Постанова

від 07.12.2022 по справі 645/1982/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 645/1982/19 Номер провадження 22-ц/814/1660/22Головуючий у 1-й інстанції Іващенко С.О. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Дряниці Ю.В., Обідіної О.І.,

секретаря: Боштенка В.Ю.,

за участі: прокурора Соболь Т.В., представника відповідача адвокат Мельник Р.В.,

розглянувши в режимі відеоконференції за допомогою програми EasyConев м.Полтаві цивільну справу за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

треті особи: Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, Гаражно-будівельне товариство «Нізмений»

за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08 червня 2021 року, прийнятого під головуванням судді Іващенко С.О., в м.Харкові, зі складанням повного тексту 15.06.2021 року,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2019 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до районного суду з даним позовом.

Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 05.02.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., реєстраційний номер №158, про відчуження ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нежитлового приміщення літ. «Б-2», гаражу № НОМЕР_1 , площею 20,9 кв.м., розташованого на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати запис №45373387 від 05.02.2019 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказане нежитлове приміщення.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що вказаний гараж придбаний ОСОБА_2 у ОСОБА_1 , яка не мала права його відчужувати, оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 року у справі №820/4422/17, яке набрало законної сили, задоволено позов Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Резанової І.Ю. та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення літ. «Б-2», гараж № НОМЕР_1 , площею 20,9 кв.м., розташоване на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08 червня 2021 року в задоволенні позову заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відмовлено.

Рішення мотивовано відсутністю доказів на спростування презумпції правомірності оспорюваного правочину та недоведеністю підстав представництва прокурора.

Рішення оскаржив заступник керівника Харківської обласної прокуратури, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вважає, що докази неправомірності проведеної держаної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірний об`єкт нерухомості повністю підтвердженні Харківською місцевою прокуратурою №3, що тягнуть за собою визнання договору купівлі-продажу вказаного об`єкту недійсним.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 року №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Харківського апеляційного суду. Справу передано на розгляд до Полтавського апеляційного суду.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням державного реєстратора Чугуївської міської ради Харківської області Рєзановою І.Ю. 19.06.2017 року прийняте рішення про державну реєстрацію та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна № 162119791, а саме гараж № НОМЕР_1 на другому поверсі, площею 20,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 та реєстрацію права приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 року у справі №820/4422/17, яке набрало законної сили, задоволено позов Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Резанової І.Ю. та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення літ. «Б-2», гараж № НОМЕР_1 , площею 20,9 кв.м., розташоване на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 .

Договором купівлі-продажу посвідченого12.02.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., зареєстрованого в реєстрі за №518, ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 нежитлове приміщення літ. «Б-2», гараж № НОМЕР_1 , другий поверх площею 20,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Районний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог своє рішення мотивував відсутністю доказів на спростування презумпції правомірності оспорюваного правочину, вважаючи ОСОБА_2 добросовісним набувачем.

Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та другастатті 5 ЦПК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У приватному праві недійсність (оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третястатті 215 ЦК України).

Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття прав взагалі).

Тлумачення статей215,216 ЦК Українисвідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

З оглядуна те,що Харківськоюміською радою ненадавалось дозволу нарозробку документації дляодержання у користування абоу власність земельноїділянки із земелькомунальної власностідля розміщення гаражу ОСОБА_1 (т.1,а.с.196),за відсутностідокументів,що надаютьправо виконання будівельнихробіт пооблаштуванню нежитлового приміщення літ. «Б-2», гараж № НОМЕР_1 , площею 20,9 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 , існуванням документів, що посвідчують право за іншою особою відповідачем ОСОБА_2 , то права та інтереси міської ради підлягають захисту у спосіб, що визначено позивачем, а саме шляхом визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу від 05.02.2019 року. При цьому порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту відповідно достатті 16 ЦК України, за частиною третьою якої суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Участинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостійстатті 81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четвертастатті 82 ЦПК України).

У справі,що переглядається, вбачається,що рішенням Харківськогоокружного адміністративногосуду від22.03.2018року встановлено фактсамовільного будівництва спірного гаражута скасовано рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення літ. «Б-2», гараж № НОМЕР_1 , площею 20,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначена обставина відповідачами не спростована належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному дляпідтвердженняправа власності, а самостійного значення длявиникненняправа власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держававизнає та підтверджуєправо власностіза наявності інших юридичних фактів, передбаченихзакономяк необхідних длявиникненнятакого права. Зміст приписівстатті 376 ЦК Українипідтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанова від 7 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (пункти 6.31-6.33)).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 не мала права на відчуження майна гаражу, реєстрація права власності на який була скасована, а суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позову про визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним.

У відповідності до положень ст. 26 Закону України "Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" , згідно якої ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Вказана норма встановлює, зокрема, такий спосіб судового захисту порушених прав та інтересів особи, як визнання недійсним правочину, на підставі якого проведено державну реєстрацію прав, з одночасним припиненням таких речових прав.

Таким чином, слід скасувати запис №45373387 від 05.02.2019 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірний гараж.

Отже, рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08 червня 2021 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову прокурора.

Колегія суддів не може також погодитись з твердженням районного суду про те, що прокурор не довів підстав представництва у даній справі.

Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Звертаючись до суду із даним позовом прокурор самостійно обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у сфері земельних правовідносин та встановлених порушень земельного законодавства на території Немишлянського району м.Харкова та згідно положень ст.56 ЦПК України набув статусу позивача.

Вказане узгоджується зі висновком, який висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження 14-317цс19).

Крім того, 15 серпня 2017 року голова адміністрації Немишлянського району м.Харкова звернувся до керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області з проханням проведення перевірки законності будівництва і розміщення 6 гаражних боксів на території , прилеглій до Харківської загальноосвітньої школи 1-III ступенів № 145 Харківської міської ради ( т.1, а.с.197).

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

По справі прокурором сплачений cудовий збір за подачу позовної заяви 3842 грн., за апеляційну скаргу на рішення суду - 5763 грн. Загалом 9605 грн., у зв`язку з чим з відповідачів підлягає стягненню судовий збір по 4802 грн.50 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08 червня 2021 року скасувати, ухваливши нове рішення.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 05.02.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., реєстраційний номер №158, про відчуження ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нежитлового приміщення літ. «Б-2», гаражного боксу № НОМЕР_1 , площею 20,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати запис №45373387 від 05.02.2019 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на гараж №4 літ. «Б-2», площею 20,9 кв.м., по АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь прокуратури Харківської області судові витрати по сплаті судового збору з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 4802 грн.50 коп. з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.12.2022 року.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: Ю.В.Дряниця

О.І. Обідіна