ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2022 р. Справа№ 925/1051/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Станіка С.Р.
Михальської Ю.Б.
за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.
представники сторін у судове засідання 18.10.2022 не з?явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бірюк» на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2021 (повний текст рішення складено 13.12.2021)
у справі № 925/1051/21 (суддя Скиба Г.М.)
за позовом Фермерського господарства «Бірюк»
до Головного управління Держгеокадастру України в Черкаській області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -
1) Драбівської селищної ради
2) Фермерського господарства «Олвісагро»
3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік Фармз 11»
4) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський край»
про скасування державної реєстрації земельних ділянок
В С Т А Н О В И В :
Фермерське господарство «Бірюк» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру України в Черкаській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Драбівської селищної ради з вимогами про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами:
- 7120687400:03:002:0547 площею 19 га;
- 7120687400:03:002:0548 площею 19 га;
- 7120687400:03:002:0549 площею 19 га;
- 7120687400:03:002:0546 площею 16,4951 га
та відшкодування судових витрат.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.12.2021 у задоволені позову відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд зазначив, що позивачем використано неналежний спосіб захисту порушеного права до неналежного відповідача, а в задоволенні позову належить відмовити з мотивів безпідставності, недоведеності та необґрунтованості.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство «Бірюк» 10.01.2022 звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2021 у справі №925/1051/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- щодо порушення судом норм матеріального права позивач зазначає, що ним було наведено приклади випадків із судової практики з аналогічними спорами з посиланням на правове обгрунтування, а через порушення відповідачем та третіми особами норм процесуального права, відповідь на позовну заяву не повинні бути прийнятими судом до розгляду;
- щодо порушень норм процесуального права позивач посилається на приписи статей 236, 238, 75, 77 Господарського процесуального кодексу України;
- стосовно способу судового захисту скаржник стверджує, що ним не обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, а вказано на кримінальний злочин, вчинений посадовими особами органів державної влади.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №925/1051/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1051/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Бірюк» на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2021 у справі № 925/1051/21.
24.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1051/21.
У зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 31.01.2022 у справі №925/1051/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Михальська Ю.Б., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бірюк» на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2021 у справі №925/1051/21 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.
22.02.2022 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків з доказами сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 18 04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні, зокрема до 21 листопада 2022 року.
Відповідно до п. 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» встановлено тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров?ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 поновлено Фермерському господарству «Бірюк» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2021, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Бірюк» на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2021, розгляд справи призначено на 27.07.2022.
22.06.2022 до канцелярії суду від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський край» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа - 4 заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін. Зокрема, третя особа - 4 зазначає, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження дійсності вимог позивача та порушення його права проведення державної реєстрації спірних земельних ділянок з порушенням законодавства, що є підставою для відмови в позові.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 відкладено розгляд справи №925/1051/21 на 07.09.2022.
24.08.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства «Бірюк» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
07.09.2022 до канцелярії суду від Головного управління Держгеокадастру України в Черкаській області надійшла заява, у якій відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що вона не містить посилань на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 відкладено розгляд справи №925/1051/21 на 20.09.2022.
16.09.2022 до канцелярії суду від представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський край» надійшла заява, у якій представник просить розглянути справу без її участі за наявними матеріалами, у задоволенні апеляційної скарги представник третьої особи - 4 просить відмовити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 відкладено розгляд справи №925/1051/21 на 18.10.2022.
17.10.2022 до канцелярії суду від Фермерського господарства «Бірюк» надійшла заява, у якій скаржник просить здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі позивача. Апеляційну скаргу Фермерське господарство «Бірюк» підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Інші учасники справи своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
У судове засідання 18.10.2022 представники учасників справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення принципу розумності строків розгляду спору, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників сторін з урахуванням поданих скаржником, відповідачем та третьою особою-4 заяв про розгляд справи без їх участі.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, тому суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, між Драбівською РДА та ФГ «Бірюк» 23.04.2009 був укладений строковий двосторонній оплатний консенсуальний договір оренди земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення. Договір належно зареєстрований в Драбівському відділі Черкаської філії ДЗК 25.05.2009. Спору в цій частині немає. В подальшому, після виділення з даного масиву у власність членам фермерського господарства земельних часток (ділянок), була сформована земельна ділянка площею 73,4951 га кадастровий номер: 7120687400:03:002:0325 та між сторонами 17.02.2015 укладена додаткова угода про оренду землі на 5 років. Тобто, строк користування земельною ділянкою визначений до 17.02.2020.
Внаслідок змін у земельному законодавстві, відповідно до наказу №35-ОТГ від 03.12.2020 ГУ Держгеокадастру спірна земельна ділянка була передана з державної у комунальну власність відповідачеві - Драбівській селищній раді по акту приймання-передачі. З внесенням відповідних даних в Єдиний державний реєстр прав на нерухоме майно.
Позивачем окремо ініційовано спір про визнання поновленим договору оренди землі від 23.04.2009 на тих же умовах - справа в провадженні господарського суду Черкаської області №925/820/21.
Після закінчення дії договору оренди землі між та ФГ «Бірюк» останній продовжує використовувати у своїй господарській діяльності спірну земельну ділянку - кадастровий номер 7120687400:03:002:0325 загальною площею 73,4591 га в адмінмежах Нехайківської сільської ради, та вносити за неї платежі. Земельна ділянка з оренди по акту приймання-передачі орендарем не поверталась.
Після передачі земельної ділянки у власність територіальної громади (комунальну власність) Драбівської селищної ради позивач наполягає на своєму праві продовження відносин оренди спірної ділянки сільськогосподарського призначення.
Натомість новий власник землі - Драбівська селищна рада - своїм рішенням від 04.06.2021 №11-1/VІІІ «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності та внесення змін до рішення Драбівської селищної ради від 31.05.2021 №10-1/VІІ» дозволила поділ спірної земельної ділянки на чотири самостійні земельні ділянки з присвоєнням нових кадастрових номерів.
У подальшому Драбівська селищна рада своїм рішенням від 10.06.2021 №12-І/VII затвердила технічну документацію з поділу земельної ділянки на земельні ділянки з кадастровими номерами:
7120687400:03:002:0546 - площа 16 га,
7120687400:03:002:0547 - площа 19 га,
7120687400:03:002:0548 - площа 19 га,
7120687400:03:002:0549 - площа 19 га.
Цим же рішенням доручено селищному голові Орел С.І. зареєструвати право власності на новоутворені земельні ділянки.
Новосформовані земельні ділянки були виставлені на публічні торги і за наслідками проведених торгів з переможцями були укладені договори оренди землі. Позивач заявляє, що він не був допущений до участі та проведення земельних торгів.
Звернувшись з даним позовом, позивач вважає, що його право порушено саме Головним Управлінням Держгеокадастру у Черкаській області внаслідок реєстрації новостворених (шляхом поділу) земельних ділянок з кадастровими номерами: 7120687400:03:002:0546, 7120687400:03:002:0547, 7120687400:03:002:0548, 7120687400:03:002:0549, що дає підстави вважати, що їх формування відбулось з порушенням приписів ст. 79-1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», у зв`язку з чим ФГ «Бірюк» заявлено вимоги про скасування державної реєстрації новоутворених земельних ділянок.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначав, що на час здійснення поділу земельної ділянки кадастровий номер 7120687400:03:002:0325 та проведення державної реєстрації спірних ділянок, договір оренди земельної ділянки, укладений 23.04.2009 між Фермерським господарством «Бірюк» та Драбівською районною державною адміністрацією, припинив свою дію в силу умов цього договору та відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» у разі закінчення строку, на який його було укладено, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження дійсності вимог позивача та порушення його права проведенням державної реєстрації спірних земельних ділянок.
У свою чергу Драбівська сільська рада зазначила, що відповідно до Указу Президента України «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у земельних відносин» та наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03.12.2020 №35-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області у грудні 2020 року проведено заходи щодо передачі у комунальну власність Драбівської селищної ради земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3882,0207 га, розташованих за межами сіл (селищ) Драбово-Барятинське, Булоусівка, Бойківщина, Драбів, Жорнокльови, Золотоношка, Криштопівка, Левченкове, Митлашівка, Михайлівка, Нехайки та Перервинці (Драбівського) Золотоніського району Черкаської області. До вказаного переліку увійшла земельна ділянка з цільовим призначенням 01.01 «для ведення сільськогосподарського виробництва» (кадастровий номер 7120687400:03:002:0325) площею 73,4951 га, розташована за межами села Нехайки Драбівськогї селищної територіальної громади.
Також Драбівська сільська рада послалась на те, що 03.12.2020 між Драбівською селищною радою та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області підписано акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність згідно з додатком від 03.12.2020.
Крім того, за твердженням сільської ради, відповідно до ст.17 Закону України «Про оренду землі» земельні ділянки з кадастровими номерами 7120687400:03:002:0546, 7120687400:03:002:0547, 7120687400:03:002:0548, 7120687400:03:002:0549 вважаються такими, що передані орендодавцем орендарям - ФГ «ОЛВІСАГРО», СТОВ «Придніпровський край» та ТОВ «Атлантік Фармз 11», за договорами оренди землі з моменту державної реєстрації останніми права оренди.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, викладені обставини та доводи учасників справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Як було зазначено вище, позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом про скасування державної реєстрації земельних ділянок кадастрові номери:
7120687400:03:002:0546 - площа 16 га,
7120687400:03:002:0547 - площа 19 га,
7120687400:03:002:0548 - площа 19 га,
7120687400:03:002:0549 - площа 19 га - з мотивів неналежно підготовленої технічної документації, порушення прав титульного користувача, відсутності перенесення меж в натурі та відсутності доказів виготовлення технічної документації на кожну ділянку.
За змістом статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Позивач і відповідач є самостійними юридичними особами та суб`єктами господарювання на ринку України, з внесенням даних в ЄДРПОУ, з присвоєнням реєстраційного коду та визначенням видів господарської діяльності, а з викладених вище обставин вбачається, що дії учасників справи були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідач є органом виконавчої влади у сфері земельних відносин, то він може діяти лише у спосіб, визначений Законом, в силу приписів статті 19 Конституції України.
Колегія суддів враховує, що предметом позову є скасування відповідачем державної реєстрації земельних ділянок, а підставою таких вимог є порушення процедури поділу земельних ділянок з одного масиву, що використовується позивачем.
Зокрема, позивач посилається на порушення його переважного права на продовження договору оренди земельної ділянки, порушення процедури поділу земельних ділянок та виготовлення технічної документації на новоутворені земельні ділянки комунальної власності.
Однак, як правильно зауважив суд першої інстанції, позивач не наводить та не підтверджує повноважень діяти від імені чи в інтересах власника землі - Драбівської селищної ради.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за встановленою процедурою передав у комунальну власність Драбівській селищній раді земельні ділянки державної власності, в тому числі і спірну ділянку кадастровий номер: 7120687400:03:002:0325 загальною площею 73,4591 га в адмінмежах Нехайківської сільської ради Драбівської територіальної громади.
Водночас, на момент передачі земельної ділянки в комунальну власність, орендні відносини у відповідача з позивачем були відсутні, спірна земельна ділянка загальною площею 73,4591 га в адмінмежах Нехайківської сільської ради не була повернута орендарем з користування.
Рішення про поділ земельної ділянки прийнято Драбівською селищною радою - №11-1/VII від 04.06.2021 (а.с. 46).
Технічна документація на поділ земельної ділянки затверджена рішенням Драбівської селищної ради №12-1/VII від 10.06.2021 (а.с. 47).
Земельні ділянки передані на відкритий публічний конкурс з права оренди землі Драбівською селищною радою, що не спростовано позивачем, а договори оренди землі з новими орендарями укладені за результатами проведеного публічного аукціону.
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що позивачем не оскаржені наведені вище Рішення ради, тобто її волевиявлення як органу місцевого самоврядування та результати земельного конкурсу (аукціону). Судом апеляційної інстанції враховано презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) - стосовно укладених угод з переможцями аукціону, оскільки доказів протилежного матеріали справи не містять.
Крім того, виходячи з наведених вище обставин, наявних матеріалів справи та доводів учасників справи, а також з огляду на предмет та підстави позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
На момент звернення позивача з позовом до Господарського суду Черкаської області договір оренди землі від 23.04.2009 слід вважати припиненим за закінченням строку його дії - з 17.02.2020, оскільки інших доказів позивачем на обгрунтування своєї позиції до суду не надано, а суд не наділений повноваженнями за власною ініціативою збирати докази, у тому числі на користь однієї сторони.
При цьому, право оренди спірної земельної ділянки комунальної власності (новосформованих ділянок) Драбівською селищною радою передано на відкритий конкурс, за результатами якого визначено переможців і з ними укладено строкові оплатні договори оренди земельних ділянок та зареєстровано в реєстрі прав.
Однак, суд наголошує, що саме Драбівська селищна рада приймала рішення про поділ спірних земельних ділянок та затверджувала результат поділу та утворення нових земельних ділянок, а не Головне управління Держгеокадастру України в Черкаській області (відповідач).
Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача.
При цьому, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
У даному контексті судова колегія наголошує, що державну реєстрацію права проводив державний реєстратор (посадова особа) в межах своїх повноважень, а не установа (орган виконавчої влади) - Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області.
Як правильно зауважив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази порушення з боку відповідача прав позивача та обгрунтування яких саме.
Разом з тим, позивач не уповноважений діяти в інтересах чи від імені Драбівської селищної ради у спірних відносинах.
У той же час, позивач у даній справі не доводить своє переважне право на продовження договору оренди землі від 23.04.2009 і це право не може бути поновлено судом за самостійною ініціативою суду, оскільки предмет спору, підстави спору, межі доказування, перелік доказів на обґрунтування своїх вимог визначає тільки позивач.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/7164/19.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з огляду на те, що позивачем використано неналежний спосіб захисту порушеного права до неналежного відповідача. Крім того, позовні вимоги не підлягають задоволенню з мотивів їх безпідставності, недоведеності та необґрунтованості.
Судова колегія, перевіривши доводи апеляційної скарги, наголошує, що апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів, що в силу вимог Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Твердження позивача про порушення судом норм матеріального права з посиланням на неврахування судом прикладів судової практики судом апеляційної інстанції визнаються необґрунтованими та відхиляються.
Доводи скаржника щодо порушення судом норм процесуального права зводяться лише до посилань на приписи Господарського процесуального кодексу України без належного обґрунтування, в чому саме полягали такі порушення, а тому колегія суддів вважає такі аргументи безпідставними.
Щодо доводів скаржника про спосіб захисту своїх порушених прав, з посиланням на кримінальний злочин, вчинений посадовими особами органів державної влади, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відтак, колегія суддів сприймає критично вказані твердження позивача щодо способу захисту порушених прав, оскільки при розгляді справи судом оцінюються обставини справи з огляду на предмет та підстави позову з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, наданих учасниками справи на підтвердження своєї правової позиції.
Тобто особа, звертаючись до суду за захистом своїх порушених на її думку прав, в силу вимог Господарського процесуального кодексу України повинна довести суду відповідне. Натомість, аргументи щодо вчинення на думку скаржника посадовими особами злочину, не можуть впливати на оцінку суду належності чи неналежності обраного позивачем способу захисту, враховуючи при цьому, що матеріали справи не містять відповідного вироку суду про притягнення відповідних осіб до кримінальної відповідальності, який би підтверджував такі твердження позивача.
Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2021 у справі №925/1051/21.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).
Згідно частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2021 прийняте за повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, у задоволенні апеляційної скарги Фермерського господарства «Бірюк» слід відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2021 - залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бірюк» на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2021 у справі №925/1051/21 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2021 у справі №925/1051/21 - залишити без змін.
3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Фермерське господарство «Бірюк».
4. Матеріали справи №925/1051/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано 30.11.2022 після виходу суддів з відпустки.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.Р. Станік
Ю.Б. Михальська
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2022 |
Оприлюднено | 12.12.2022 |
Номер документу | 107765828 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Тищенко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні