Рішення від 24.11.2022 по справі 911/1882/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2022 р. Справа № 911/1882/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профібетон" (ТОВ "Інсайд Про"), 07400, Київська область, місто Бровари, Промвузол, Масив (33001, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, буд. 112)

до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, 07443, Київська область, Броварський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Чернігівська, будинок 20

про стягнення 360 000,00 грн збитків

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

суть спору:

В червні 2016 року до Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Профібетон" з позовом до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області про стягнення 360 000,00 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок прийняття Калинівською селищною радою Броварського району Київської області рішення від 29.10.2014 № 799/40-VI "Про внесення змін до рішення № 779/39-У 1 скликання від 05 вересня 2014 року "Розгляд листа жителів вулиці Лісова смт. Калинівка" було встановлено обмеження щодо користування дорогою загального значення для вантажних автомобілів, а саме встановлено габаритний обмежувач по вул. Лісова в смт Калинівка, що унеможливило проїзд транспортних засобів ТОВ "Профібетон" до траси, що веде в м. Бровари та м. Київ (вантажні автомобілі змушені були об`їжджати вулицю Лісову). У зв`язку з цим, підприємство позивача разом з іншими підприємствами прийняли фінансову участь у будівництві нової автодороги з укладанням асфальтобетонного дорожнього покриття, що підтверджується договором будівельного підряду № 0921БП від 02.11.2015, укладеного між позивачем та ЗВП "Регіон-2001". Сума договору будівельного підряду № 0921БП від 02.11.2015 складала 360 000,00 грн, яка за твердженнями позивача повинна бути компенсована відповідачем в якості збитків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 911/1882/16 відповідно до положень статей 21, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України в редакції від 01.08.2016.

Ухвалою суду від 14.07.2016 було зупинено провадження у справі № 911/1882/16 до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № 361/9636/2014-а та набрання рішенням по даній справі законної сили, оскільки в межах судового провадження № 361/9636/2014-а переглядалась законність рішення органу місцевого самоврядування, прийняття якого за твердженнями позивача унеможливило проїзд транспортних засобів ТОВ "Профібетон" по вул. Лісова в смт Калинівка.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що відповідно до частини другої статті 2, частин першої та другої статті 3, частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, в якому усі судові рішення судів загальної юрисдикції підлягають оприлюдненню в електронній формі та є відкритими для безоплатного цілодобового доступу, господарський суд скориставшись доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що 13.07.2020 була оприлюднена постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі № 361/9636/2014-а.

Таким чином, підстави, які зумовили зупинення провадження у справі № 911/1882/16, усунуто, відповідно справа підлягає поновленню, проте жодних клопотань від сторін про поновлення провадження не надходило до суду.

У зв`язку із набранням чинності Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в нових редакціях.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, приписами статті 12 Господарського процесуального кодексу України в новій редакції встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Зважаючи на те що, провадження у справі № 911/1882/16 було порушено до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, господарський суд встановивши підстави для поновлення провадження у справі, ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2022 поновив провадження у справі № 911/1882/16. Цією ж ухвалою, враховуючи Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив справу № 911/1882/16 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; підготовче провадження призначено на 08.09.2022.

Підготовчі судові засідання неодноразово відкладались з метою належного повідомлення учасників спору у справі. Зокрема, копії ухвал суд направляв на відомі йому електронні адреси сторін, а також представники сторін викликалися у засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (докази містяться в матеріалах справи).

Також суд зазначає, що готуючи матеріали справи до початку розгляду по суті, судом встановлено, що до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Профібетон" (код ЄДРПОУ 35876116) було внесено зміни, зокрема, щодо найменування, місцезнаходження, керівництва та ін.

Суд дослідивши відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичну особу, зареєстровану за кодом ЄДРПОУ: 35876116, встановив, що 29.07.2019 здійснено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, змінено повне найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профібетон" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інсайд Про", а також змінено місцезнаходження на: 33001, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, буд. 112.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про зміну найменування/місцезнаходження сторони у справі; жодних клопотань від позивача не надходило.

З положень пункту 2 частини сімнадцятої статті 32, статті 162 Господарського процесуального кодексу України слідує, що правильне найменування учасників справи є складовим елементом здійснення судочинства.

З огляду на викладене, встановивши, що ідентифікаційний код юридичної особи - позивача не змінювався, зміна особи у відносинах, щодо яких виник спір, не відбулася, суд вважає за можливе змінити найменування та адресу позивача керуючись загальновідомими даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідач скориставшись своїм правом передбаченим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України 18.10.2022 подав відзив на позовну заяву із запереченнями щодо задоволення позовних вимог. Також в матеріалах справи наявний відзив відповідача від 29.06.2016, в якому також викладено незгоду відповідача з обставинами на яких ґрунтується позов.

В судовому засіданні 24.11.2022 судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Станом на момент звернення з цим позовом до суду (2016 рік) ОСОБА_1 був засновником Товариства з обмеженою відповідальність "Профібетон", нині перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інсайд Про" (далі -позивач). Дiяльнiсть Товариста полягає у виготовленні виробів із бетону для будівництва та виробництва бетонних розчинів. Вiдповiдно до цілей такої діяльності, Товариство орендувало великогабаритні транспортні засоби (станом на 2016 рік 11 автомобілів), якими і здійснюється перевезення бетону, піску, щебеню. Зазначені транспортні засоби знаходились (відстоюювались) в гаражах та на автостоянці, що розміщені на земельній ділянці за адресою: Київська обл., смт Калинівка, вул. Лісова, 56, загальною площею 1,000 га, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (державний акт серії ЯЖ № 876052).

ОСОБА_1 було отримано необхідні дозволи щодо розміщення на належній йому земельній ділянці розчинно-бетонного вузла.

Позивач зазначав, що будь-яке виробниче підприємство, бетонний вузол повинен мати під`їзні шляхи. Будь-яких спірних питань, щодо даного бетонного вузла, або проїзду до нього не виникало.

Разом з тим, 29.10.2014 на підставі статті 15 Закону України "Про звернення громадян", рішенням Калинівської селищної ради Броварського району Київської області № 799/40-VI, внесено зміни до рішення селищної ради № 779/36-VI від 05.09.2014 "Розгляд листа жителів вулиці Лісова смт Калинівка".

Зазначеним рішенням було дозволено жителям вулиці Лісової встановити пристрій обмеження проїзду вантажного автотранспорту по вулиці Лісова в смт Калинівка Броварського району Київської області, розробити схему розміщення дорожніх знаків та інформаційних пано та погодити з ВДАІ з обслуговування м. Бровари та Броварського району при УДАІ МВС України в Київській області, встановлення пристрою обмеження проїзду вантажного автотранспорту виконати відповідно до вимог чинного законодавства та передати на баланс КП "Калинівське ДПС".

Позивачем у позові зазначено, що встановлення габаритного обмежувача унеможливило проїзд по вулиці Лісова належних ТОВ "Профібетон" транспортних засобів до траси, що веде безпосередньо в місто Бровари та місто Київ. Це призвело до того, що вантажні автомобілі бетонного вузла змушені об`їжджати вулицю Лісову іншою дорогою, відтак це займає втричі більше часу (з 1.5 км до 9 км) та затрат пального. Також позивач зазначив, що інша дорога була лише на карті, та фактично інша дорога була в ямах, без асфальту, що унеможливлювало проїзд автомобілів по цій дорозі.

Оскільки права позивача було порушено, він був змушений звернутися до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування рішення Калинівської селищної ради Броварського району від 29.10.2014 № 799/40-VI "Про внесення змін до рішення № 779/39-У1 скликання від 05.09.2014 "Розгляд листа жителів вулиці Лісова смт Калинівка".

08 грудня 2015 року Броварським міськрайонним судом Київської області за результатами розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Профібетон" до Калинівської селищної ради, треті особи: Вербицький Р.В., Броварське управління ГУ МНС України в Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, було винесено постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ "Профібетон" відмовлено. Позивач, не погодившись із вказаною постановою подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду. За результатами розгляду апеляційної скарги, було винесено ухвалу від 09.02.2016, якою відмовлено в задоволенні апеляційної скарги. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, яка станом на момент звернення з цим позовом перебуває на розгляді у Вищому адміністративному суді України.

Оскільки на протязі 2014-2015 років pyx по автодорозі по вулиці Лісова був обмежений/заблокований рішенням Калинівської селищної ради, позивач був вимушений шукати іншу альтернативну дорогу для своїх автомобiлiв, якими здійснюється підприємницька діяльності. Оскільки інша альтернативна дорога була з ямами, пробоїнами, тріщинами та нерівним покриттям ТОВ "Профібетон" разом з іншими підприємствами прийняли фінансову участь (по договору будівельного підряду) у будівництві нової автодороги, яка знаходиться в смт Калинівка Броварського району Київської областi та пролягає від смт Калинівка від вулиці Лісова до села Перемога. На даній автодорозі було виконано ремонт дороги з укладанням асфальтобетонного дорожнього покриття. На даний час всi роботи було виконано, дана автодорога вiдповiдає всiм необхідним діючим ДСТУ (ГОСТ) i ТУ та паспортам якості і сертифікатам.

Так, 02.11.2015 між позивачем та Заготівельно-виробничим підприємством "Регіон-2001" було укладено договір будівельного підряду № 0921БП.

Відповiдно до пункту 1.1 даного договору будівельного підряду, замовник, тобто позивач, а підрядник - заготівельно-виробниче підприємство "Регіон-2001" бере на себе зобов`язання за плату відповідно до умов цього договору, виконати ремонт дороги з укладенням асфальтобетонного дорожнього покриття на об`єкті позивача (частина автомобiльноп дороги, що з`єднує с. Перемога та смт Калинівка Броварського району Київської області).

Згідно із пунктом 2.1 договору будівельного підряду сума договору становить 360 000,00 грн.

Позивач сплатив заготівельно-виробничому підприємству "Регіон-2001" 360 000,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт та платіжними дорученнями № 2435 від 02.11.2015 (сума 120000,00 грн), № 2441 від 03.11.2015 (сума 120000,00 грн) та № 2449 від 04.11.2015 (сума 120000,00 грн).

Оскільки вищевказану автодорогу було побудовано за кошти позивача, то останній 24.12.2015 письмово звернувся до відповідача з проханням надати письмове погодження, щодо використанням позивачем даної автодороги. Вiдповiдач в свою чергу надав позивачу лист в якому зазначив, що відповідач не має повноважень на видачу такого дозволу/погодження. В подальшому 25.01.2016 позивач письмово звернувся до начальника Броварського відділення Поліції ГУ МВС України в Київській області з проханням надати письмове погодження, щодо використання позивачем даної автодороги, однак 03.02.2016 Броварське вiддiлення Поліції ГУ МВС України в Київській області надало письмову відповідь про те, що надання дозволiв/погоджень не входить до його компетенції. Також позивач звертався письмово до Броварської районної державної адміністрації з проханням надати письмове погодження, щодо використання позивачем даної автодороги, проте 22.01.2016 Броварська районна державна адміністрація надала письмову вiдповiдь про те, що необхідно звертатися до вiдповiдача.

Позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому кошти (збитки), які позивач витратив на будівництво автодороги (частина автомобільної дороги, що з`єднує с. Перемога та смт Калинівка Броварського району Київської області).

За твердженнями позивача, відповідач завдав збитки позивачу, оскільки відповідач повинен був власним коштом проводити будівництво та ремонт автодороги.

Калинівська селищна рада Броварського району Київської області в свою чергу заперечувала проти задоволення позову та зазначила, що нею не порушувалися права та законні інтереси ТОВ "Профібетон", адже вiдповiдач не є балансоутримувачем спірної автодороги, яка з`єднує с. Перемога та смт Калинівка Броварського району Київської області, а тому будь яких погоджень на користування вказаною автодорогою надати було неможливо, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Калинівської селищної ради від 29.06.2016 № 743 (додається до відзиві від 29.06.2016). Про здійснення ТОВ "Профібетон" будівництва вказаної вище автодороги, у Калинівській селищній раді довідалися лише з листа ТОВ "Профібетон" від 24.12.2015 № 918, у якому товариство просило надати погодження на використання автодороги. Крім того, у даному випадку Калинівська селищна рада Броварського району Київської області не є стороною договірних зобов`язань з ТОВ "Профібетон" у сфері будівництва чи ремонту спірної автодороги.

Також відповідач у відзиві від 06.10.2022 зазначив, що постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2015 у справі № 361/9636/2014-а, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.07.2020 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Профібетон" до Калинівської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення № 779/36-VI від 05.09.2014 відмовлено.

Отже, згідно зазначених судових рішень прийнятих у справі № 361/9636/2014-а, рішення Калинівської селищної ради Броварського району Київської області № 799/40-VI від 29.10.2014, яким внесено змiни до рішення селищної ради № 779/36-VI від 05.09.2014 та дозволено жителям вулиці Лісова стм Калинівка встановити пристрій обмеження проїзду вантажного автотранспорту по вулиці Лісовій в смт Калинівка, жодним чином не порушує права позивача, а отже понесені позивачем додаткові витрати на об`їзд вулиці не мають відношення до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (стаття 22 Цивільного кодексу України).

Під збитками в розумінні частини другої статті 224 Господарського кодексу України розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (частина перша статті 225 Господарського кодексу України).

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що включає: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вину правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, оскільки поведінка боржника не може бути кваліфікована як правопорушення.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (аналогічну правову позицію викладену у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 у справі №904/3189/19, від 10.12.2018 у справі №902/320/17).

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов`язань.

При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється поза межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв`язку.

За відсутності належних та допустимих доказів, які доводять, внаслідок яких протиправних дій (чи бездіяльності) відповідача позивач поніс збитки, цивільна відповідальність не настає.

Отже, як на підставу заявленої до стягнення суми збитків позивач посилається на прийняте відповідачем рішення, яким обмежено позивачу користування загальною дорогою та як результат, останній був вимушений самостійно за власний кошт побудувати та реконструювати нову дорогу.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 30 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

За містом частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У даній справі 14.07.2016 провадження зупинялось до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № 361/9636/2014-а та набрання рішенням по даній справі законної сили. В межах судового провадження № 361/9636/2014-а переглядалась законність прийнятого Калинівською селищною радою Броварського району Київської області рішення № 799/40-VI від 29.10.2014 "Про внесення змін до рішення № 779/36-VI від 05.09.2014 "Розгляд листа жителів вулиці Лісова у смт Калинівка" щодо встановлення пристрою обмеження проїзду вантажного автотранспорту по вулиці Лісова у смт Калинівка.

Як вже зазначалось вище, судовими рішеннями у справі № 361/9636/2014-а встановлено, що оскаржуване рішення Калинівської селищної ради Броварського району Київської області № 799/40-VI від 29.10.2014 "Про внесення змін до рішення № 779/36-VI від 05.09.2014 "Розгляд листа жителів вулиці Лісова у смт Калинівка", є цілком законним і таким, що не порушує права ТОВ "Профібетон".

Господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність усіх елементів цивільного правопорушення, що включає: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вину правопорушника в діях Відповідача, зокрема, не доведено наявність збитків як таких, що спричинені протиправною поведінкою відповідача.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 360 000,00 грн є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Як унормовано статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст рішення складено та підписано: 05.12.2022