Постанова

від 29.11.2022 по справі 14/338

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2022 р. Справа №14/338

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Гаврилюка О.М.

Алданової С.О.

секретар судового засідання: Гибало В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Данилов К.О.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Антимонопольного комітету України

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 19.07.2022

за заявою Антимонопольного комітету України

про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до

виконання та видачу дубліката наказу

у справі №14/338 (суддя - Картавцева Ю.В.)

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сучасні Технології Освіти"

про стягнення 2 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2009 року Антимонопольний комітет України (далі - Комітет) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Технології Освіти" (далі - ТОВ "Сучасні технології освіти") 1 000,00 грн. штрафу та 1 000,00 грн. пені (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 у справі №14/338 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України (на рахунок Управління Державного Казначейства у Солом`янському районі міста Києва, код 26077951, МФО 820019, р/р 31118106700010, код платежу 21081100, символ звітності 106) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1 000,00 грн. штрафу, 1 000,00 грн. пені, 102,00 грн. державного мита, а також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

01.07.2022 до Господарського суду міста Києва від Комітету надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №14/338 у задоволенні заяви Комітету про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дубліката наказу у справі №14/338 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комітет звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №14/338 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про поновлення процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу від 09.11.2009 у справі №14/338 до виконання та видачу дубліката наказу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного дослідження обставин справи та неправильної оцінки судом обставин та доказів, що мають значення для справи, а отже є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню.

За твердженням апелянта, останній був позбавлений можливості надати суду першої інстанції копію наказу суду разом з направленням заяви, з огляду на його відсутність у стягувача протягом всього періоду виконавчого провадження, починаючи з винесення рішення місцевим господарським судом і до моменту подання заяви. Виготовлення і збереження копії наказу також не вбачалося за можливе.

Також, ставиться питання про поновлення Комітету строку для надання доказів у справі №14/338.

Крім того, до апеляційної скарги долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови у даній справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2022 апеляційну скаргу Комітету передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Ткаченка Б.О., Алданової С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Комітету про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

17.08.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Комітету надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, та надано доказ сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №14/338 за апеляційною скаргою Комітету на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 та призначено до розгляду на 27.09.2022.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

Витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №14/338.

12.09.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №14/338 з Господарського суду міста Києва.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. на лікарняному з 27.09.2022 по 30.09.2022, судове засідання, призначене на 27.09.2022, не відбулося.

По виходу головуючої судді Зубець Л.П. з лікарняного, справа №14/338 за апеляційною скаргою Комітету на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 підлягає призначенню до розгляду у судовому засіданні.

У зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Комітету на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №14/338, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.11.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2022, для розгляду апеляційної скарг у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Комітету на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №14/338.

У зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду, судове засідання, призначене на 01.11.2022 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 розгляд справи призначено на 15.11.2022.

У зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України та посиленою небезпекою через ймовірні провокації з боку російської федерації для запобігання загрози життю та здоров`ю суддів, працівників апарату суду та учасників судового процесу у період дії воєнного стану, колегія суддів дійшла висновку про перенесення розгляду справи №14/338 за апеляційною скаргою Комітету на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2022, розгляд якої призначено на 15.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 розгляд справи призначено на 29.11.2022.

Відповідач, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У судове засідання 29.11.2022 з`явився представник позивача, відповідач представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частин 12, 13 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

В силу приписів статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява №11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників справи про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 29.11.2022 представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про поновлення процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу від 09.11.2009 у справі №14/338 до виконання та видачу дубліката наказу

Як зазначалось вище, позивачем заявлялось клопотання про поновлення строку для надання доказів у справі №14/338, а саме:

- копії листа Комітету від 12.04.2010 №21-19/02-3056 разом з копією повідомлення про вручення поштового відправлення №3151661;

- копії листа Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 17.02.2012 №1521/0/11-12;

- копії листа Комітету від 04.11.2013 №300-29/03-10670 разом з повідомленням про вручення поштового відправлення №0303507141458;

- копій листів Комітету від 02.02.2016 №300-29/02-931 та №300-29/02-933 разом з повідомленням про вручення поштового відправлення №0303504398962;

- копії листа Комітету від 05.05.2021 №300-29/02-6962 разом з повідомленням про вручення поштового відправлення №0303505609916;

- копії листа Комітету від 06.09.2021 №300-29/02-13022 разом з повідомленням про вручення поштового відправлення №0303506647005.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з частиною 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За приписами статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Водночас в апеляційній скарзі позивачем не зазначено жодних доводів, які б свідчили про наявність обставин, які б унеможливлювали своєчасне подання вищенаведених доказів до суду першої інстанції.

Враховуючи відсутність підстав для надання додаткового строку для подання доказів, суд дійшов висновку про відмову позивачу в задоволенні його клопотання.

Колегія суддів зазначає, що вищенаведені документи долучені позивачем до апеляційної скарги не приймаються судом до розгляду, оскільки останній всупереч вимогам частини 3 статті 269 ГПК України не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до частини 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Наведена норма пов`язує можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Крім того, ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

З правової конструкції вказаної частини статті 329 ГПК України слідує, що пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.

Вказана норма пов`язує можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В той же час, поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо поновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

За таких обставин, господарський суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому ж, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами статті 86 ГПК України.

Звертаючись з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу заявник обґрунтовує її тим, що на виконання рішення судом видано наказ від 09.11.2009 №14/338, який було пред`явлено до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2010.

Як вказує заявник, Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва листом від 05.03.2010 №11115/10/10-209 повідомила, що наказ було направлено за належністю до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

Крім того, Комітет зазначає, що неодноразово звертався до ВДВС з листами в яких просив повідомити про надходження на адресу ВДВС наказу суду, а також повідомити про хід виконавчого провадження, проте жодних відповідей, а також постанов прийнятих в ході виконавчого провадження, щодо виконання наказу суду, Комітетом не було отримано.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 2 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

За приписами частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Отже, при розгляді заяви про поновлення пропущеного строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з частиною 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами пункту 19.4 "Перехідних положень" Розділу XI ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З наданого Комітетом, листа Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 05.03.2010 №11115/10/10-209 вбачається, що наказ Господарського суду м. Києва від 13.10.2009 по справі №14/338 про стягнення з ТОВ "Сучасні технології освіти" штрафу та пені був направлений за належністю до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

13.01.2010 до ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшли від Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.12.2010 про стягнення з ТОВ "Сучасні технології освіти" штрафу та пені у розмірі 2 000,00 грн.

Станом на 03.03.2010 до ДПІ у Печерському районі м. Києва іншої інформації щодо примусового виконання рішень Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 у справах №14/337 та №14/338 не надходило.

Разом з тим, з листа ДПІ у Печерському районі м. Києва вбачається, що виконавче провадження про стягнення з ТОВ "Сучасні технології освіти" штрафу та пені у розмірі 2 000,00 грн. за наказом у справі №14/338 було відкрито 04.12.2010.

Як зазначив місцевий господарський суд, заявником не надано суду доказів того, що ним пропущено строк на пред`явлення наказу до виконання.

Колегія суддів встановила, що заявник не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів на підтвердження того, що строк пред`явлення наказу господарського суду до виконання пропущено ним з поважних причин, та дійшла висновку, що наведене вище є підставою для відмови у задоволенні заяви позивача в частині відновлення строку для пред`явлення до виконання.

Оскільки у задоволенні заяви позивача про відновлення строку для пред`явлення до виконання відмовлено, заява про видачу дубліката наказу у справі №14/338 не узгоджується з положеннями пункту 19.4 "Перехідних положень" Розділу XI ГПК України, а тому не підлягає задоволенню.

При цьому суд першої інстанції зауважив, що матеріали справи №14/338 за позовом Комітету до ТОВ "Сучасні Технології Освіти" про стягнення 1 000,00 грн. штрафу та 1 000,00 грн. пені (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) були знищені, у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Для постійного зберігання документів зі справи №14/338 експертною комісією суду було відібрано наступні документи: ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2009 про порушення провадження у справі та рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 у справі №14/338.

У пункті 3.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 зазначено, що розгляд господарським судом заяв (клопотань), інших звернень у справах, матеріали яких знищено у зв`язку із закінченням встановлених строків зберігання, та вчинення у зв`язку з цим певних процесуальних дій є можливим за наявності у суді належним чином завірених копій процесуальних документів (рішень, ухвал, виданих судом наказів і т. ін.) або за наявності таких документів у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суд першої інстанції також зазначив, що станом на день розгляд заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дублікату наказу у Господарському суді міста Києва відсутня належним чином засвідчена копія наказу Господарського суду міста Києва у справі №14/338.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви Комітету про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дубліката наказу.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи, на які посилався апелянт під час розгляду даної справи, залишені Північним апеляційним господарським судом без задоволення, як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви позивача про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Комітету не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №14/338 має бути залишена без змін.

З огляду на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на підставі статті 129 ГПК України підлягають покладенню на скаржника.

Керуючись статтями 267-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №14/338 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №14/338 залишити без змін.

3. Матеріали справи №14/338 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 05.12.2022.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді О.М. Гаврилюк

С.О. Алданова