Ухвала

від 08.12.2022 по справі 640/2396/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

08 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 640/2396/22

адміністративне провадження № К/990/32467/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу представника ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.Кейтерінг» - адвоката Палько Миколи Олександровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.Кейтерінг» до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція» про визнання протиправним і скасування рішення, стягнення шкоди,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.Кейтерінг» (далі - позивач, ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.Кейтерінг») звернулось у суд з позовом до Антимонопольного комітету України (також далі - відповідач, АМКУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція» в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ №27655-р/пк-пз від 15 грудня 2021 року;

- стягнути з Державного бюджету України шкоди, завданої неправомірним рішенням у розмірі 170000,00 грн.

12 липня 2022 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 27655-р/пк-пз від 15 грудня 2021 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЕЙТЕРІНГ" понесені ним витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 2 481, 00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського 45).

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду представником позивача подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 21 листопада 2022 року.

У касаційній скарзі представником позивача зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що на момент подання касаційної скарги відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України в поєднанні із статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі» у подібних правовідносинах - стягнення шкоди у зв`язку з ухваленням Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель рішення про залишення скарги без розгляду через її невідповідність вимогам частини восьмої статті 18 Закону щодо строків подання скарги, внаслідок якого сплачені скаржником кошти за подання скарги були автоматично перераховані до державного бюджету, і визнаного в подальшому протиправним у судовому порядку.

Суд зазначає, що доводи скаржника, про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, є необґрунтованими, оскільки скаржником не зазначено, що суди попередніх інстанцій вказані норми права застосовували при вирішенні справи або необґрунтовано їх не застосували.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Подана касаційна скарга представника позивача містить цитування нормативно-правових актів, виклад обставини справи, незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права.

Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням представником позивача у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.Кейтерінг» - адвоката Палько Миколи Олександровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.Кейтерінг» до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція» про визнання протиправним і скасування рішення, стягнення шкоди - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова