Рішення

від 10.11.2022 по справі 911/1498/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/1498/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Оптикал Дизайн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Сейл»

прo стягнення 30 883,35 грн.

Суддя Кошик А.Ю.

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Кисличенко І.В.

відповідача: Гуназа Ю.Є.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Оптикал Дизайн» (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Сейл» (надалі відповідач) прo стягнення 30 883,35 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2022 року відкрито провадження у справі № 911/1498/22 за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні 29.09.2022 року оголошено перерву на 25.10.2022 року.

У зв`язку із оголошенням сигналу «Повітряна тривога» судове засідання, призначене на 25.10.2022 року, не відбулося і було перенесено на 10.11.2022 року.

В судовому засіданні 10.11.2022 року представник позовача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 10.11.2022 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 24.07.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СЕЙЛ» (далі - Постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОПТИКАЛ ДИЗАЙН» (далі - Покупець, позивач) було укладено Договір поставки № 5596 (далі Договір).

Згідно з п.п. 1.1.-1.2. Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцеві нафтопродукти відповідної якості, а Покупець оплачує й приймає нафтопродукти (надалі - Товар) по бланках внутрішнього обігу (надалі - Талони) Постачальника, в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними в рахунку-фактурі або накладній, та/або акті прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього Договору. Одиниця виміру Товару - літр. Передача Товару по цьому Договору здійснюється партіями, асортимент, кількість яких зазначена в Талоні.

Як визначено в п. 2.1. Договору, ціни на Товар встановлюються в національній валюті України за 1 літр, включаючи ПДВ, і визначаються виходячи з поточної ціни Постачальника.

Відповідно до п. 2.3. Договору сума Договору складається із сум, що вказані у видаткових накладних, актах прийому-передачі, специфікаціях тощо, оформлених належним чином протягом дії Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору Покупець зобов`язаний здійснити 100% попередню оплату вартості Товару, визначеної в рахунку-фактурі на поточний рахунок Постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури.

В п. 3.3. Договору визначено, що передача Товару здійснюється Покупцю цілодобово по Талонах Постачальника, що є документом обов`язкової звітності і підставою для відвантаження Товару з АЗС, що обслуговують Талони Постачальника.

Як визначено п. 8.1. Договору, цей Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Якщо Сторони за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього Договору не повідомили одна одну про розірвання даного Договору, Договір автоматично продовжує свою дію на кожний наступний календарний рік.

Враховуючи, що сторони не повідомляли одна одну про розірвання Договору, дія Договору була неодноразово продовжена, що свідчить про те, що вказаний Договір є чинним.

Згідно умов Договору, на виконання взятих на себе договірних зобов`язань, позивач та відповідач підписали видаткові накладні:

- № ЦОГС-О014794 від 17.08.2021 року щодо поставки товару - скраплений газ в кількості 1 000,00 л, ціною за 1 л без ПДВ 14,33 грн., загальною вартістю 17 190,00 грн. (сума з ПДВ).

- № ЦОГС-О023886 від 15.12.2021 року щодо поставки товару - скраплений газ в кількості 1 200,00 л, ціною за 1 л без ПДВ 15,48 грн., загальною вартістю 22 296,00 грн. (сума з ПДВ).

Зазначений товар оплачений позивачем у повному обсязі відповідно до платіжного доручення № 821 від 16.08.2021 року на суму 17 190,00 грн. та платіжного доручення № 988 від 14.12.2021 року на суму 22 296,00 грн.

При цьому, факт підписання сторонами видаткових накладних не свідчить про факт передачі відповідачем Товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі картки (талонів) на Товар, які надають позивачу право на отримання відповідної кількості Товару у майбутньому.

З моменту підписання вказаних видаткових накладних відпуск Товару за видатковою накладною № ЦОГС-О014794 від 17.08.2021 року відповідач здійснив в повному обсязі.

При цьому, за видатковою накладною № ЦОГС-О023886 від 15.12.2021 року відповідач здійснив відпуск Товару (скрапленого газу) лише частково. Останній раз відпуск Товару відповідачем був здійснений 21.02.2022 року. Станом на вказану дату, після відпуску Товару (21.02.2022), залишок оплаченого Товару становить 805,16 літрів, доказом чого є Інформація по карті № 0255022011.

З огляду на вказане, вартість недоотриманого позивачем Товару становить 14 956,66 грн. за 805,16 літрів з розрахунку по 15,48 грн.за 1 літр та додатково ПДВ.

Починаючи з 22.02.2022 року з АЗС, що обслуговують Талони Постачальника, відпуск Товару не здійснювався, позивачеві відмовляли у відпуску Товару, не пояснюючи причини такої відмови.

В той же час, умовами Договору, а саме п. 4.1 Договору визначено, що Постачальник приймає на себе зобов`язання передати Покупцю Талони з моменту підписання Сторонами накладної або акту прийому-передачі при умові виконання Покупцем п. 3.1 Договору.

Згідно з п. 4.2. Договору Постачальник зобов язаний передати Товар по Талонах на момент їх подання через АЗС Постачальника.

Пізніше позивач отримав повідомлення від ТОВ «ГЛОБАЛ СЕЙЛ» щодо неможливості виконання зобов`язань, в якому останнє посилалося на лист Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення військової агресії російської федерації проти України форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), який адресовано ТПП України «всім кого це стосується», як на підставу неможливості виконання взятих на себе зобов`язань.

У відповідь на вказане Повідомлення, 25.05.2022 року позивачем було направлено відповідачу претензію, в якій позивач просив негайно виконати обов`язки ТОВ «ГЛОБАЛ СЕЙЛ» щодо відновлення відпуску придбаного пального за Договором, аргументуючи це тим, що згідно законодавства України, ТПП України не має повноважень на підтвердження форс-мажорних обставин у формі листа для невизначеного кола осіб або загального характеру. Такий лист ТПП України має роз`яснювальний характер та не має прямих правових наслідків для договірних зобов`язань за кожним договором, в тому числі, і договором, укладеним між позивачем та відповідачем. Крім того, форс-мажорні обставини можуть бути підставами для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань (від нарахування штрафів/пені), однак не можуть бути підставами для звільнення від виконання відповідних договірних зобов`язань.

Однак, після направлення вказаної Претензії, відповідь на яку позивач не отримав, ні відпуск Товару, ні повернення вартості недотриманого Товару, відповідачем здійснено не було.

Таким чином, позивач зазначає, що оскільки він не мав можливості отримати Товар, придбаний у відповідача, оскільки останній відмовився його передавати (здійснювати відпуск Товару) в строки, визначені в Договорі, й вказаний Товар станом на день подання цієї позовної заяви втратив свою актуальність для позивача, останній має право на повернення 14 956,66 грн. суми попередньої оплати за недопоставлений Товар.

Також, враховуючи необґрунтовану відмову відповідача здійснювати відпуск оплаченого Товару, позивач, який є суб`єктом господарювання з основним видом діяльності: виробництво оптичних приладів і фотографічного устаткування, яка передбачає здійснення постійних транспортно-заготівельних витрат з метою забезпечення функціонування виробництва, вимушений був купувати пальне у інших постачальників за цінами, які перевищують ціну на придбане у відповідача пальне за видатковою накладною № ЦОГС-О023886 від 15.12.2021 року.

З огляду на що, позивачеві було завдано збитки в розмірі 13 477,84 грн. в розмірі різниці вартості товару, який позивачу довелося купувати у інших постачальників.

Таким чином, сума збитків, завдана позивачу невиконанням відповідачем зобов`язання з відпуску пального визначається різницею між вартість товару, придбаного позивачем у інших постачальників та вартістю Товару, придбаного позивачем у відповідача, та становить 13 477,84 грн.

Додатково звертаємо увагу, що уникнути відповідних витрат позивач не мав можливості з огляду на необхідність забезпечення функціонування господарської діяльності власного підприємства, яка передбачає необхідність постійних транспортно-заготівельних витрат.

При цьому, вартість Товару, який позивач придбав у інших постачальників не була завищеною, а відповідала середнім ринковим цінам на відповідний товар на момент його придбання, що обумовлено дефіцитом палива в нашій державі та іншими причинами, які впливають на визначення ціни товару.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 2 225,12 грн. інфляційних втрат та 223,73 грн. 3% річних.

В ході розгляду спору відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що позивачем не враховано факту відпуску 04.03.2022 року скрапленого газу на суму 1213,25 грн., що також впливає на розрахунок позову.

Також, відповідач зазначив, що з метою з`ясування обставин можливої відмови у відвантаженні товару позивачу, відповідачем на адресу ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС», на чиїх АЗС мав здійснюватись відпуск пального позивачу, направлено відповідний запит, у відповідь на який отримано інформацію, що відмов у відпуску товарів по карті клієнта № 0255022011 не фіксувалось. В період з 22.02.2022 року по теперішній час відпуск товару по відпускним бланкам (талонам) та карткам здійснюється у відповідності до умов договорів за винятком АЗС, які були зруйновані внаслідок збройної агресії російської федерації або не працювали в зв`язку із небезпекою, спричиненою збройною агресією російської федерації. Додатково, ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» повідомлено про необхідність уточнення дати, часу та місця відмови в обслуговуванні для надання інформації про роботу АЗС у зазначений час, або з`ясування причин відмови.

Стосовно відповіді на претензію позивача, необхідно врахувати, що дана відповідь сформована для невизначеного кола клієнтів ТОВ «ГЛОБАЛ СЕЙЛ» у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану в Україні та виникненням критичного попиту на пальне як для ЗСУ, так і для потреб населення. Зазначена неможливість виконання зобов`язань пов`язана із знищенням нафтобаз, АЗС та ускладненою логістикою. Проте, крім зазначеної неможливості, лист зазначає про проведення робіт на відновлення роботи в існуючих умовах. З появою можливості здійснення діяльності у безпечних умовах така діяльність була відновлена та в подальшому триває.

Позивачем не надано жодних доказів, що скраплений газ придбавався позивачем саме для забезпечення функціонування господарської діяльності підприємства позивача. Також не підтверджено жодним доказом твердження позивача, що ціна Товару, який позивач придбав у інших постачальників не була завищеною, а відповідала середнім ринковим цінам на відповідний товар на момент його придбання.

Щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідач зазначив про відсутність підстав для застосування до нього відповідальності у зв`язку з відсутністю його вини у невиконанні зобов`язання. Неможливість виконання зобов`язання сталась через дію форс-мажорних обставин у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.

З урахуванням викладених у відзиві обставин позивач подав письмові пояснення, в яких подав уточнений розрахунок позову, в якому визнав відповідний факт отримання 04.03.2022 року скрапленого газу на суму 1213,25 грн., про який він дізнався після подання позову. Позивач надав уточнений розрахунок позову, в якому просить стягнути з відповідача 13 177,06 грн. вартості оплаченого але не поставленого товару, 1 960,37 грн. інфляційних та 185,20 грн. 3% річних. Пояснив, що оскільки кількість пального, придбаного у інших постачальників, була меншою ніж недовідпущено відповідачем, частковий відпуск пального 04.03.2022 року не вплинув на розмір збитків.

Також позивач пояснив, що про неможливість відпуску пального свідчить лист самого відповідача, адресований всім покупцям, в тому числі і позивачу. Оскільки отримання товару втратило актуальність для позивач у зв`язку з придбанням пального у інших контрагентів, відновлення відпуску пального згодом не впливає на обсяг позовних вимог.

За наслідками розгляду спору судом досліджено та встановлено, що між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного Договору поставки № 5596 від 24.07.2018 року, на підставі якого позивачем придбано у відповідача Товар на умовах попередньої оплати, який своєчасно та в повному обсязі не був наданий позивачу.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

З огляду на умови Договору, відпуск пального по талонам мав здійснюватись протягом дії Договору за вимогою клієнта. Згідно п. 4.2. Договору, Постачальник зобов`язаний передати Товар по Талонах на момент їх подання через АЗС Постачальника.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Однак, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань із відпуску Товару, в наслідок чого позивачем недоотримано Товар (скраплений газ в кількості 709,36 літрів).

Приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Про неможливість відпуску Товару через військові дії відповідач сам повідомляв своїх клієнтів у загальному листі, який надсилався всім контагентам, в якому відповідач також зазначав про повернення коштів по мірі можливості.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 25.05.2022 року, яка залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи, що позивач не мав можливості отримати Товар, придбаний у відповідача, в строки, визначені в Договорі, й вказаний Товар станом на день подання позовної заяви втратив свою актуальність для позивача, вимоги позивача про стягнення 13 177,06 грн. сплачених коштів, на які Товар не відпущено, обґрунтовані, правомірні і підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на відсутність його вини у порушенні зобов`язання та вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, суд зазначає про недоведеність обставин, на які посилається відповідач та причинного зв`язку між конкретними обставинами та неможливістю виконання зобов`язання.

Зокрема, пояснення відповідача містять загальну інформацію про обставини, в яких опинились всі в Україні. При цьому, не зазначено та не надано доказів руйнування саме його АЗС чи перебування їх на території, де існувала реальна небезпека.

Посилання на виникнення критичного попиту на пальне та ускладнення логістики не звільняло відповідача від обов`язку виконання зобов`язань чи вжиття заходів для врегулювання відповідного питання конкретно з позивачем на найбільш сприятливих умовах для сторін. Однак, відповідач не вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, обмежившись надісланням клієнтам загального листа.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 960,37 грн. інфляційних та 185,20 грн. 3% річних, які мають відмінну від штрафних санкцій правову природу, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов язання або додержання правш здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Враховуючи відмову відповідача здійснювати відпуск оплаченого Товару, позивач, який є суб`єктом господарювання з основним видом діяльності: виробництво оптичних приладів і фотографічного устаткування, яка передбачає здійснення постійних транспортно-заготівельних витрат з метою забезпечення функціонування виробництва, вимушений був купувати пальне у інших постачальників за цінами, які перевищують ціну на придбане у відповідача пальне за видатковою накладною № ЦОГС-О023886 від 15.12.2021 року.

З огляду на що, позивачеві було завдано збитки на суму 13 477,84 грн. в розмірі різниці вартості товару, який позивачу довелося купувати у інших постачальників.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 477,84 грн. збитків у вигляді різниці вартості Товару, який позивачу довелося купувати у інших постачальників, правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що відповідні збитки підлягають відшкодуванню ним позивачу, саме як особою, яка безпосередньо порушила конкретне господарське зобов`язання. В той же час, особа яка відшкодувала збитки, набуває права регресу до дійсно винної перед нею особи російської федерації.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Також позивачем заявлено до відшкодування 30 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, надання яких підтверджується укладеним з Адвокатським об`єднанням «Андрій Кравець та Партнери» Договором про надання правової допомоги від 20.08.2022 року.

Враховуючи складність справи та необхідний обсяг правової допомоги, суд дійшов висновку, що обґрунтований і співмірний розмір вартості правничої допомоги, яка підлягає відшкодуванню з відповідача, становить 15 000,00 грн.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем адвокатські витрати підлягають відшкодуванню відповідачем у сумі 15 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 123, 126, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Оптикал Дизайн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Сейл» прo стягнення 30 883,35 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СЕЙЛ» (08132, Україна, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 54, офіс 3, код ЄДРПОУ: 41915030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оптикал Дизайн» (01024, місто Київ, вулиця Лютеранська, будинок 10, корпус А, код ЄДРПОУ 33151263) 13 177,06 грн. вартості оплаченого, але не поставленого товару, 1 960,37 грн. інфляційних, 185,20 грн. 3% річних, 13 477,84 грн. збитків, 2 481,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 15 000,00 грн. адвокатських витрат.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 08.12.2022 року