діяхневідповідності вимогамПравил дорожньогоруху України,які б,з технічноїточки зору,знаходилися упричинному зв`язку з ДТП, - не вирішувалися.

При умові, якщо водій автомобіля ВАЗ - 21070 ОСОБА_7 перетинав перехрестя на червоний сигнал світлофору, він повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 8.7.3 «е» та 8.10 Правил дорожнього руху України, виконанням яких обумовлювалася технічна можливість уникнути ДТП з його сторони.

Дії водія ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. п. 8.7.3 «е» та 8.10 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з ДТП.

З мотивів, вказаних в дослідницькій частині висновку, питання про те, чи мав водій ОСОБА_7 технічну можливість уникнути ДТП, та чи малися в його діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з ДТП, - не вирішувалися.

З відповіді № 730 від 03.09.2019 року ОСОБА_19 директора КП «Дніпродорсервіс» ОСОБА_20 вбачається, що світлофорний об`єкт Полтавське шосе - вул. Передова згідно до закладеної у дорожній контролер програми має двофазний режим роботи з 6-00 до 22-00:

1 фаза - 75сек. + 3 сек. зеленого миготіння; рух транспортних засобів по Полтавському шосе в обох напрямках з правим та лівим поворотами, рух пішоходів через проїзну частину вул. Передової, Тпром - 4сек;

2 фаза - 25сек. + 3 сек. зеленого миготіння, рух транспортних засобів по вул. Передова в обох напрямках з правим та лівим поворотами, рух пішоходів через проїзну частину Полтавського шосе, Тпром - 4сек.

З 22.00 до 6.00 працює у режимі «жовте миготіння».

Станом на 26.11.2017 заявок про відмови та недоліки у роботі зазначеного світлофорного об`єкту не надходило.

Розташування дорожніх знаків на перехресті Полтавське шосе та проїзду до вул.Широка і вул. Передова, станом на 26.11.2017:

- Полтавське шосе, за напрямком руху від Донецьке шосе:

1.24 «Світлофорне регулювання» - 1 од.,

2.3 «Головна дорога» - 1 од.,

5.35.1 «Пішохідний перехід» - 1 од.,

5.35.2 «Пішохідний перехід» - 1 од.;

- Полтавське шосе, за напрямком руху від м. Полтава:

1.24 «Світлофорне регулювання» - 1 од.,

2.3 «Головна дорога» - 1 од.,

5.35.1 «Пішохідний перехід» - 1 од.,

5.35.2«Пішохідний перехід» - 1 од.;

- дорога від вул. Широкої:

1.24«Світлофорне регулювання» - 1 од.,

2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» - 1 од.,

5.35.1«Пішохідний перехід» - 1 од.,

5.35.2«Пішохідний перехід» - 1 од.;

- дорога від вул. Передова:

1.24«Світлофорне регулювання» - 1 од.,

2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» - 1 од.,

5.35.1«Пішохідний перехід» - 1 од.,

5.35.2«Пішохідний перехід» - 1 од.;

- проїзду до вул. Широка, від Полтавське шосе:

5.35.1«Пішохідний перехід» - 1 од.,

5.35.2«Пішохідний перехід» - 1 од.;

- проїзду до вул. Передова, від Полтавське шосе:

5.35.1«Пішохідний перехід» - 1 од.,

5.35.2«Пішохідний перехід» - 1 од.;

- Полтавське шосе, від проїзду до вул. Широка в напрямку Донецьке шосе:

5.35.1«Пішохідний перехід» - 1 од.,

5.35.2«Пішохідний перехід» - 1 од.;

- Полтавське шосе, від проїзду до вул. Передова в напрямку м. Полтава:

5.35.1«Пішохідний перехід» - 1 од.,

5.35.2«Пішохідний перехід» - 1 од.

З листа В.О. директора КП «Дніпродорсервіс» ОСОБА_20 від 12.11.2019 року №960 слідує, що 26.11.2017 року світлофорний об`єкт Полтавське шосе вулиця Передова працював у двофазному режимі, що свідчить з до додатка до відповіді щодо режиму роботи світлофорного об`єкта та розташування дорожніх знаків.

Судвраховує,щовисновком експерта№ 6/10.1/1262від 21.12.2017рокута висновком експертів№ 18049/25116від 19.10.2021року зарезультатами проведенняповторної комісійноїсудової автотехнічноїекспертизивизначено, що при умові, якщо водій автомобіля ВАЗ - 11183 ОСОБА_4 перетинав перехрестя на червоний сигнал світлофору, він повинен був діяти згідно вимог п.п. 8.7.3 «е», 8.10 та 16.3 Правил дорожнього руху України, виконанням яких обумовлювалася технічна можливість уникнути ДТП з його сторони.

Дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п. 8.7.3 «е» та 8.10 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з ДТП.

Вищенаведені та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності безумовно доводять порушення обвинуваченим ОСОБА_4 вимогПравил дорожнього рухуУкраїни, а саме, п.п. 8.7.3 «е», 8.10, 16.3Правил дорожнього рухуУкраїни, що, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, а тому суд на обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України посилається на вище вказані висновки експертів, та відхиляє і не посилається на протилежний висновок експерта № 5/10.1/51 від 22.01.2018 року, який отриманий стороною захисту на підтвердження невинуватості ОСОБА_4 .

Статтею 337 КПК Українивизначено межу судового розгляду та встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно обвинуваченого і лише в межах висунутого йому обвинувачення, сформульованого та викладеного в обвинувальному акті, що є суттєвою гарантією справедливого розгляду та вирішення справи. В разі визнання особи винуватою, в мотивувальній частині вироку судом зазначається формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Свої висновки суд може обґрунтовувати лише на доказах, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

При формулюванні обвинувачення ОСОБА_4 в обвинувальному акті правильно сформульовані фактичні обставини події дорожньо-транспортної пригоди та зазначено, що обвинувачений «на перехресті вулиці Полтавське шосе та проїзду до вулиці Широкої, при ввімкненні в напрямку його руху сигналу світлофора, що забороняв йому рух (червоного), не зупинився у встановленому місці, а саме перед світлофором або перед краєм перехрещуваноїпроїзної частини, виїхав на перехрестя не надавши переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваноїдорозі, а саме автомобілю «ВАЗ - 21070» реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом «Краз» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався на зелений сигнал світлофору по проїзду до вулиці Широкої, з боку вулиці Широкої в напрямку вулиці Передової, виїхав на його смугу руху, в результаті чого скоїв зіткнення з ним».

Тому, в мотивувальній частині вироку при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, зазначається, що ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 8.7.3 (е),8.10, 16.3Правил дорожнього рухуУкраїни, що ґрунтується на досліджених під час судового розгляду доказах.

Більш того, як слідує з показань обвинуваченого суду, ОСОБА_4 зазначав, що «автомобіль «ВАЗ - 2107» він не бачив, тим більш там дорога йде під уклін. Тому для нього як водія знаходилась «сліпа зона», оскільки для нього оглядовість закривав автомобіль «Ланос», який зупинився на іншій смузі ліворуч, на стоп-лінії, та стояв перший. Авто які стояли зліва приїхали раніше чим він і зупинилися на «червоний» колір світлофора, чекали «зелений» сигнал кольору. Вони стояли, він не зупинявся, оскільки їхав в крайній правій смузі. Під час зіткнення його автомобіля з автомобілем «ВАЗ - 2107», останній зачепив передню ліву частину його автомобіля своєю передньою правою частиною, після чого під час зіткнення його автомобіль рикошетом відкинуло у відбійник. Зіткнення відбулося на перехресті».

Фактично, такі показання обвинуваченого безумно свідчать про те, що ОСОБА_4 порушив Правила дорожнього рухуУкраїни, а саме:

-п.8.7.3 «Сигнали світлофора мають такі значення»:

…е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух»...;

-п.8.10 «У разі поданнясвітлофором (крімреверсивного)або регулювальником сигналу,що забороняєрух,водії повиннізупинитися переддорожньою розміткою1.12(стоп-лінія),дорожнім знаком5.62"Місце зупинки",якщо їхнемає -не ближче10м донайближчої рейкиперед залізничним переїздом,перед світлофором,пішохідним переходом,а якщоі вонивідсутні тав усіхінших випадках-перед перехрещуваноїпроїжджою частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;

-п.16.3 «У разінеобхідності наданняпереваги врусі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або1.13, світлофором так, щоб бачити сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещувальної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів», - невиконання яких знаходиться в причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Суд вважає, що мотиви доводів обвинуваченого та захисника фактично ґрунтуються на незгоді сторони захисту із показами потерпілої, свідків під час судового провадження за даним кримінальним провадженням, висновками експертів, які були отримані стороною обвинувачення під час досудового розслідування, та з висновком експертів отриманого під час судового розгляду кримінального провадження, іншими дослідженими доказами.

Суд розцінюєвідповідні покази ОСОБА_4 та позиціюзахисника ОСОБА_5 як усталенумодель захистута практикуперекладання провиниза ДТПяка сталасяна іншогоучасника ДТП,тобто наводія ОСОБА_7 , форму реалізації права на захист і бажання уникнути кримінальної відповідальності і покарання за вчинений тяжкий злочин.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_4 не скоєно кримінального правопорушення, та недійсності окремих доказів судом відхиляються, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення норм матеріального та процесуального закону і хибній оцінці одиничних доказів. При цьому, сторона захисту оцінює і тлумачать такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.

Суд також приходить до висновку, що ОСОБА_4 свої покази явно підлаштовує під фактичні обставини кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, переслідуючи штучне створення для себе алібі.

У зв`язку з викладеним суд приходитьдо висновку,що винуватість ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні поза всяким розумним сумнівом доведена і підтверджується обсягом досліджених судом в судовому засіданні доказів вїх сукупностіта взаємозв`язкута не викликають у суду сумнівів. Недопустимих доказів згідно вимог ст.ст.87-89КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було.

Оцінившизазначені докази,суд приходитьдо висновкупро їхналежність,допустимість ідостовірність.Наведені доказиповністю узгоджуютьсяміж собоюі усвоїй сукупностіє достатніми, логічними, послідовними для прийняття рішення про винуватість обвинуваченогота не викликають у суду сумнівів у їх правдивості.

Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Також, суд зазначає, що належних та допустимих доказів захисту на спростування доводів обвинувачення під час судового розгляду суду не надано.

Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд. З огляду на зазначене суд приходить до висновку про відсутність процесуальних порушень з боку сторони обвинувачення, що могли вплинули на об`єктивність та повноту обставин, що підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України.

А тому суд, дослідивши та оцінивши всі докази по справі, вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.268КК України доведена у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

Конституція України, кримінальне законодавство та практика його застосування свідчить про те, що держава відводить покаранню значну роль у виконанні свого обов`язку забезпечувати охорону прав і свобод людини, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного ладу України від злочинних посягань, забезпечення миру та безпеки людства.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення принципів законності, обґрунтованості, індивідуалізації, гуманності і справедливості, співмірності покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

При призначенні покарання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 9 жовтня 2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Відповідно до положень ч.2ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_4 свою провину не визнав, не розкаявся.

ОСОБА_4 раніше не судимий, має на своєму утриманні малолітню дитину, що судом визнається обставинами, які пом`якшують покарання.

ОСОБА_4 має місце реєстрації та місце постійного проживання, де характеризується задовільно, на обліку у психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, відомості та дані які б його компрометували відсутні, як відсутні відомості, що обвинувачений притягався до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення на транспорті, відсутні відносно нього інші кримінальні провадження.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_4 скоїв необережний тяжкий злочин, об`єктом якого є безпека руху й експлуатації транспорту, а його додатковим обов`язковим об`єктом життя та здоров`я особи.

Внаслідок ДТП та грубого порушення обвинуваченим ОСОБА_4 . ПДРУ спричинено потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

Вказаний злочин з його тяжкими наслідками несе підвищену суспільну небезпеку і є дуже актуальним питанням для суспільства.

Також, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов протиРосії» (рішеннявід 09.06.2005року), і в справі«Фрізен протиРосії» (рішеннявід 24.032005року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Враховуючи ступінь тяжкості злочину, який вчинив ОСОБА_4 , підвищену суспільну небезпеку злочину, характер злочину, якій було скоєно обвинуваченим, та за наслідком грубого порушення ним правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом спричинено потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, тому суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, та на підставі ст.ст. 75,76 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши на останнього певні обов`язки.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року зі змінами та доповненнями «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за ч. 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд вважає за необхідне застосувати відносно обвинуваченого додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, оскільки обвинуваченим при керуванні транспортним засобом були грубо порушені ПДРУ, а саме ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, та при цьому, хоча кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України і належить до таких, що вчиненні з необережності, однак в даній ситуації діями обвинуваченого спричинено потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

При цьому, суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів

Потерпіла ОСОБА_8 , вона же цивільний позивач, звернулась до обвинуваченого ОСОБА_4 з цивільним позовом про відшкодування моральної шкоди.

Свою вимогу обґрунтовує тим, що внаслідок отриманих травм під час ДТП, в якої винуватий ОСОБА_4 , вона «багато часу провела в лікарні. Як під час стаціонарного лікування, так і під час амбулаторного лікування, лікарі постійно їй стверджують, що в неї дуже серйозні тілесні ушкодження, спричинення яких могло призвести до її смерті. В перші декілька тижнів після аварії вона знаходилась у дуже схвильованому стані, оскільки думка про те, що вона могла загинути, їй спричиняла постійні хвилювання. Унаслідок отриманих травм їй прийшлося змінити ритм та спосіб свого життя. Так, до ДТП вона могла виконувати по господарству майже будь-яку задачу; а вже після ДТП вона не може підіймати навіть незначно-тяжкі речі, не може впоратись по господарству цілий день - їй вже потрібно відпочивати, тому що з-за отриманих травм під час довгої праці вона може втратити свідомість, або може початись сильний головний біль. В такі часи їй потрібно звертатись за допомогою до чоловіка або дітей. Дана ситуація її дуже хвилює, оскільки до травми вона все робила сама, а тепер приходиться змінювати звичний спосіб життя.

Крім цього, вона почала реагувати на незначні зміни у погоді. Після отриманих тілесних ушкоджень, незначні зміні у погодних умовах викликають у неї підвищення артеріального тиску, її самопочуття робиться поганим, починає боліти голова. В такі дні їй знову ж таки приходиться звертатись за допомогою до рідних, що доставляє для неї незручності, оскільки до травм вона не реагувала на зміни у погодних умовах.

Крім зазначеного, під час стаціонарного лікування від травм їй робили внутрішньо м`язові уколи та ставили крапельниці, що також доставляло болю, для терпіння якого вона повинна була знаходити в собі додаткові зусилля.

Усе вищеперераховане є підтвердженням того, що їй спричинено моральної шкоди. Розмір моральної шкоди, який вона оцінює у відповідності до своїх хвилювань та міркувань, становить 45000 грн».

Прокурор не заперечував проти задоволення цивільного позову та просив його задовольнити, захисник заперечувала.

Обвинувачений ОСОБА_4 , він же цивільний відповідач, позовні вимоги не визнав, оскільки у ДТП яка сталася не вважає себе винуватим, крім того, після ДТП він добровільно, як добропорядна людина, надав грошову матеріальну допомогу потерпілій у розмірі 2878 грн.

Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, вважає, що є наявність правових підстав для задоволення цивільного позову ОСОБА_8 у повному обсязі.

Вирішуючи заявлений цивільний позов та розмір заявлених вимог щодо відшкодування шкоди, суд враховує наступне.

У відповідності з п.2 ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Згідно ч.1 ст.23Цивільного КодексуУкраїни (далі ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Згідно ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахування інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практикурозгляду судамицивільних справза позовамипро відшкодуванняшкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд погоджується зі слушністю доводів цивільного позивача відносно стягнення з цивільного відповідача обвинуваченого ОСОБА_4 моральної шкоди, завданої в результаті вчинення останнім відносно неї протиправних дій, а також наявністю передбачених законом підстав для її відшкодування, які передбачені ст.ст.11,16, п.1 ч.2 ст.23 ЦК України.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд керується принципамививаженостіта розумності,при цьому суд враховує фактичні обставини, при яких цивільному позивачу було завдано фізичні та моральні страждання, перенесені потерпілою внаслідок вчиненого відносно неї кримінального правопорушення, виходячи з чого суд вважає суму у розмірі 45000,00 гривень достатньою для компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_4 в результаті вчинення ним кримінального правопорушення.

Також, керуючись ч.2 ст.124 КПК України, суд вважає, що підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів з боку Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та Національного наукового центра «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» у загальній сумі 7874,22 гривень.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст.369-371,п.2ч.1ст.373КПК України,ст.374,ч.15ст.615КПК Українисуд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.

На підставі ст.75, п.1,2 ч.1 ст.76 КК України встановити ОСОБА_4 іспитовий строк 2 (два) роки, та обвинуваченого звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов задовольнити у повному обсязі і стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 45000,00 гривень моральної шкоди.

Відповідно ч.2 ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів з боку Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та Національного наукового центра «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» у загальній сумі 7874,22 гривень.

Відповіднодо ст.100КПК Українитранспортні засоби,визнані речовимидоказами: автомобіль«ВАЗ -21070»,реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом«Краз» реєстраційнийномер НОМЕР_3 ; «ВАЗ - 11183», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - повернути власникам транспортного засобу.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, захисником, прокурором та потерпілою шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (ч. 7 ст. 376 КПК України).

Головуючий суддя: ОСОБА_1