Постанова

від 30.11.2022 по справі 520/5203/15-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/62/22

Справа № 520/5203/15-ц

Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Гірняк Л.А., Цюри Т.В.,

з участю секретаря Шлапак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Прядко Алли Олександрівни, представника ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 05 червня 2019 року про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Бескровного Я.В., у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» (далі ТОВ «Українська боргова компанія») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

Судом до участі у справі в якості третьої особи був залучений ОСОБА_4 .

Під час розгляду справи позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, а саме: житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею (кв.м): 103.1, житловою площею (кв.м):31); земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:25:013:0052, площею 0,0247 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своєї заяви ТОВ «Українська боргова компанія» зазначило,щовідповідачі можуть здійснити відчуження усього свого майна, що призведе до неможливості виконання рішення суду, а тому є підстави для вжиття заходів забезпечення позову до закінчення розгляду справи по суті.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 червня 2019 року заява ТОВ «Українська боргова компанія» про вжиття заходів забезпечення позову задоволена.

Накладено арешт на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею (кв.м): 103.1, житловою площею (кв.м):31).

Накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:25:013:0052, площею 0,0247 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з ухвалою суду, адвокат Прядко А.О., представник ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначив, що висновок суду про необхідність застосування заходів забезпечення позову є поверховим, формальним, не містить мотивованого обґрунтування необхідності застосування зазначеного судом заходу забезпечення позову.

Відзиву до суду надано не було.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу від 10 липня2019 року визначений склад колегії суддів під головуванням судді Ващенко Л.Г. для розгляду справи (а.с. 78).

Ухвалою Одеського апеляційного суд від 06 грудня 2019 року апеляційне провадження у справі було відкрито (а.с. 94,зв.б.).

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №1612/щ/15-21 ОСОБА_6 було звільнено з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с. 172).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. зі складом колегії суддів,з урахуванням навантаження на суддів Одеського апеляційного суду (а.с. 173).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Прядко А.О., представника ОСОБА_1 прийняти до провадження (а.с. 174, зв.б.).

Учасники справи про призначене судове засідання на 30листопада 2022 року були сповіщені належним чином

Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 372 ЦПК Українипередбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно дост.375 ЦПК України,суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву ТОВ «Українська боргова компанія» про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості заявлених вимог забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Українська боргова компанія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

Судом до участі у справі в якості третьої особи був залучений ОСОБА_4 .

Під час розгляду справи ТОВ «Українська боргова компанія» звернулося до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просило вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, а саме: житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею (кв.м): 103.1, житловою площею (кв.м):31); земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:25:013:0052, площею 0,0247 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своєї заяви ТОВ «Українська боргова компанія» зазначило, що 25 грудня 2007 року між ТОВ «Арма» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір. На забезпечення виконання зобов`язань, також між ОСОБА_5 та банком був укладений договір іпотеки, згідно з яким в іпотеку банку передано будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0247 га.

Право вимоги за вказаними договорами перейшло від ТОВ «Арма» до ТОВ «Українська боргова компанія» за договором відступлення прав вимоги.

Також заявник зазначив, що відповідач у справі ОСОБА_5 помер та після смерті ОСОБА_5 , спадщину прийняли спадкоємці померлого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

На неодноразові звернення позивача до відповідачів про повернення грошових коштів відповідачі не реагували, та у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки, відповідачі уникають здійсненню виконання взятих на себе обов`язків, та ухиляються від сплати боргу ТОВ «Українська боргова компанія» вважає, що відповідачі можуть здійснити відчуження усього свого майна, що призведе до неможливості виконання рішення суду, а тому є підстави для вжиття заходів забезпечення позову до закінчення розгляду справи по суті.

Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд керується тим, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оскільки, між сторонами по справі виник спір щодо заборгованості по кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, суд на законних підставах задовольнив заяву про забезпечення позову,наклавши арешт на житловий будинок, а також на земельну ділянку.

На підставі вищевикладеного, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; з урахуванням встановленого спору між сторонами по справі, суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги стосовно забезпечення позову є обґрунтованими, законними та співмірними із заявленими позовними вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, при цьому застосувавши зустрічне забезпечення позову.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 , представника ОСОБА_1 про те, що висновок суду про необхідність застосування заходів забезпечення позову є поверховим, формальним, не містить мотивованого обґрунтування необхідності застосування зазначеного судом заходу забезпечення позову,колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вимоги забезпечення позову є співмірними з заявленими позовними вимогами та відповідають вимогам цивільно-процесуального законодавства, а суд, оцінивши доказиу їхсукупності, зважаючи на обставини,які передували зверненню позивача до суду за захистом своїх правта доведеністьдійсного виникнення спору міжсторонами,на законних підставах задовольнив заяву, чим забезпечив позов ТОВ «Українська боргова компанія».

Апеляційний суд звертає увагу на те, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

До того ж заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та діють лише до ухвалення остаточного рішення в справі.

У відповідності з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Прядко Алли Олександрівни, представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 05 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 05 грудня 2022 року.

Головуючий

Судді