Рішення

від 08.12.2022 по справі 910/8129/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2022Справа № 910/8129/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко-Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/8129/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Стандард Україна» (81100, Львівська обл., місто Пустомити, вул. Б. Хмельницького, буд. 10-а; ідентифікаційний код: 35775727)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голд Кепітал» (01011, м. Київ, вул. С. Гусовського, буд. 12/7; ідентифікаційний код: 42998212)

Про стягнення 139 352, 45 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Авто Стандард Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Голд Кепітал» про стягнення 139 352, 45 грн заборгованості за договором поставки. Також позивач просить здійснити розподіл судових витрат, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 залишено позовну заяву без руху та надано позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви.

13.09.2022 до суду від позивача надійшла заява, якою позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справ №910/8129/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

08.11.2021 між ТОВ «Авто Стандард Україна», як постачальником, та ТОВ «ФК «Голд Кепітал», як покупцем, укладено договір поставки №816 (далі по тексту - «договір»).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.2. предметом договору є поставка олив моторних, охолоджуючих рідин, акумуляторів, автозапчастин та інших авто товарів, за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно видаткових накладних постачальника.

Розділом 3 договору передбачено, що постачальник має право отримувати плату за товар в розмірі, порядку та строки, встановлені договором. В свою чергу, покупець зобов`язаний прийняти товар та своєчасно оплатити його.

Відповідно до п.4.1 договору строк поставки товару - протягом 10 днів з дати отримання замовлення.

Пунктом 4.3. договору визначено, що передача товару оформлюється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість.

Відповідно до п. 5.1. договору ціна товару та його загальна вартість виражаються в гривнях.

Пункт 5.2. договору - ціна товару та загальна вартість переданої покупцю партії товару вказується у видатковій накладній, що видається постачальником на кожну партію товару.

Відповідно до п. 6.1. договору покупець зобов`язаний оплатити постачальнику за отриману конкретну партію товару протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати оформлення видаткової накладної. За окремою домовленістю сторін умови оплати товару можуть бути змінені, що має бути оформлено письмово додатком до даного договору.

Згідно з пунктом 6.2. договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до п. 7.1. договору у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день такого прострочення протягом усього строку порушення зобов`язань.

У випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів покупець окрім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару (пункт 7.3. договору).

Відповідно до п. 11.1. договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року.

У випадку якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору від жодної із сторін не надійшло письмове повідомлення про його розірвання, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік (пункту 11.2. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві авто товари в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у видаткових накладних №82520 від 24.01.2022, №82525 від 24.01.2022, №82983 від 27.01.2022, №84549 від 02.02.2022, №1686 від 10.02.2022 на загальну суму 110 676, 17 грн.

Товар відповідачем прийнято без зауважень про що свідчать печатка та підпис покупця на кожній із видаткових накладних.

Позивач зазначає, що всупереч взятим на себе зобов`язанням, відповідач не здійснив оплату товару на суму 110 676, 17 грн, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Також, на суму боргу позивачем нараховано пеню у загальному розмірі 17 608, 67 грн та штраф у розмірі 11 067, 61 грн.

II. Предмет та підстави позову.

Предметом позову ТОВ «Авто Стандард Україна» є стягнення основного бору за договором поставки у розмірі 110 676, 17 грн, пені у розмірі 17 608, 67 грн та штрафу у розмірі 11 067, 61 грн.

Юридичними підставами позову є статті 514, 516, 625 Цивільного кодексу України, статті 20, 175, 193 Господарського кодексу України.

Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині оплати поставленого товару на суму 110 676, 17 грн.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

На виконання умов Договору позивачем відповідачеві поставлено товар на загальну суму 110 676, 17 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними. Проте, відповідач не виконав свій обов`язок в частині оплати товару на суму 110 676, 17 грн, що стало підставою для стягнення суми заборгованості в судовому порядку.

Також, у зв`язку з простроченням оплати товару позивачем нараховано пеню у розмірі 17 608, 67 грн та штраф у розмірі 11 067, 61 грн.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.09.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 01011, м. Київ, вул. С. Гусовського, буд. 12/7)

Як вбачається з трекінгу відстеження (сайт Укрпошти) ухвала суду за поштовою накладною 0105492649488 станом на 24.10.2022 не вручена відповідачу під час доставки із зазначенням причин - «за закінченням терміну зберігання» (до суду конверт з ухвалою повернувся 31.10.2022).

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, суд зазначає, що 20.06.2022 Державна судова адміністрація України, яка відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» та п. 1 розділу 1 «Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» є володільцем єдиного державного реєстру судових рішень та забезпечує його ведення відновило доступ до даного реєстру судових рішень, доступ до якого було закрито з 24.02.2022 в зв`язку з початком повномасштабної збройної агресії росії проти України.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі № 910/8129/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/8129/22, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав , а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи настав строк оплати вартості поставленого товару?

- Чи є сума основного боргу обґрунтованою та підтвердженою належними та допустимими доказами?

