Постанова

від 07.12.2022 по справі 916/3516/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/3516/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.

за участю представників учасників справи:

від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради Вакаренко І.В. самопредставництво

від ГО Одеське міське товариство охорони та захисту тварин адвокат Туровець О.В. та голова ГО Волошина Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022

по справі №916/3516/21

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Громадської організації Одеське міське товариство охорони та захисту тварин

про виселення та стягнення 31962,24 грн

ВСТАНОВИВ

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації Одеське міське товариство охорони та захисту тварин про виселення відповідача з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 85,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Юрія Олеші, буд. 10, та стягнення неустойки у розмірі 31962,24 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення №92/5 від 26.11.2001, укладеного між сторонами, у зв`язку з чим у позивача виникло право для звернення до суду за захистом порушених прав та законних інтересів з позовними вимогами про виселення та стягнення неустойки.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у задоволенні позову відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції пославшись на обставини, встановлені апеляційним господарським судом при розгляді справи №916/3788/20 у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021, зокрема щодо поновлення договору від 26.11.2001 на той же строк та продовження відповідачем користуватись орендованим майном на законних підставах, відповідно до положень ст. 764 ЦК України та ст. 284 ГК України; встановлення пільгової орендної плати за користування майном, зокрема і на 2020 рік, у розмірі 1 грн.; не надсилання позивачем відповідачу до закінчення дії договору або протягом місяця після закінчення повідомлення про небажання продовжувати дію договору від 26.11.2001; звернення відповідача до позивача з приводу продовження дії договору від 26.11.2001 та відсутності доказів реагування Департаментом на заяву відповідача; відсутності факту порушення ГО Одеське міське товариство охорони та захисту тварин істотних умов договору від 26.11.2001.

Місцевим господарським судом також зазначено, що відповідач звернувся до позивача з заявою, в якій просив продовжити договір оренди нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 85,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Юрія Олеші, 10, яку отримано позивачем 31.12.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Департамента комунальної власності Одеської міськради вих.№01-14/4461. Виходячи з наявних матеріалів справи докази реагування позивача на вказану заяву відповідача відсутні. Відповідачем сплачено пільгову ставку річної орендної плати за орендоване приміщення.

Проаналізувавши наявні матеріали справи та позиції обох сторін, господарський суд Одеської області дійшов висновку про поновлення договору від 26.11.2001 на той же строк та продовження відповідачем користуватись орендованим майном на законних підставах, відповідно до положень ст. 764 ЦК України та ст. 284 ГК України, таким чином, договір №92/5 оренди нежитлового приміщення, укладений між сторонами 26.11.2001, на даний час не є припиненим та продовжує свою дію, з огляду на що відсутні підстави для виселення Громадської організації Одеське міське товариство охорони та захисту тварин з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 85,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Юрія Олеші, 10, та стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про виселення відповідача з орендованого приміщення та стягнення неустойки є недоведеними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Не погодившись з означеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 по справі №916/3516/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про виселення та стягнення неустойки задовольнити у повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення ухвалено з неповним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, які суд визнав встановленими з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому, таке рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Так, за твердженням апелянта, у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній до 27.12.2019), спірний договір оренди від 26.11.2001 № 92/5 продовжив свою дію до 31.12.2020.

Однак, Департамент звертає увагу на оновлену процедуру продовження договірних відносин відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 03.06.2020 № 483.

За твердженням скаржника, орендарем не було подано у встановлені строки відповідних заяви (шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі-) разом із документами, передбаченими п. 113 Порядку та звітом про оцінку майна, тому строк дії договору закінчився, і договір припинився у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Скаржник стверджує, що Департаментом зі своєї сторони дотримано норм чинного законодавства та листом від 30.11.2020 № 01-13/4882 повідомлено Орендаря про те, що останнім не виконано вимог чинного законодавства щодо продовження договору оренди, у зв`язку з чим термін дії договору оренди закінчився, та запропоновано здати приміщення за актом приймання-передачі, що вбачається зі змісту самого листа.

За таких обставин, на думку апелянта, оскільки, продовження договору оренди відбувається відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, яким в свою чергу встановлений відповідний порядок щодо продовження договірних відносин, термін дії договору закінчився 31.12.2020, тобто договір припинився у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

В свою чергу, як вважає скаржник, припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.

З приводу заявлених вимог про стягнення неустойки скаржник зазначає, що Громадській організації «Одеське міське товариство охорони та захисту тварин» за прострочення виконання зобов`язань щодо повернення об`єкта оренди нарахована неустойка у розмірі Подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що за період з 01.01.2021 по 30.09.2021 складає 31 962,24 грн.

Враховуючи викладене вище та норми чинного законодавства, Департамент вважає, що судом першої інстанції зроблено хибний висновок відносно посилання на обставини справи №916/3788/20 із застосування норм законодавство, яке вже втратило чинність та не може бути застосованим у справі, що наразі переглядається судом апеляційної інстанції, адже, у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, судом першої інстанції зроблено хибний висновок відносного того, що договір оренди нежитлового приміщення, на даний час не є припиненим та продовжує свою дію, на підставі чого відмовлено у задоволенні позовних вимого щодо виселення Громадської організації «Одеське міське товариство охорони та захисту тварин» з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 85,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Юрія Олеші, 10, та стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 по справі №916/3516/21 та призначено справу до розгляду на 05.10.2022.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 відкладено розгляд справи №916/3516/21 за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 на 09.11.2022.

Між тим, проведення вищенаведеного судового засідання 09.11.2022 було унеможливлене з огляду на направлення головуючого судді Аленіна О.Ю. та судді члена-колегії Філінюка І.Г., відповідно до наказу Голови Південно-західного апеляційного господарського суду №233-к від 26.10.2022, для участі у підготовці суддів апеляційних господарських суддів, яка проходила у період з 07.11.2022 по 11.11.2022.

З огляду на що, ухвалою суду апеляційної інстанції від 02.11.2022 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №916/3516/21 відбудетьсяя 07.12.2022.

Під час судового засідання від 07.12.2022 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задовлення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 26.11.2001 між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міськради (нині Департамент комунальної власності Одеської міської ради, орендодавець, позивач) та Громадською організацією Одеське міське товариство охорони та захисту тварин (орендар, відповідач) був укладений договір №92/5 оренди нежитлового приміщення, за умовами п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 85,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Юрія Олеші, 10 під офіс.

Відповідно до п.1.2 договору строк дії договору оренди з 09.07.2001 по 08.07.2002.

За п.2.2 договору за орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору місяць 1 грн. в рік за все приміщення без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно з п.2.4 договору орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до п.4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

За п. 4.10 договору у випадку припинення дії цього договору у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

У відповідності до п.5.1 договору за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством.

Згідно з п.5.6 договору за невиконання або неналежне виконання орендарем обов`язків за цим договором, орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до п.п. 7.5, 7.7, 7.9 договору зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів. Після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право на його продовження, у разі належного виконання умов договору. Дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; продажу об`єкта оренди за участю орендаря; переходу права власності на об`єкт оренди за договором відчуження; загибелі об`єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду (суду); банкрутства або ліквідації орендаря; в інших випадках передбачених чинним законодавством.

Додатковим погодженням від 13.09.2002 продовжено термін дії договору №92/5 від 26.11.2001 до 08.07.2003.

Додатковим погодженням від 24.12.2003 до договору №92/5 від 26.11.2001 внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, яка відповідно до рішення Одеської міської ради від 17.12.2003 №2071-XXIV з 24.12.2003 становить 1 грн. за рік (без урахування податку на додану вартість) та продовжено термін дії договору до 18.08.2005.

Додатковим погодженням від 06.03.2006 до договору №92/5 від 26.11.2001 внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, яка відповідно до рішення Одеської міської ради від 09.11.2005 №4840-ІV та від 06.03.2006 р. №5333-IV, з 06.03.2006 становить 1 грн. за рік (без урахування податку на додану вартість).

Додатковим погодженням від 14.08.2007 до договору №92/5 від 26.11.2001 внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, яка відповідно до рішення Одеської міської ради від 30.11.2006 №146-V, з 30.11.2006 становить 1 грн. за рік (без урахування податку на додану вартість) та продовжено термін дії договору до 14.02.2008.

Додатковим погодженням від 12.06.2008 до договору №92/5 від 26.11.2001 внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, яка відповідно до рішення Одеської міської ради від 30.11.2006 №646-V з 30.11.2006 до 31.12.2010 становить 1 грн. за рік (без урахування податку на додану вартість) та продовжено термін дії договору до 31.12.2010.

Додатковим договором від 01.05.2013 до договору №92/5 від 26.11.2001 внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, яка відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (з наступними змінами), з 01.05.2013 становить 794,81 грн. за місяць (без урахування податку на додану вартість) та продовжено термін дії договору до 30.04.2014.

Додатковим договором від 25.05.2015 до договору №92/5 від 26.11.2001 внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, яка відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (з наступними змінами), з 25.05.2015 становить 1366,29 грн. за місяць (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та продовжено термін дії договору до 25.04.2018.

Додатковим договором від 06.06.2015 до договору №92/5 від 26.11.2001 внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, яка відповідно до рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 №6781-VІ, з 10.06.2015 по 31.12.2015 становить 1 грн. за рік (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції), а з 01.01.2016 - 1366,29 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції).

Додатковим договором від 01.04.2016 до договору №92/5 від 26.11.2001 внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, яка відповідно до рішення Одеської міської ради від 16.12.2015 №70-VІІ, з 01.01.2016 по 31.12.2016 становить 1 грн. за рік (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції).

Додатковим договором від 30.03.2017 до договору №92/5 від 26.11.2001 внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, яка відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (з наступними змінами), з 01.01.2017 по 15.03.2017 становить 1638,91 грн. в місяць (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції), а з 15.03.2017 по 31.12.2017 відповідно до рішення Одеської міської ради від 15.03.2017 №1816- VII, становить 1 грн. в рік (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції).

Додатковим договором від 26.04.2018 до договору №92/5 від 26.11.2001 внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, яка відповідно до рішення Одеської міської ради від 16.02.2018 №2946-VІІ, з 01.01.2018 по 31.12.2018 становить 1 грн. в рік (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції), а з 01.01.2019 у розмірі 1471,77 грн., що розрахована на 01.04.2018 (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та продовжено термін дії договору до 31.12.2018.

Додатковим договором від 25.03.2019 до договору оренди внесено зміни у частині розрахунку орендної плати, яка відповідно до рішення Одеської міської ради від 30.01.2019 №4255-VІІ, з 01.01.2019 по 31.12.2019 становить 1 грн. в рік (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції), а з 01.01.2020 у розмірі 1560,08 грн., що розрахована на 01.01.2019 (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та продовжено термін дії договору до 31.12.2019.

Згідно з ч. .2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній до 27.12.2019) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначеної норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує жодна із сторін договору.

Відтак, має значення лише те, чи збіг встановлений «місячний термін», оскільки, саме із його закінченням пов`язане настання такого юридично значимого наслідку, як продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Водночас сторони договору не обмежені в праві заявити про припинення або зміну умов договору, як протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії вказаного договору.

Враховуючи наведене, а також той факт, що жодною зі сторін договору не було заявлено про його припинення або зміну умов договору, договір оренди від 26.11.2001 № 92/5 продовжив свою дію до 31.12.2020.

У листі від 30.11.2020 адресованому Департаментом комунальної власності відповідачеві зазначено, що між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ГО Одеське міське товариство охорони та захисту тварин було укладено договір оренди від 26.11.2001 №92/5, строк дії договору оренди закінчується 31.12.2020. Частиною першою статті 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачений перелік умов, за яких договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його укладено. Пунктом 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року №483, який набув чинності з 16.06.2020, передбачена можливість орендаря, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звернутись до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. У зв`язку з тим, що відповідна заява не була надана, що є порушенням чинного законодавства та відповідно до п.4.7 договору, ст.ст. 526, 785, ч.2 ст. 795 ЦК України, ч.1 ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції 01.02.2020), Департамент вимагає протягом трьох робочих днів після завершення строку дії договору оренди здійснити фактичну передачу об`єкта комунальної власності - нежитлового приміщення, загальною площею 85,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Юрія Олеші, 10, співробітникам Департаменту за актом приймання-передачі. У випадку неповернення приміщення, Департамент зазначає про можливість нарахування неустойки та звернення до суду з метою примусового виселення та стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди.

В свою чергу 31.12.2020 Громадська організація Одеське міське товариство охорони та захисту тварин звернулась до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з заявою за вих.№01-14/4461, в якій відповідач просив позивача продовжити оренду на 2021 рік офісу-підвалу загальною площею 85,2 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Юрія Олеші, 10, що є об`єктом договору оренди №92/5 від 26.11.2001.

Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не повернув орендоване приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за актом прийому-передачі, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом про виселення та стягнення неустойки.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо необґрунтованості та недоведеності заявлених позовних вимог та відмовив у їх задоволенні у повному обсязі.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Отже, договір є правовою формою (засобом) узгодження волі двох чи декількох сторін, спрямованої на досягнення певних цивільно-правових результатів: набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Водночас, договір є основною підставою виникнення зобов`язальних правовідносин відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 283 Господарського кодексу України, відповідно до якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами частини першої статті 284 Господарського кодексу України унормовано, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

З огляду на те, що спірні правовідносини стосуються оренди комунального майна, то до них підлягають застосуванню положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею майна державної та комунальної власності в оренду та відносини між орендарем та орендодавцем.

На час укладення договору оренди від 26.11.2001 №92/5 діяли положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII.

03.10.2019 було прийнято Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ. У розділі «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за виключенням окремих зазначених норм).

При цьому пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 157-IX визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.

Ураховуючи опублікування тексту Закону України № 157-ІХ в офіційному друкованому виданні «Голос України» 26.12.2019, останній набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, отже, з цієї дати підлягають застосуванню його норми (за винятком норм, наведених у розділі «Прикінцеві та перехідні положення»).

При цьому за загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина перша статті 5 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Судова колегія наголошує, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України №2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України № 157-ІХ.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20 та від 09.11.2021 у справі №908/2637/20 зі спорів, що виникли з подібних правовідносин.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених відповідно до положень Закону України № 2269-XII, в тому числі й у період після втрати вказаним законом чинності.

Оскільки строк дії договору оренди від 26.11.2001 №92/5 визначено до 31.12.2020, тобто вже після 01.07.2020, до спірних орендних правовідносин сторін у даній справі слід застосовувати положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-IX.

Порядок продовження договору оренди встановлений у статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 та у постанові Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», якою затверджений Порядок передачі в оренду державного та комунального майна.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

У частині другій статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 передбачено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:

- укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше;

- укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;

- укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;

- укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.

Згідно з частиною сьомою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду.

Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів:

- на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі;

- на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об`єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов`язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті.

Відповідно до частини дев`ятої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:

- про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;

- про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.

Підстави для відмови у продовженні договору оренди визначені у статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019. Так, рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк; якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

Пунктом 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

Відповідно до пункту 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.

Пунктом 136 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна передбачено, зокрема, що орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку та звіт про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до пункту 1 Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року, крім: положень статей 5, 6, 11, 14, частини восьмої статті 15, частини шостої статті 16 цього Закону (в частині роботи ЕТС), які стосуються внесення (включення) та опублікування інформації в ЕТС, подання заяв, у тому числі заяв на оренду, в ЕТС, опублікування в ЕТС Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, які вводяться в дію з 1 жовтня 2020 року. Внесення (включення) та опублікування інформації, оприлюднення Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, що передбачені статтями 5, 6, 14, частиною восьмою статті 15, частиною шостою статті 16 цього Закону, здійснюються на офіційних вебсайтах орендодавців, а також у друкованих засобах масової інформації, якщо це передбачено рішенням представницького органу місцевого самоврядування, до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом. Подання заяв, у тому числі заяв на оренду, передбачених статтями 6, 11, 14 цього Закону, здійснюється в паперовій або в електронній формі (без використання ЕТС) до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень.

Отже, з 01.10.2020 заяви про продовження договорів оренди комунального майна подаються через електронну торгову систему.

Таким чином, для продовження договору оренди комунального майна орендар зобов`язаний надати орендодавцю в установлений строк (не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди, тобто до 01.10.2020) відповідну заяву, яка починаючи з 01.10.2020 подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, та звіт про оцінку майна, який підлягає рецензуванню відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Громадська організація Одеське міське товариство охорони та захисту тварин, звернулась із заявою до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в якій просила продовжити оренду на 2021 рік офісу-підвалу загальною площею 85,2 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Юрія Олеші, 10, що є об`єктом договору оренди №92/5 від 26.11.2001.

Однак, з огляду на наведені законодавчі приписи, колегія суддів вважає, що означена заява не є заявою про продовження договору оренди у розумінні частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 та пункту 136 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, оскільки його направлено відповідачем без використання електронної торгової системи.

За встановлених обставин справи та правового регулювання, колегія суддів вважає, що орендарем не дотримано встановленого законодавством порядку продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а саме: не подано у встановлені строки відповідної заяви про продовження договору оренди шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі разом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, та звітом про оцінку майна, який підлягає рецензуванню відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що відповідно до положень статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 унеможливлює продовження строку його дії на той самий термін і на тих самих умовах, а, отже, договір оренди №92/5 від 26.11.2001 припинився на підставі частини першої статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

З огляду на наведене є помилковими висновки суду першої інстанції про поновлення договору від 26.11.2001 на той же строк та продовження відповідачем користуватись орендованим майном на законних підставах, відповідно до положень ст. 764 ЦК України та ст. 284 ГК України, оскільки як вже було зазначено вище, відповідачем не було дотримано процедури продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Колегія суддів також вважає помилковим посилання місцевого господарського суду на висновки та факти встановлені у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду по справі №916/3788/20, з огляду на таке.

Так, у даній справі судом апеляційної інстанції встановлено, що договір оренди №92/5 від 26.11.2001 був продовжений на 2020 рік, що було визнано позивачем.

До того ж, суд апеляційної інстанції у даній справи послався на те, що 11.12.2019 Одеською міською радою прийняте рішення №5520-VІІ Про встановлення розміру орендної плати громадським та благодійним організаціям на 2020 рік, відповідно до п.п. 71 п.1 якого Громадській організації Одеське міське товариство охорони та захисту тварин встановлено розмір орендної плати 1 грн. на рік в період з 01.01.2020 до 31.12.2020 за оренду нежитлового приміщення підвалу по вул. Юрія Олеші,10 у м. Одесі.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи №916/3516/21, що наразі переглядається судом апеляційної інстанції, Одеською міською радою вподальшому не приймалось жодних рішень, зокрема щодо встановлення пільгового розміру орендної плати Громадській організації Одеське міське товариство охорони та захисту тварин за оренду нежитлового приміщення підвалу по вул. Юрія Олеші,10 у м. Одесі, або продовження строку дії договору оренди №92/5 від 26.11.2001 після спливу строку його дії 31.12.2020.

За наведених обставин, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків щодо продовження строку дії договору оренди №92/5 від 26.11.2001.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до п. 4.7. укладеного між сторонами договору оренди після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди

З огляду на встановлені факти припинення договору внаслідок закінчення строку, на який його укладено, та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо повернення орендованого майна, суд апеляційної інстанції вважає, що вимога про виселення відповідача є обґрунтованою та такою, що забезпечує поновлення порушеного права позивача, як орендодавця, на вільне розпорядження об`єктом оренди, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів враховує, що одним із способів захисту речових прав є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном (негаторний позов). Підставою для подання такого позову є здійснення перешкод правомірній реалізації речового права. З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування відповідачем орендованим майном у даному випадку у зв`язку із закінченням строку дії договору, особа, якій воно було передано на підставі договору оренди, володіє ним незаконно, у зв`язку з чим наявні підстави для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення.

З приводу заявлених вимог про стягнення з відповідача неустойки, колегія суддів зазначає таке.

Правові наслідки порушення умов договору оренди комунального майна визначені відповідними нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ЦК України та ГК України.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Положеннями статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання.

Тобто неустойка згідно із частиною другої статті 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, що відбулося у спірних правовідносинах, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19 та враховуються судом при вирішенні цього спору.

Зважаючи на встановлені обставини, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки за період невиконання обов`язку з повернення майна в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за період з 01.01.2021 по 30.09.2021.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок неустойки, колегією суддів встановлено, що розмір орендної плати на кожен місяць за період з 01.01.2021 по 30.09.2021 розрахований з урахуванням орендної плати, визначеної у додатковому договорі №15 від 25.03.2019 про внесення змін до договору оренди №92/5 від 26.11.2001, яка з 01.01.2020 складає 1560,08 грн без ПДВ, визначеної з урахуванням індексу інфляції (в порядку п. 2.2 договору).

Так, орендна плата за січень 2021 року складає 1704,37 грн та розрахована виходячи із орендної плати на 01.01.2019 у розмірі 1560,08 грн помноженої на сумарний індекс інфляції 1,092484, за лютий 2021 - 1560,08 грн * 1,013 індекс інфляції = 1726,53 грн, за березень 2021 - 1560,08 грн * 1,01 індекс інфляції = 1743,80 грн, за квітень 2021 - 1560,08 грн * 1,017 індекс інфляції = 1773,44 грн, за травень 2021 - 1560,08 грн * 1,007 індекс інфляції = 1785,85 грн, за червень 2021 - 1560,08 грн * 1,013 індекс інфляції = 1809,07 грн, за липень 2021 - 1560,08 грн * 1,002 індекс інфляції = 1812,69 грн, за серпень 2021 - 1560,08 грн * 1,001 індекс інфляції = 1814,50 грн, за вересень 2021 - 1560,08 грн * 0,998 індекс інфляції = 1810,87 грн.

Відтак, неустойка за період з 01.01.2021 по 30.09.2021, яка розраховується у розмірі подвійної плати за користування майном складає 31962,24 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 31962,24 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 по справі №916/3516/21 скасувати.

Позов задовольнити.

Виселити Громадську організацію Одеське міське товариство охорони та захисту тварин з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 85,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Юрія Олеші, буд. 10 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Стягнути з Громадської організації Одеське міське товариство охорони та захисту тварин на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку у розмірі 31962,24 грн.

Стягнути з Громадської організації Одеське міське товариство охорони та захисту тварин на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 4540 грн судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Громадської організації Одеське міське товариство охорони та захисту тварин на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 6810 судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.12.2022.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.