Рішення

від 07.12.2022 по справі 910/7643/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2022Справа № 910/7643/22

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовною заявою Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темпо Флайт"

про стягнення 962 151,73 грн.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Нива" (далі - СП "Нива", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темпо Флайт" (далі - ТОВ "Темпо Флайт", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 962 151,73 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ним була здійснена попередня оплата вартості товару за договором поставки мінеральних добрив № ТФ-0004743 від 24.12.2021. Однак, ТОВ "Темпо Флайт" порушило свої зобов`язання за цією угодою та поставку обумовленого договором товару не здійснило, тому сплачені кошти мають бути повернуті позивачу.

У позові СП "Нива" просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 717 750,00 грн., пеню в сумі 85 107,45 грн., штраф у сумі 21 532,50 грн., інфляційні втрати в сумі 124 960,27 грн. та 3 % річних у сумі 12 801,51 грн, що разом становить 962 151,73 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.09.2022 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 24.12.2021 між СП "Нива" (покупець) та ТОВ "Темпо Флайт" (постачальник) був укладений договір поставки мінеральних добрив № ТФ-0004743 (далі - договір)за умовами якого постачальник зобов`язується передати у встановлені цим договором строки мінеральні добрива (товар) у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1). Ціна, кількість, асортимент, строк/термін поставки товару, місце та умови поставки товару, згідно Інкотермс 2010 обумовлюються в додатках (специфікаціях) до даного договору, які погоджуються сторонами та є невід`ємними частинами даного договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1, 3.3 договору постачальник поставляє товар партіями в терміни, зазначені в специфікаціях до даного договору. Постачальник може здійснювати поставку товару на умовах DDP, СРТ або на базових умовах - EXW «франко-склад, франко-завод», FCA (франко-перевізник). Приймання-передача товару здійснюється в місці поставки, що визначене сторонами в додатках до договору. Датою поставки товару є дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної (п. 4.1, 4.3 договору).

Згідно з п. 5.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцю товар належної якості, зазначений у додатках до цього договору. Ціна за товар та загальна вартість партії товару визначаються сторонами у додатках (специфікаціях) до даного договору (п. 6.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 7.1).

Специфікацією № 1 до договору сторони погодили: найменування товару (мінеральних добрив), об`єм та вартість на загальну суму 1 435 500,00 грн.; умови оплати - попередня оплата у розмірі 50 % вартості товару, та післяоплата - 50 % до 28.12.2021; умови поставки товару: СРТ-Полтавська обл., Гадяцький район, с. Красна Лука; термін поставки: 25.12.2021 в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору та виставленого відповідачем рахунку № ТФ-0004743 від 24.12.2021 на суму 1 435 500,00 грн., позивач сплатив ТОВ "Темпо Флайт" 50 % вартості обумовленого сторонами товару на суму 717 750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2499 від 24.12.2021, копія якого наявна в матеріалах справи.

Проте, відповідач свого зобов`язання за договором поставки не виконав та товар покупцю не передав.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 вказаної статті).

Згідно з частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач, зі свого боку, не надав суду доказів, які б свідчили про поставку товару у повному обсязі або про повернення грошових коштів за оплачений і непоставлений товар позивачу, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги СП "Нива" про стягнення попередньої оплати у сумі 717 750,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 85 107,45 грн, нарахованих за порушення відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

За змістом ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У пункті 8.11 договору сторони погодили, що у випадку прострочення строку поставки товару, постачальник виплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Отже, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання та в силу наведених приписів закону і умов договору, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, з урахуванням наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 85 107,45 грн., тобто у заявленій позивачем сумі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % штрафу у сумі 21 532,50 грн., нарахованого відповідно до п. 8.12 договору, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині також є правомірними, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 8.12 договору у випадку прострочення зазначеного в додатках (специфікаціях) до цього договору строку поставки більше ніж 5 робочих днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 3 % від суми непоставленого в строк товару.

Отже, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання та в силу наведених приписів закону, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафу підлягають задоволенню.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % штрафу у сумі 21 532,50 грн.

З приводу позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 124 960,27 грн., 3 % річних у сумі 12 801,51 грн., суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Вказані висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

У даному випадку позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати і 3 % річних на суму коштів попередньої плати, які є грошовою сумою та які перераховуються згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товар, що має бути поставлений. Отже, оскільки правовідношення, в якому у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати, є грошовим зобов`язанням, то на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Нарахування на суму боргу інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Вказані висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19), № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 124 960,27 грн. та 3 % річних у сумі 11 857,62 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки нарахування 3 % річних має здійснюватися з 26.12.2021 (на наступний день порушення зобов`язання з поставки товару), а не з 25.12.2021, як вважає позивач.

Отже, позов СП "Нива" підлягає частковому задоволенню.

У разі часткового задоволення позову судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темпо Флайт" про стягнення заборгованості в сумі 962 151,73 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темпо Флайт" (02132, м. Київ, вул. Зарічна, буд. 1Г, ідентифікаційний код 42253844) на користь Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива" (37315, Полтавська обл., село Красна Лука, вул. Миру, 20, ідентифікаційний код 03772275) попередню плату в сумі 717 750 (сімсот сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп., пеню у сумі 85 107 (вісімдесят п`ять тисяч сто сім) грн. 45 коп., штраф у сумі 21 532 (двадцять одна тисяча п`ятсот тридцять дві) грн. 50 коп., інфляційні втрати у сумі 124 960 (сто двадцять чотири тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 27 коп., 3 % річних у сумі 11 857 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят сім) грн. 62 коп. та судовий збір в сумі 14 418 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 12 коп.

У решті вимог - відмовити.

Повне судове рішення складено 7 грудня 2022 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.