- Чи наявні підстави для стягнення з відповідача пені та штрафу та чи є проведені позивачем розрахунки обґрунтованими?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду про порушення відповідачем умов договору.

Внаслідок укладення договору поставки між сторонами правочину склалися господарські правовідносини, а також, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п. 6.1. договору №816 від 08.11.2021, суд зазначає про обґрунтованість доводів позивача стосовно того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи умови пункту 6.1. договору відповідач мав здійснити повну оплату:

видаткової накладної №82520 від 24.01.2022 на суму 36 244, 87 грн до 14.02.2022 включно;

видаткової накладної №82525 від 24.01.2022 на суму 14 204, 05 грн до 14.02.2022 включно;

видаткової накладної №82983 від 27.01.2022 на суму 14 503, 24 грн до 17.02.2022 включно;

видаткової накладної №84549 від 02.02.2022 на суму 31 630, 07 грн до 23.02.2022 включно;

видаткової накладної №1686 від 10.02.2022 на суму 14 093, 99 грн до 03.03.2022 включно.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар у розмірі 110 676, 17 грн, що є предметом позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог у частині стягнення основного боргу в розмірі 110 676, 17 грн законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Висновок суду про обґрунтованість вимог про нарахування пені та штрафу.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 17 608, 67 грн, та штрафу у розмірі 11 067, 61 грн.

Щодо пені.

Пеня за порушення строку виконання грошового зобов`язання встановлена пунктом 7.1. договору. Згідно з ним, у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день такого прострочення протягом усього строку порушення зобов`язань.

Пеня нарахована позивачем щодо кожної видаткової накладної окремо, що відповідає вимогам статті 625 ЦК України.

Перевіркою наданих розрахунків пені, які містяться у позовній заяві, судом встановлено їх правильність:

за видатковою накладною №82520 від 24.01.2022 на суму 36 244, 87 грн підлягає стягненню пеня у розмірі 5 868, 55 грн, нарахована за період з 15.02.2022 по 16.08.2022;

за видатковою накладною №82525 від 24.01.2022 на суму 14 204, 05 грн підлягає стягненню пеня у розмірі 2 299, 56 грн, нарахована за період з 15.02.2022 по 16.08.2022;

за видатковою накладною №82983 від 27.01.2022 на суму 14 503, 24 грн підлягає стягненню пеня у розмірі 2 324, 45, нарахована за період з 18.02.2022 по 16.08.2022;

за видатковою накладною №84549 від 02.02.2022 на суму 31 630, 07 грн підлягає стягненню пеня у розмірі 4 965, 48 грн, нарахована за період з 24.02.2022 по 16.08.2022;

за видатковою накладною №1686 від 10.02.2022 на суму 14 093, 99 грн підлягає стягненню пеня у розмірі 2 150, 63 грн, нарахована за період з 04.03.2022 по 16.08.2022.

Щодо штрафу суд зазначає, що штраф, у відповідності до умов п.7.3. договору розрахований позивачем правильно (у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару), та складає 11 067, 61 грн (11 0676,17*0,1).

Встановлені вище обставини, а саме наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 17 608, 67 грн, та штрафу у розмірі 11 067, 61 грн.

VI. Розподіл судових витрат.

У відповідності до положень ст. 129 ГПК України, сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 481, 00 грн суд покладає на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи вимоги Господарського процесуального кодексу України, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас у даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, проте сторона має зробити про це відповідну заяву до винесення рішення у справі. Такий правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Як убачається зі змісту позовної заяви позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу.

Разом з позовною заявою позивачем заявлено попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких становить 8 000, 00 грн. Також, позивачем повідомлено про те, що розрахунок витрат буде надано додатково.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту понесення таких витрат позивачем до позову не було долучено жодного доказу, у тому числі не надано розрахунку, про який йдеться у прохальній частині позовної заяви, договору про надання професійної правничої допомоги тощо.

Крім того, позивачем не було зазначено про те, що відповідні докази ним будуть подані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення у справі як того вимагає абз.2 ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Вказівка позивача у прохальній частині позовної заяви на те, що «розрахунок яких буде додано додатково», не є заявою в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Враховуючи, що позивачем під час розгляду справи не надано жодних доказів надання професійної правничої допомоги, відсутність в матеріалах справи заяви в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, то підстави для покладення заявлених витрат на відповідача відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Стандард Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голд Кепітал» про стягнення 139 352, 45 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голд Кепітал» (01011, місто Київ, вулиця Сергія Гусовського, будинок 12/7, код ЄДРПОУ 42998212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Стандард Україна» (81100, Львівська обл., Пустомитівський р-н, місто Пустомити, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 10 А, код ЄДРПОУ 35775727) суму заборгованості у розмірі 139 352 (сто тридцять дев`ять тисяч триста п`ятдесят дві гривні) 45 коп, а також судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) 00 коп.

3. Витрати позивача на професійну правничу допомогу покласти на позивача.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких