Рішення

від 01.12.2022 по справі 925/823/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року м. Черкаси справа № 925/823/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Бузун Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 925/823/22

за позовом: Фермерського господарства "Струмок",

до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

про стягнення 319 646,49 грн,

за участю представників сторін:

від позивача:

Гнатюк С.В., голова;

Пархета М.А., адвокат, ордер від 10.10.2022 серія СА № 1013768, свідоцтво від 04.09.2017 серія ЧК № 000796;

від відповідача: Пилипас І.Я., начальник відділу представництва в судах та в інших органах Юридичного управління, наказ від 01.12.2021 № 641-К, посадова інструкція державного службовця категорії "Б" від 01.12.2021, в порядку самопредставництва.

До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Струмок" (далі - ФГ "Струмок") з вимогою стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області збитки, що завдані неправомірними діями головного спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Горохова В.В. в сумі 319 645,49 грн - відповідно до рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі № 925/823/19, 1 грн - моральної шкоди. Також позивач просить стягнути 50 000 грн витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.11.2020 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/823/19 позов Фермерського господарства "Агрофірма "Базис" до ФГ "Струмок" про відшкодування збитків задоволено частково: стягнуто з ФГ "Струмок" на користь Фермерського господарства "Агрофірма "Базис" 314921,60 грн збитків, 4723,89 грн судових витрат.

16.02.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 925/823/19 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Струмок" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі №925/823/19 залишено без змін.

Позивач стверджує, що на підтвердження своїх позовних вимог Фермерське господарство "Агрофірма "Базис", та в подальшому суди першої та апеляційної інстанції посилались на:

1. Відносно ФГ "Струмок" було відкрито кримінальне провадження №1201825010000244 про самовільне зайняття земельних ділянок.

2. На підтвердження факту самовільного зайняття земельних ділянок ФГ "Струмок", слугують матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства на основі яких було складено акт, протокол про адмінправопорушення та як наслідок винесено постанову від 18.06.2018 № 212ДК/0274По/08/01/-18 про притягнення до адміністративної відповідальності Гнатюка С.В. - голову ФГ "Струмок".

Позивач звертає увагу суду на те, що твердження щодо наявності кримінального провадження №1201825010000244, як доказу самовільного захоплення земельних ділянок ФГ "Струмок" не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи, так як згідно з витягом вищевказане провадження зареєстровано за фактом звернення ФГ "Агрофірма "Базис" (а не відносно особи), а саме ж провадження закрито. Що ж до твердження стосовно постанови про закриття кримінального провадження № 1201825010000244 як доказу самовільного зайняття земельних ділянок - взагалі є абсурдним, як вважає позивач, так як зазначене процесуальне рішення вказує на відсутність ознак кримінального правопорушення у заяві ФГ "Агрофірма "Базис". Вказана постанова, на думку позивача, ґрунтується на непідтверджених фактах в частині адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - відповідно до даних ДВС Гнатюк С.В. до адміністративної відповідальності не притягувався.

Позивач зазначає, що 18.06.2018 головним спеціалістом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Гороховим Василем Віталійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за № 212ДК/0274 ПО/08/01/-18 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 53 КУпАП.

Позивач вважає, що вказана постанова є злочинною та такою, що складена з порушенням вимог чинного законодавства України. Під час складання даної постанови позивач присутнім не був, пояснення з даного приводу в нього ніхто не вимагав, дану постанову він не отримував, а ознайомився із завіреною копією після судового засідання Господарського суду Черкаської області лише 26.02.2020. Жодних адміністративних стягнень позивач не сплачував ані добровільно, ані у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження.

07.07.2020 винесено постанову Шостим апеляційним адміністративним судом, відповідно до якої визнано протиправними дії головного спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Горохова В.В. щодо складання постанови від 18.06.2018 № 212ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 53 КУпАП.

Позивач зазначає, що відповідно до вказаної постанови, колегія суддів зауважує, що жодних доказів того, що позивач був повідомлений про проведення перевірки, про дату, місце та час розгляду справи матеріали справи не містять, як і не містять доказів направлення та отримання складених відповідачем актів, припису, протоколу та постанови про накладення адміністративного правопорушення, що свідчить про недотримання процедури накладення адміністративного стягнення.

Тобто, позивач доходить висновку, що порушення відповідачем процедури притягнення позивача до відповідальності дає підставу вважати протиправними дії головного спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Горохова В.В. щодо складання постанови від 18.06.2018 № 212ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 53 КУпАП.

Таким чином, позивач вважає що Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, а саме незаконними та протиправними діями, що визнані судовим рішенням, головного спеціаліста Горохова В.В., йому спричинено збитки, а саме: 319 645 грн. 49 коп. - відповідно до рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі № 925/823/19.

На думку позивача, протиправність дій головного спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Горохова В.В., щодо складання постанови від 18.06.2018 № 212ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення передбачене ч. 1 ст.53 КУпАП, лягло за основу у матеріали кримінального провадження № 1201825010000244 та як наслідок аргументація суду на підтвердження винесеного свого рішення у справі № 925/823/19 за позовом Фермерського господарства "Агрофірма "Базис" до Фермерського господарства "Струмок" про відшкодування збитків.

Таким чином, позивач стверджує, що у зв`язку із незаконними діями Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області позивачу було спричинено збитків, що складаються з суми 319645,49 грн - відповідно до рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі № 925/823/19, 50000 грн - правнича допомога, 1 грн моральна шкода, а всього - 369646,49 грн.

Ухвалою від 12.09.2022 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 10.10.2022 об 11:00 год. Визначив сторонам строк для подання заяв по суті.

29.09.2022, у строк встановлений судом, від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві відповідач зазначає, що винесення постанови державного інспектора від 18.06.2018 №212/ДК/0274По/08/01/-18 про притягнення до відповідальності, що в подальшому була скасована не спричинило завдання збитків позивачеві тому вимоги не є законними та обґрунтованими. Відповідач наголошує, що під час розгляду справи № 925/823/19 рішення судами приймались із врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 705/981/20, тому постанова державного інспектора № 212ДК/0274По/08/01/-18 від 18.06.2018 не була підставою для присудження до стягнення із позивача коштів. Відповідач зазначає про відсутність причинного зв`язку між скасуванням постанови державного інспектора № 212ДК/0274По/08/01/-18 від 18.06.2018 та факту присудження до стягнення з позивача заподіяних збитків третій особі. Головне управління не вважає, що дії щодо проведення перевірки та в результаті складення постанови державного інспектора № 212ДК/0274По/08/01/-18 від 18.06.2018 спричинили шкоди діловій репутації позивача, оскільки в результаті складення даної постанови вона не була оприлюднена в засобах масової інформації або іншим чином доведена до відома загалу; відповідно до змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 705/981/20 підставою для скасування вищезазначеної постанови, а дій державного інспектора щодо її складення протиправними, стало порушення порядку її прийняття, а не відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Також, позивачем не доведено, що постанова державного інспектора стала підставою негативних наслідків у вигляді відмови співпраці з позивачем третіх осіб та здійснила негативний вплив на репутацію суб`єкта господарювання.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги, зокрема на території Черкаської області, підготовче засідання 10.10.2022 не відбулося.

Ухвалою від 12.10.2022 господарський суд призначив підготовче судове засідання по справі на 24.10.2022 о 15:00 год.

Протокольною ухвалою 24.10.2022 господарський суд за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Також ухвалою від 24.10.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 28.11.2022 об 11:00.

28.11.2022 у судовому засіданні були присутні представники обох сторін; суд розпочав розгляд справи по суті. Сторони підтримали свої позиції щодо заявленого позову, що були ними викладені у заявах по суті, інших доводів сторони не наводили. Проте представник позивача заявив усне клопотання про оголошення перерви перед стадією судових дебатів для підготовки до неї. В обґрунтування зазначив, що він не готувався, бо відповідач під час вступного слова міг змінити свої доводи, тому, незважаючи на незмінну позицію відповідача, позивач все одно наполягав на оголошенні перерви для підготовки до судових дебатів.

Протокольною ухвалою 28.11.2022 господарський суд після стадії дослідження доказів оголосив перерву в судову засіданні до 01.12.2022 о 10:00.

В судовому засіданні 01.12.2022 представник позивача, виступивши у судових дебатах зі своїм заключним словом надав суду та просив долучити письмове обґрунтування позиції позивача в судових дебатах, до яких було додано копію витягу з ЄДР, копію постанови про закриття виконавчого провадження та копію адміністративних матеріалів. Водночас жодних причин неподання їх у встановлений ГПК України строк представник позивача не навів. Такі докази позивач подав на стадії судових дебатів після дослідження судом всіх доказів у справі.

Господарським судом, з урахуванням положень ч. 2, 8 ст. 80 ГПК України (Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї), додані до письмових пояснень докази не прийнято та повернуто позивачу. Письмові пояснення до справи долучено.

Отже, присутні у судових засіданнях 28.11.2022 та 01.12.2022 представники позивача позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні; представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані матеріали та документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази господарський суд встановив таке.

11.07.2019 Господарським судом Черкаської області відкрито провадження у справі № 925/823/19 за позовом Фермерського господарства "Агрофірма "Базис" до ФГ "Струмок" про стягнення збитків, завданих самовільним зайняттям земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами у кількості 11 штук, у розмірі 314921,60 грн, 86711,29 грн інфляційних втрат, 10628,05 грн 3% річних, що разом складає 412260,65 грн. Позов мотивовано тим, що Фермерське господарство "Агрофірма "Базис" набуло право користування цими земельними ділянками на умовах оренди, але ФГ «Струмок» їх не звільнив і у 2018 році продовжував їх використовувати для власного сільськогосподарського виробництва, всупереч вимогам позивача, засіяв ячменем у квітні 2018 року. При визначенні розміру упущеної вигоди Фермерським господарством "Агрофірма "Базис" враховано, що загальна площа самовільно зайнятих ФГ «Струмок» земельних ділянок сільськогосподарського призначення складає 22,9175 га, середня урожайність ячменю, вирощеного позивачем у 2018 році становила 3,61 тонн з 1 га, загальна, яка могла б бути ним вирощена (22,9175*3,61) 82,74 тонн. Середня вартість ячменю, реалізованого позивачем у цьому ж році становила 6137,9 грн за 1 тонну, його затрати на виробництво 1 тонни ячменю 2330 грн. Відтак сума упущеної вигоди, заявлена до стягнення складає (82,7*(6138-2330)=314921,60 грн.

До ухвалення рішення у справі № 925/823/19, 07.07.2020, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі № 705/981/20.

Так постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 705/981/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, за участі третьої особи - головного спеціаліста ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Горохова В.В. про визнання дій протиправними і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, скасовано рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.05.2020, яким відмовлено у задоволені позову повністю, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправними дії головного спеціаліста ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Горохова В.В. щодо складання постанови від 18.06.2018 № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 53 КУпАП, скасовано постанову головного спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Горохова Василя Віталійовича від 18.06.2018 № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Із змісту зазначеної постанови апеляційного адміністративного суду випливає, що підставою прийняття цього судового рішення є встановлені судом порушення відповідачем процедури притягнення позивача до відповідальності.

16.11.2020 Господарським судом Черкаської області у справі № 925/823/19 ухвалено рішення про стягнення з ФГ "Струмок" на користь Фермерського господарства "Агрофірма "Базис" 314921,60 грн збитків, 4723,89 грн судових витрат. При ухваленні такого рішення судом враховано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 705/981/20 від 07.07.2020, відповідно до якої скасовано постанову головного спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Горохова Василя Віталійовича від 18.06.2018 № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу. У своєму рішенні господарський суд вказав, що судовим рішенням апеляційного адміністративного суду у справі № 705/981/20 не виключаються обставини заподіяння позивачу спірної шкоди, які доводяться сукупністю поданих позивачем доказів, тому і ці заперечення відповідача (щодо визнання протиправними дій головного спеціаліста ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Горохова В.В. щодо складання постанови від 18.06.2018 № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення за результатами проведеної ним перевірки та скасування постанови від 18.06.2018 № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на керівника юридичної особи відповідача Гнатюка С.В.) суд відхиляє.

16.02.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення господарського суду Черкаської області у справі № 925/823/19 залишено без змін. Однією з підстав апеляційного оскарження рішення у справі № 925/823/19 ФГ «Струмок» зазначало, що дії Головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру Горохова В.В. в частині проведення перевірки визнано протиправними, постанова від 18.06.2018 № 212ДК/027По/08 скасовані, а тому доказів самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки матеріали справи не містять. Північний апеляційний господарський суд у своїй постанові зазначив, що з огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що докази, надані позивачем на підтвердження обставин заподіяння спірної майнової шкоди і її розміру, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на її спростування, тому колегія суддів вважає доведеною наявність обставин, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, із цих підстав позов в частині вимог про стягнення 314921,60 грн майнової шкоди задовольняє; доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладеного. Також у постанові від 16.02.2022 колегія суддів Північного апеляційного господарського суду звертає увагу скаржника, що наведеним судовим рішенням апеляційного адміністративного суду у справі № 705/981/20 не виключаються обставини заподіяння позивачу спірної шкоди, які доводяться сукупністю поданих позивачем доказів, тому ці заперечення колегія суддів відхиляє.

Отже, під час розгляду справи № 925/823/19 рішення судами першої та апеляційної інстанцій ухвалювалися із урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 705/981/20, тобто судами враховано скасування постанови від 18.06.2018 № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на керівника юридичної особи Гнатюка С.В. і суди дійшли висновку про заподіяння збитків Фермерським господарством «Струмок» Фермерському господарству «Агрофірма «Базис» без врахування постанови від 18.06.2018 № 212-ДК/0274По/08/01/-18.

ФГ «Струмок» сплатив на рахунок Уманського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції суму в розмірі 351830,04 грн, що підтверджується квитанцією від 11.08.2022, призначення платежу «АСВП 69201724 Платіж за власні кошти».

За твердженням позивача така квитанція є доказом сплати понесених збитків в розмірі 319645,49 грн, що завдані йому неправомірними діями головного спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Горохова В.В.

Розглядаючи даний спір господарський суд враховує таке.

Згідно зіст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як: неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду; вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи на підставі статей1173,1174 ЦК України.

Отже, положення статей1173,1174 ЦК Україниє спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Відтак, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Обов`язок щодо доведення наявності зазначених умов покладено на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставістатті 1173 ЦК України. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/22630/17, від 04.12.2020 у справі № 910/8124/19.

Стаття 11 ЦК Українивідносить до підстав виникнення цивільних прав і обов`язків завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За змістом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно дост. 56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з ч. 2 цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (утрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Заявлену до стягнення суму позивач називає збитками, проте не вказує, до якого виду збитків вони належать.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що сплачені ФГ «Струмок» кошти в сумі 319645,49 грн є відшкодуванням збитків, які завдані саме позивачем Фермерському господарству «Агрофірма «Базис», що підтверджується судовими рішеннями у справі № 925/823/19, які набрали законної сили і є чинними на час розгляду даної справи. У таких рішеннях судами першої та апеляційної інстанцій встановлено обставини самовільного зайняття земельних ділянок Фермерським господарством «Струмок». Отже позивач не довів і матеріалами справи не підтверджується, що сплачені позивачем кошти є його збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов`язковою умовою настання відповідальності, і він полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок, як умова відповідальності, виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями/бездіяльністю. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто твердження позивача про наявність підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

За доводами позивача причинно-наслідковий зв`язок між протиправною діяльністю відповідача та шкодою полягав у тому, що внаслідок винесення постанови від 18.06.2018 № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на керівника юридичної особи Гнатюка С.В. позивач змушений був сплатити кошти на виконання рішення у справі № 925/823/19.

Проте це не підтверджується жодними доказами. Так, як досліджено вище, при ухваленні рішень у справі № 925/823/19 суди не брали до уваги скасовану постанову від 18.06.2018 № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на керівника юридичної особи Гнатюка С.В. Відтак суд доходить висновку про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між винесеною постановою від 18.06.2018 № 212ДК/0274По/08/01/-18, яка скасована судом та протиправними діями головного спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Горохова В.В. щодо складання такої постанови і сплаченими позивачем коштами в розмірі 319645,49 грн на користь Фермерського господарства «Агрофірма «Базис» на виконання рішення суду у справі №925/823/19.

Протиправність дій працівника відповідача встановлена постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 705/981/20 і в силу приписів ст. 75 ГПК України не потребує доведенню.

Підсумовуючи досліджене суд доходить висновку, що позивач не довів, що сплачені ним кошти є завданою йому шкодою та не довів причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями працівника відповідача та сплаченими позивачем коштами.

Господарський суд, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 910/1904/20 констатує, що відсутність хоча би одного з наведених елементів (умов для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди) виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Позивачем не доведено двох елементів: причинно-наслідковий зв`язок і завдану шкоду.

Щодо тверджень позивача, що винесення постанови від 18.06.2018 № 212ДК/0274По/08/01/-18 про притягнення до адміністративної відповідальності Гнатюка С.В. - голову ФГ "Струмок" стало підставою для відкриття кримінального провадження №1201825010000244 про самовільне зайняття земельних ділянок не підтверджується матеріалами справи. Як зазначено обома сторонами, таке кримінальне провадження відкрито не за заявою відповідача, а за заявою Фермерського господарства «Агрофірма «Базис», відтак не доведено позивачем причинно-наслідкового зв`язку між винесеною постановою та відкриттям кримінального провадження.

З огляду на викладене суд відмовляє у задоволенні даного позову в частині стягнення майнової шкоди в розмірі 319645,49 грн.

Позивач також стверджує, що незаконними діями Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умань позивачу було спричинено також і моральну шкоду шляхом втрати ділової репутації, тому позивач просить стягнути з відповідача 1 грн моральної шкоди.

Згідно зі статтею 56 Конституції Україникожномугарантованоправо на відшкодування за рахунок державичи органів місцевого самоврядування матеріальної таморальної шкоди, завданоїнезаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.Моральна шкода полягає, зокрема: …..4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 ст. 91, ст. 201 ЦК України передбачено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ділова репутація є сукупністю документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства.

Тож під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, потрібно розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, також вчинення дій спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Моральна шкодавідшкодовуєтьсягрішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судомзалежно низки факторів, як-то: характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно іззагальними підставамицивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди позивачеві необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній абоюридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У частині другій зазначеної статті визначено, щоморальна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Отже, з усіх елементів цивільного правопорушення наявна лише протиправність дій посадової особи. Позивач не довів жодними доказами та не навів ніяких доводів яким чином протиправні дії працівника відповідача призвели до завдання йому моральної шкоди шляхом втрати ділової репутації, отже відсутній причинно-наслідковий зв`язок; також позивач не обґрунтував саму шкоду не доведено завдання власне шкоди шляхом втрати ділової репутації.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Щодо заявленої суми правової допомоги в розмірі 50000 грн, то відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на неподання жодних доказів на підтвердження заявлених витрат до закінчення судових дебатів і незаявлення до закінчення судових дебатів позивачем про їх подання протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суд не здійснює розподіл таких витрат.

Судовий збір відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст. 74, 76 - 77, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено та підписано 09.12.2022.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА