ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 380/8259/20
адміністративне провадження № К/990/10765/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю представника відповідача Воловоденко Ю.Т.
розглянув у судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Корпорейт» до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 (суддя - Сидор Т.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 (головуючий суддя - Гуляк В.В., судді: Ільчишин Н.В., Коваль Р.Й.) у справі №380/8259/20.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Корпорейт» (далі - ТОВ «Центр Корпорейт») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 0002350402 від 18.08.2020, прийняте на підставі акту перевірки за № 988/10-36-04-02/42393784 від 24.07.2020 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Центр корпорейт» (42393784) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за травень 2020 року»;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0024410402 від 02.10.2020, прийняте на підставі акту перевірки ГУ ДПС у Київській області за № 417/10-36-04-02/42393784 від 08.09.2020 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Центр корпорейт» (42393784) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020»;
зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Центр корпорейт» (42393784) у розмірі 37138376,00 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022, позов задоволено повністю.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Київській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2021, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Верховний Суд ухвалою від 09.06.2022 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 01.12.2022 справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.12.2012 на 11.00.
05.12.2022 ТОВ «Центр корпорейт» направило до суду заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Центр корпорейт» у розмірі 37138376 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2022 прийнято відмову ТОВ «Центр Корпорейт» від позову в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Центр корпорейт» у розмірі 37138376 грн. Визнано нечинними рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі №380/8259/20 в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Центр корпорейт» у розмірі 37138376 грн., провадження у справі № 380/8259/20 в цій частині закрито.
Отже, предметом касаційного перегляду є рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2021, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 в частині задоволення позовних про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002350402 від 18.08.2020 та № 0024410402 від 02.10.2020.
В обґрунтування підстав оскарження ГУ ДФС у Київській області зазначає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 420/3897/19, від 04.02.2020 у справі № 160/1283/19, від 11.06.2019 у справі № 826/13018/18, від 12.03.2019 у справі № 826/3632/17, від 11.09.2019 у справі № 814/1932/17, від 21.01.2021 у справі № 821/1851/16, від 26.02.2019 у справі № 816/2192/16, від 03.04.2018 у справі № п/811/1344/16, від 25.03.2020 у справі № П/811/446/16, від 07.05.2020 у справі № 815/6602/15, що призвело до неправильного застосування положень статті 44, 198, 200 Податкового кодексу України, статей 4 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Центр корпорейт» (код ЄДРПОУ 42393784) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.07.2020 № 988/10-36-04-02/32393784, в якому відображено висновки про порушення ТОВ «Центр корпорейт» (код ЄДРПОУ 42393784) вимог пунктів 200.1, 200.4, 200.7, 200.8, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 за № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276 та 23.03.2018 № 381), в результаті чого відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (рядок 3 ДЗ) (р.20.2.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року) в сумі 41214097 грн.
На підставі названого акта перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002350402 від 18.08.2020, згідно з яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за травень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 41214097,00 грн.
Також, Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Центр корпорейт» (код ЄДРПОУ 42393784) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року.
За результатами цієї перевірки складено акт № 417/10-36-04-02/42393784 від 08.09.2020, в якому відображено висновки про порушення ТОВ «Центр корпорейт» (код ЄДРПОУ 42393784) вимог пунктів 200.1, 200.2, 200.4, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, чим завищено бюджетне відшкодування ПДВ за червень 2020 року в розмірі 37138376 грн, а саме за періоди листопад 2019 року на суму ПДВ в розмірі 37138376 грн, в результаті чого ТОВ «Центр корпорейт» (код ЄДРПОУ 42393784) відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 37138376 грн, за червень 2020 року.
На підставі акта перевірки № 417/10-36-04-02/42393784 від 08.09.2020 ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0024410402 від 02.10.2020, згідно з яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 37138376 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пунктів, 200.1, 200.2 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення № 0002350402 від 18.08.2020 судами встановлено, що підставою про порушення ТОВ «Центр корпорейт» (код ЄДРПОУ 42393784) пунктів 200.1, 200.4, 200.7, 200.8, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 за № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276 та 23.03.2018 № 381), в результаті чого відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (рядок 3 ДЗ) (р.20.2.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року) в сумі 41214097 грн. стали висновки контролюючого органу про арифметичні та методологічні порушення при відображенні ТОВ «Центр корпорейт» в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 43405433,00 грн.
Судами встановлено, згідно поданої декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року від 22.06.2020 за № 9142922478, бюджетне відшкодування платником не заявлялось, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21декларації за травень 2020) складає 43405433,0 грн.
Як зазначено в акті, проведеною перевіркою встановлено, що згідно поданого Розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) додаток 3 до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року, ТОВ «Центр корпорейт» заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 41214097,0 грн (рядок 20.2.1 декларації).
Зокрема, сума бюджетного відшкодування в розмірі 41214097,0 грн (згідно Додатку 3 до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року), сформовано за участі від`ємного значення, яке виникло в жовтні - грудні 2019 року, березні 2020 року.
ТОВ «Центр корпорейт» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року, яким зменшено (р. 21 уточнюючого розрахунку) «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточнюючого розрахунку) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» на суму ПДВ 41214097,0 грн. За рахунок чого було збільшено р. 20.2.1 «На рахунок платника у банку» на суму ПДВ 41214097,0 грн.
Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно поданого Розрахунку суми бюджетного відшкодування Д3 додаток 3 до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року, ТОВ «Центр корпорейт» заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 41214097,0 грн. ( рядок 20.2. 1 декларації).
Судами не встановлено порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.4, 200.7, 200.8, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а контролюючим органом не надано доказів на підтвердження порушень при відображенні ТОВ «Центр корпорейт» в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, а тому у контролюючого органу відсутні підстави відмови у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (рядок 3 ДЗ) (р.20.2.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року) в сумі 41214097 грн.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку про протиправність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення відповідача ГУ ДПС у Київській області № 0002350402 від 18.08.2020.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення № 0024410402 від 02.10.2020 судами з`ясовано, що підставою виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) по декларації за червень 2020 року є: застосування ставки оподаткування податком на додану вартість 0% (експортні операції) згідно із підпунктом 195.1.1 (а) пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, а саме експорт: (пшениця м`яка, не насіннєва, 4-го класу та 2 класу; кукурудза 3-го класу, не насіннєва; пшениця м`яка, не насіннєва 2-го та/або 3-го, та/або 4-го класів; фуражний ячмінь; насипом, якісні показники згідно ДСТУ: 4525-2006, 3768:2019, 3769-98. Країна виробництва - Україна, UA) на загальну суму 296347853,0 грн.
Так, судами встановлено, 01.10.2019 між ТОВ «Маямілідергрупп» (Постачальник) та ТОВ «Центр корпорейт» (Покупець) укладено договір поставки №0110-19 (далі - Договір поставки), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію, іменовану надалі «товар», а покупець зобов`язується прийняти і сплатити його за умовами даного договору.
На виконання умов Договору поставки, ТОВ «Маямілідергрупп» передано, а ТОВ «Центр корпорейт» прийнято товар (пшеницю м`яку не насіннєву 4-го класу та 2-го класу, кукурудзу 3-го класу, не насіннєву, пшеницю м`яку, не насіннєву 2-го та 3-го класу, 4-го класу, фуражний ячмінь), про що сторонами були складені та підписані видаткові накладні, що містяться в матеріалах справи.
Транспортування реалізованої продукції здійснювалося ТОВ «Маямілідергрупп» власними силами та із залученням сторонніх перевізників, про що свідчать наявні у матеріалах справи товарно-транспортні накладні.
ГУ ДФС у Київській області не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Центр корпорейт» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Матеріалами справи підтверджується, що в рахунок оплати за відвантажену продукцію ТОВ «Маямілідергрупп» отримало від ТОВ ТОВ «Центр корпорейт» грошові кошти згідно платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи.
Разом з тим, за висновками контролюючого органу, фактично за результатами перевірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів встановлено, що платіжні доручення, які були надані до перевірки, були не підписані керівником ТОВ ТОВ «Центр корпорейт», не завірені банком, в якому обслуговується суб`єкт господарювання, не мають підписів та печаток.
Вказана обставина стала підставою для висновку контролюючого органу про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2020 року в розмірі 37138376 грн.
Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція № 22) безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Згідно з пунктом 10.1 Інструкції № 22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.
Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.
Відповідно до 10.5 Інструкції № 22 під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.
Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити».
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV(далі - Закон № 851-IV) оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 851-IV юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Отже, чинним законодавством визначено, що електронний документ при наявності всіх необхідних реквізитів, підтверджує здійснення операцій на підставі такого документу. Підтвердження відповідності електронної форми платіжного доручення оригіналу, який розміщений в системі «Клієнт-Банк» не потребує його скріплення печаткою та підписом банку.
Судами попередніх інстанцій вірно встановлено та досліджено подані позивачем платіжні доручення, які містять обов`язкові реквізити, зокрема, вказані дата та номер таких платіжних доручень, найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суми цифрами; призначення платежу, дату одержання банком.
Крім того, з долучених до матеріалів позовної заяви копій цих платіжних доручень слідує, що на їх підставі банком платника проведено оплату контрагенту позивача за поставлені товари (надані послуги) відповідно до призначення платежу та у сумах, що зазначені у таких платіжних дорученнях.
Судами також з`ясовано, що отримана від ТОВ «Маямілідергрупп» продукція була експортована ТОВ «Центр корпорейт» в наступні країни: Таїланд, Туніс, Філліпіни, Ємен, Іспанія, Німеччина, Бангладеш, Ізраїль, Бельгія, Португалія, Марокко, Італія, Туреччина, О.А.Емірати, Нігерія, Саудівська Аравія, Алжир, Великобританія, Лівія, Південна Корея, ін. на умовах укладених контрактів. Умови поставки СРТ, DAP.
Для виконання умов поставки ТОВ «Центр корпорейт» укладено договори на виконання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, що переміщуються через митний кордон та про надання послуг з приймання, сушки, доробки та зберігання зерна.
Для оформлення вантажно-митних декларацій по експорту було укладено ряд договорів доручення, надання брокерських митних послуг, надання послуг по митному оформленню вантажів, виконання послуг по декларуванню та митному оформленню предметів, надання послуг з організації перевезення та супроводу вантажів.
Також укладено договори про надання послуг з приймання, сушки, доробки та зберігання зерна з наступними контрагентами: ТОВ «Боріваж» договір тимчасового складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна за №Д/19-31 від 15.10.2019; ТОВ «М.В. Карго» (код ЄДРПОУ 32834564) договір про надання послуг з приймання, сушки, підробці та зберігання зерна за №181119-1 від 18.11.2019.
Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо постачальника позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.
Посилання відповідача на матеріали досудового розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2020 №32020110000000116, судами обґрунтовано не взято до уваги, оскільки суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що в рамках такої справи встановлені факти, що підтверджують фіктивність господарських відносин та про вчинення позивачем протиправних дій, які мають наслідком безпідставне отримання відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника.
Отже, встановлені обставини справи свідчать, що факт реального виконання господарських взаємовідносин, за результатами яких у позивача виникло право на отримання відшкодування додатка на додану вартість на рахунок у банку, підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а факт наявності відповідних платіжних документів цілком спростовує висновки податкового органу щодо не підтвердження позивачем належними документами факту здійснення оплати за товар. ТОВ «Центр корпорейт» дотримано всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показника податкового кредиту з податку на додану вартість, що зумовило виникнення від`ємного значення з цього податку.
Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.02.2018 у справі №826/2878/13-а, від 18.04.2018 у справі №826/10555/13-а, від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 23.05.2018 у справі №826/16865/14, від 13.01.2021 у справі №420/3897/19, від 04.02.2020 у справі №160/1283/19, від 11.06.2019 у справі №826/13018/18, від 12.03.2019 у справі №826/3632/17, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 21.01.2021 у справі №821/1851/16, від 26.02.2019 у справі №816/2192/16, від 03.04.2018 у справі №п/811/1344/16, від 25.03.2020 у справі №п/811/446/16, від 07.05.2020 у справі №815/6602/15 у подібних правовідносинах.
Суд зазначає, що у вказаних постановах Верховним Судом сформовано загальний підхід щодо дослідження реальності господарських операцій та вимоги до їх документального підтвердження первинними документами в контексті застосування норм статей 134, 198 Податкового кодексу України. При цьому, наведені скаржником постанови Верховного Суду стосуються здебільшого оцінки інших встановлених судами обставин та досліджених ними доказів та не містять будь-якого правового висновку стосовно конкретної норми права, яка на думку скаржника застосована неправильно в межах цієї справи.
Доводи касаційної скарги висновків судів про задоволення позову не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі №380/8259/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2022 |
Оприлюднено | 09.12.2022 |
Номер документу | 107760021 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сидор Наталія Теодозіївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сидор Наталія Теодозіївна
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні