Ухвала

від 09.12.2022 по справі 707/2757/22

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/2757/22

2/707/942/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 грудня 2022 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-

УСТАНОВИЛА:

22 листопада 2022 року позивач ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв`язку звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ), у якій просить суд:

- розірвати шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 14 січня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 31;

- визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 ;

- судові витрати залишити за позивачем.

Дана справа надійшла до суду 23 листопада 2022 року.

Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючу суддю - Миколаєнко Т.А. та того ж дня передано їй дану справу.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 187 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Відповідь про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_2 надійшла на запит суду 08 грудня 2022 року.

Вивчивши вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона повинна бути залишена без руху, виходячи з наступних підстав.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду держбюджету.

Як убачається з позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

За змістом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992 грн 40 коп.

Отже, сума судового збору, яка повинна бути сплачена позивачем при зверненні до суду з даним позовом, складає 1 984 грн 80 коп. (992,40 грн х 2).

Позивач у переліку додатків до позовної заяви зазначає про те, що додає до позовної заяви оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1 984 грн 80 коп., яка у матеріалах справи відсутня, про що працівниками канцелярії Черкаського районного суду Черкаської області складено відповідний акт від 23 листопада 2022 року.

Документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, до позовної заяви також не долучені.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір», або надати суду оригінал платіжного документу, який він зазначає одним із додатків до позовної заяви.

Крім того, за правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Вимоги до змісту та розташування реквізитів документів визначені Національним стандартом ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». За вказаним нормативно-правовим актом (пункт 5.10), дата документа - це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Крім того, датують усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме: візу, резолюцію, відмітку про засвідчення копії документа, відмітку про надходження документа до юридичної особи, відмітку про виконання документа, відмітку про ознайомлення з документом. Дату оформлюють цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом її елементи зазначають арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: день місяця, місяць, рік. У цьому разі день місяця і місяць проставляють двома парами цифр, розділеними крапкою; рік - чотирма цифрами, крапку наприкінці не ставлять.

Всупереч вказаним вище вимога чинного законодавства, у позовній заяві не проставлена дата її складення та підписання.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до позовної заяви про розірвання шлюбу додається оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу.

Згідно з вимогами частини 5 статті 177 КПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, позивач, звертаючись до суду із заявою про розірвання шлюбу, повинен надати суду оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, оскільки саме він є доказом укладення шлюбу та його наявність при зверненні до суду із позовною вимогою про розірвання шлюбу є виключною і обов`язковою.

Позивач у переліку додатків до позовної заяви зазначає про те, що додає до позовної заяви оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14 січня 2006 року, однак фактично надає лише копію вказаного документу, про що працівниками канцелярії Черкаського районного суду Черкаської області складено відповідний акт від 23 листопада 2022 року.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що неподання оригіналу свідоцтва про одруження є недоліком позовної заяви, що має бути усунутий позивачем.

У випадку відсутності оригіналу свідоцтва про одруження у позивача, суд роз`яснює право звернутися до відповідного органу із заявою про отримання дублікату свідоцтва про одруження.

Разом з тим, слід зауважити, що, як уже зазначалося, у позовній заяві позивач, окрім позовної вимоги про розірвання шлюбу, просить також визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 .

Відповідно до пунктів 5, 6 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до частини 3 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Обґрунтовуючи позовну вимогу про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , позивач вказує, що залишення дитини на проживанні разом з батьком не суперечитиме їх інтересам, про це між сторонами наявна домовленість і таке питання може бути вирішене судом разом з вимогою про розірвання шлюбу.

З огляду на вищевикладене, суддя констатує, що позивач помилково ототожнює поняття «визначення місця проживання дитини» та «залишення проживання дитини разом із одним із батьків».

Упостановах від 15 січня 2020 року в справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) та від 22 грудня 2021 року в справі № 339/143/20 (провадження № 61-6809св21) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

У позовній заяві відсутній виклад обставин щодо наявності між сторонами спору про визначення місця проживання дитини.

Також, позивачем не зазначено, чи звертався він до органу опіки та піклування, в порядку досудового врегулювання спору, із заявою щодо визначення місця проживання сина.

Між тим, за змістом ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Правовий висновок щодо обов`язковості подання висновку органу опіки та піклування при розгляді судом спорів цієї категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 в справі № 638/18531/16-ц.

Відтак, позивачу слід визначитися із заявленими позовними вимогами.

За даних обставин вимоги ЦПК України щодо пред`явлення позову не дотримано, а тому вирішення питання про відкриття провадження в даній справі буде передчасним.

За змістом частин першої - третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо він у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернена позивачу.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Т. А. Миколаєнко